Рішення № 8221370, 19.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.10р.Справа № 6/576-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-ГРУП", м.Київ

до Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продовольчих товарів", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 54 381,34 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Дяченко О.М., довіреність № 23/09-2 від 23.11.2009р., посвідчення № 391 від 26.11.2005р.

від відповідача - Медведєва Л.В., довіреність б/н від 01.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та заява про збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-ГРУП", м.Київ–далі по тексту–позивача до Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продовольчих товарів", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область-далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 53486,00 грн. на підставі договору поставки товару № 84 від 13.10.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі п.4.2 умов вищеназваного договору за несвоєчасну оплату отриманого товару, позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 2943,93 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань 1075,02 грн. інфляційних та 430,82 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді: 10876,27 грн. –адвокатських послуг, 579,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача заперечує проти стягнення адвокатських послуг у сумі 10876,27 грн. посилаючись на те, що адвокатські послуги позивача є завищеними і неспіврозмірними по відношення до основного боргу, що підтверджується п.11 Інформаційного листа ВГС України „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства” від 12.02.2002р. яким зазначено, що розмір адвокатських послуг не повинен бути неспіврозмірним по відношенню до основного боргу.

21.01.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 04.02.2010р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

04.02.2010р. справу було розглянуто за участю сторін та за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 84, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видатковій накладній № РН-0000138 від 13.10.2009р. на суму 53486,00 грн. разом з рахунком-фактурою передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 53486,00 грн., який відповідач отримав без жодних зауважень і згідно п.4.1 умов даного договору зобов’язався оплатити у повному обсязі протягом 14 календарних днів з дати отримання товару, але не оплатив отриманий ним від позивача обумовлений і письмово узгоджений товар у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті отриманого товару у сумі 53486,00 грн., яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 11.11.2009р. яку позивач просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача на підставі умов договору поставки товару № 84 від 13.10.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки претензію позивача за № 17/11 від 17.11.2009р. про сплату боргу відповідач отримав, але залишив без задоволення.

Додатково, на підставі п.4.2 умов вищеназваного договору за несвоєчасну оплату отриманого товару, позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 2943,93 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань 1075,02 грн. інфляційних та 430,82 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді: 10876,27 грн. –адвокатських послуг, 579,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 53486,00 грн., повністю підтверджується, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та визнається відповідачем у повному обсязі в акті звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 11.11.2009р. у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 53486,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.4.2 умов вищеназваного договору за несвоєчасну оплату отриманого товару, пені у сумі 2943,93 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань 430,82 грн. -3% річних, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про збільшення позовних вимог за рахунок інфляційних у сумі 1 075,02 грн. у відповідності зі ст. 625 ЦК України не можуть бути розглянуті і задоволені судом виходячи з наступного:

- відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

- як вбачається з матеріалів справи, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач фактично доповнив підстави та предмет позову, збільшивши суму позовних вимог на суму інфляційних, які не були заявлені до стягнення позивачем у позовній заяві;

- відповідно до підпункту 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача; зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві;

- згідно із частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 10876,27 грн. –адвокатських послуг, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 3000,00 грн., оскільки адвокатські послуги повинні бути співрозмірними по відношенню до заборгованості.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 579,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,44,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Романківська, 1, код ЄДРПОУ 00377532, п/р 26002045398200 в Дніпропетровській обл. дир. АППБ "АВАЛЬ", МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-ГРУП" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 25-А, кімн. 11, код ЄДРПОУ 36292194, п/р 26002309074 в АБ "ДІАМАНТБАНК", МФО 320854) 53486,00 грн. (п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят шість гривень 00 коп.) - сума основного боргу, 2943,93 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок три гривень 93 коп.) - пені, 430,82 грн. (чотириста тридцять гривень 82 коп.) -3% річних, 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) - витрати на сплату послуг адвоката, 568,60 грн. (п’ятсот шістдесят вісім гривень 60 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Рішення підписано 08.02.2010р.