Рішення № 82212681, 05.06.2019, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/690/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді - Дідек М.Б.

з участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної Фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови Волинської митниці Державної Фіскальної служби України у справі про порушення митних правил № 4800/20500/18 від 26 вересня 2018 року, за якою його було притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.

На обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що згідно оскаржуваної постанови, 26.05.2018 року ним було ввезено на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобіль марки «RENAULT VELSATIS», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , в митному режимі «транзит». Станом на 28.08.2018 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Вважає оскаржувану постанову про притягнення його до відповідальності такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки процедура притягнення його до відповідальності відбулась без належного повідомлення про розгляд справи, рішення у справі прийнято без його участі, оскаржувану постанову отримав лише 18 квітня 2019 року у відділі Державної виконавчої служби.

Разом з тим не згідний із змістом оскаржуваної постанови, оскільки 01.06.2018року намагався вивезти даний транспортний засіб на лафеті, оскільки він перебував у несправному стані через відділ митного оформлення «Виступовичі» митного посту «Північний» Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, однак йому було відмовлено посилаючись на вигадані вимоги.

04.06.2018року звернувся із заявою до Хмельницької митниці ДВС України щодо неможливості вивезення даного транспортного засобу у зв`язку з поломкою.19.06.2018 даний транспортний засіб було вивезено через відділ митного оформлення №6 автомобільний пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі »Чернігівської митниці ДФС.

Просив поновити строк оскарження, визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 4800/20500/18 від 26 вересня 2018 року.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 26.04. 2019 року відкрито провадження у справі, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.

27.05. 2019 року від Волинської митниці ДФС на адресу суду надійшов відзив щодо заявленого позову, згідно якого відповідач вважає його безпідставним, тому просить у його задоволені відмовити повністю. На обґрунтування своїх доводів представник відповідача зіслався на те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності в межах чинного законодавства, а саме 13.07.2018року ОСОБА_1 рекомендованим листом № ФОП -9027/20/03-70-61/36 від 13.07.2018 року був викликаний на 26.09.2018 року на 10год. для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи не з`явився на розгляд протоколу, тому у відповідності до ч.4 ст.526 МКУ справу було розглянуто у його відсутності. .Враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно не вивіз транспортний засіб, який без законних підстав перебував 94 дні на території України, щодо його дій було винесено постанову про за порушення ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Вивчивши та дослідивши позовні вимоги та документи, якими вони обґрунтовані, а також відзив відповідача та письмові докази в їх сукупності, судом встановлено наступні правовідносини та норми, якими вони регулюються.

Статтею 8 МК України визначено принципи діяльності державної митної справи, а саме законності та презумпції невинуватості та єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251 КУпАП), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252 КУпАП), встановити наявність обставин, що пом`якшують (ст. 34 КУпАП) чи обтяжують (ст. 35 КУпАП) відповідальність, з`ясувати чи здійснюється провадження в межах строків накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), з`ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).

У відповідності до ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Цією ж нормою передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналогічні вимоги містяться у положеннях МК України.

Зокрема, згідно ст.526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідачем у справі подано до суду доказ у формі копії листа повідомлення про вирішення питання щодо складання протоколу та копію квитанції про відправлення рекомендованого листа (датоване 10.08.2018року) без повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Враховуючи викладене, правопорушник вважається належним чином повідомленим про час і місце слухання справи в тому разі, коли митницею не лише відправлено на адресу такої особи листа повідомлення про розгляд його питання, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6-57цс12.

Із матеріалів справи вбачається, що на розгляд протоколу складеного щодо нього 28.08.2018року, який відбувався 26.09.2018року ОСОБА_1 взагалі не повідомлявся.

Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку, що доводи відповідача про належне повідомлення позивача про розгляд справи не заслуговують на увагу, оскільки не надано належних доказів, які б свідчили про його належне повідомлення, а відтак митним органом проведено розгляд справи про порушення митних правил за відсутності позивача та без наявних даних про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи, що є порушенням права на захист та суперечить вимогам закону.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно приписів ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно положень частини 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, перевищення встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення транспортного засобу ввезеного на митну територію України більше ніж десять діб визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що позивачем 26.05.2018 року було ввезено на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобіль марки «RENAULT VELSATIS», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , в митному режимі «транзит».

Вказаний факт також не заперечується стороною позивача у позовній заяві.

Відтак у позивача ОСОБА_1 виник обов`язок протягом 10 діб, тобто до 05.06.2018 року, перемістити даний автомобіль за межі митної території України. В іншому випадку виникали підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Станом на день складення протоколу про порушення митних правил, а саме 28.08.2018 року, вказаний автомобіль був вивезений позивачем за межі митної території України 19.06.2018року, що підтверджується листом Хмельницької митниці ДФС.

Крім того, у справі встановлено, що позивач намагався вивезти даний транспортний засіб ще 01.06.2018року на лафеті, оскільки він мав несправності, на що отримав відмову у митному оформленні випуску транспортного засобу, з якою ОСОБА_1 не погодився і оскаржував до вищестоячого органу.

04.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до митниці про неможливість вивезення автомобіля у зв`язку з поломкою та надав підтверджуючі документи про здійснення ремонту транспортного засобу.

05.06.2018року отримав відповідь про необхідність надати підтверджуючі документи, які підтверджують обставини непереборної сили (поломки) .

Частиною першою статті 192 МК передбачено, що якщо під час первезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії непереборної сили не зміг прибути до оргнану доходів і зборів призначення,допусається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобовязаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

19.06.2018 року після усунення несправностей у автомобілі, його було вивезено через відділ митного оформлення №6 автомобільний пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі »Чернігівської митниці ДФС.

Враховуючи вищевикладене, представлені сторонами докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам Закону, прийняте без врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також без дотримання принципу рівності перед законом та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

У зв`язку із наведеним, суд прийшов до висновку про те, що скасовуючи спірну постанову про накладення адміністративного стягнення від 26 вересня 2018 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід одночасно також закрити за відстуністю у його діях складу правопорушення.

Керуючись ст.ст.2, 72, 77-78, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Волинської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №4800/2050018 від 26 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, а провадження у даній справі закрити.

На постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Полонський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис Дідек М.Б.

Згідно з оригіналом:/

Суддя Дідек М.Б.