Постанова № 82212568, 05.06.2019, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/956/19

Провадження № 3/675/252/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., за участю: секретаря судового засідання – Гук-Миронюк Ю. Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Кедруна Л. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративні матеріали, що надійшли з Ізяславського відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, рнокпп – НОМЕР_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

02 травня 2019 року о 23 год. 25 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Островського, 2 у с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області керував транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ 2121», д.н.з. – НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в Ізяславській центральній районній лікарні ОСОБА_1 . відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Пояснив, що дійсно у нічну пору 02 травня 2019 року він віз своєму знайомому плужок для садіння картоплі. У цей момент він розминувся з якимось автомобілем та зупинився, щоб зателефонувати знайомому та запитати, куди слід покласти плужок. Надалі, до нього підійшли працівники поліції та вказали, що в автомобілі, яким він керував, не працює ліхтар освітлення номерного знаку. Коли до автомобіля підійшли поліцейські, він сидів на передньому правому пасажирському сидінні, оскільки ручка на лівих передніх дверях не працювала, тому вийти з автомобіля можна було тільки з правої сторони.

ОСОБА_1 ствердив, що у ніч складення відносно нього адміністративних матеріалів він спиртні напої не вживав, відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки, оскільки не довіряє зазначеним працівникам поліції, які раніше його неправомірно притягували до адміністративної відповідальності за вчинення інших правопорушень. Вказав, що не відмовлявся від проходження медичного огляду в лікарні. Визнав той факт, що поліцейські пропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Однак не зміг пояснити, чому його не було доставлено для проходження огляду на стан сп`яніння до Ізяславської ЦРЛ.

Вказував також, що працівники поліції грубо з ним поводилися, шарпали його за одяг та провокували його, тому він відмовлявся від усіх їх пропозицій.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння.

Не зважаючи на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, винуватість ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у досліджених у судовому засіданні доказах.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 025438 від 03 травня 2019 року вбачається, що 02 травня 2019 року о 23 год. 25 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Островського, 2 у с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області керував транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ 2121», д.н.з. – НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в Ізяславській центральній районній лікарні ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.

Як видно з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від написання пояснень та відмовився від підписання у всіх відповідних графах протоколу щодо ознайомлення з часом розгляду справи, зі змістом протоколу та отримання копії протоколу.

Об`єктивно винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується письмовими поясненнями свідків огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що були присутні, як працівник поліції ОСОБА_4 запропонував водієві ОСОБА_1 пройти медичний огляд на встановлення алкоголю в організмі за допомогою алкотестера Драгер № 6810 ARBH 0618 на місці зупинки автомобіля або в закладі охорони здоров`я. Від проходження огляду водій відмовився у їх присутності, що свідки ствердили власноручними підписами.

Згідно даних долученого до адміністративних матеріалів відеозапису видно, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що причиною зупинки його автомобіля було те, що на транспортному засобі не працює ліхтар освітлення номерного знаку, на неодноразову пропозицію пройти медичний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у приміщенні закладу охорони здоров`я за участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 відмовився. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом, вказував, що проходив повз автомобіль та вирішив посидіти у ньому, оскільки він належить його знайомому.

За таких обставин, доводи ОСОБА_1 в суді, що працівники поліції йому не пропонували огляд в медичному закладі, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, відтак суд їх відхиляє, та приймає до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які повністю узгоджуються з даними відеозапису.

Факт керування автомобілем ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував. Разом з тим, з вищевказаного відеозапису видно, що працівникам поліції останній виклав зовсім іншу захисну версію, вказавши, що транспортним засобом не керував.

У судді відсутні підстави вважати даний відеозапис недопустимим доказом.

За змістом п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, зокрема, в разі наявності запаху алкоголю з порожнини рота, порушення ходи, зміни кольору шкіри.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , даними відеозапису, дослідженого під час судового розгляду.

Наведені докази повністю спростовують доводи сторони захисту про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні ОСОБА_1 , ні його захисником не надано, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.

В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи свідків заборонених законодавством методів дізнання.

При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 чи його захисник зверталися із заявами та скаргами до Шепетівської місцевої прокуратури, яка здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об`єктивний сумнів.

Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в судді немає.

Заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості та факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, його роздуми щодо незаконності дій поліцейських при складенні щодо нього адміністративних матеріалів суддя розцінює критично як захисну версію з метою уникнення відповідальності за допущене правопорушення.

Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що судом порушуються права ОСОБА_1 , оскільки суд при розгляді справи виступає в ролі обвинувачення за відсутності прокурора, є безпідставними та не беруться до уваги.

Частина 2 ст. 250 КУпАП визначає обов`язковість участі прокурора у розгляді справи судом при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу.

Оскільки судом розглядалася справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і участь прокурора у таких справах відповідно до ч. 2 ст. 250 КУпАП не є обов`язковою, судом не порушуються принципи рівності сторін та змагальності процесу, визначені у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 129 Конституції України.

Твердження адвоката Кедруна Л. С. про те, що поліцейські не роз`яснювали ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суддею до уваги не приймається, оскільки в судовому засіданні йому були роз`яснені відповідні права та обов`язки. На запитання головуючого судді останній відповів, що права та обов`язки йому зрозумілі. Скориставшись своїми правами, він уклав із захисником угоду про надання правової допомоги, який здійснював його захист у суді першої інстанції.

Той факт, що працівниками поліції не притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за факт керування автомобілем, на якому не працює ліхтар освітлення номерного знаку, не спростовує висновки судді про порушення ним п. 2.5 ПДР України.

Розбіжності у часі відеозапису, не зазначення приладу, на який здійснювалася відео фіксація, на що посилається захисник, не спростовують висновки судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки з останнього вбачається дата, місце, час, дані особи, щодо якої складені адміністративні матеріали, спосіб вчинення правопорушення, а тому не дає підстав сумніватись щодо його належності до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 025438 від 03 травня 2019 року.

Таким чином, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Обставин, що згідно з ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, вважаю, що на ОСОБА_1 потрібно накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч. 1, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп. (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, р/р 31211256026001, ККД бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. І. Столковський