Рішення № 82210688, 28.05.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 640/24037/18

Провадження № 2-о/645/47/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі - Малій О.Л.,

за участю заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю, заінтересовані особи: Харківська міська рада, П`ята Харківська державна нотаріальна контора,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто на день смерті ОСОБА_2

В обґрунтування заяви посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 Після його смерті заявник знайшла договори про відкриття банківських рахунків в АТ «Ощадбанк» та АТ «Ідея Банк» на ім`я ОСОБА_2 Оскільки ОСОБА_2 не має кровних родичів, заявник 06.11.2018 року звернулася до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте отримала відмову, оскільки вона не є спадкоємцем за законом, спадкоємець заповіту не складав, а факт проживання зі спадкоємцем однією сім`єю повинен встановити суд. За таких обставин факт проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_1 та спадкоємця ОСОБА_2 з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на день смерті ОСОБА_2 , необхідно встановити заявниці для подальшого спадкування спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2

На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що її родина з 1989 року підтримували дружні відносини зі спадкоємцем ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_3 . У лютому 2009 року ОСОБА_3 захворіла та практично не виходила з квартири. Заявниця стала доглядати за нею: щоранку та щовечора приходила до неї, готувала їжу, прибирала в квартирі, купувала ліки. 16.03.2009 року за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Троян Я.М. був посвідчений Спадковий договір між ОСОБА_3 (Відчужувач) з одного боку та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (Набувачі), з іншого. Відповідно до Спадкового договору заявниця та її чоловік ОСОБА_4 зобов`язувалися виконувати передбачені в ньому розпорядження Відчужувача і в разі смерті набувають право власності на належне Відчужувачу майно: квартиру; АДРЕСА_1 . Згідно п. 2.2 Спадкового договору, у разі смерті ОСОБА_3 ( Відчужувача ) Набувачі прийняли на себе зобов`язання надати довічне проживання та користування квартирою АДРЕСА_1 , яка є предметом цього договору, її синові ОСОБА_2 , надаючи йому такі ж самі умови, як і самій ОСОБА_3 , а саме щотижня відвідувати, купувати одяг, продукти харчування, побутові речі, у разі потреби забезпечувати необхідним медичним доглядом та лікуванням, забезпечувати згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами, сплачувати у встановлені строки комунальні платежі, щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, надавати грошову винагороду в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, організовувати поховання шляхом кремації, відзначати роковини смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 заявник разом зі своїм чоловіком стали проживати разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а відзначивши 40 днів смерті ОСОБА_3 , запропонували її сину ОСОБА_2 переїхати до її квартири за адресою: АДРЕСА_4 , на що останній охоче погодився. Отже, з 2009 року ОСОБА_2 став постійно проживати в родині заявниці. Кожного року разом вони відпочивали улітку, заявниця дбала про нього, забезпечувала одягом та ліками. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Отже, ОСОБА_1 з березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю з ОСОБА_2 , усі зобов`язання за Спадковим договором вона разом з чоловіком ОСОБА_4 виконала добросовісно та в повному обсязі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року дана цивільна справа передана за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.02.2019 року відкрито провадження по даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження, призначено підготовче судове засідання у справі, залучено в якості заінтересованої особи Харківську міську раду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.04.2019 року закрито підготовче засіданні по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

10.05.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про витребування з Восьмої Харківської державної нотаріальної контори спадкової справи відносно ОСОБА_2 .

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 19.11.2018 року за № 3623/5 «Про перейменування та реорганізацію деяких державних нотаріальних контор», наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 14.05.2019 року за № 1013/к «Про призначення працівників державної нотаріальної контори», Восьму Харківську державну нотаріальну контору було реорганізовано шляхом приєднання до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка є правонаступником Восьмої Харківської державної нотаріальної контори.

23.05.2019 року надійшов лист з П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори про залучення до матеріалів справи інформаційної довідки з Спадкового реєстру від 23.05.2019 року за № 56269239; належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала. Пояснила суду, що первісно ще за радянських часів склалися міцні дружні стосунки між батьками її чоловіка ОСОБА_4 та батьками ОСОБА_2 , ці сім`ї, які мешкали в різних республіках СРСР , неодноразово їздили у гості одна до іншої, сам ОСОБА_4 будучи студентом Харківського юридичного інституту весь період навчання мешкав саме в сім`ї ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , з родичів мала виключно сина інваліда дитинства ОСОБА_2., а з роками та досягненням похилого віку стала потребувати сторонньої допомоги. Весь цей час ОСОБА_4 та його дружина, заявниця по справі, які оселилися у м.Харкові, продовжували підтримувати з ними дружні стосунки, а з часом, коли потреба у догляді як ОСОБА_3 , так і її сина ОСОБА_2 стала безумовною, вони уклали з цього приводу договір спадковий договір. Після смерті ОСОБА_3 , дотримуючись умов спадкового договору, заявниця та її чоловік продовжували піклуватися над її сином ОСОБА_2 , який через наявність психічних розладів був безпорадною людиною, не міг мешкати сам в окремому приміщенні, потребував допомоги у побуті та психологічної підтримки. Для зручності, ОСОБА_2 оселився в квартирі заявниці та її сім`ї за адресою: АДРЕСА_4 , всі побутові проблеми за нього вирішувала заявниця, дбала про приготування їжі, прання, прибирання, придбання ліків, забезпечуючи його всім необхідним, не залишаючи ОСОБА_2 одного на тривалий час, надаючи йому догляд навіть під час власного відпочинку сім`ї. Не маючи потреби у використанні власних коштів, будучи забезпечений житлом та доглядом, в той час як після смерті ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , набули ОСОБА_1 та її чоловік, несли витрати на її утримання, ОСОБА_3 здійснював грошові заощадження у банку, проти чого не заперечували Колбая. Такі відносини тривали до самої смерті ОСОБА_2 , поховання якого було здійснено також за рахунок сім`ї заявниці, а тому, за відсутності інших спадкоємців за законом, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю та ОСОБА_2 з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого спадкування спадщини ОСОБА_2 у вигляді грошових заощаджень.

Представник заінтересованої особи Харківської міської ради - Лях І.Ю., яка діє на підставі довіреності від 20.12.2018 року, у судове не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява про слухання справи за відсутності представника Харківської міської ради, просить ухвалити рішення згідно чинного законодавства України, яке не буде порушувати права сторін.

Представник заінтересованої особи Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, правонаступником якої є П`ята Харківська державна нотаріальна контора, у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про слухання справи у відсутність представника нотаріальної контори до вирішення справи по суті, у вирішенні питання покладаються на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.08.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 12652.

З матеріалів спадкової справи № 710/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що відповідно до відповіді АТ «Ідея Банк» від 04.12.2018 року № 14.1/8336/БТ на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Ідея Банк» відкрито наступні рахунки: 1. Поточний рахунок НОМЕР_2 - договір № С-507-005072-18-980 від 23.01.2018 року. Станом на 03.12.2018 року залишок на рахунку складає 13702,89 грн.; 2. Депозитний рахунок НОМЕР_2 - договір № 90.00.449872 від 21.04.2017 року. Станом на 03.12.2018 року залишок на рахунку складає 145 000 грн. Сума нарахованих відсотків станом на 03.12.2018 року складає 2 065,07 грн.; 3. Депозитний рахунок НОМЕР_6 - договір № D-0507/7260 від 23.01.2018 року. Станом на 03.12.2018 року залишок на рахунку складає 12 000 грн. Сума нарахованих відсотків станом на 03.12.2018 року складає 162,57 грн. Заповідальне розпорядження не оформлялось. Відповідно до відповіді ПАТ «Державний ощадний банк України» від 07.12.2018 року № 46/12-05/465/14183, на ім`я ОСОБА_2 станом на 04.12.2018 року наявна інформація та рахунки у наступних установах філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк»: у ТВБВ № 10020/0450: № НОМЕР_7 (старий № НОМЕР_8, відкритий 31.10.1988 року) - сума залишку 5292,37 грн.; № НОМЕР_9 (відкритий 22.01.2014 року) - сума залишку 0,00 грн.; № НОМЕР_10 (відкритий 12.06.2014 року) - сума залишку 0,00 грн.; № НОМЕР_11 (компенсація 1997 р.) - 3512,25 грн.; № НОМЕР_12 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 1663,80 грн. Заповідальні розпорядження по зазначених рахунках відсутні.

Відповідно до даних копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено наступне.

У строки, визначені для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України, 06.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

На підставі заяви ОСОБА_1 . Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою зареєстровано в Спадковому реєстрі здійснено реєстрацію спадкової справи № 63269647 06.11.2018 року.

Відповідною перевіркою даних Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори)

даних про наявність заповітів та спадкових договорів від імені ОСОБА_2 не виявлено.

Заповідальних розпоряджень на рахунках померлого також не виявлено.

Крім того, згідно з інформацією з Реєстру територіальної громади м.Харкова встановлено, що на час відкриття спадщини ОСОБА_2 був зареєстрований один за адрсеою: АДРЕСА_1 .

Таким чином даних про наявність спадкоємців за заповітом, родичів, які б в силу положень ст.ст.1261-1263, 1265 ЦК України, які б у визначений законом строк та спосіб прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , суду не надано.

З боку Восьмої Харківської державної нотаріальної контори заявниці ОСОБА_1 надано письмову відповідь про необхідність підтвердження підстав спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином встановлено, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно заявнику для отримання спадщини, оскільки визнання факту проживання вказаних осіб однією сім`єю не менше п`яти років до дня відкриття спадщини автоматично призводить до визнання заявника спадкоємцем четвертої черги відповідно до статті 1264 ЦК України.

Отже встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що полягають у отриманні статусу спадкоємця четвертої черги.

За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

Ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Судовим розглядом встановлено, що родина заявника підтримувала дружні відносини з ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_3 тривалі роки.

16.03.2009 року між ОСОБА_3 (Набувач) з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (Набувачі) - з іншої сторони, укладено Спадковий договір, який посвідчений 16.03.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Я.М., відповідно до якого Набувачі зобов`язується виконувати передбачені в ньому розпорядження Відчужувача і в разі смерті її смерті набувають право власності на належне Відчужувачу майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належить Відчужувачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 13.05.1993 року, згідно із розпорядженням від 13.05.1993 року № 2262, зареєстрованого у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 19.05.1993 року за реєстровим № П-2-209.

П. 2.1 вказаного договору передбачено, що за життя Відчужувача на Набувачів за цим договором покладаються такі обов`язки: щонеділі відвідувати Відчужувача, купувати для Відчужувача одяг, продукти харчування, побутові речі, у разі потреби забезпечувати Відчужувача необхідним медичним доглядом та лікуванням, забезпечувати Відчужувача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами, сплачувати у встановлені строки комунальні платежі, щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, надавати Відчужувачу грошову винагороду в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. 2.2 Спадкового договору, у разі смерті Відчужувача Набувачі зобов`язані надати довічне проживання та користування квартирою АДРЕСА_1 , яка є предметом цього договору, синові Відчужувача - ОСОБА_2 , надаючи йому такі ж самі умови, які викладені в розділі 2 цього договору.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції 01.04.2009 року.

За таких обставин відповідно до умов спадкового договору від 16.03.2009 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 набули заявниця ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4

В той же час після смерті Відчужувача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 відповідно до умов п.п. 2.2 Спадкового договору перейшли зобов`язання надати довічне проживання та користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , надаючи йому такі ж самі умови, які викладені в розділі 2 цього договору, а саме : щонеділі відвідувати ОСОБА_2., купувати для нього одяг, продукти харчування, побутові речі, у разі потреби забезпечувати необхідним медичним доглядом та лікуванням, забезпечувати згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами, сплачувати у встановлені строки комунальні платежі, щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, надавати грошову винагороду в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як встановлено в судовому засіданні, дотримуючись умов спадкового договору, заявниця та її чоловік продовжували піклуватися ОСОБА_2 , який через наявність психічних розладів був безпорадною людиною, не міг мешкати сам в окремому приміщенні, потребував допомоги у побуті та психологічної підтримки. Для зручності, ОСОБА_2 оселився в квартирі заявниці та її сім`ї за адресою: АДРЕСА_4 , всі побутові проблеми за нього вирішувала заявниця, дбала про приготування їжі, прання, прибирання, придбання ліків, забезпечуючи його всім необхідним, не залишаючи ОСОБА_2 одного на тривалий час, надаючи йому догляд навіть під час власного відпочинку сім`ї. Не маючи потреби у використанні власних коштів, будучи забезпечений житлом та доглядом, в той час як після смерті ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , набули ОСОБА_1 та її чоловік, несли витрати на її утримання, ОСОБА_3 здійснював грошові заощадження у банку, проти чого не заперечували Колбая. Такі відносини тривали до самої смерті ОСОБА_2 , поховання якого було здійснено також за рахунок сім`ї заявниці.

Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні свідками ОСОБА_4 , який пояснив, що для зручності, ОСОБА_2 оселився в квартирі заявниці та її сім`ї за адресою: АДРЕСА_4 , всі побутові проблеми за нього вирішувала заявниця, дбала про приготування їжі, прання, прибирання, придбання ліків, забезпечуючи його всім необхідним, не залишаючи ОСОБА_2 одного на тривалий час, надаючи йому догляд навіть під час власного відпочинку сім`ї. Такий догляд за ОСОБА_2 був пов`язаний з наявністю в нього психічних розладів, а саме неможливістю обслуговувати себе у побуті, побоювання за побутові дрібниці та ін. Поховання ОСОБА_2 також здійснено за рахунок матеріальних та фізичних зусиль заявниці, про що надано відповідне свідоцтво про поховання. Звернення щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 заявниця здійснила за згодою чоловіка, який в свою чергу прав на спадкування не висуває. Свідок ОСОБА_11 також підтвердила суду, що після смерті своєї матері ОСОБА_2 оселився в квартирі заявниці на правах члена її родини , мав у цій квартирі особисті речі, ліжко, у побуті залежав виключно від послуг та догляду заявниці , вони харчувалися спільно. Аналогічні пояснення надала суду свідок ОСОБА_12 , яка крім зазначеного пояснила, що у випадку тимчасової відсутності за місцем проживання заявниці, або членів її сім`ї, безпорадному у побутовому плані ОСОБА_2. на прохання заявниці надавала допомогу сама свідок та її мати. Таким чином вказані свідки підтвердили факт того, що після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_2 на правах члена сім`ї, будучи поєднаний спільним побутом, оселився за адресою проживання заявниці ОСОБА_1

Відповідно до частини другої, частини четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Зокрема, згідно зі ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Правила статті 1264 ЦК не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у вищевказаній Постанові Пленуму Верховного суду України, до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі: проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім`єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Суд звертає увагу на те, що наявність зареєстрованого шлюбу важливо лише для з`ясування факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, які перебувають у фактичних сімейних відносинах, і не має значення для інших випадків.

У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

На підставі наведеного, суд вважає встановленим та доведеним факт того, що після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_2 на правах члена сім`ї, будучи поєднаний спільним побутом, оселився за адресою проживання заявниці ОСОБА_1 , яка надавала йому одяг, продукти харчування, побутові речі, лікувальними засобами, матеріальну допомогу , в той час як вони обопільно були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема ОСОБА_2 піклувався духовним розвитком неповнолітніх дітей заявниці, здійснював дрібні побутові покупки для задоволення потреб сім`ї в цілому, вони здійснювали спільний відпочинок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю, заінтересовані особи: Харківська міська рада, П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються Харківському апеляційному суду учасниками сп78рави до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа - Харківська міська рада, код ЄРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7.

Заінтересована особа - П`ята Харківська державна нотаріальна контора, код ЄРПОУ 02900699, адреса місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого.

Повне судове рішення складено 05.06.2019 року.

Суддя Т.В. Бабкова