Рішення № 82210291, 08.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 333/7274/18 2/335/1360/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Служба миттєвого кредитування” до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, обґрунтовуючи вимоги тим, що 15.10.2014 року відповідач уклав з позивачем кредитний договір № 141015-173727 та отримав кредит в розмірі 2000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 560,00 грн. у строк до 28.10.2014 року.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість 61 539 грн. 62 коп., позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ “Служба миттєвого кредитування” до ОСОБА_1 про стягнення боргу, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву суду щодо позову не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України та думки представника позивача щодо заочного розгляду справи, викладеної в його клопотанні, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.10.2014 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір № 141015-173727 та отримав кредит в розмірі 2000 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов`язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 2000 грн., а також сплатити проценти за користуванням кредитом у розмірі 560,00 грн., що разом складає 2560,00 грн., у строк до 28.10.2014 року.

Відповідно до положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення 1046-1053 ЦК, якщо інше не встановлено ЦК і не випливає із суті кредитного договору.

28.10.2014 року відповідач відповідно до п. 2.3 Договору сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 560,00 грн. та пролонгував договір строком до 11.11.2014 року.

14.11.2014 року відповідач сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 120 грн., відсотки за користування кредитом в 560 грн. та пролонгував договір строком до 28.11.2014 року.

03.12.2014 року відповідач сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості у розмірі 200,00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 560,00 грн. та пролонгував договір строком до 17.12.2014 року.

22.12.2014 року відповідач сплатив частково відсотки пені за прострочення заборгованості в сумі 200,00 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 560,00 грн. та пролонгував договір строком до 05.01.2015 року.

05.01.2015 року відповідач сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 560,00 грн. та пролонгував договір строком до 19.01.2015 року, зобов`язавшись повернути кредит разом із відсотками у розмірі 2 000,00 грн.

Разом з тим, в порушення договірних умов відповідач станом на 19.12.2018 року не виконує свої зобов`язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 2000 грн., а також щодо сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно з п. 6.2 договору у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки пені з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу.

Згідно із розрахунком заборгованості станом на 19.12.2018 року наявна заборгованість за кредитним договором №141015-173727 від15.10.2014 року на загальну суму 59 760 грн., яка складається: тіло кредиту 2000 грн., відсотки 3360 грн., пеня 57 720 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №141015-173727 від15.10.2014 року у розмірі 5 360 грн., яка складає з тіло кредиту – 2000 грн., відсотки 3360 грн., підлягають задоволенню.

В частині вимог щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253–255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

Отже, виходячи з положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов`язання санкція у вигляді пені має бути стягнута з відповідача в межах одного року у розмірі 14 640 грн. 00 коп.

Відповідач ніяких заходів по погашенню заборгованості за час розгляду справи не здійснював, умови укладеного договору кредиту не оспорював.

Даних про те, що відповідач звертався до позивача та намагався погоджувати з ним питання реструктуризації заборгованості за кредитним договором та доказів сплати ним відсотків за кредитом ніхто із сторін по справі суду не надавав.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив.

На підставі викладеного судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання коштів внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідачем, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд, аналізуючи і оцінюючи докази по справі, приходить до висновку, що вони достовірні, допустимі, повністю підтверджують законність, обґрунтованість позовних вимог, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1762,00 грн. та 17,62 грн. комісія банку, що документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Служба миттєвого кредитування” до ОСОБА_1 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість за кредитним договором № 141015-173727 від 15.10.2014 року, в розмірі 20 000 грн. 00 коп., яка складається: тіло кредиту 2000 грн., відсотки 3360 грн., пеня 14 640 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 38839217) понесені судові витрати в загальній сумі 1779 грн. 62 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя: Ю.В.Геєць