Ухвала суду № 82210075, 04.06.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/232/19

Провадження №1-кп/319/69/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді – Валігурського Г.Ю.,

при секретарі судового засідання – Костенко А.В.,

за участю:

прокурора – Лося О.М.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – Лебєдєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у об`єднаному кримінальному провадженні №12019080270000048 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Розівка Запорізької області, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15 листопада 2017 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 02 серпня 2018 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України,

заслухавши думку прокурора, потерпілого обвинуваченого та його захисника,

в с т а н о в и в:

На розгляді Куйбишевського районного суду Запорізької області перебуває об`єднане кримінальне провадження №12019080270000048 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України.

Для забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою суду від 15.02.2019 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою суду від 10 квітня 2019 року продовжено до 08.06.2019 року (включно).

У судовому засіданні 04.06.2019 року виникла необхідність відкласти розгляд справи на 02 липня 2019 року.

За положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк раніше застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, уникнути яких буде не можливо у разі застосування іншого запобіжного заходу, та які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: можливість вчинення іншого злочину, враховуючи неодноразове притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та вчинення злочину під час іспитового строку призначеного вироком суду; можливість впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадження, оскільки обвинувачений проживає у тому ж населеному пункті.

Потерпілий у вирішенні цього питання поклався на розсуд суду.

Захисник проти продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував посилаючись, що останній має постійне місце проживання, рідних, ризик впливу на потерпілих та свідків не підтверджується доказами, а ризик вчинення іншого злочину можливо запобігти застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений погодився з думкою захисника.

Згідно з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою – є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Враховуючи фактичні обставини злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_2 та докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що дійсно ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів пов`язаних як з таємним так і з відкритим викраденням чужого майна, за вчинення яких передбачене покарання на строк від трьох та від чотирьох і до шести років позбавлення волі; у зв`язку з тим, що не має роботи, не одружений та не має на утриманні дітей відсутні тісні соціальні зв`язки, а тому залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений може ухилитися від суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Опинившись на волі зможе впливати на потерпілого від злочину, а також на свідків, що можуть бути допитані під час судового розгляду. Також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше вчиняв злочини, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має тісних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, можливість переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інший злочин, суд вважає доведеним недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, тому адекватним запобіжним заходом буде тримання під вартою.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зокрема цілодобовий домашній арешт, який полягає у забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло і розрахований на свідому, правомірну його поведінку, не зможе фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків та гарантувати його безумовне дотримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому з урахуванням обставин кримінального провадження, того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні, тяжких злочинів, вважаю за необхідне визначити розмір застави, передбачений ч. 2 ст. 183 КПК України, у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 177, 178, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 серпня 2019 року (включно).

Визначити розмір застави в сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він фактично мешкає: АДРЕСА_1 , повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 серпня 2019 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11».

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11» для виконання.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Ю. Валігурський