Ухвала суду № 82209451, 04.06.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16074/16-ц

Провадження № 6/638/169/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова

в складі головуючого судді Штих Т.В.

при секретарі Тарасовій О.П.,

розглянувши заяву ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про заміну способу виконання рішення, -

встановив:

ТОВ “ОТП Факторинг Україна” звернулося до суду з заявою про заміну способу виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 по справі № 638/16075/16-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № МL 702/920/2008 від 15.05.2008 року в розмірі 4 320 346 (чотири мільйони триста двадцять тисяч триста сорок шість) грн. 77 коп., що встановлена рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2014 по справі №2-834\11 шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором PML ML 702/920/2008 від 15.05.2008, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв. м., що належить ОСОБА_2 , з наданням всіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах Державної реєстраційної служби України, БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) за ціною не нижче 485 560,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили, але Позивач не може виконати його у встановлений судом спосіб, адже у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутні оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, тому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить суд змінити спосіб виконання Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 по справі № 638/16075/16-ц в частині звернення стягнення на предмет іпотеки таким чином: звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № МL 702/920/2008 від 15.05.2008 року в розмірі 4 320 346 (чотири мільйони триста двадцять тисяч триста сорок шість) грн. 77 коп., що встановлена Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2014 по справі №2-834\11, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв. м., що належить ОСОБА_2 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Позивач в судове засідання не з`явився, представником до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ “ОТП Факторинг Україна”, заяву про заміну способу виконання рішення підтримує в повному обсязі.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату та час судового розгляду.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ТОВ “ОТП Факторинг Україна” про заміну способу виконання рішення підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до укладеного 15.05.2008 року кредитного договору № ML 702/920/2008 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 , остання отримала у кредит в розмірі 96000 доларів США, строком до 15.05.2038 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних в кредитному договорі.

У забезпечення виконання кредитного договору, 15.05.2008 р. укладено договір іпотеки № PML 702/920/2008 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 , згідно п. 1.1. договору іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань за кредитним договором № ML 702/920/2008, позичальниця надала в іпотеку нерухоме майно, а саме трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 р. та договору про відступлення права вимоги від 29.06.2010 р. всі права кредитора відповідно до укладених кредитного договору та договору іпотеки з ОСОБА_3 перейшли від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Згідно п.1.1. частини 2 Кредитного договору ОСОБА_3 зобов`язалася своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування ним в порядку і строки, визначені в кредитному договорі.

Однак, в порушення умов кредитного договору, не здійснює погашення кредиту та сплати відсотків у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 вимог кредитного договору, кредитор був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2014 по справі №2-834\11 з ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за кредитним договором № МL 702/920/2008 від 15.05.2008 року в розмірі 4 320 346(чотири мільйони триста двадцять тисяч триста сорок шість) грн. 77 коп. Рішення набрало законної сили.

З провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відомо, нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № ML 702/920/2008 відчужено арбітражним керуючим без згоди іпотекодержателя з посиланням на здійснення процедури банкрутства ФОП ОСОБА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2011 р. На поточний момент постанова про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом по справі № Б-39/167-10 - скасована.

З інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що предмет іпотеки наразі належить ОСОБА_1 .

В процесі розгляду даної справи іпотечне майно було в подальшому відчужено ОСОБА_2 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 по справі № 638/16075/16-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № МL 702/920/2008 від 15.05.2008 року в розмірі 4 320 346 (чотири мільйони триста двадцять тисяч триста сорок шість) грн. 77 коп., що встановлена Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2014 по справі №2-834\11 шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором PML ML 702/920/2008 від 15.05.2008, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв. м., що належить ОСОБА_2 , з наданням всіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах Державної реєстраційної служби України, БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) за ціною не нижче 485 560.00 грн.

Рішення суду набрало законної сили, але Позивач не може виконати його у встановлений судом спосіб, адже у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутні оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, що необхідні для виконання рішення в визначений судом спосіб.

Так, відповідач – ОСОБА_2 не була стороною іпотечного договору, а стала набувачем іпотечного майна в наслідок незаконної процедури банкрутства, отже оригінали правовстановлюючих документів Банку та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» останнім власником не передавились.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра Юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Згідно зі статтею 53 Закону України «Про нотаріат», у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого або зіпсованого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Пунктом 1.1. глави 22 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Положення статті 38 Закону України «Про іпотеку» не містять повноважень банку представляти інтереси іпотекодавця у будь-яких правовідносинах, зокрема щодо звернення від імені власника нерухомого майна, на яке звертається стягнення, до нотаріуса з вимогою надати дублікат правовстановлюючого документа на майно, що підлягає реалізації, а також не містить обов`язку нотаріуса надавати відповідний дублікат правовстановлюючих документів без дотримання вимог Закону України «Про нотаріат» (Тотожних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 727/1570/16-ц).

Вказана правова позиція Верховного Суду підтверджує неможливість у визначеному Законом порядку отримати дублікат правовстановлюючого документа на майно на яке звернуте стягнення за Рішенням суду в даній справі.

Підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (далі – Порядок №1127).

Відповідно пункту дев`ять Порядку №1127 разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Таким чином, за наявності Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, Позивач позбавлений можливості його реалізувати, оскільки відсутність правовстановлюючого документу відповідно до Порядку №1127 унеможливлює продаж іпотечного майна.

Крім того, Позивач позбавлений можливості застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений договором PML 702/920/2008, оскільки ОСОБА_2 не є його стороною, що й вимусило Позивача звернутися до суду з позовом у даній справі.

Сукупність вказаних обставин та роз`яснення Верховного Суду, що сформовано в своїй Постанові після прийняття Рішення у даній справі, значно ускладнюють виконання рішення та фактично призводять до унеможливлення його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 373 ЦПК України (в редакції Закону № 1404-VIII від 02.06.2016) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового Рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання Рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 ЦПК України питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового Рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З вказаної статті вбачається, що з відповідною заявою можуть звернутися сторони виконавчого провадження та державний виконавець.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню Рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина Рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Проте, Рішення в даній справі не містить заходів саме примусового виконання рішень, які здійснює державний (приватний) виконавець, оскільки Рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку право в самостійному порядку здійснити продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку.

Таким чином, Позивачу не потрібно звертатися до виконавчої служби для виконання Рішення суду, оскільки Рішення не містить заходів примусового виконання рішень, які б було необхідно виконувати державному (приватному) виконавцю (окрім як стягнення судового збору з відповідача на користь банку).

У зв`язку з цим, Рішення суду не підлягає примусовому виконанню державним (приватним) виконавцем на підставі ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Разом з тим, сама по собі відсутність виконавчого провадження через неможливість виконання Рішення суду в порядку ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, позбавляє Позивача можливість виконати Рішення суду, яким йому надано право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі.

Враховуючи вищевказане, застосовуючи аналогію закону, вважаємо, що Позивач у даному випадку має право звернутися з заявою про зміну способу виконання Рішення суду, в порядку встановленому ст. 373 ЦПК України.

Статтею 39 Закону Україна «Про іпотеку» зазначено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Статтею 41 Закону Україна «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" ( 1404-19 ), з дотриманням вимог цього Закону.

В останньому способі реалізації іпотечного майна (через прилюдні торги) наявність правовстановлюючого документу не потрібна. Відтак, єдиним на цей час реальним способом виконанням Рішення суду є реалізація предмета іпотеки у спосіб передбачений ст.41 Закону, тобто шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

За вищевказаних обставин зміна способу виконання Рішення з надання права продажу (ст.38 Закону) на продаж у формі електронних торгів (ст.41 Закону), не є зміною Рішення суду по суті та не є зміною способу захисту. Тотожних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року по справі № 509/667/15-ц.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ТОВ “ОТП Факторинг Україна” про заміну способу виконання рішення - задовольнити.

Змінити спосіб виконання Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 по справі № 638/16075/16-ц в частині звернення стягнення на предмет іпотеки наступним чином: звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № МL 702/920/2008 від 15.05.2008 року в розмірі 4 320 346 (чотири мільйони триста двадцять тисяч триста сорок шість) грн. 77 коп., що встановлена Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2014 по справі №2-834\11, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв. м., що належить ОСОБА_2 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Дзержинського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: Т.В. Штих.