Рішення № 82208362, 27.05.2019, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

Справа № 322/312/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про стягнення заборгованості з страхових виплат,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому вказував, що 15 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 04 грудня ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 366, він успадкував після смерті матері страхові виплати, в розмірі 37466 гривень 72 копійки, що належали спадкодавцю на підставі довідки Харцизького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 14 листопада 2017 року.

З метою отримання успадкованих виплат, 05 грудня 2017 року він звернувся до Вільнянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з відповідною заявою. При здачі документів йому повідомили, що проведуть виплату протягом двох тижнів.

Але, 23 лютого 2018 року Вільнянським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області йому було направлено відповідь за № 216 на його звернення, в якому зазначили, що підстав для виплати йому страхових виплат не має, оскільки його мати, за час життя, не звернулася до Фонду соціального страхування України з відповідною заявою та пакетом необхідних документів, щодо нарахування та продовження належних їй страхових виплат, а також у зв`язку з розбіжністю в сумах, так як відповідно до іншої довідки № 0539, наданої Слов`янським відділенням Фонду на запит відповідача, сума нарахованих та невиплачених страхових виплат померлій, за період з травня 2014 року по листопад 2015 року, складає 19462 гривні 77 копійок.

Позивачу не відомо яким чином видавалися ці довідки, і чому виникла розбіжність в розмірі страхових виплат, і відповідач не зміг йому цього пояснити, але те, що його право на отримання страхових виплат в розмірі 37466 гривень 72 копійки підтверджено офіційним документом, а саме свідоцтвом про право на спадщину за законом – це факт. На його думку, питання, що виникли у зв`язку з розбіжністю в сумах і встановлення винних в цьому посадових осіб, повинні вирішуватися Фондом соціального страхування України в межах своїх відділень і управлінь.

Вважаючи дії відповідача, щодо відмови йому у виплаті страхових виплат, протиправними, він звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій відповідача, щодо відмови йому у виплаті страхових виплат в сумі 37466 гривень 72 копійки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 366 від 04 грудня 2017 року, протиправними та зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області здійснити йому виплату страхових виплат в сумі 37466 гривень 72 копійки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 366 від 04 грудня 2017 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у задоволенні його позову було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року було скасоване, провадження у справі було закрите у зв`язку з тим, що дану справу необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства. Даним судом було встановлено, що грошові кошти недоотриманих соціальних виплат увійшли до спадкового майна, і їх отримання регулюється спадковим законодавством.

Предметом спадкування в даному випадку являється конкретна сума страхових виплат, в розмірі 37466 гривень 72 копійки, підтверджена офіційним документом – довідкою Харцизького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 14 листопада 2017 року.

Свідоцтво про право на спадщину за законом № 366 від 04 грудня 2017 року являється правовстановлюючим документом, що посвідчує його право власності на страхові виплати в сумі 37466 гривень 72 копійки.

Ні вказана довідка, ні свідоцтво про право на спадщину ніким не оскаржені і не скасовані, а отже підлягають виконанню.

Позивач вважає, що відповідач не має права та повноважень самостійно визначати недійсність нотаріального документу і повинен прийняти його як законну підставу для виконання своїх обов`язків, щодо виплати належних йому на підставі свідоцтва про право на спадщину коштів, але відмовляється їх виплачувати.

Кінцевою датою сплати коштів позивач вважає дату надання йому відмови у виплаті коштів, тобто 23 лютого 2018 року.

Вже протягом року позивач намагається отримати належні йому на праві власності кошти, які вже на сьогоднішній день не мають тієї цінності, в зв`язку з чим позивач вважає справедливим стягнути з відповідача заподіяні йому затримкою виплати належних коштів збитки, а саме інфляційні втрати та відсотки з наступного розрахунку. Індекс інфляції з 23 лютого 2018 року по 13 березня 2019 року складає 1,096. Сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, складає 41063 гривні 53 копійки (37466,72 х 1,096). 3 % річних за 382 дні прострочення виплати складає 1176 гривень 35 копійок (37466,72 х 3 / 100 / 365 х 382). Загальна сума заборгованості складає 42239 гривень 88 копійок.

В позові позивач просив стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області суму заборгованості з виплати страхових виплат, в розмірі 37466 гривень 72 копійки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 366 від 04 грудня 2017 року, суму інфляційних втрат, в розмірі 3596 гривень 81 копійку та 3 % річних, в розмірі 1176 гривень 35 копійок.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь – якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін, або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідач надав до суду відзив в якому вказав, що 05 грудня 2017 року позивач звернувся до Вільнянського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області із заявою про виплату йому, в порядку спадкування, суми страхових виплат, які не були виплачені ОСОБА_2 , 1920 року народження, Харцизьким міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. До заяви було додано свідоцтво про право на спадщину від 04 грудня 2017 року, видане приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновою Н.О. Відповідно до вказаного свідоцтва, ОСОБА_1 є сином і спадкоємцем майна ОСОБА_2 , до складу спадщини, на яку видано свідоцтво, входять страхові виплати померлої ОСОБА_2 , у розмірі 37466 гривень 72 копійки, що належали спадкодавцю на підставі довідки Харцизького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області від 14 листопада 2017 року.

Листом від 23 лютого 2018 року № 216 Вільнянським відділенням було повідомлено позивача про відсутність у відділення підстав для задоволення його заяви від 05 грудня 2017 року.

Відповідач вважає, що Вільнянським відділенням було правомірно відмовлено у задоволенні заяви позивача від 05 грудня 2017 року виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", одним з основних завдань Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 8 вказаного Закону, основні завдання Фонду реалізуються через робочі органи виконавчої дирекції Фонду, якими є її управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 вказаного Закону, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право у разі настання страхового випадку.

Згідно з ч. 10 ст. 47 Закону, належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності – включаються до складу спадщини.

Загальний порядок здійснення страхових виплат Фондом соціального страхування України визначено Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат".

Відповідно до п. 1.4 Порядку робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений в пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку. Згідно з п. 1.6. Порядку справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця, або за місцем проживання потерпілого.

Таким чином, загальний порядок здійснення страхових виплат передбачає їх здійснення за місцем формування справи про страхові виплати, яка, в свою чергу, формується або за місцезнаходженням роботодавця, або місцем проживання потерпілого.

У зв`язку з ситуацією, що склалася на території Донецької та Луганської областей, проведенням антитерористичної операції, адміністративною комісією виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, правонаступником якого на підставі Закону є Фонд соціального страхування України, 11 листопада 2015 року прийнято рішення про призупинення з 01 грудня 2015 року нарахування страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділеннях управління у Донецькій області, які тимчасово перемістилися на підконтрольну українській владі територію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 509.

Порядок здійснення страхових виплат затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 січня 2014 року № 20 "Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції".

Згідно з п. 2 Розділу III Порядку № 20, лише у разі звернення особи, яка тимчасово переміщена, з довідкою про взяття на облік тимчасово переміщеної особи робочий орган виконавчої дирекції Фонду не пізніше 10 днів приймає рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлює своєю постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати на строк дії довідки про взяття на облік, але не більше строку, на який особа має право на страхові виплати. Копія вказаної постанови направляється робочому органу виконавчої дирекції Фонду, де зберігається справа про страхові виплати, та/або управлінню виконавчої дирекції Фонду, якому підпорядковується цей робочий орган виконавчої дирекції Фонду, що є підставою для припинення ним нарахування щомісячної страхової виплати у зв`язку з її продовженням за фактичним місцем проживання.

Як вбачається з наведеного вище змісту Порядку № 20, продовження нарахування раніше призначених щомісячних виплат за новим місцем проживання тимчасово переміщеної особи може бути здійснене робочим органом Фонду лише за заявою такої особи за наявності чинної довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО. До моменту подання заяви за новим фактичним місцем проживання страхові виплати нараховуються і виплачуються робочим органом виконавчої дирекції Фонду, де зберігається справа про страхові виплати, та/або управлінням виконавчої дирекції Фонду, якому підпорядковується цей робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

До робочих органів фонду у Запорізькій області Смолякова Л. ОСОБА_3 . не зверталася, що виключає можливість нарахувати і виплатити страхові виплати органами фонду у Запорізькій області її спадкоємцю.

Зі змісту позовної заяви та свідоцтва про право на спадщину від 04 грудня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 належали страхові виплати, що були нараховані, та обліковуються у Харцизькому міському відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 "Про затвердження структури органів Фонду", затверджено нову структуру управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області, яка введена в дію з 01 січня 2018 року, 29 відділень управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області, які були тимчасово перереєстровані із зони АТО, припинили свою діяльність з 01 січня 2018 року. У зв`язку з цим страхувальники, застраховані особи, потерпілі на виробництві, які перебували на обліку в цих відділеннях, надалі обслуговуватимуться у відділеннях, яким передано виконання статутних завдань щодо ведення реєстрів страхувальників, застрахованих осіб та потерпілих на відповідній території.

Таким чином, повноваження щодо виконання статутних завдань Фону, що обслуговувало Харцизьке міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області здійснює Слов`янське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Саме у Слов`янському відділенні (є відокремленим підрозділом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області без статусу юридичної особи) перебуває справа ОСОБА_2 , а отже, саме ОСОБА_4 відділенням провадився облік коштів, що не були виплачені ОСОБА_2 Харцизьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області. Вказана обставина підтверджується самим управління у Донецькій області у довідці від 14 листопада 2017 року № 01-03/06-119, посилання на який є у наданому позивачкою разом з позовом свідоцтві про праві на спадщину від 04 грудня 2017 року.

До робочих органів управління у Запорізькій області спадкодавець позивача не зверталася, а отже, страхові виплати мали нараховуватись їй за місцем зберігання її справи – Харцизьким відділенням, а згодом, з 01 січня 2018 року, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, а у подальшому що прямо випливає зі змісту п. 2 Розділу III Порядку № 20.

Враховуючи викладені обставини управління у Запорізькій області не є належним відповідачем по справі. На думку управління Фонду, оскільки справа потерпілого формувалась в робочих органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Донецькій області, правонаступником яких є Управління у Донецькій області в особі Слов`янського відділення, то саме управління Фонду у Донецькій області є єдиним належним відповідачем по справі.

Таким чином, правові підстави для стягнення з управління у Запорізькій області коштів, які були нараховані і обліковувались відділенням управління в Донецькій області на користь ОСОБА_2 відсутні.

Продовження раніше призначених виплат за заявами спадкоємців потерпілих не передбачено ні Законом № 1105 ні Порядком № 20.

Відповідно до п. 44 правового висновку, зробленого великою палатою Верховного Суду у рішенні від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц, ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання, так і на недоговірні зобов`язання.

Як вбачається з правової природи правовідносин та наявних матеріалів справи, між позивачем та органами Фонду соціального страхування України не виникли ні деліктні ні договірні відносини, що виключає застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України у даній справі.

Також відповідач зазначає, що Запорізьким окружним адміністративним судом вже розглядався аналогічний позов позивача до відповідача. Рішенням від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенню позову у повному обсязі. В подальшому, вказане рішення скасоване постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року, але виключно з процесуальної підстави, апеляційним судом зроблено висновок, що даний спір має вирішуватись в цивільному судочинстві.

На підставі вищевказаного відповідач просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 вказав, що відповідно до п. 2 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/264512 (який діяв на час звернення до Фонду), особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Позивач, як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, зареєстрований по АДРЕСА_1 , 05 грудня 2017 року звернувся до Вільнянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа) з відповідною заявою. При здачі документів йому повідомили, що проведуть виплату протягом двох тижнів і ніхто йому не повідомив про те, що він повинен був звернутися до Харцизького управління.

Тобто, не має значення зверталася чи не зверталася до відповідача його мати, в даному випадку має значення чи звернувся він, бо він вже являється власником успадкованих страхових виплат.

Тому позивач вважає, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області являється в даній справі належним відповідачем.

Свідоцтво про право на спадщину за законом № 366 від 04 грудня 2017 року являється правовстановлюючим документом, що посвідчує його право власності на страхові виплати, в сумі 37466 гривень 72 копійки.

Ні вказана довідка, ні його свідоцтво про право на спадщину ніким не оскаржені і не скасовані, а отже підлягають виконанню.

Кінцевою датою сплати коштів позивач вважає дату надання йому відмови у виплаті коштів, тобто 23 лютого 2018 року.

Відповідач стверджує, що між ними не існує жодних відносин, що виключає можливість застосування до даної ситуації вимог ст. 625 ЦК України, в чому знову ж таки помиляється, оскільки між ними існують відносини, передбачені вищевказаним порядком, а саме, його право на отримання страхових виплат і обов`язок відповідача їх виплатити. Отже, в даній справі є підстави для застосування ст. 625 ЦК України.

Що стосується судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду з даного питання, то воно не набрало законної сили, а отже не може бути прийнятим до уваги при розгляді даної справи іншим судом.

На підставі наведеного, позивач вважає аргументи, наведені відповідачем у відзиві, такими, що не заслуговують на увагу, і не мають значення для розгляду справи, в зв`язку з чим просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В запереченнях відповідач вказав, що у відповіді на відзив, свої вимоги щодо стягнення коштів саме з управління Фонду, позивач аргументує тим, що він є особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, і, як наслідок, до нього мають бути застосовані положення п. 2 Порядку № 20, відповідно до якого особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат безпосередньо в робочих органах Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, або району проведення антитерористичної операції.

Оскільки ОСОБА_5 як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, або району проведення антитерористичної операції, зареєстрований в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, то позивач вважає, що на підставі пункту 2 Порядку № 20, саме управління Фонду має виплатити йому кошти, які нараховані і обліковуються в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області.

Вказаний порядок № 20 розповсюджує свою дію виключно на осіб, які мають право на призначення та/або проводження раніше призначених виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням. Позивач – ОСОБА_1 не є такою особою, що постраждала від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, а його позовні вимоги пов`язані з отриманням спадкового майна, а не здійсненням йому соціальних виплат, тому норми вказаного Порядку № 20, щодо нього застосовуватись не можуть.

Як вбачається зі змісту Порядку № 20, здійснення страхових виплат особам, переміщеним з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції, здійснюється в окремому порядку.

Відповідно до наданих позивачем доказів, а саме довідки про взяття на облік № 2325000174, його мати, ОСОБА_2 , з 25 листопада 2014 року набула статусу внутрішньо переміщеної особи, змінивши місце свого проживання з м. Харцизьк Донецької області (віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО, Постанова КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р) на смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

Таким чином, для продовження страхових виплат та формування особової справи, ОСОБА_2 мала б звернутись до робочих органів Фонду, за місцем свого проживання, з відповідною заявою щодо нарахування, виплати та продовження належних їй щомісячних страхових виплат.

Незважаючи на це, за життя ОСОБА_2 до робочих органів Фонду та їх відокремлених підрозділів за місцем проживання (Вільнянське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області) не зверталась, а отже, справа про страхові виплати у відокремлених підрозділах управління Фонду відсутня.

Враховуючи викладені обставини, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_2 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за № 366, ОСОБА_1 належать страхові виплати ОСОБА_2 , в сумі 37466 гривень 72 копійки, що належали спадкодавцю на підставі довідки Харцизького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 14 листопада 2017 року, вих. № 01-03/06-119.

На час розгляду справи в суді вказане свідоцтво у встановленому законом порядку не скасоване. Тому суд вважає встановленим розмір страхових виплат, належних позивачу – 37466 гривень 72 копійки.

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 , як особа, переміщена з району проведення антитерористичної операції, будучі зареєстрованим в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, звернувся до Вільнянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, до зони обслуговування якого входить і Новомиколаївський район Запорізької області, із заявою про отримання вищевказаних виплат.

Листом від 23 лютого 2018 року Вільнянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, вихідний номер 216, ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті йому страхових виплат. Відмова була мотивована тим, що його мати, за життя, будучі тимчасово переміщеною особою, не звернулася до Фонду соціального страхування України за місцем проживання із заявою про нарахування та продовження виплати належних їй страхових виплат, а також у зв`язку із розбіжністю в сумах, які зазначені у вищевказаному свідоцтві про право на спадщину, та у довідці, виданій Слов`янським відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області.

Відповідно до п. 1 ст. 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

За п. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

П. 1 ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Предметом спору в даній справі є виплата позивачу успадкованих ним сум страхових виплат.

Судом встановлено, що позивач має право на отримання страхових виплат, у вищевказаному розмірі.

Щодо особи, яка зобов`язана здійснити виплату позивачу страхових виплат, суд виходить із наступного.

Відповідно до розділу ІІІ "Продовження раніше призначених страхових виплат" Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, (який діяв на час звернення позивача до відповідача), особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

У випадку відсутності в особи, яка тимчасово переміщена, оригіналу справи про страхові виплати, сформованої іншим робочим органом виконавчої дирекції Фонду відповідно до вимог законодавства, робочий орган виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) одержує відомості з Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат.

Такий самий механізм продовження страхових виплат діє і для осіб, які отримували ці виплати в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, які знаходяться на тимчасово окупованій території, а постійно проживають на іншій території України. У цьому випадку замість довідки про взяття на облік потерпілий надає копію сторінки паспорта, що містить відомості про місце проживання, з одночасним пред`явленням оригіналу.

У разі звернення особи, яка тимчасово переміщена, з документами, зазначеними у пункті 1 цього розділу, робочий орган виконавчої дирекції Фонду не пізніше десяти робочих днів приймає рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлює своєю постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати на строк дії довідки про взяття на облік, але не більше строку, на який особа має право на страхові виплати. Копія вказаної постанови направляється робочому органу виконавчої дирекції Фонду, де зберігається справа про страхові виплати, та/або управлінню виконавчої дирекції Фонду, якому підпорядковується цей робочий орган виконавчої дирекції Фонду, що є підставою для припинення ним нарахування щомісячної страхової виплати у зв`язку з її продовженням за фактичним місцем проживання.

Позивач, як особа, яка переміщена з району проведення антитерористичної операції, зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Мати позивача, також являючись особою, переміщеною з району проведення антитерористичної операції, до дня смерті була зареєстрована в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

Тому суд вважає, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області являється в даній справі належним відповідачем.

При вирішенні вказаного спору суд зазначає, що не має значення зверталася чи не зверталася до відповідача мати позивача із заявою про продовження виплати їй страхових виплат, в даному випадку має значення факт звернення із заявою позивача, оскільки саме позивач являється власником успадкованих страхових виплат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції, за період з 23 лютого 2018 року (дати відмови у виплаті коштів) по 13 березня 2019 року складає 1,096.

Сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, складає 41063 гривні 53 копійки (37466,72 х 1,096).

3 % річних за 382 дні прострочення виплати складає 1176 гривень 35 копійок (37466,72 х 3 / 100 / 365 х 382).

Загальна сума заборгованості складає 42239 гривень 88 копійок.

Таким чином позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про стягнення заборгованості з страхових виплат, задовольнити.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з виплати страхових виплат, в розмірі 37466 гривень 72 копійки, суму інфляційних втрат, в розмірі 3596 гривень 81 копійку, 3 % річних, в розмірі 1176 гривень 35 копійок та понесені ним судові витрати в розмірі 768 гривень 40 копійок, а всього стягнути 43008 гривень 28 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складене 04 червня 2019 року.

Суддя А.Б.Шиш