Вирок № 82208108, 05.06.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 538/38/18

№ пров.1-кп/544/12/2019

Номер рядка звіту 18

В И Р О К

іменем України

05 червня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12017170230000074 від 03.02.2017, стосовно

ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лохвиця Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, такого, що в силу ст. 89 КК України не судимого,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Стеценка В.О. та ОСОБА_7, представника потерпілого Вовка О.Г., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1

у с т а н о в и в :

У кінці січня 2017 року точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в урочищі «Парницьке» поблизу с. Степуки на території Свиридівської сільської ради, квартал 46 виділ 25, помітив звалені дерева породи дуб, клен, липа та ясен.

Після чого, на грунті раптово виниклого умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, вирішив викрасти дрова для подальшого їх продажу та використання у власному господарстві. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 02.02.2017 близько 11 год 00 хв, взявши у тимчасове користування автомобіль марки ГАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, який належить ОСОБА_4 , дві бензопили марки «GOODLUCK», сокиру, дві лопати приїхав до 46 кварталу 25 виділу Лохвицького агролісництва, де за допомогою найманих осіб: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почав вчиняти дії по розпилюванню деревини та її завантаженню у кузов автомобіля ГАЗ.

Маючи прямий умисел, з корисливого мотиву направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (дров), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 намагався таємно викрасти 3.5 м кубічних дров породи дуба, клена, липи та ясена на загальну вартість 987 грн, що належать Державному підприємству «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» Лохвицьке лісництво, ідентифікаційний код 31758362, але не довів свій злочинний умисел до кінця із причин, що не залежали від його волі та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був помічений на місці вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції Лохвицького ВП ГУ НП в Полтавській області, які не дали змоги ОСОБА_1 вчинити усіх дій, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням.

Прокурор не заперечував проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і пояснив суду, що дійсно скоїв злочин, як вказано в обвинувальному акті, та зазначив, що відшкодував шкоду потерпілому. Щиро розкаюється в скоєному і прохає вибачення, більше йому добавити нічого.

Представник потерпілого не заперечував проти скороченого порядоку судового розгляду, про що подав заяву, будь яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 не має, збитки завдані кримінальним правопорушенням відшкодовані у повному обсязі.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

Судом роз`яснено та з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - правильна.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його вік та те, що ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро кається в скоєному, співпрацював із слідством, відшкодував завдані збитки, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, шляхом повернення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На переконання суду та відповідно до висновку викладеного у Досудовій доповіді органу пробації, з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення та визначені рівня ризику вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень та ризику небезпеки для суспільства чи окремих осіб, орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Застосування більш м`якого покарання, передбаченого санкцією статті кримінального закону за вчинений злочин у виді штрафу суд вважає недоцільним з огляду на відсутність джерел доходу у ОСОБА_1 , а виправні роботи - неможливим, оскільки останній не працює. Застосування покарання у виді позбавлення волі суд вважає доцільним з огляду на тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, який віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.

Ураховуючи, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, суд, приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує покарання, особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України, із звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України із покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов`язків передбачених ст.ст. 75, 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_1 іспитовий термін, з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну йому поведінку.

На думку суду, саме таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

На час розгляду кримінального провадження у суді встановлено, що ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 27.02.2017 було накладено арешт на майно, а саме: частини попиляного дерева породи дуб, ясен, липа та клен, дві бензопили марки «GoodLuck», сокиру, дві лопати та автомобіль ГАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 . В частині арешту майна, а саме автомобіля ГАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 власником якого являється ОСОБА_4 , ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 15.09.2017 було скасовано в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.

Оскільки обвинуваченим повернуто майно, то у застосованні арешту потреба відпала, суд уважає за можливе скасувати арешт.

Суд уважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведені експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 285, 349, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_1 відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 27.02.2017 на майно, що належить на праві власності Державному підприємству «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» Лохвицьке лісництво, а саме частини попиляного дерева породи дуб, ясен, липа та клен; арешт, для забезпечення шкоди завданої злочином накладений на майно належне ОСОБА_1 , а саме: дві бензопили марки «GoodLuck», сокиру, дві лопати.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору - який переданий на зберігання ОСОБА_4 - залишити останному, як власнику;

- 22 спили деревини, що зберігаються у Лохвицькому ВП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Лохвиця, вул. Гоголя, 19, з набранням вироку законної сили повернути Державному підприємству «Полтавське державне лісогосподарське підприєиство «Полтаваоюлагроліс» Лохвицьке лісництво - як власнику;

- 8 спилів деревини, що зберігаються у Лохвицькому ВП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Лохвиця, вул. Гоголя, 19, з набранням вироку законної сили повернути Державному підприємству «Полтавське державне лісогосподарське підприєиство «Полтаваоюлагроліс» Лохвицьке лісництво - як власнику;

- частини попиляного дерева породи дуб, ясен, липа та клен, які зберігаються у Лохвицькому ВП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Лохвиця, вул. Гоголя, 19 - з набранням вироку законної сили повернути Державному підприємству «Полтавське державне лісогосподарське підприєиство «Полтаваоюлагроліс» Лохвицьке лісництво - як власнику;

- дві бензопили марки «GoodLuck», сокиру, дві лопати, які зберігаються у Лохвицькому ВП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Лохвиця, вул. Гоголя, 19, з набранням вироку законної сили конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (код класифікації доходів бюджету 24060300): рахунок 31113115016379, отримувач - Пирятинське УК/Пирятин.р-н/24060300, код отримувача-37958534, МФО банку - 899998, банк - Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 692 (шістсот дев`яносто дві) гривні 09 копійок, та витрати за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 6249 (шість тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 60 копійок, а всього 6941 (шість тисяч дев`ятсот сорок одну) гривню 69 копійок, у кримінальному провадженні № 12017170230000074.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.О. Ощинська