Ухвала суду № 82207041, 04.06.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3381/18

Провадження № 1-кп/307/252/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

04 червня 2019 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., за участю секретаря судового засідання Фера В.В.,

з сторони обвинувачення: прокурора Рожкова В.О., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілих Твердохліб В.Д., з сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Кричфалушій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, працює землевпорядником та депутатом Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні прокурор Рожков В.О. подав клопотання. в якому просив обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вказує на те, що 19.12.2017 року, приблизно о 17 год. 20 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним автомобілем марки "Volkswagen" моделі "Caddy", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі сполученням "Мукачево-Рогатин-Львів" в с. Нижня Апша по вул. Борканюка, в напрямку смт. Солотвино, Тячівського району, не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги п. п. 2.3 "б", 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, а також не врахував дорожню обстановку, що склалася, внаслідок чого напроти будівлі № 2 магазину ПП "Пітіку" на вищевказаній вулиці, допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час перетинала проїжджу частину дороги зліва направо відносно напрямку руху вказаного автомобіля. Внаслідок наїзду малолітню ОСОБА_3 по інерції відкинуло на смугу зустрічного руху, де в той час на її тіло в лежачому положенні відбувся наїзд невстановленим досудовим розслідуванням легковим автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку відносно руху автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Caddy", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким злочином, і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років позбавлення волі.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_2 може переховуватися від суду, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Потерпілий та їх представник в судовому засіданні клопотання підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання обвинуваченим, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Також, прокурором встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду.

Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України; з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає, що відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_2 , він фактично постійно проживає в АДРЕСА_2 .

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це; не залишати місце постійного проживання - в АДРЕСА_2 , у період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., без дозволу, суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 492 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;

-не залишати місце постійного проживання - в АДРЕСА_2 , у період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., без дозволу, суду;

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - до 04 серпня 2019 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення органом Національної поліції.

Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_2 направити до Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_2 після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ніточко