Вирок № 82206079, 05.06.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7894/19

Провадження № 1-кп/263/647/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Музики О.М.,

за участю секретаря - Рудь Ю.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Алакозова Г.В.,

представника потерпілого - Темченко В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - Бережної М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 12019050770001109 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Грозний, Чечня, Російська Федерація, громадянки України, не працюючої, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, маючої на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2019 року, приблизно о 19 годині 56 хвилин, ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні магазину « Простор 1104» TOB «Стиль Д», розташованого по бул. Шевченка, 89/105 у Центральному районі м. Маріуполя, шляхом вільного доступу взяла зі стелажу та поклала до власної жіночої сумки, яку мала при собі, пудру компактну «Макс Фактор Фейсфініті», вартістю 213,26 гривень. Після чого ОСОБА_1 , не сплативши за вказаний товар, пройшла касову зону та попрямувала у бік виходу з магазину «Простор 1104» TOB «Стиль Д», тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення свого злочинного наміру до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівником магазину.

Дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, суду пояснила, що вона дійсно за указаних обставин вчинила крадіжку пудри з магазину « Простор 1104 », у скоєному розкаюється.

23 травня 2019 року між представником потерпілого TOB «Стиль Д» - Темченко В.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.

За змістом укладеної угоди сторони погодилися врегулювати кримінальне провадження шляхом використання права на примирення на основі взаємних поступок, виходячи з положень ст. ст. 468, 469 КПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 471 КПК України, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинна понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

У судовому засіданні обвинувачена зазначила, що розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний у результаті затвердження угоди про примирення судом. Обвинувачена свою вину визнала повністю, зазначила, що угода про примирення є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про примирення.

Захисник Бережна М.І. вважала за можливе угоду затвердити.

Представник потерпілого TOB «Стиль Д» - Темченко В.В. зазначила, що наслідки затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, угоду про примирення укладено добровільно, просила суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор Алакозов Г.В. у судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України, не заперечував проти затвердження угоди.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відноситься до правопорушень середньої тяжкості.

Сторони угоди в судовому засіданні стверджували, що угода про примирення між ними укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз.

Суд пересвідчився, що дана угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Одночасно, потерпілій судом роз`яснені наслідки затвердження угоди про примирення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченої та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання останньої.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд вважає повне визнання вини, наявність на утриманні двох малолітніх доньок.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.

Суд вважає, що угода від 23 травня 2019 року, укладена між представником потерпілого та обвинуваченою, підлягає затвердженню, оскільки відповідає чинному законодавству, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної і обставин, що пом`якшують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК), тобто визначена сторонами міра покарання не виходить за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_1 та представником потерпілого TOB «Стиль Д» - Темченко Вікторією Віталіївною від 23 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019050770001109 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Речові докази - пудру компактну «Макс Фактор Фейсфініті», що передана на відповідальне зберігання представнику потерпілого - ОСОБА_4 , залишити за належністю TOB «Стиль Д»; ДВД-диск - зберігати при матеріалах провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 травня 2019 року на пудру компактну «Макс Фактор Фейсфініті».

У разі невиконання угоди про примирення наступають наслідки, передбачені ст. 476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Суддя О.М. Музика