Ухвала суду № 82205109, 21.05.2019, Біловодський районний суд Луганської області

21.05.2019

Справа № 408/1975/17-к

1-кп/408/98/18

УХВАЛА

21 травня 2019 року смт Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого-судді Соболєва Є.О.,

суддів: Рукаса М.С, Кускової Т.В.,

при секретареві Негоді В.Е.,

за участю: прокурора Ісмаілова Е.М.,

захисника Хартова М.В.,Самарського В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000086, відносно ОСОБА_1 за п.п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

25 травня 2019 року у обвинуваченої закінчується термін тримання її під вартою. До цього часу провести судовий розгляд у цьому провадженні об`єктивно не вбачається можливим.

Прокурор заявив клопотання, в якому вважав необхідним продовжити обвинуваченій термін тримання її під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також є наявними ризики, що обвинувачена може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків.

Захисники заперечували проти продовження терміну тримання його підзахисної під вартою, вказуючи, що клопотання прокурора є необгрнутованим та недоведеним. Ризики, на які посилається прокурор, на цей час взагалі зникли, тому вважали можлимим змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена підтримала позицію своїх захисників, однак віддала вирішення клопотання на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненнні злочину, передбаченому пп. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України, за який санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

У суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості підозри причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, оскільки її обґрунтованість була встановлена судовим рішенням під час обрання даного запобіжного заходу. Крім того обставини, наведені в обвинувальному акті дають уяву для сторонього об’єктивного спостерігача, що саме обвинувачена могла вчинити інкриміноване їй діяння.

Також суд вважає, що до цього часу є наявними і не зменшились ризики того, що обвинувачена може в силу пред`явленого обвинувачення переховуватись від суду та перешкоджати провадженню іншим чином,оскільки проживає в населеному пункті, який знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування з тимчасово окупованою територією та державним кордоном з РФ, тим більше, що на тій території проживають її родичі.

Крім того, в судовому засіданні з показів обвинуваченої судом встановлено, що вона в усьому завинувачує потерпілу і негативно відноситься до неї, тому, враховуючи, що згідно висновку судової-психіатрічної експертизи у обвинуваченої виявляються риси характеру у вигляді проявів жорсткості, дратівливості та агресії, суд вважає наявним ризик того, що будучи на волі обвинувачена буде впливати на потерілу з метою зміни останньою своїх показів.

Згідно вимог ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_1 терміну тримання під вартою враховує й інші обставини, а саме, що за станом здоров’я обвинувачена може триматись в ізоляції від суспільства, зловживає алкогольними напоями, не має міцних соціальних зв`язків, що в сукпності з іншими обставинами виключає можливість застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на те, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій закінчується, застосування їй більш м`якого запобіжного заходу виключається, суд вважає неохідним продовжити ОСОБА_1 термін тримання її під вартою ще на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 19 липня 2019 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала окремо від вироку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: