Ухвала суду № 82204321, 05.06.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4936/18

Номер провадження 1-кп/404/595/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Малюцькій М.О.,

розглянувши під час відкритого судового засідання у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12016120020005160 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Запоріжжя, проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Бреуса А.М.,

захисника Романюка Є.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурором з посиланням на підстави та ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом, заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки завершити судовий розгляд кримінального провадження до моменту завершення терміну дії запобіжних заходів неможливо.

Захисник ОСОБА_3 Є.В. просив не продовжувати дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених та застосувати більш м`який запобіжний захід. Обвинувачені також заперечували проти клопотання прокурора. Крім того, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявили клопотання про зменшення розміру застави, визначеної їм у кримінальному провадженні, яке підтримав захисник Романюк Є.В., проти якого заперечував прокурор.

Заслухавши учасників судового провадження, зважаючи на досліджені докази, суд приходить до таких висновків.

Підставою для застосування стосовно кожного з обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого їх продовження під час досудового розслідування та судового провадження стало доведення перед судом ризиків передбачених, пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими як обвинувачений ОСОБА_1 , так і обвинувачений ОСОБА_2 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на низку свідків та потерпілих, значна частина яких не допитана, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики та твердження обґрунтовані таким: 1) як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою групою осіб 32 епізодів тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; 2) за змістом висунутого обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб завдано майнову шкоду на загальну суму понад 2900000 грн.; 3) також обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висунуто у вчиненні злочинів у іншому регіоні, значно відділеному від місця їх реєстрації та проживання; 4) обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійного місця проживання у м.Кропивницькому за місцем судового розгляду не мають; 5) як обвинувачений ОСОБА_1 , так і обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працювали та не мали офіційних доходів; 6) обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.186 КК України, серед яких особливо тяжкі злочини, за які відбував покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з конфіскацією всього майна; 7) у кримінальному провадженні не допитано низку потерпілих, свідків, не досліджено усі речові та письмові докази.

Наведені обставини, які встановлені та доведені під час розгляду кримінального провадження, які обґрунтовували та обґрунтовують продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених не змінилися. Обсяг та зміст висунутого стороною обвинувачення стосовно кожного з обвинувачених залишився без змін.

Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання обвинувачених, тяжкість та багатоепізодність висунутих обвинувачень в умисних корисливих тяжких злочинах, якими у тому числі завдано шкоду у значних та великих розмірах, відсутність у обвинувачених офіційних та законних доходів, самі обвинувачення про вчинення злочинів у м. Кропивницькому у той час як обвинувачені зареєстровані та проживають у м. Запоріжжі, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з вказаними ризиками як обвинувачений ОСОБА_1 , так і обвинувачений ОСОБА_2 , не маючи офіційних та законних доходів, постійного місця проживання за місцем розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_1 як особа, яка раніше вчиняла подібні злочини, яким загрожує суворе покарання на строк до 8 років позбавлення волі, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, із значною імовірністю можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на низку недопитаних свідків та потерпілих, а також для забезпечення засобами існування вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищезазначені обставини на переконання суду є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою. На даний час вказані ризики, як зазначено раніше, будь-яким чином не зменшилися та є триваючими, доводи сторони захисту, зокрема, щодо наявності сімей у обвинувачених та утриманців, щодо належної процесуальної поведінки обвинувачених, не спростовують їх. Доказів того, що стан здоров`я обвинувачених перешкоджає їх триманню під вартою не надано. Такі ризики є достатніми та виправдовують подальше продовження тримання як обвинуваченого ОСОБА_1 , так і обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторін у кримінальному провадженні.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовження тримання як обвинуваченого ОСОБА_2 , так і обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів.

Вирішуючи клопотання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зменшення розміру визначеної суми застави, суд враховує таке.

Положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Поряд із раніше встановленими ризиками, даними про особи обвинувачених, суд при визначенні розміру застави враховує, що згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення за попередньою змовою групою осіб 32 епізодів тяжких умисних корисливих злочинів, загальний розмір збитків від яких сягає 2962814 грн. 50 коп., що пов`язано із твердженнями про викрадення обвинуваченими майна на вказану суму.

Відтак, зважаючи на кількість епізодів злочинів та розмір збитків, у вчиненні та завданні яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також зважаючи на раніше вказані ризики та твердження щодо вчинення злочинів у регіоні, не пов`язаному із місцем проживання обвинувачених, згідно з положеннями ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України на переконання суду наявний виключний випадок, згідно з яким застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визначених обов`язків.

Тому суд вважає за необхідне вказати на те, що залишає без змін розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом, яка була визначена ухвалами слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.06.2018 року в розмірі 1057200 грн., вказує відповідні реквізити, необхідні для внесення застави, та визначає обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, виконання яких згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України буде покладено на кожного з обвинувачених у разі внесення заставодавцем визначеної суми застави.

За вказаних обставин підстави до задоволення раніше вказаних клопотань обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 03.08.2019 року включно.

Залишити без змін визначену обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 1057200 грн., яка може бути внесена: на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 до 03.08.2019 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із м. Запоріжжя, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч. 8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто до 03.08.2019 року включно.

Залишити без змін визначену обвинуваченому ОСОБА_2 заставу у розмірі 1057200 грн., яка може бути внесена: на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_2 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 до 03.08.2019 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із м. Запоріжжя, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч.ч. 8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зменшення розміру застави, визначеної їм відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України у вказаному кримінальному провадженні, – відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В. Поступайло