
Справа № 574/399/19
Провадження №2/574/346/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області та Буринської районної державної адміністрації Сумської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в інтересах ОСОБА_2 мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати останньої ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку пай, яке було посвідчено сертифікатом серії НОМЕР_2. ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, однак оформити в нотаріуса не спроможна, так як вище зазначений сертифікат був виданий вже після смерті спадкодавця. Просив визнати за ОСОБА_2 право на цю земельну частку (пай) розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі на місцевості.
ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.
Представники відповідачів Гвинтівської сільської ради та Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечували, просили справу розглянути без їх участі, про що повідомили суд письмово листами.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність , тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що вбачається з копії повторного свідоцтва про її смерть, копій свідоцтв про народження та укладення шлюбу ОСОБА_5 , копії паспорта ОСОБА_2 (а.с.6,17-18,20).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, що було посвідчено сертифікатом на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , яку прийняла її дочка - ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст.534, п.1) ч.1 ст.549 ЦК УРСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що вбачається з довідок відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області, інформаційної довідки про вартість земельної частки (паю), копії заповіту, довідки Гвинтівської сільської ради, інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.10-13-14,16,19,30-33).
Разом з тим, ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вище згадану земельну частку (пай), оскільки зазначений сертифікат виданий 19.03.1997 року, тобто після смерті ОСОБА_3 , що також вбачається з роз`яснення приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.15).
Однак право спадкодавця на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.
Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.х
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, який був виданий САПТЗТ «Нива» і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий вже після смерті, що підтверджується копією державного акту на право колективної власності на землю та доданим до нього списком громадян, членів сільськогосподарських підприємств, в тому числі пенсіонерів, а також копією сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.7,11-12).
Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачами не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.534,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №66/94 від 10.11.1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області та Буринської районної державної адміністрації Сумської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Нива» розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 , зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №687.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:
Судове рішення № 82198583, Буринський районний суд Сумської області було прийнято 21.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 574/399/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: