Рішення № 82198351, 30.05.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8893/18

№ провадження 2/208/1913/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Пентраковській М.В.,

Учасники справи

позивач Харківський державний університет харчування та торгівлі,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Харківського державного університету харчування та торгівлі до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач Харківський державний університет харчування та торгівлі звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08 серпня 2016 року було укладено договір про надання освітніх послуг з відповідачем ОСОБА_1 та зараховано на навчання на 1 курс факультету Управління торгівельно - підприємницькою та митною діяльністю, термін навчання 1 рік 10 місяців. Вони виконали взяті на себе обов`язків та забезпечував якість наданих послуг, а відповідач ОСОБА_1 свої обов`язки за договором стосовно сплати за надання послуги не виконала у повному обсязі і у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3004, 80 грн. Наказом № 181-с від 06 квітня 2017 року була відрахована з числа студентів університету.

У зв`язку з чим, позивач просять суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в розмірі 3004,80 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача Іщук Л.М.. не з`явилась надала до суду заяву, у якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, причини не явки до суду не повідомила.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України за загальним правилом суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем Харківським державним університетом харчування та торгівлі та відповідачем ОСОБА_1 08 серпня 2016 року був укладений договір, про те, що виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку встановлених цим договором (а.с.5,6).

Відповідно до звіту по студенту від 26.11.2018 року у відповідача ОСОБА_1 є борг за навчання в розмірі 3004,80 грн. (а.с.8).

Так, наказом №181-3 від 06 квітня 2017 року відповідача ОСОБА_1 відраховано з числа студентів Харківського державного університету харчування та торгівлі за порушення умов контракту (а.с.11), також відповідач була повідомлена, що у неї виникла заборгованості по оплаті за навчання в розмірі 3004, 80 грн. (а.с.12)

Застосовані норми права

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК).

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання.

Згідно з п.1 ч. 6 ст. 40 ЗУ «Про вищу освіту» за погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення про відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.

Згідно з вимогами пп. 1 ч. 6 ст. 40 Закону України «Про вищу освіту» орган студентського самоврядування ХАІ за своїми процедурами розглянув питання можливості відрахування відповідача та надав відповідну згоду, після чого його було відраховано за порушення умов Контракту.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні бути виконані належним чином в установлений строк відповідно до умов договору.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не виконані умови договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача Харківського державного університету харчування та торгівлі підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1762,00 грн. з відповідача, що документально підтверджено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280, 284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Харківського державного університету харчування та торгівлі до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Харківського державного університету харчування та торгівлі, ЄДРПОУ 01566330 в розмірі - 3004 (три тисячі чотири) грн. 80 коп.; 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.. 00 коп.

Усього: 4 766 (чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.