Ухвала суду № 82197668, 05.06.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 187/856/16-к

Провадження № 1-кп/209/10/19

УХВАЛА

іменем України

"05" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

за участю прокурора Батрак С.С.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілих адвоката Гризи О.В.

обвинуваченого ОСОБА_5

захисників обвинуваченого (адвокатів) Грищенко В.В., Полтавченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. В обґрунтування свого клопотання зазначив наступне.

На цей час судом отримано і розглянуто докази того, що на місці ДТП 09.05.2016 для учасників дорожнього руху не були забезпечені безпечні умови дорожнього руху, і ці порушення знаходяться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою 09.05.2016. Також судом було розглянуто докази того, що у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою 09.05.2016 знаходиться перевищення особою, яка керувала автомобілем ВАЗ-21043, дозволеної швидкості руху на аварійно-небезпечній ділянці. Джерелами доказів є надані суду документи, висновки трьох судових експертиз та показання у судовому засіданні шести судових експертів. Також судом розглянуто докази того, що на досудовому розслідуванні слідчий Мусієнко П.С вдався до фальсифікації протоколу огляду місця ДТП, схеми та таблиці зображень до нього. Недостовірність занесених у протокол даних на допиті у суді визнав слідчий Мусієнко П.С., пояснивши, що в нього «не було часу бігати та виміряти», чи є кущі, «чи добра дорога, чи вона погана». А фальсифікацію наявності відсутнього дорожнього знаку слідчий пояснив власною службовою недбалістю, нібито він просто переплутав якісь протоколи. Вся таблиця зображень до протоколу складена невідомою та неуповноваженою особою, яка не брала участі в слідчих діях: спеціаліст ОСОБА_7 пояснив суду, нібито він особисто 09.05.2016 року зробив всі знімки, у тому числі знімок того дорожнього знаку 2.1, якого ще не існувало. Після чого нібито у якийсь позапроцесуальний спосіб передав слідчому знімки в електронній формі, але таблицю зображень не складав та не підписував. Отже, всі підписи під прізвищем « ОСОБА_8 » у протоколі є сфальсифікованими. Підробка протоколу слідчим, фальсифікація знімків та підписів з метою створення штучних доказів обвинувачення стала очевидною.

Висловлювання прокурора Філя О.І. у судовому засіданні 09.04.2019 року , нібито фальсифікація слідчим підписів спеціаліста-фотографа не має значення, якщо той визнав знімки «своїми», суперечить вимогам КПК, відповідно до яких доказ визнається допустимим, тільки якщо він отриманий у порядку, встановлем цим Кодексом.

Отже, після спростування доказів обвинувачення підозра у вчиненні ним кримінального

правопорушення вже не є обґрунтованою.

Незважаючи на це, він протягом більше трьох років знаходиться під вартою, в жахливих умовах. За цей час жодним з десяти прокурорів, які брали участь у судовому засіданні, не був доведени якийсь ризик, що міг би виправдати позбавлення його свободи.

Мотиви його тримання під вартою залишаються незмінними протягом більше трьох років і зводяться до наступного: наявність підозри; тяжкість інкримінованого правопорушення і суворість можливого покарання; ризик переховування від суду, який нібито витікає із згаданих вище тяжкості і суворості.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IVсуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В обґрунтування свого клопотання такоє обвинувачений ОСОБА_5 послався на рішення Європейського суду з прав людини . Практика Європейського суду вказує, що будь-яке ув`язнення особи без засудження її судом є суттєвим відхиленням від принципу забезпечення поваги до особистої свободи та від презумпції невинуватості («Єлоєв проти України»)

Обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, повинно бути переконливо продемонстровано владою (Тейс проти Румунії» ).

Національна влада зобов`язана встановити і продемонструвати існування конкретних фактів,

які переважають принцип поваги до свободи особистості («Белевицький проти Росії»)

Після певного періоду часу існування обґрунтованої підозри само по собі не виправдовує

позбавлення свободи та вимагає, щоб судові органи мали інші підстави для будь-якого продовження тримання під вартою («Цигоній проти України» ). Продовження тримання під вартою з посиланням в основному на тяжкість обвинувачень та використанням стереотипних формулювань, навіть без розгляду конкретних фактів або можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, є порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції («Осаковський проти України»)

Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою («Подвезько проти України» ),

З часом ризик втечі обов`язково зменшується, оскільки тривалість позбавлення свободи, яку може очікувати особа у випадку її засудження, буде скорочено на час знаходження цієї особи під вартою («Неймейстер проти Австрії»

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів («Боротюк проти України» ).

Стороною обвинувачення ризик його втечі ніколи не був доведений, і протягом трьох років залишався тільки стереотипним приводом для тримання його під вартою, а сьогодні цього ризику вже очевидно не існує.

Тягар доказування у таких питаннях не повинний бути зворотним, змушуючи затриману особу демонструвати наявність причин, що обґрунтовують його звільнення («Биков проти Росії» )

Приймаючи рішення про залишення особи під вартою або звільненні з-під варти влада повинна у відповідності з п.З статті 5 Конвенції розглянути альтернативні засоби забезпечення її прибуття до суду .

Якщо у рішеннях судових органів про відмову у задоволенні клопотання не міститься жодного аналізу особистого становища та доводів заявника, то процедура розгляду законності утримання заявника під вартою не відповідає стандартам, передбаченим пунктом 3 статті 5 Конвенції («Осаковський проти України» )

Рішення судів мають адекватно вказувати підстави, на яких вони ґрунтуються («Вєренцов проти України» ). Цю позицію Європейського суду підкреслено у п.2.1 Узагальнення, затвердженого Постановою №14 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014.

Прокурор заперечує проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , вказав, що на даний час ризик переховування його від суду не змінився та існує. Водносчас заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на 60 діб, та обґрунтував тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, існує ризик тго, що обвинувачений може переховуватися від суду.

Вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Потерпілі та їх представник заперечують проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну йому запобіжного заходу та підтримали клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечує проти клопотання прокурора про продовження відносно нього строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів,

Захисник обвинуваченого- адвокат Грищенко В.В. підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зміни йому запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою. Заперечив щодо клопотання прокурора проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки прокурором не доведений жодний із зазначених ним ризиків.

Захисник обвинуваченого- адвокат Полтавченко О.А. підтримав клопотання свого підзахисного, заперечив щодо клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав на формальний підхід прокурора при зверненні із клопотанням про продовження запобіжного заходу та відсутність жодних доказів існування ризику, на який посилається прокурор. Твердження прокурора про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 тяжкого злочину безпідставне, оскільки вина особи встановлюється вироком суду. Крім того рішеннями Європейського суду вже неодноразово визначено, що сама тяжкість кримінального правопорушення не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників судового розгляду, вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора Батрак С.С. щодо продовження відносно обвинувачного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , оцінивши всі обставини відповідно до вимог ст.178 КПК України відносно обвинуваченого, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі обвинувачений може зникнути від суду з метою уникнення покарання, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених ст.177 ч.1 п.1 КПК України, не вбачає будь-яких підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який.

На підставі викладеного, керуючись ст. 183,184,194, 331, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою, дозволивши йому надалі знаходитися за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 - відмовити.

Клопотання прокурора Батрак С.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, продовжити до 02 серпня 2019 року .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Лобарчук