Рішення № 82193182, 05.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2019 року № 640/4467/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «БК «Білдінг 2007»до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування постанови встановив:

Приватне підприємство «БК «Білдінг 2007» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.01.2019 про відкриття виконавчого провадження №58090097.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за порушення у сфері містобудування постановою від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99 позивача було притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 124020 грн. Постанова прийнята управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Відповідно до підпункту 3 пункту б) частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» функції здійснення в установленому порядку державного контролю у сфері містобудування належать органам місцевого самоврядування. На виконання вказаного положення Закону у м. Черкаси було створено орган Держархбудконтролю Черкаської міської ради, який відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 є правонаступником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області. Втім, відповідач всупереч наведеним положенням законодавства відкрив виконавче провадження за заявою особи (центрального органу виконавчої влади), яка не є стороною у даному виконавчому провадженні. Разом з тим, належний стягувач - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ще не звертався до органів державної виконавчої служби. Таким чином, відповідач діяв не у відповідності з нормами статті 19 Конституції України та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. При цьому, відповідача зобов`язано надати належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №58090097.

У призначені судові засіданні 09.04.2019, 18.04.2019, 14.05.2019, 28.05.2019 відповідач уповноваженого представника для участі у судових засіданнях не забезпечив, свого відношення до позову не висловив.

Представник позивача у судове засідання 28.05.2019 не прибув також.

В зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

31.05.2019 до суду надійшли матеріали виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 16.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною К.В. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності до ПП «БК «Білдінг 2007» застосовано штраф у розмірі 124020,00 грн., про що винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2/1023-2ів.3/99.

Вказана постанова №2/1023-2ів.3/99 оскаржувалась позивачем у судовому порядку і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №826/5283/16 залишена без змін.

24.07.2018 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернулось до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою №1023-6-1.14/846 про примусове виконання постанови №2/1023-2ів.3/99, виданої 16.03.2016 Головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною К.В.

Матеріали виконавчого провадження містять копію конверту Управління Держархбудінспекції у Черкаській області (Черкаси - 2 18002 0853155 7) на адресу Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, з відбитком поштової печатки за 25.07.2018.

На заяві Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1023-6-1.14/846 від 24.07.2018 знаходиться кутовий штамп Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ з датою « 15.01.2019» №984.

За наслідками розгляду заяви Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1023-6-1.14/846 від 24.07.2018 відповідачем 16.01.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58090097.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із заявленими позовними вимогами.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу норм частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини третьої цієї статті виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Частиною четвертою статті 4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (у редакції станом на час винесення постанови №2/1023-2ів.3/99 від 16.03.2016) порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Зокрема у постанові Держархбудінспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99 зазначено, що строк пред`явлення постанови до виконання два роки з дня її винесення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у редакції на момент винесення постанови від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99) постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно із пунктом 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідної інспекції про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Пунктом 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і має відповідати вимогам виконавчого документу, тобто в ній зазначається дата набрання нею законної сили.

Виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання лише після набрання ним законної сили.

З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу набирає законної сили, у разі її оскарження до суду, із набранням законної сили судовим рішенням про відмову у задоволенні позову.

Отже, така постанова не може бути пред`явлена до виконання до часу набрання нею законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та про що наведено вище, постанову від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99 було оскаржено в судовому порядку. Рішення суду набрало законної сили 03.07.2018.

Таким чином, постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99 є чинною, та строк пред`явлення такої постанови до виконання станом на 24.07.2018 (на час звернення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області до відповідача із заявою №1023-6-1.14/846 про примусове виконання постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України) тривав. У зв`язку з цим пред`явлення до виконання постанови від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99 відбулося у межах встановленого строку.

Що стосується суб`єкта, який звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99, суд зазначає наступне.

Так, позивач вказує, посилаючись на пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» та підпункт 3 пункту б) частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», що звертатись до виконавчої служби вправі орган Держархбудконтролю Черкаської міської ради, як правонаступник Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області. В той же час, ні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, ані орган Держархбудконтролю Черкаської міської ради не звертались. Тому, на думку позивача, відповідач всупереч наведеним положенням закону відкрив провадження за заявою особи (центрального органу виконавчої влади), яка не є стороною у даному виконавчому провадженні.

Втім, таку думку позивача суд вважає помилковою.

Дійсно, Кабінетом Міністрів України 19.08.2015 було прийнято Постанову № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 405 від 07.06.2017), якою у відповідності до частини третьої статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України пунктом 2 установив, що: - органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; - до завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VІІІ доповнено Закон 3038-V1 статтею 411, якою передбачено державний архітектурно-будівельний нагляд за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно частини другої статті 411 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно пункту 1 Положення «Про управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області», затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції №938 від 12.06.2017, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утворене як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Учасниками справи не надано, а судом не здобуто будь-яких доказів припинення територіального органу без статусу юридичної особи управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області.

Як вище зазначено, саме управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області і зверталось із заявою №1023-6-1.14/846 від 24.07.2018 до відповідача про примусове виконання постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.03.2016 №2/1023-2ів.3/99.

Згідно пункту 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Зазначення державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №58090097 від 16.01.2019 в якості стягувача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, як центральний орган виконавчої влади та юридичну особу, є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому зазначення разом з Державною архітектурною інспекцією України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві є помилковим і на зміст та суть постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58090097 від 16.01.2019 не впливає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно, відсутні витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 287, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «БК «Білдінг 2007» до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.01.2019 про відкриття виконавчого провадження №58090097 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 296 - 297, з урахуванням перехідних положень, Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко