Рішення № 82193098, 05.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2019 року № 826/14827/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.06.2018 року №0105348-1310-2650, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у розмірі 4249,60 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, а також пункту 9 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків відповідачем на адресу позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення було направлено з пропущенням законодавчо встановлених строків та за відсутності відповідного розрахунку податкового зобов`язання до нього.

Разом з тим, за змістом викладеного у позові, на переконання позивача відповідачем безпідставно винесено вказане податкове повідомлення-рішення відповідно до ставок, встановлених рішенням від 09.06.2017 року №344 17 сесії 7 скликання Остерської міської ради, оскільки згідно вимог чинного законодавства зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а податки та збори, їх ставки, та податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, тому не може бути плановим період, у якому прийнято та опубліковано дане рішення ради, ставки якого, на думку позивача, використовувались позивачем для розрахунку податкового зобов`язання згідно пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, в тому числі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку письмового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 25.07.2018 року (номер інформаційної довідки: 132122761) на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2007 року №1285 є власником комплексу, нежитлових будівель ковбасного цеху за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 531,2 кв. м (реєстраційний номер майна: 17708947).

12.07.2018 року позивачем отримано лист Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) з податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2018 року №0105348-1310-2650, відповідно до якого йому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 4249,60 грн.

Окрім вищевказаних порушень, які на думку позивача є підставами для визнання даного податкового повідомлення-рішення протиправним, в позові зазначено, що у відповідь на заяву щодо підстав нарахування податку та наявних пільг відповідач надіслав лише завірену копію Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Остерської міської ради, затвердженого рішенням 17 сесії 7 скликання Остерської міської ради від 09.06.2017 року №344 (Положення №344).

Так, згідно абзацу другого пункту 5.2 Положення №344 пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються з їх майнового стану та рівня доходів.

Таким чином, відповідно до викладеного у позовній заяві, відповідач просив звернути увагу суду на те, що: він має статус інваліда 2 групи довічно; єдиним джерелом доходів є пенсія у сумі 2952,84 грн. та дружини, інваліда 3 групи, пенсія у сумі 1452,00 грн.; жодної підприємницької діяльності (в тому числі за спірною адресою) ніколи не здійснював.

Зокрема, позивач вказав, що за адресою АДРЕСА_1 , розташовані розвалені приміщення колишнього ковбасного цеху, які складаються з цегли, залізо-бетонних перекриттів, будь-яке обладнання, охорона відсутні, про що складено відповідний акт обстеження об`єкту нежитлових будівель.

Заперечуючи проти заявлених вимог позивача, у поданому відзиві на позовну заяву ГУ ДФС у м. Києві послався, зокрема, на підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, згідно якого платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Оскільки інформація про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вноситься та оновлюється територіальними органами ДФС в ІТС "Податковий блок" самостійно на підставі рішень органів місцевого самоврядування, програмним забезпеченням ІТС "Податковий блок" відповідача у відповідності до підпункту 266.3.2 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266, а також підпункту 266.7.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку було проведено в автоматичному режимі виходячи із загальної площі об`єкта нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку згідно даних ІТС "Податковий блок" і "Реєстру об`єктів нежитлової нерухомості", а саме: 531,2 х 8,00 = 4249,60 грн., де 531,2 - загальна площа об`єкту нерухомого майна; 8,00 - ставка податку на 2017 рік для об`єктів нежитлової нерухомості відповідно до даних ІТС "Податковий блок", "Реєстр об`єктів нежитлової нерухомості".

Стосовно ненадання до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідного розрахунку податкового зобов`язання, відповідачем наголошено на вимогах пункту 9 розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, за яким такий розрахунок додається у разі його наявності.

Таким чином, за твердженням відповідача податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.06.2018 року №0105348-1310-2650 відповідає вимогам законодавства України, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

У відповідності до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно підпункту 266.3.1, підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України cільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що cтавки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період, згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, дорівнює календарному року.

Відповідно до приписів підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

В абзаці першому підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України вказано, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт "а" підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання (підпункт 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (підпункт 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як убачається з Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Остерської міської ради, затвердженого рішенням 17 сесії 7 скликання Остерської міської ради від 09.06.2017 року №344, приписи останнього кореспондуються з відповідними положеннями Податкового кодексу України, зокрема його пункт 5, стосовно пільг із сплати податку, не містить інформації щодо такої пільгової категорії, як інваліди 2 групи.

Останнє також підтверджується листом виконавчого комітету Остерської міської ради від 20.08.2018 року за вих. №43/03-09 у відповідь на прохання позивача.

Проте, суд зазначає, що за вищенаведеними вимогами підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України така інформація, у тому числі щодо наданих пільг фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинна подаватись органами місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта нежитлової нерухомості за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Попри це, згідно викладеного у відзиві відповідача, при розрахунку суми податку за спірним податковим повідомленням-рішенням була використана ставка податку на 2017 рік для об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 8,00 грн., а саме відповідно до даних ІТС "Податковий блок", "Реєстр об`єктів нежитлової нерухомості": 0,25% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року (3200,00 грн.) за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до вже згаданого Положення №344, а саме його пункту 6.2, аналогічна ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлювалась з 1 січня 2017 року для фізичних осіб - платників податку за 1 квадратний метр площі об`єктів нежитлової нерухомості.

Як наслідок, наведене дає підстави суду для висновку, що при обчисленні контролюючим органом податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, спірне податкове повідомлення-рішення, по якому за відповідний податковий період було надіслано позивачу, відповідачем неправомірно використано ставку податку, що затверджена рішенням 17 сесії 7 скликання Остерської міської ради від 09.06.2017 року №344, оскільки порушується принцип стабільності, на якому наголошено позивачем, а саме що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Таким чином, ставки податку, затверджені рішенням 17 сесії 7 скликання Остерської міської ради від 09.06.2017 року №344 можуть застосовуватись контролюючим органом для визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, з надісланням (врученням) платнику податків податкового повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідних платіжних реквізитів, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням об`єкта нежитлової нерухомості, до 1 липня 2019 року, на що додатково звернув увагу позивач у поданому відгуку на відзив.

Враховуючи викладене у сукупності, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а отже податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.06.2018 року №0105348-1310-2650 винесене протиправно та підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав покладений на нього обов`язок і не довів суду правомірності винесеного ним та оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.06.2018 року №0105348-1310-2650, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у розмірі 4249,60 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко