Рішення № 82193047, 04.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2019 року № 640/6922/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ»до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києвіпроскасування постанови про відкриття виконавчого провадження Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, за участю представників: від позивача - Кулаков В.В.; від відповідача - не прибув; від третьої особи - Гашинський Д.М.; встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просило: - визнати протиправними дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві Руденка Юрія Олексійовича, що полягають у винесенні постанови від 25 березня 2019 року про відкриття ВП №58709705; - скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві Руденка Юрія Олексійовича від 25 березня 2019 року про відкриття ВП №58709705.

Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на позивача накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про що винесено постанову 18 грудня 2018 року. Згідно з пунктом 35 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року №735), не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Однак, Департамент ДАБІ пропустив вказаний строк. За таких обставин, на думку позивача, державним виконавцем всупереч вищевказаним нормам Порядку 25 березня 2019 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №58709705.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не прибув, свого відношення до позову не висловив. Разом з тим, направив поштовим відправленням належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП №58709705.

Третя особа, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, проти задоволення позову заперечувала. При цьому, представник третьої особи наголошував на тому, що позивачем не сплачена сума штрафу, накладена постановою Департаменту ДАБІ 18 грудня 2018 року, а тому, керуючись статтями 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», Департамент ДАБІ звернувся до відповідача із заявою від 24 січня 2019 року №10/26-17/2401/05 про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження. Відповідно до статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня її винесення. З урахуванням викладеного третя особа вважає доводи позивача безпідставними.

Суд, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступних висновків.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

За вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Департаментом ДАБІ на ТОВ «Гранд ЛУОЛ» постановою від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2 було накладено штраф у розмірі 96050,00 грн.

У відповідності з пунктом 25 Порядку №244 примірник постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2 Департамент ДАБІ 19 грудня 2018 року рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення №Р 01133 29255343 направив на адресу позивача, та який отриманий останнім 26 грудня 2018 року, що вбачається із наявної у матеріалах справи копії рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення ( Київ-133 01133 2925534 3, Київ 1ДД 01602 0671250 0).

В судовому засіданні 23 травня 2019 року представник позивача спочатку стверджував, що для будівельників, зважаючи на специфіку їх діяльності, важливим було першочергово оскаржити припис, а вже потім штраф; в подальшому представник позивача стверджував, що позивач не отримував постанови про накладення штрафу. Втім, станом на день розгляду даної справи доказів щодо сплати штрафних санкцій відповідно до постанови ДАБІ від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2, або ж скасування цієї постанови - до суду учасниками справи не надано.

В судовому засіданні 04 червня 2019 року представником позивача надано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року у справі №640/21455/18, залишеним в силі ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 07 травня 2019 року, в якому визнано протиправними дії ДАБІ щодо проведення перевірки та скасовано припис. Однак вказане не спростовує чинність постанови про накладення штрафу від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2. Отже, як станом на час звернення ДАБІ до відповідача, так і станом на час розгляду і вирішення даного спору, постанова ДАБІ від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2 є чинною, а відтак підлягає виконанню.

24 січня 2019 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з листом №10/26-17/2401/05 «Про примусове виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві», в якості додатків до якого додав, зокрема, оригінал постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2.

Вказаний лист із додатками направлений рекомендованим поштовим повідомленням (Київ-133 01133 2961292 8, Київ-32 01032 6734685 6) та вручений адресату 29 січня 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копію рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

25 березня 2019 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руденко Юрієм Олексійовичем розглянута заява про примусове виконання постанови №215/18/10/26-8/1812/2, виданої 18 грудня 2018 року Департаментом ДАБІ у м. Києві, та відкрито виконавче провадження ВП №58709705, про що винесено відповідну постанову від 25 березня 2019 року.

Оскільки на листі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №10/26-17/2401/05 від 24 січня 2019 року «Про примусове виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві» кутовий штамп Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ містить дату « 22» 03 2019р. вх №10814» та, зважаючи, що державним виконавцем не вчинено після відкриття провадження 25 березня 2019 року дій на примусове виконання постанови ДАБІ, - позивач вважає, що постанова ДАБІ від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2 не підлягає примусовому виконанню, оскільки не звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її постановлення.

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом задля скасування постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 25 березня 2019 року ВП №58709705.

Однак, думку позивача суд вважає помилковою, а позовні вимоги відповідно не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу норм частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлено статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно з частиною першою статті 12 зазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Втім, частиною третьою статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР визначено, що не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Третьою особою - Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України надані докази надсилання постанови від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2 рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 25 січня 2019 року на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та отримання останнім 29 січня 2019 року.

Також, у матеріалах виконавчого провадження №58709705 міститься копія конверту, в якому ДАБІ направило відповідачу заяву та постанову від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2 для примусового виконання, зі штрих кодом Київ-133 01133 2961292 8. Вказане свідчить, що це одне й теж відправлення поштової кореспонденції, про яке вказував представник третьої особи.

На думку суду, звернути до виконання у встановлений термін, означає надати відповідному суб`єкту виконання виконавчий документ у межах встановленого чинним законодавством строку, і саме на стягувача покладений обов`язок щодо дотримання цього строку.

Реєстрація виконавчою службою вхідної кореспонденції, а саме листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №10/26-17/2401/05 від 24 січня 2019 року «Про примусове виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві» з додатками 22 березня 2019 року та відкриття виконавчого провадження 25 березня 2019 року ВП№58709705, тобто поза межами трьох місячного строку з дня прийняття постанови ДАБІ від 18 грудня 2018 року №215/18/10/26-8/1812/02/2, за своєю суттю не є пропущенням строку для звернення постанови ДАБІ до примусового виконання, оскільки така дія не залежала від волі стягувача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а відтак позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог судові витрати, які підлягають розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 287 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 березня 2019 року №58709705 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 296 - 297, з урахуванням перехідних положень, Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» (01001, м. Київ, вулиця Прорізна, 12-а, код ЄДРПОУ 32109850).

Відповідач - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Суддя Т.І. Шейко