Рішення № 82192976, 03.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2019 року № 753/11230/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 85 відсотків від заробітної плати по посаді заступника начальника самостійного відділу Мінекономрозвитку, з якої призначено пенсію, у відповідності до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії) з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та премії 1/12 від середнього розміру місячної премії, відповідно до довідки Мінекономрозвитку України від 04.04.2018р. № 2102-12-/130.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2018р. позовну заяву передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний адміністративний позов 17.10.2018р. передано судді Патратій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018р. було відкрито провадження у даній справі та відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.04.2018 року позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва щодо здійснення перерахунку моєї пенсії з 01.12.2015р. відповідно до Довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (далі - Довідка), виданою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку) від 4 квітня 2018 р. № 2102-12/130.

Проте Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 19.04.2018 року № 1195/14 повідомило, що відповідно до Постанови 1013 із постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 (далі - Постанова № 865) виключено пункт 4, яким було передбачено порядок проведення перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати державним службовцям, а також на Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-19, який вступив у дію з 1 травня 2016 року і в якому не передбачено проведення перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям.

Позивач вважає таке рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва протиправним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Також відповідачем повідомлено суд про те, що Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинило свою діяльність з 27.04.2018р., правонаступником якого є Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, утворене 27.04.2018р.

Відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017р. утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об`єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Аналогічні відомості містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527) - припинено.

Таким чином, суд здійснює заміну відповідача у справі з Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527) на його правонаступника - Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника самостійного відділу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 29 липня 2011 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із реорганізацією та достроковим виходом на пенсію державного службовця.

Пенсію позивачу призначено 08 серпня 2011 року у розмірі 85% від суми заробітної плати, на яку нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2018р. у справі № 826/102/17 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було видано позивачу довідку № 2102-12/130 від 04.04.2018р. про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

На підставі вказаної довідки ОСОБА_1 11.04.2018 року звернулась до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.12.2015р. відповідно до наданої Довідки про заробітну плату.

Листом від 19.04.2018 року № 1195/14 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до Постанови № 1013 із постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 виключено пункт 4, яким було передбачено порядок проведення перерахунку пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати державним службовцям, а також на Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-19, який вступив у дію з 1 травня 2016 року і в якому не передбачено проведення перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям.

Не погоджуючись з такими діями управління Пенсійного фонду України позивач і звернувся з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).

Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Проте, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01 січня 2015 року делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, за правилами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФ України за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України № 865).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013), якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова КМУ № 1013 не містить.

Отже, з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон № 889-VIII.

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).

Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв`язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ані Закон № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).

У рішенні від 03 червня 2014 року у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України № 43331/12, Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

У цьому рішенні Суд також вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши КМУ право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з 01 грудня 2015 року, початку застосування Постанови КМУ № 1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не передбачено можливість її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на дату звернення позивача за перерахунком Законом не передбачено проведення перерахунку раніше призначеної пенсії державним службовцям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі №206/5969/16-а, від 04.04.2018р. у справі №743/236/17, від 23.01.2018р. у справі № 745/458/16-а, від 28.03.2018р. у справі № 520/16639/16-а, від 03.04.2018р. у справі № 750/11947/16-а, від 04.04.2018р. у справі № 373/87/17, від 23.01.2018р. у справі № 745/458/16-а.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідач, в свою чергу, при нарахуванні та виплаті пенсії позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Здійснити заміну відповідача у справі - з Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527) на правонаступника - Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

2. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій