Рішення № 82192973, 04.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2019 року № 826/16580/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Лариси Михайлівни, Керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва Вернигора Лідії В`ячеславівнипро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - Державна судова адміністрація України; - Голосіївський районний суд міста Києва; - Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина Олена Сергіївна; - Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Валігура Дмитро Миколайович; - Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Рудик Іларіон Валерійович; - Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жила Олександр Борисович; встановив: До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Лариси Михайлівни (далі також - провідний спеціаліст Кошель Л.М.), в якому просив визнати незаконними її дії щодо внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації та скасувати протоколи, які були утворені за результатами проведення таких дій у судовій справі №757/21768/16-к, а саме:

- протокол автоматизованого розподілу судової справи (провадження №1-кп/752/1001/16) від 22.12.2016;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (провадження №1-кп/752/540/17) від 02.03.2017;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №1-кп/752/540/17) від 11.04.2017;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному склад суду (провадження №1-кп/752/655/17) від 12.04.2017;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №1-кп/752/655/17) від 25.05.2017;

- протокол попереднього відбору присяжних (провадження №1-кп/752/655/17) від 25.05.2017.

Ухвалою суду від 06.02.2018 позов було повернуто позивачу у зв`язку з тим, що ним не усунуто недоліки позовної заяви, встановлені судом.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2018 та скасовано судове рішення, а справу №826/16580/17 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 12.06.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.07.2018 до участі у справі залучено відповідачем керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва Вернигору Лідію В`ячеславівну (далі також - керівник апарату Голосіївського районного суду міста Києва Вернигора Л.В.), третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Державну судову адміністрацію України, Голосіївський районний суд міста Києва, суддів Голосіївського районного суду міста Києва Первушину О.С., Валігуру Д.М., Рудика І.В. та прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жилу О.Б.

Ухвалою суду від 29.11.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні.

У подальшому, враховуючи клопотання представника позивача та неприбуття в судове засідання представників відповідачів та інших учасників справи, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням провідним спеціалістом Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л .М. установленої законодавством процедури щодо розподілу судової справи №752/21768/16-к, які полягають у такому.

Предметом розгляду в кримінальній справі №752/21768/16-к є обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, частиною першою статті 1 статті 115, пунктом 5 частини другої статті 115, частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України. Указані злочини належать до категорії «умисне вбивство» та «перевищення влади або службових повноважень».

Додатком 4 «Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями місцевих загальних судах» (дослідження 2012 року) до рішення Ради суддів України від 09.06.2016 №46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», чинним на час проведення розподілу вищевказаної справи, затверджено рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями. Так, для справ категорії «умисне вбивство» встановлено коефіцієнт складності 5.31, а для справ категорії «перевищення влади або службових повноважень» - 3.60.

Однак, замість жодного з цих коефіцієнтів при розподілі вищевказаної судової справи провідним спеціалістом Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М. застосовано коефіцієнт складності справи 1, що призвело до порушення розрахунку коефіцієнта навантаження судді, визначеного пунктами 2.3.4 та 2.3.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30, який (коефіцієнт навантаження) має значення для розподілу справи.

Крім того, до автоматизованої системи документообігу суду внесено неповну інформацію про склад учасників судового процесу (кримінального провадження) у вищевказаній судовій справі, що не узгоджується з вимогами пункту 2.3.31 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30. Зокрема, зазначено лише одного учасника процесу - обвинуваченого ОСОБА_1 , тоді як учасниками справи №752/21768/16-к є 14 осіб: обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Пукало Р.Б., захисник Музика В.І., потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 , представник ОСОБА_8 , представник ОСОБА_9 , представник ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_12 , прокурор Жила О.Б.

Зазначені порушення призвели до визначення неналежного складу суду щодо розгляду кримінальної справи №752/21768/16-к, і, як наслідок, - до порушення гарантованого позивачу права на справедливий суд.

Відповідач - провідний спеціаліст Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М. у поданому до суду відзиві зазначила про необґрунтованість позовної заяви, просила відмовити в її задоволенні, стверджуючи, що автоматизований розподіл справи №752/21768/16-к вона здійснювала лише 22.12.2016, тоді як 25.05.2017 повторний автоматизований розподіл цієї справи та попередній відбір присяжних здійснювала керівник апарату суду Вернигора Л.В. Порушення, на які вказує позивач, вона не допускала, оскільки зборами суддів Голосіївського районного суду міста Києва коефіцієнт складності судових справ не визначався, тому за замовчуванням такий коефіцієнт встановлений 1. Питання щодо внесення цього коефіцієнта до автоматизованої системи розподілу справ не належать до її повноважень, оскільки належить до повноважень керівника апарату суду. Зауважила, що відповідно до частини третьої статті 155 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи несе керівник апарату суду.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -прокурор Жила О.Б. в надісланих на адресу суду поясненнях зазначив, що спір у вказаній адміністративній справі має приватноправовий характер, тому не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, що зумовлює необхідність закриття провадження у справі.

Решта учасників справи пояснень до суду стосовно заявлених позовних вимог до суду не надали.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2016 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною першою статті 115, пунктом 5 частини другої статті 115, частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 15 Кримінального кодексу України замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України визначено, що вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Згідно з пунктом 5 частини другої цієї ж статті умисне вбивство вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 365 Кримінального кодексу України перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З наведеного можна дійти висновку про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, що відносяться категорії «умисне вбивство» та «перевищення влади або службових повноважень».

У день надходження обвинувального вироку до Голосіївського районного суду міста Києва провідним спеціалістом суду Кошель Л.М. вчинено дії щодо внесення до автоматизованої системи документообігу суду (далі - автоматизована система) відомостей стосовно судової справи (кримінального провадження) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, в результаті чого справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №752/21768/16-к (провадження №1-кп/752/1001/16) та визначено колегіальний склад суду, який розглядатиме справу, а саме: головуюча суддя Первушина О.С., судді Дідик М.В. та Рудик І.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2016, підписаним провідним спеціалістом Кошель Л.М .

Після повернення в установленому порядку справи №752/21768/16-к з Апеляційного суду міста Києва та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 02.03.2017 до Голосіївського районного суду міста Києва згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2017 згадану справу для продовження її розгляду передано суду у раніше визначеному складі, а саме: головуючій судді Первушиній О. С., суддям Дідику М. В. та Рудику І.В. Зазначений протокол підписаний провідним спеціалістом Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М.

Із журналу судового засідання від 11.04.2017 у справі №752/21768/16-к (кримінальне провадження №1-кп/742/540/17) вбачається, що внаслідок самовідводу судді Дідика М.В. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2017 змінено склад суду та замість судді Дідика М.В. визначено суддю Валігуру Д.М. Протокол підписаний провідним спеціалістом Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.04.2017, підписаним провідним спеціалістом Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М., справу передано суду в складі: головуюча суддя Первушина О.С., судді Валігура Д.М. та Рудик І.В. для продовження розгляду.

Зі звітів про автоматичний розподіл судових справ між суддями від 22.12.2016, про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 11.04.2017, про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 12.04.2018, вбачається, що в автоматизованій системі стосовно судової справи №752/21768/16-к, зокрема міститься інформація про коефіцієнт її складності - 1 (по замовчуванню), про учасників справ - 1 (обвинувачений ОСОБА_1 ).

З огляду на те, що вищевказані протоколи підписані головним спеціалістом суду Кошель Л.М. , суд дійшов висновку, що саме ця особа вносила до автоматизованої системи вищевказану інформацію.

З журналу судового засідання від 25.05.2017 у справі №752/21768/16-к вбачається, що Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив розгляд справи здійснювати судом присяжних, тобто у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

З огляду на викладене керівник апарату Голосіївського районного суду міста Києва Вернигора Л.В. вчинила дії:

- щодо попереднього відбору присяжних, внаслідок чого згідно з протоколом з попереднього відбору присяжних від 25.05.2017, підписаним нею, були попередньо відібрані присяжні: Котляренко Л.Т.; Бондаренко Г.М. ; Броварець З.Л. ; Якимчук В.П.; Павловський В.П; Сонець Т.Д.; Фещуков М.Є.

- щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи, внаслідок чого відповідно до підписаного нею протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2017 зі складу суду виключено суддю Рудика І.В.;

Зі звітів про попередній відбір присяжних на справу від 25.05.2017 та про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 25.05.2017 вбачається, що в автоматизованій системі стосовно судової справи №752/21768/16-к, зокрема міститься інформація про спеціалізацію справи «умисне вбивство», коефіцієнт її складності - 1 (по замовчуванню), про учасників справ - 1 (обвинувачений ОСОБА_1 ).

Оскільки вищевказані протоколи підписані керівником апарату суду Вернигорою Л.М., суд дійшов висновку, що саме ця особа вносила до автоматизованої системи інформацію про справу №752/21768/16-к .

Не погоджуючись із такими діями відповідачів як посадових осіб Голосіївського районного суду міста Києва, що в даному випадку є суб`єктами владних повноважень, щодо внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації про невірний коефіцієнт складності справи та неповний склад учасників справи, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд забезпечує право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 7 вказаного Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки, безстороннім судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - суд) як джерело права.

Так, у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) (заява № 2689/65) Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі «Лавентс проти Латввії» (Lavents v. Latvia) (Заява № 58442/00) Суд нагадав, що незалежність і неупередженість є невід`ємними елементами судового розгляду у кожному випадку використання цих понять у тексті Конвенції. Він додав, що суд завжди повинен бути встановленим законом задля того, аби відповідати умовам легітимності щодо розгляду індивідуальних справ у демократичному суспільстві.

Також у справі Моїсєєв проти Росії (Заява № 62936/00) Суд визнав, що для того аби встановити чи може суд вважатися незалежним в цілях статті 6 Конвенції, необхідно враховувати, крім іншого, спосіб призначення його членів та строк дії їх повноважень, наявність гарантій відсутності тиску з боку третіх осіб, а також чи виглядає він як незалежний. Крім того, Суд визначає, що організація судового розгляду для належного здійснення правосуддя - це завдання національних судів. Передача справи визначеному судді або суду знаходиться в межах розсуду національних органів влади, що займаються цією сферою. Існує широкий спектр чинників, таких, наприклад, як наявність коштів, кваліфікація суддів, конфлікт інтересів, доступність місця засідань для сторін та інші, які влада повинна брати до уваги, призначаючи слухання. Хоча в задачу Суду не входить оцінка того, чи були достатні правові підстави у національної влади розподіляти/передавати справу конкретному судді або суду, Суд повинен переконатися, що такі розподіли/передача відповідали статті 6 Конвенції, особливо її вимогам об`єктивної незалежності та неупередженості.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статі 15 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу суду.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень судді, а також в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

У разі розгляду справи за участю присяжних і народних засідателів їх персональний склад визначається за допомогою автоматизованої системи.

Правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення №30), затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, яке в цьому випадку застосовується в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів.

Абзацом другим частини дев`ятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов`язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з`їзду суддів України. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з`їздом суддів України або в судовому порядку.

Цій правовій нормі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кореспондує абзац другий пункту 31 Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з`їзду суддів України від 16.09.2010.

Згідно з пунктом 1.3.1 Положення №30 це Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка, поміж іншого, забезпечує: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження); визначення присяжних та народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до відповідних списків.

В розділі ІІ Положення №30 зазначено, що автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, в тому числі, розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних та народних засідателів.

Відповідно до пункту 2.3.1 Положення №30 розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

За містом пункту 2.3.2 Положення №30 визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно з абзацом першим пункту 2.5.1 Положення №30 у випадках, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, автоматизованою системою здійснюється автоматичне визначення присяжних з числа осіб, які внесені до списку присяжних, в кількості семи осіб.

Відповідно до пунктів 2.3.31, 2.3.48, 2.3.53 та 2.5.5 Положення №30 результатом:

- автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою;

- розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

- повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою.

- визначення присяжних є протокол автоматичного визначення присяжних (додаток 11), що автоматично створюється автоматизованою системою.

За змістом цих пунктів Положення №30 одночасно з указаними протоколами (окрім випадку щодо розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді) автоматизованою системою автоматично формуються відповідні звіти, які, поміж іншого, містять такі відомості: категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження).

Вищевказані протоколи роздруковуються, підписуються та додаються до матеріалів судової справи.

Звіти про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями також можуть бути роздруковані для службового використання в суді.

Ураховуючи вищевказані вимоги Положення №30 стосовно змісту звіту, суд вважає за можливе встановити, що до автоматизованої системи повинні бути внесені, зокрема, відомості про категорію судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження).

Оцінюючи доводи позивача про внесення відповідачами до автоматизованої системи неправильної інформації про коефіцієнт складності справи 1, суд виходить із наступного.

Згідно з пунктом 2.3.4 Положення №30 автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Пунктом 2.3.6 Положення №30 визначено, що коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою: К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД, де:

- К_Н - коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи;

- Сума (Вага_Судової_Справи) - розраховується як сума ваги кожної судової справи, які були розподілені на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи;

- Вага_Судової_Справи - розраховується для кожної судової справи, яка була розподілена на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, за формулою: К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН, де:

- К_СКЛАДН - коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу (повинен бути більше 0);

- К_ФУС - коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи на момент автоматизованого розподілу цієї судової справи;

- К_АДМІН - коефіцієнт адміністративних посад - коефіцієнт участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов`язаних із здійсненням правосуддя на момент розподілу судової справи (повинен бути в межах від 0,4 до 1);

- КтРД - кількість робочих днів, у які судді розподілялися судові справи, починаючи з початку календарного року.

Відтак, дійсно, автоматизований розподіл судової справи залежить від коефіцієнта навантаження судді, який, у свою чергу, залежить від коефіцієнта складності справи, який повинен бути більше 0.

Згідно з пунктом 2.3.10 Положення №30 збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов`язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи тощо.

Останнім абзацом пункту 2.3.2 та пунктом 2.3.4 Положення №30 передбачено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням, а також, що збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов`язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи тощо.

Рішенням зборів суддів Голосіївського районного суду міста Києва від 22.12.2015 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу у Голосіївському районному суді міста Києва (далі - Засади). Текст цього документа розміщено на веб-сайті названого суду.

Відповідно до пункту 3.1 Засад розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату Голосіївського районного суду міста Києва, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Засад збори суддів Голосіївського районного суду міста Києва мають повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням, та мають право:

- визначати та затверджувати засади використання автоматизованої системи документообігу суду;

- визначати засади формування складу колегій суддів суду;

- визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, які відповідно до законодавства підлягають розгляду невідкладно;

- визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у випадках, визначених Положенням, зокрема, знеструмленням електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп`ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п`ять робочих днів;

- визначати коефіцієнт складності категорій судових справ;

- зменшувати навантаження щодо розгляду справ на суддів у випадках виявлення значної різниці у навантаженні в порівнянні з іншими суддями даного суду;

- приймати рішення з інших питань, віднесених до їх компетенції згідно з Законом та Положенням.

Збори суддів мають право визначити коефіцієнт складності судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов`язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі в розгляді судової справи, тощо.

Згідно з доводами відповідача - провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М. зборами суддів названого суду коефіцієнт складності судових справ не визначався, тому за замовчуванням такий коефіцієнт встановлено 1.

Зі змісту листа Голосіївського районного суд міста Києва від 25.07.2018 №01-08/267/2018, адресованого провідному спеціалісту Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М. у відповідь на її звернення від 18.07.2018 щодо надання копії рішень/протоколів зборів суддів Голосіївського районного суду міста Києва про визначення коефіцієнта складності категорій судових справ за період з 22.11.2016 по теперішній час, вбачається, що рішенням зборів суддів Голосіївського районного суду міста Києва від 02.07.2018 вирішено продовжити застосування коефіцієнта складності судових справ 1 стосовно усіх справ і матеріалів, які надходять на розгляд суддів Голосіївського районного суду м. Києва без урахування пропозицій Державної судової адміністрації України у зв`язку з надмірним навантаженням.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що станом на час до прийняття зборами суддів Голосіївського районного суду міста Києва рішення від 02.07.2018 про продовження застосування коефіцієнта складності справи 1, стосовно усіх справ і матеріалів, які надходять до цього суду, цей коефіцієнт застосовувався до усіх справ і матеріалів, що надходили до суду, за відсутності про це відповідного рішення зборів суддів.

Тобто, під час внесення провідним спеціалістом суду Кошіль Л.М. та керівником апарату Вернигорою Л.В. відповідно 22.12.2016; 02.03.2017; 11.04.2017;12.04.2017 та 25.05.2017 до автоматизованої системи інформації про судову справу №752/21768/16-к, рішення зборів суддів Голосіївського районного суду міста Києва про встановлення коефіцієнта складності справ було відсутнє.

Однак, незважаючи на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про протиправність дій відповідачів щодо застосування коефіцієнта складності справи 1 стосовно розподілу судової справи №752/21768/16-к та попереднього відбору у ній присяжних, уважаючи такі дії обгрунтованими, тобто вчиненими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх вчинення.

Як встановлено судом вище, інформація про коефіцієнт складності справи заноситься до автоматизованої системи у разі його наявності. Водночас згідно з Положенням №30 коефіцієнт складності справи не може бути нульовим, оскільки повинен бути більше 0.

Голосіївським районним судом міста Києва станом на час виникнення спірних правовідносин коефіцієнт складності справ не встановлювався, а рішення Ради суддів України від 09.06.2016 №46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», яке рекомендує використовувати коефіцієнт справ за категорією «умисне вбивство» - 5.31, «перевищення влади або службових повноважень» - 3.60, до уваги не бралося, оскільки має рекомендаційний характер.

Неможливість застосування нульового коефіцієнту, встановлену законодавством, суд вважає за можливе пояснити тим, що таке його застосування при визначенні коефіцієнта навантаження судді, необхідного для розподілу справи, за формулою, вказаною вище, у якій використовуються арифметичні дії множення та ділення, призведе до нульового результату, оскільки згідно з математичними правилами при множенні 0 на будь-яке число виходить 0, а при діленні 0 на будь-яке число виходить 0, що не допускається законодавством.

Разом з тим згідно з математичним правилом при множенні одиниці на будь-яке число у добутку отримується число, на яке множили одиницю, що жодним чином не впливає на визначення коефіцієнта навантаження судді за відповідною формулою.

Відтак, внесення відповідачами до автоматизованої системи коефіцієнта складності справ 1 для розподілу судової справи №752/21768/16-к та попереднього відбору у ній присяжних, як і для розподілу усіх інших справ в суді, є обгрунтованим, отже, не є протиправним.

Водночас суд погоджується з доводами позивача про протиправність дій відповідачів у зв`язку із зазначенням ними в автоматизованій системі неповного складу учасників зазначеної судової справи, тобто замість 14 учасників справи лише одного учасника - обвинуваченого ОСОБА_1

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріалами справи не підтверджується наявність у відповідачів повноважень здійснювати відповідно 22.12.2016; 02.03.2017; 11.04.2017;12.04.2017 та 25.05.2017 розподіл судової справи №752/21768/16-к, що пояснюється наступним.

Зі змісту норм Положення №30 вбачається, що розподіл судових справ та попередній відбір присяжних повинні здійснюватися уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ, яка вносить для цього до автоматизованої системи необхідну інформацію, в тому числі, як встановлено вище, відомості про категорію судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформацію про учасників судового процесу (кримінального провадження).

Така уповноважена особа визначається наказом керівника апарату суду.

Відповідно до приписів пунктів 1.2.1 та 2.1.2 Положення №30 користувач автоматизованої системи - суддя, помічник судді, працівник апарату суду, технічний адміністратор (на підставі наказу керівника апарату суду). Користувачі автоматизованої системи відповідно до своїх прав вносять до бази даних автоматизованої системи передбачену цим Положенням інформацію.

Пунктом 2.1 Положення №30 визначено функціональні обов`язки, права користувачів автоматизованої системи, згідно з приписами якого, зокрема функціональні обов`язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів керівника апарату суду. Налаштування автоматизованого робочого місця користувача автоматизованої системи у відповідності до функціональних обов`язків та прав доступу, визначених наказом керівника апарату суду, здійснює технічний адміністратор. Користувачі автоматизованої системи відповідно до своїх прав вносять до бази даних автоматизованої системи передбачену цим Положенням інформацію.

Пунктом 2.2.1 Положення №30 передбачено, що вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну.

Згідно з пунктом 3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Голосіївському районному суді міста Києва також передбачено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату Голосіївського районного суду міста Києва, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Судом встановлено, що провідний спеціаліст Голосіївського районного суду м. Києва Кошель Л.М. здійснювала автоматизований розподіл судової справи №757/21768/16-к відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2016; розподіл судової справи шляхом передачі цієї справи раніше визначеному складу суду згідно з протоколом від 02.03.2017; повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у справі №752/21768/16-к згідно з протоколом від 11.04.2017; розподіл судової справи шляхом передачі цієї справи раніше визначеному складу суду згідно з від 12.04.2017, тобто 22.12.2016, 02.03.2017, 11.04.2017 та 12.04.2017. Проте, доказів прийняття керівником апарату Голосіївського районного суду міста Києва про визначення її уповноваженою особою щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ у судів або розподілу кримінальних справ суду не надано.

При цьому суд не бере до уваги надані провідним спеціалістом Кошель Л.М. копії наказу Голосіївського районного суду міста Києва від 18.05.2018 №27 «Про заходи щодо організації роботи суду» та від 06.06.2017 №46 «Про заходи щодо організації роботи суду», відповідно до яких її визначено відповідальною особою за розподіл судових справ у кримінальній канцелярії та відповідальною особою за автоматизований розподіл судових справ, повторний автоматизований розподіл судових справ, розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді в кримінальній канцелярії, копію наказу керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва від 06.06.2017 №47 «Про внесення змін до функціональних обов`язків» та копію додатку №2 до цього наказу, згідно з якими до функціональних обов`язків провідного спеціаліста Кошель Л.М. віднесено здійснення автоматизованого розподілу зареєстрованих кримінальних проваджень, клопотань, матеріалів заяв тощо, повторний автоматизований розподіл судових справ, розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді, які надійшли до суду та розгляд яких передбачений кримінальним процесуальним законом у автоматизованій системі документообігу суду з урахуванням вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу у Голосіївському районному суді міста Києва.

Зазначені вище накази підтверджують визначення провідного спеціаліста Кошель Л.М. уповноваженою особою щодо розподілу судових справ (проваджень) у кримінальній канцелярії уже після того здійснення нею розподілу кримінальної справи №757/21768/16-к 22.12.2016, 02.03.2017, 11.04.2017 та 12.04.2017 функціональних обов`язків щодо розподілу судових справ.

За відсутності доказів щодо призначення в установленому порядку провідного спеціаліста суду Кошель Л.М. уповноваженою особою на здійснення автоматизованого розподілу кримінальних справ (проваджень) станом на 22.12.2016, 02.03.2017, 11.04.2017 та 12.04.2017, суд дійшов висновку, що вона безпідставно внесла до автоматизованої системи інформацію стосовно цієї справи, а відтак безпідставно здійснила автоматизований розподіл цієї справи, що свідчить про протиправність таких її дій.

Суд критично ставиться до доводів провідного спеціаліста Кошель Л.М. про необгрунтованість заявлених до неї позовних вимог, які вона обгрунтовує приписами законодавства щодо персональної відповідальності керівника апарату суду за належне функціонування автоматизованої системи.

Дійсно, частиною третьою статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що керівник апарату суду несе персональну відповідальність, зокрема, за функціонування автоматизованої системи.

Аналогічну норму містить останній абзац пункту 2.1 Положення №30, відповідно до якого персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду.

Пунктом 16 Положення про апарат Голосіївського районного суду міста Києва, затвердженого зборами суддів та працівників апарату названого суду 07.11.2012 з урахуванням змін до нього, затверджених зборами суддів цього суду 17.02.2015, передбачено, що керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення діяльності суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу.

Проте, за висновком суду, зазначені вище повноваження керівника апарату суду щодо забезпечення належного функціонування автоматизованої системи не є перешкодою для визнання судом протиправними дій провідного спеціаліста Кошель Л.М. щодо автоматизованого розподілу 22.12.2016, 02.03.2017, 11.04.2017 та 12.04.2017 судової справи №752/21768/16-к у зв`язку з відсутністю у неї доказів здійснювати такий розподіл.

Водночас суд вважає протиправними дії керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва Вернигори Л.В. щодо розподілу 25.05.2017 справи №752/21768/16-к та попереднього відбору у ній присяжних, оскільки доказів про безпосередню можливість нею вчиняти такі дії суду не надано, а визначені вищевказаними приписами законодавства та Положенням про апарат Голосіївського районного суду міста Києва повноваження керівника апарату суду щодо відповідальності за забезпечення належного функціонування автоматизованої системи таких її повноважень не передбачають.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, з порушенням законодавства, окрім того, оспорюванні рішення, дії чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними дії відповідачів стосовно автоматизованого розподілу судової справи №752/21768/16-8 за відсутності у них на це визначених в установленому порядку повноважень та з урахуванням внесення неповної інформації про цю справу до автоматизованої системи, внаслідок чого протиправно сформовано:

- протокол автоматизованого розподілу судової справи (провадження №1-кп/752/1001/16) від 22.12.2016;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (провадження №1-кп/752/540/17) від 02.03.2017;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №1-кп/752/540/17) від 11.04.2017;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному склад суду (провадження №1-кп/752/655/17) від 12.04.2017;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №1-кп/752/655/17) від 25.05.2017;

- протокол попереднього відбору присяжних (провадження №1-кп/752/655/17) від 25.05.2017.

Визнання судом протиправними зазначених дій відповідачів саме з огляду на відсутність у них повноважень їх вчиняти виходить за межі заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач з метою захисту права на справедливий суд судом, встановленим законом, просить визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення до автоматизованої системи інформації щодо судової справи №752/21768/16-к.

Однак, наразі суд керується частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому суд не погоджується з доводами представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жили О.Б. стосовно того, що даний спір має приватно-правовий характер, тому не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства, через що провадження у справі, на його думку, має бути закрите.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжиті у цій процесуальній нормі терміни «публічно-правовий спір» та «суб`єкт владних повноважень» за змістом частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позначають відповідно, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснювала публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Для вирішення питання щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на цю справу слід з`ясувати наявність у відповідачів повноважень на здійснення публічно-владних управлінських функцій стосовно позивача та характер діянь, які суд має оцінити згідно з вимогами позивача.

За змістом статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддів відповідного суду. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до Положення про апарат Голосіївського районного суду міста Києва, затвердженого зборами суддів та працівників апарату Голосіївського районного суду міста Києва 07.11.2012, апарат названого суду здійснює організаційне забезпечення роботи суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у своїй діяльності користується Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про державну службу», іншими нормативно-правовими актами, положенням про апарат суду, рішеннями зборів суддів, а також наказами і розпорядженнями голови суду, наказами керівника апарату суду.

Апарат суду очолює керівник апарату суду. До апарату суду входять секретарі судового засідання, судові розпорядники, інші державні службовці, а також працівники, які виконують функції з обслуговування апарату суду.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Таким чином, провідний спеціаліст Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Л.М. та керівник апарату цього суду Вернигора Л.В., які є працівниками апарату суду, є державними службовцями.

Вище судом встановлено, що згідно з пунктом 2.3.1 Положення №30 розподіл судових справ здійснюється в суді, зокрема, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Положенням про апарат Голосіївського районного суду міста Києва передбачено, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апарат суду забезпечує функціонування автоматизованої системи документообігу суду, автоматизованого розподілу справ між суддями.

Оскільки відповідачами, які є працівниками апарату суду та державними службовцями, розподіл кримінальної справи №752/21768/16-к та попередній відбір у ній присяжних здійснювався на виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення №30 та Положенням про апарат Голосіївського районного суду міста Києва, актів, що врегульовують публічно-правові відносини, то наведене свідчить про реалізацію ними публічно-владних управлінських функцій стосовно позивача, а, відтак, про існування між ними публічно-правових відносин, що зумовлює необхідність вирішення спору, що виник у зв`язку з цими відносинами, в порядку адміністративного судочинства.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що вищевказані протоколи розподілу судової справи №752/21768/16-к є рішеннями суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру, оскільки відповідно до абзацу першого розділу ІІ Положення №30 розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних та народних засідателів здійснює автоматизована система шляхом забезпечення автоматизації технологічних процесів обробки інформації в суді. Тобто розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи уповноваженими особами суду.

Відтак, відповідачами вищевказані протоколи як посадовими особами суду не приймалися, тому підстави для скасування згаданих вище протоколів як рішень суб`єкта владних повноважень у суду відсутні.

За наведених обставин позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають до часткового задоволення судом.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 540,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.12.2017.

У зв`язку із частковим задоволенням позову позивачу відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України частково підлягає відшкодуванню сплачений ним судовий збір, а саме в розмірі 270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії провідного спеціаліста Голосіївського районного суду міста Києва Кошель Лариси Михайлівни та керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва Вернигори Лідії В`ячеславівни стосовно розподілу судової справи №752/21768/16-8 за відсутності у них на це визначених в установленому порядку повноважень та з урахуванням внесення неповної інформації про цю справу до автоматизованої системи в частині зазначення учасників справи, внаслідок чого протиправно сформовано:

- протокол автоматизованого розподілу судової справи (провадження №1-кп/752/1001/16) від 22.12.2016;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (провадження №1-кп/752/540/17) від 02.03.2017;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №1-кп/752/540/17) від 11.04.2017;

- протокол передачі судової справи раніше визначеному склад суду (провадження №1-кп/752/655/17) від 12.04.2017;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №1-кп/752/655/17) від 25.05.2017;

- протокол попереднього відбору присяжних (провадження №1-кп/752/655/17) від 25.05.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського районного суду міста Києва (03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а, код ЄДРПОУ 02896756) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 270,00 грн. (двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко