Рішення № 82192951, 15.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/366

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2019 року 15:48 № 826/11084/18

За позовом ОСОБА_1

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3-і особи Державне управління справами

Державне підприємство "Укрінвестбуд"

про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 26.05.2017 року №832/17/012/009-17

Суддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 ., ОСОБА_3;

Від відповідача: не з`яв.

Від 3-ї особи-1: Любавська І.Р.

Від 3-ої особи-2: Дяченко Т.В.

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.05.2017 року № 832/17/012/009-17.

В судовому засіданні 15.05.2019 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників по справі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 будинок по АДРЕСА_2 належить позивачу на праві спільної часткової власності згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 06.12.1994 р. №1786.

Згідно з наказом Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 р. №10/38-11 житловий будинок по АДРЕСА_1 визнано об`єктом культурної спадщини (архітектури та містобудування).

01.02.2007 р. між Київською міською радою як орендодавцем та Державним управлінням справами як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки за №15, згідно з умовами якого орендодавцем на підставі рішень Київради від 08.12.2005 р. №582/3043 від 28.09.2006 р. та від 28.09.2006 р. №37/94 та акту приймання-передачі передано у користування земельну ділянку у АДРЕСА_2 площею 998 кв.м. з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку з підземною автостоянкою, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на два роки.

Станом на час розгляду справи строк дії договору продовжено до 17.12.2020 р., про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з розпорядженням керівника Державного управління справами від 14.02.2017р. №53 "Про передачу функцій замовника" виконання функцій замовника будівництва житлового будинку з підземною автостоянкою на вказаній земельній ділянці передано Державному підприємству "Укрінвестбуд".

18.05.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Обрій" подало до дозвільного центру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву про видачу містобудівних умов та обмежень земельної ділянки по АДРЕСА_2 на об`єкт "Будівництво житлового будинку з підземною автостоянкою".

26.05.2017 р. за №832/17/012/009-17 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 у Шевченківському районі.

Зокрема, згідно з вказаними МБУО в них міститься посилання на знаходження земельної ділянки у Межах історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури м. Києва, затверджених рішенням виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 р. №920, від 10.10.1988 р. №976, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 р. №979 (п. 8), функціональне призначення земельної ділянки - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804 (п. 9), основні техніко-економічні показники відповідно до намірів, наданих замовником у складі містобудівного розрахунку від 2017 р., розробленого Київським інститутом міського цивільного проектування ТОВ "Міськцивільпроект", площа забудови - 900, 00 кв.м., загальна площа будинку 7080, 00 кв.м., загальна площа квартир - 3780, 00 кв.м., кількість квартир - 72, кількість поверхів - 16, площа підземного паркінгу - 1330, 00 кв.м., ..., розрахункова кількість мешканців - 144. ТЕП об`єкту визначити за наданими містобудівними умовами та обмеженнями, в тому числі: поверховість та висоту визначити відповідно до містобудівної документації, за висновками історико-містобудівного обґрунтування... (п. 10 Загальних даних).

09.06.2017 р. у Департаменті державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва зареєстровано за №КВ 083171602584 декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо вказаного об`єкту будівництва.

20.12.2017 р. на замовлення Державного управління справами будівельною компанією ТОВ "Гарантбудінвест" розпочато будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 у м. Києві, про що було розміщено Паспорт об`єкта на будівельному майданчику, з якого позивач дізнався про характеристики об`єкта будівництва.

Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.02.2018 р. за №05-2260 позивачу надано інформацію про факт надання замовнику будівництва - Державному управлінню справами - Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.05.2017 року № 832/17/012/009-17.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.05.2017 року №832/17/012/009-17 протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що наміри забудовника очевидно не відповідають вимогам затвердженої містобудівної документації - Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804, оскільки 16-ти поверхова забудова є багатоповерховою забудовою, тоді як земельна ділянка по АДРЕСА_2 відноситься до території житлової середньо- та малоповерхової забудови.

Вказане, на думку позивача, є підставою для скасування МБУО на підставі ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

Також позивач посилається на неврахування при затвердження МБУО положень п. 3.7 ДБН 360-92, згідно з якими гранично допустима щільність населення для житлової забудови в кількості 400-500 осіб/га, тоді як з огляду на площу забудови, кількість квартир та кількість мешканців на кожного припадає лише по 6, 9 кв.м., що майже вдвічі менше гранично допустимого показника, недотримання вимог щодо інсоляції, складного ті зсувонебезпечного рельєфу земельної ділянки, тощо.

В додаткових поясненнях позивач посилається на відсутність затвердженого Детального плану території, невідповідністю виду використання земельної ділянки її цільовому призначенню.

Відповідач - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.05.2017 р. № 832/17/012/009-17 видано в межах повноважень відповідача, згідно з чинними редакціями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегінобуду від 07.07.2011 р. №109.

Зокрема, для отримання МБУО надано всі, передбачені п. 2.2 Порядку документи.

В той же час, містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкту будівництва.

Намірами щодо забудови земельної ділянки є будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки і вимогам Генерального плану.

Також відповідач звертає увагу на ту обставину, що оскаржувані МБОУ містять всю інформацію щодо містобудівних обмежень забудови земельної ділянки і мали бути враховані забудовником під час розроблення проекту будівництва; в МБОУ не вказано і не могло бути вказано конкретну поверховість об`єкту будівництва, тоді як містяться лише посилання на відповідні обмеження.

3-і особи - Державне управління справами та Державне підприємство "Укрінвестбуд" - проти задоволення позовних вимог заперечили, підтримавши пояснення відповідача.

Зокрема, 3-і особи посилаються на встановлення оскаржуваними МБОУ лише орієнтовних техніко-економічних показників відповідно до намірів, наданих замовником у складі містобудівного розрахунку; відсутність підстав для відмови у видачі МБУО земельної ділянки.

Під час розгляду справи на виконання ухвали суду від 29.08.2018 р. ТОВ "Міськцивільпроект" надано належним чином завірену копію Містобудівного розрахунку щодо будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 .

Також з ініціативи позивача, в порядку ст. 104 КАС України ТОВ "Український незалежний інститут судових експертиз" складено висновок експерта від 17.12.2018 р. за №66/11-2018 р. щодо наступних питань: чи відповідають наміри забудови, зазначені в Містобудівному розрахунку "Щодо будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2" вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804; до якої зони житлової забудови відноситься запланований Містобудівним розрахунком 16-ти поверховий житловий будинок з підземним паркінгом по АДРЕСА_2?

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін та 3-х осіб, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо порушеного права позивача

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується учасниками по справі та обставина, що позивач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, у будинку, що знаходиться на суміжній земельній ділянці до земельної ділянки по

АДРЕСА_2. Вказаний будинок по АДРЕСА_1 належить позивачу на праві спільної часткової власності згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 06.12.1994 р. №1786.

Відповідно, його прав та інтересів безпосередньо стосується використання суміжної земельної ділянки, оскільки безперешкодне користування нерухомим майном залежить, в тому числі, від умов використання сусідніх об`єктів нерухомого майна, дотримання вимог щодо щільності забудови, інсоляції, розміщення об`єктів інфраструктури, тощо.

За таких обставин позивач є належним в розумінні КАС України ст. 5 КАС України.

Щодо строку звернення до суду

Згідно з матеріалами справи позивач отримав інформацію про факт надання замовнику будівництва Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 26.05.2017 року № 832/17/012/009-17 з листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.02.2018 р. за №05-2260, після чого позивач у передбачений КАС України шестимісячний строк 17.07.2018 р. звернувся до суду за захистом порушеного права.

Оскаржувані МБУО датовано 26.05.2017 р., проте, цей акт адресовано лише заявнику, він не підлягав оприлюдненню та доведенню до відома всіх зацікавлених осіб, тому строк позовної давності підлягає розрахунку з часу ознайомлення з ним позивача.

Щодо відповідності оскаржуваних МБУО вимогам законодавства

Згідно зі ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (в редакції станом на 26.05.2017 р.) 8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно зі ст. 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з ч. 1-8 ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з п. 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегінобуду від 07.07.2011р. №109 (чинних станом на 26.05.2017 р.) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Згідно з п. 2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Згідно з п. 2.4 Порядку №109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з п. 3.2, 3.3, 3.4 Порядку №109 текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані", "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Розділ "Загальні дані" містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А .2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Таким чином, основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва, що містяться у містобудівному розрахунку замовника, а також граничнодопустима висота будівель, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) є складовою частиною містобудівних умов та обмежень, і без визначення вказаних даних МБУО не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам законодавства.

В даному випадку згідно зі змістом оскаржуваних МБОУ функціональне призначення земельної ділянки - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804 (п. 9).

Згідно з ДБН В. 2.2-15-2005 "Будинки і споруди "ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ". Додаток Б (обов`язковий) малоповерхова забудова - забудова території одно-, дво-, триповерховими житловими будинками різних типів.

У оскаржуваних МБОУ міститься посилання на "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92**, затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. №44.

У вказаному ДБН 360-92** визначення мало-, середньо- та багатоповерхової забудови відсутні.

По тексту ДБН 360-92** словосполучення "малоповерхова забудова" використовується в значенні садибної забудови, не більше 3-х поверхів, зокрема, таких висновків можна дійти зі змісту п. 3.4, п. 3.6. (примітка 1).

Також параметри мало-, середньо- та багатоповерхової забудови містяться у п. 5.16 ДБН Б.1.1-16:2013 "Склад та зміст містобудівного кадастру" (чинні з 01.09.2013 р.), згідно з яким визначено види житлової забудови:

- загальна площа житлової садибної забудови (одноквартирної забудови);

- загальна площа житлової багатоквартирної забудови;

- загальна площа житлової багатоквартирної забудови малоповерхова (1-3 поверхи);

- загальна площа житлової багатоквартирної забудови середньоповерхова (4-5 поверхів);

- загальна площа житлової багатоквартирної забудови багатоповерхова (всього, у тому числі 6-9 поверхів, 10 і вище поверхів).

Аналогічні показники розмежування мало-, середньо- та багатоповерхової забудови містяться також в ДБН Б. 1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" (Додаток В).

Оскільки п. 9 Загальних даних МБОУ містить посилання на віднесення земельної ділянки до території житлової середньо- та малоповерхової забудови відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804, то п. 1 Містобудівних умов та обмежень МБОУ "Граничнодопустима висота будівель" з врахуванням вимог Порядку №109 має чітко містити обмеження граничнодопустимої висоти будівлі, а не містити загальне посилання на ДБН 360-92**, які таких чітких обмежень не містять.

Згідно з копією Містобудівного розрахунку щодо будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2, наданої на виконання ухвали суду, у розділі "Техніко-економічні показники" міститься визначення намірів забудовника, зокрема, щодо поверховості об`єкта будівництва - 16 поверхів, що визначає і кількість квартир, і кількість проживаючих у об`єкті будівництва.

Вказані показники перенесені до МБОУ, тобто, при видачі МБОУ відповідач був обізнаний про намір забудовника звести 16-поверховий будинок, що очевидно до мало- та середньоповерхової забудови не відноситься, і що очевидно свідчить про невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, якою є вказаний Генеральний план.

При чому, наміри щодо забудови земельної ділянки стосуються не лише загального цільового призначення земельної ділянки - для будівництва житлового будинку з підземною автостоянкою - а й конкретних параметрів об`єкту будівництва, які мають оцінюватися на відповідність заздалегідь відомим обмеженням забудови земельної ділянки, зокрема, містобудівній документації на місцевому рівні.

Між тим, згідно з матеріалами справи конкретні параметри об`єкту будівництва як складова частина намірів забудовника відповідачем не враховувалася, тоді як було взято до уваги лише цільове призначення земельної ділянки.

Також МБОУ у п. 2 "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки та п. 3 "Максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) містить посилання на п. 3.7, 3.8 ДБН 360-92**.

Згідно з п. 3.7 ДБН 360-92** розрахункову щільність населення на території житлового району рекомендується приймати від 110-170 люд./га (малі міста) до 190-220 люд./га (найзначніші міста) відповідно для зон міста різної містобудівної цінності (периферійної і центральної).

Щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 люд./га.

Згідно з п. 3.8 ДБН 360-92** реконструкція житлової забудови, яка склалася, повинна передбачати: планомірне упорядкування територій; модернізацію старих капітальних будинків, ліквідацію аварійних і малопридатних для проживання будинків; знесення частини придатного для експлуатації фонду з метою вирішення невідкладних загальноміських потреб; винос або перепрофілювання шкідливих у санітарно-гігієнічному і вибухово-, пожежонебезпечному відношенні об`єктів; використання вивільнюваних ділянок для розміщення нового житлового і культурно-побутового будівництва, озеленення, улаштування спортивних і дитячих майданчиків, куточків відпочинку тощо.

Здійснення реконструкції забудови повинне обґрунтовуватися спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і санітарно-гігієнічними вимогами.

Між тим, наведений позивачем розрахунок застосування вказаних параметрів до намірів забудовника свідчить про неможливість їх дотримання та суттєве перевищення.

Відповідачем по суті вказаний висновок не спростовано, тоді як відповідач посилається на відсутність необхідності проведення конкретних розрахунків у МБУО, яке містить лише загальні вимоги.

Суд не може погодитися з вказаним висновком, оскільки п. 3.4 Порядку №109 прямо містить вимогу щодо визначення в МБУО такого показника як максимально допустима щільність населення (для житлової забудови), і відповідність намірів забудовника вимогам законодавства має бути перевірена.

В подальшому оскаржувані МБУО стали підставою для перенесення основних техніко-економічних показників об`єкта будівництва, що містяться у містобудівному розрахунку замовника та у МБОУ, до декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 09.06.2017 р. КВ №083171602584.

За відсутності конкретних умов та обмежень забудови земельної ділянки у органу архітектурно-будівельного контролю були відсутні підстави для відмови у реєстрації вказаної декларації з посиланням на оскаржувані МБУО.

Вказане свідчить про те, що МБУО є актом, що має містити конкретні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які мають бути зрозумілі як проектним організаціям, так і органам архітектурно-будівельного контролю, які їх враховують під час розробки, затвердження та реалізації проекту будівництва.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог щодо обґрунтованості під час видачі оскаржуваних МБУО та наявності передбачених законодавством підстав для відмови у їх видачі з огляду на невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Окремо суд зазначає, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 може використовуватися згідно її цільового призначення для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, проте, МБУО на вказаний об`єкт будівництва мають враховувати всі передбачені законодавством обмеження щодо можливості її забудови, що в даному випадку відсутнє.

Щодо використання в якості доказу по справі наданого позивачем в порядку ст. 104 КАС України висновку експерта від 17.12.2018 р. за №66/11-2018 р., виконаного ТОВ "Український незалежний інститут судових експертиз", суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з висновками експерта наміри забудови, зазначені в Містобудівному розрахунку "Щодо будівництва житлового будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2", не відповідають вимогам Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804, так як передбачають зведення багатоповерхового житлового будинку на території мало- та середньоповерхової забудови; земельна ділянка по АДРЕСА_2 відноситься до території мало- та середньоповерхової забудови.

Обґрунтування позиції експерта в цілому відповідає позиції позивача щодо поставлених питань з посиланням на графічні матеріали містобудівної документації на місцевому рівні.

Крім того, у висновку міститься інформація щодо розбіжностей графічних даних фрагменту Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, наданого замовником, з даними Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, що містяться на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури КМДА (розташування земельної ділянки на межі територій мало- та середньоповерхової житлової забудови з багатоповерховою житловою забудовою).

Проте, згідно зі змістом МБУО, про що зазначає і експерт, земельна ділянка по АДРЕСА_2 віднесена до території мало- та середньоповерхової забудови, і саме з врахуванням вказаного висновку відповідач їх видав.

За таких обставин вказана розбіжність не має значення для розгляду справи по суті, тому відповідні висновки експерта, як і матеріали справи (Містобудівний розрахунок та оскаржувані МБУО) окремо судом не аналізуються з огляду на вказану обставину.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку наданий позивачем в якості доказу висновок експерта не містить нових даних щодо наявності або відсутності обставин (фактів), що мають значення для розгляду справи по суті, які були би відсутні в матеріалах справи і не могли би бути встановлені та оцінені судом на підставі наявних у справі матеріалів, тоді як фактично лише підтверджує правову позицію позивача.

За таких обставин він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 72 КАС України, тоді як є частиною правової позиції позивача.

Окремо щодо інших посилань позивача суд зазначає наступне.

Посилання позивача на особливості характеру рельєфу земельної ділянки, пов`язаної з її зсувонебезпечним характером, не можуть бути враховані, оскільки згідно зі змістом Порядку №109 конкретні вимоги щодо вказаного параметру земельної ділянки відсутні, на відміну від граничнодопустимої висоти будівель, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення (для житлової забудови), тощо, тому у суду відсутні підстави для висновку про допущення відповідачем порушень щодо встановлення умов та обмежень за вказаним параметром.

Чинне законодавство, зокрема, Закон № 3038-VI, не забороняє і не обумовлює видачу МБУО фактом наявності затвердженого детального плану території як частини містобудівної документації, тому відсутність затвердженого ДПТ району, в якому знаходиться земельна ділянка по АДРЕСА_2, не може бути підставою для висновку про протиправність видачі оскаржуваних МБУО.

Щодо посилання позивача на невідповідність виду використання земельної ділянки її цільовому призначенню згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.02.2007 р. №15, то чинне законодавство не розрізняє цільового призначення земельної ділянки залежно від поверховості забудови, тоді як згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України це є землями житлової та громадської забудови незалежно від поверховості забудови.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 у Шевченківському районі, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.05.2017 року № 832/17/012/009-17.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 704, 8 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 04.06.19 р.