Ухвала суду № 82192887, 03.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

03 червня 2019 року м. Київ№ 640/5672/19Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )доПенсійного Фонду України (ідентифікаційний код 00035323, місцезнаходження: 01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 9)простягнення коштів, ВСТАНОВИВ:

Адвокат Попов Микита Геннадійович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом про стягнення з Пенсійного фонду України на користь громадянина України ОСОБА_1 7412,58 грн. збору та 88,95 комісії банку за сплату збору, що були ним сплачені безпідставно (надлишково), 16.05.2018, у вигляді збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та банківської комісії за сплату відповідного збору, як особою, що придбала житло вперше та що звільняється від сплати такого збору в порядку статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Вказана ухвала отримана представником позивача 17.04.2018, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою від 08.04.2019 про залишення позовної заяви без руху, з відміткою про отримання.

Згідно з ухвалою суду від 08.04.2018 для усунення недоліків позивачеві необхідно було подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: оригінал ордеру на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 ; належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2018, квитанції від 16.05.2018 про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування або письмові пояснення із зазначенням причин та наданням доказів на їх підтвердження щодо неможливості надання зазначених судом доказів, належним чином виготовлену копію посвідчення серія НОМЕР_2 від 28.01.2008; доказ на підтвердження придбання житла вперше, наприклад, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 за критерієм пошуку, який би дозволяв суду дійти висновку про наявність у позивача прав на нерухоме майно загалом та придбання зазначеного у позові житла або інші докази щодо придбання житла вперше; заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів.

Представником позивача, 06.05.2018, на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2019 подано заяву про усунення недоліків, оригінал ордеру, копію договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2018, копію пенсійного посвідчення, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.04.2019 №73296/02, копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018 та Шостого апеляційного адміністративного від 15.01.2019 у справі №826/9428/18.

Також представником позивача, 27.05.2019, подано клопотання про долучення письмових доказів: оригінали квитанцій від 16.05.2018 №41, адвокатські запити та листи відповіді.

Представник зазначив, що копія ухвали суду від 08.04.2019 ним отримана 17.04.2019 та на виконання вимог зазначеної ухвали 26.04.2019 представником подано заяву про усунення недоліків. Відповідно до відмітки відділу Документообігу суду заява про усунення недоліків прийнята 06.05.2019 (подано безпосередньо до суду).

Отже, доводи представника не відповідають встановленим обставин, відповідно суд констатує пропущення строку для усунення недоліків позовної заяви. Адвокат не скористався правом звернення до суду з заявою про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як убачається зі змісту позову, адвокат звернувся в інтересах внутрішньо переміщеної особи, інваліда ІІ групи, предметом спору є повернення позивачу коштів.

На думку суду, наведені обставини дають суду підставити продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 08.04.2019 про залишення позову без руху.

Представником позивача не виконано вимог ухвали від 08.04.2019 про залишення позову без руху щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Судом встановлено, що позивач звертався до адміністративного суду з вимогою повернути збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачений за придбання квартири, справа 826/9428/18. Крім того, як уже зазначалось, позов заявлено в інтересах внутрішньо переміщеної особи, інваліда ІІ групи. На думку суду, це може свідчити про важливість суми збору, яку просить позивач повернути.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про доцільність вирішення питання поважності причин пропущення позивачем строку звернення до суду після подання заяв по суті сторонами.

Представником позивача на усунення недоліків позовної заяви не надано копії пенсійного посвідчення належної якості на підтвердження наявності обставин для звільнення від сплати судового збору.

У даному випадку суд вважає за необхідне врахувати, що Окружним адміністративним судом міста Києва в справі №826/9428/18 за позовом ОСОБА_1 під час відкриття провадження встановлено наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Для встановлення цієї обставини, суд вважає за необхідне витребувати справу №826/9428/18.

Не зважаючи не те, що адвокатом подано заяву на усунення недоліків позовної заяви з пропущення процесуального строку, встановленого судом, не виконано інші вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, водночас з урахуванням встановлених обставин, продовження судом процесуального строку для подання заяви на усунення недоліків та наведених висновків, суд вважає за можливе відкрити провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити позивачу процесуальний строк, встановлений судом в ухвалі від 08.04.2019 про залишення позову без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатись суддею Донцем В.А.

3. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 КАС України після спливу строків для подання заяв по суті за наявними в матеріалах судової справами доказами.

4. На підставі частини четвертої статті 77 КАС України на підтвердження обставини придбання квартири вперше витребувати в позивача Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 за критерієм пошуку - ідентифікаційний номер позивача без обмеження періодом часу.

5. Витребувати адміністративну справу №826/9428/18 для встановлення обставини наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору (посвідчення інваліда ІІ групи).

6. Після виконання вимог ухвали позивачем щодо подання доказів та поданням відзиву відповідачем, вирішити питання щодо необхідності залучення належного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

7. Питання строків звернення до суду вирішити з урахуванням заяв по суті, поданих сторонами.

8. Встановити сторонам строки для подання заяв по суті та доказів:

відповідачу - двадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача;

позивачу - десять днів, з дня наступного за днем отримання відзиву, для подання відповіді на відзив;

відповідачу - десять днів, з дня наступного за днем отримання відповіді на відзив, для подання заперечень.

9. Роз`яснити, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення) є правом сторони, такі заяви повинні відповідати вимогам, встановленим статтями 162-164 КАС України та подаватись до суду з доказами їх направлення з додатками іншій стороні.

Докази, заяви з процесуальних питань подаються до суду відповідно до статей 79, 166-167 КАС України.

На підставі частини п`ятої статті 262 КАС України сторони можуть подати заяву про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними доказами.

10. Інформацію в справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі може бути оскаржена з питань підсудності. Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.А. Донець

Інформація про права і обов`язки учасників справи, сторін,

визначені Кодексом адміністративного судочинства України

Стаття 44. Права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

2. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

3. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

5. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Стаття 47. Процесуальні права та обов`язки сторін

1. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

4. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

8. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Стаття 198. Обов`язки осіб, присутніх у залі судового засідання

1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу, інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.

3. Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

5. Учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.