Рішення № 82192558, 05.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.06.2019 р. справа №520/11424/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Ухвалою від 19.12.2018р. судом з огляду на приписи ст.ст.262 та 263 КАС України, характер та зміст спірних правовідносин, предмет доказування тощо було прийнято рішення про розгляд адміністративної справи за позовом заявника у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.

Ухвалою суду від 18.01.2019р. провадження по справі №520/11424/18 було зупинено до вирішення Другим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги заявника на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року по цій справі, якою було відмовлено у прийнятті до розгляду вимоги про визнання недійсною довідки стосовно грошового забезпечення.

Після повернення матеріалів справи ухвалою суду від 03.06.2019р. провадження по справі №520/11424/18 поновлено.

Після поновлення провадження по справі ухвалами суду від 03.06.2019 року клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні - залишені без задоволення.

Ухвалами суду від 04.06.2019 року клопотання позивача про витребування доказів від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - залишені без задоволення.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року долучені до матеріалів справи документи подані з клопотаннями від 18.01.2019р. вх. №01-26/3505/19, від 18.01.2019р. вх. №01-26/3506/19, від 18.01.2019р. вх. №01-26/3509/19, від 18.01.2019р. вх. №01-26/3527/19, 04.02.2019р. вх. №01-26/6723/19.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач), в порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання неправомірними дій ГУПФУ в Харківській області з обчислення і виплати на підставі Постанови КМУ №988, Постанови КМУ №103 від 21.02.2018р. п.3 станом з 01.01.2016р. та на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2016р." станом з 01.05.2016р. неправдивих і недостовірних розмірів підсумків пенсії з надбавками та їх складових частин, які встановлені 06.04.2018р. офіційними документами про перерахунок пенсії; 2) зобов`язання ГУПФУ в Харківській області провести на законних підставах станом на 01.01.2016р. перерахунок пенсії «за вислугу років» призначеної згідно висновку з 28.11.2005р. у зв`язку із збільшенням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальне звання та відсоткової надбавки за вислугу років 40% визначених схемами для відповідних категорій, перерахувавши в підсумку пенсії з надбавками її невід`ємну головну складову - основний розмір пенсії обчислюваний з усіх видів законного індивідуально диференційованого складу заробітку (грошового забезпечення) підтвердженого грошовим документом, що враховувалися при призначенні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від підвищених окладів грошового утримання посадового окладу - 2700грн. й окладу за спеціальне звання -2000 грн. та відсоткової надбавки 40% у грошовому забезпечення.

Підставами позову є доводи про те, що порушуючи Конституцію та закони України, ГУПФУ в Харківській області 06.04.2018р. здійснило два перерахунки пенсії позивача станом з 01.01.2016р. на підставі ПКМУ №988, ПКМУ №103 від 21.02.2018р. п.3 та станом з 01.05.2016р. на підставі Закону України «Про Державний бюджет країни на 2016р.» згідно довідки ліквідаційної комісії ГУМВСУ в Харківській області № 100/28783 від 23.03.2018р., яка немає статусу ані розпорядчого, ані грошового документу, а є лише формаційним документом, який містить інформацію про існування обставин для перерахунку. Позивач вважає, що зміна законодавства після призначення пенсії не випливає на складові частини її призначення.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - Головне управління, Управління, терорган ПФУ), з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що Порядками № 45 та №3-1 встановлюється певна послідовність дій при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, яка включає видачу відповідним державним органом, з якого особа була звільнена зі служби довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії такої особи. Позивачу було правомірно здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з відповідними складовими згідно вимог п. 3 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, який передбачає проведення перерахунку пенсії з 1 січня 2016.

Відповідачем, Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі за текстом - Ліквідаційна комісія), відзив на позов надано не було. Суд зазначає, що після відмови у відкритті провадження ухвалою суду від 19.12.2018 року, стосовно позовних вимог про визнання недійсною довідки щодо грошового забезпечення позивача, ніяких більше позовних вимог саме до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, позовна заява не містить.

Дослідивши приєднані до справи докази, суд установив такі обставини спору.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач до призначення пенсії за вислугу років проходив публічну службу в Управлінні ДСБЕЗ УМВСУ в Харківській області, одержує пенсію, призначену у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 65% грошового забезпечення, знаходиться на обліку як пенсіонер в ГУ ПФУ у Харківській області.

З Довідки про структурні підрозділи УДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області від 05.06.2019 № 12/317/1705 вбачається, що згідно штатного розкладу УМВС (ГУМВС) України в Харківській області, затвердженого наказом МВС України від 19.05.1998 року №038 управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю, був структурним підрозділом УМВС (ГУМВС) України в Харківській області.

На час звільнення позивача з органів внутрішніх справ, наказом УМВС України в Харківській області від 28.11.2005 року № 344 о/с, його особова справа зберігалась в УМВС України в Харківській області. Документи для призначення та нарахування пенсії позивачу надавались УМВС України в Харківській області.

Управління МВС України в Харківській області перейменовано в Головне управління МВС України в Харківські області наказом МВС України від 04.05.2006 року №452.

На виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2017р. по справі №638/14258/16-а відповідачем, Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії заявника, унаслідок чого розмір пенсії склав - 9.760,16грн.

У той же час, розмір грошового забезпечення публічного службовця за відповідною (прирівняною) посадою у штаті органу склав - 7.264,40грн.

06.04.2018р. відповідач, Головне управління здійснив два перерахунки пенсії заявника: 1) з 01.01.2016р. на підставі постанов КМУ від 21.02.2018р. №103 і від 11.11.2015 року №988; 2) з 01.05.2016р. на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2016р.», про що вказано у відповідних розпорядчих документах (а.с.7-8).

Перерахунки пенсії були проведені владним суб"єктом у зв`язку з одержанням від Ліквідаційної комісії МВС України в Харківській області довідки № 100/28783 від 23.03.2018р., відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року за посадою позивача склав: посадовий оклад - 2.700,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор поліції - 2.000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40 % - 1.880,00 грн.; надбавку за роботу з таємними документами 15% - 405,00 грн., премія 4% - 279,40 грн., всього 7.264,40грн. (а.с.9).

Після проведених перерахунків розмір пенсії заявника (65 % грошового забезпечення) повинне був скласти 4.721,86грн.

Однак, владним суб"єктом було збережено раніше обчислений розмір пенсії - 9.760,16грн.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб`єкта управлінського характеру, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Порядок пенсійного забезпечення працівників системи органів внутрішніх справ України після звільнення зі служби у відставку унормований приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд ураховує, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

Так, ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагороди за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи).

Натомість, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагороди за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи).

Правильність такого тлумачення змісту ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 15.02.2018р. по зразковій справі № 820/6514/17 (Пз/9901/8/18).

З огляду на викладене, доводи заявника про необхідність використання у процедурі перерахунку розміру раніше призначеної пенсії складових елементів структури власного грошового забезпечення слід визнати юридично неспроможними, позаяк згідно з законом у згаданій процедурі можуть бути використані лише складові елементи структури реально одержаної винагороди третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за аналогічною (прирівняною) штатною посадою.

Між тим, звертаючись до суду заявник намагається не лише зберегти досягнутий у минулому завдяки рішенню Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2017р. по справі №638/14258/16-а розмір пенсії у 9.760,16грн., але й збільшити цей показник, хоча пенсія заявника і так перевищує розмір грошового забезпечення діючого поліцейського (7.264,40грн.), що не узгоджується ані з принципом верховенства права, ані з з призначенням пенсії у розмірі 65% грошового забезпечення.

Тому, суд повторно наголошує, що складові елементи власного грошового забезпечення заявника не повинні використовуватись у процедурі перерахунку раніше призначеної пенсії у порядку ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Продовжуючи розгляд справи, суд відмічає, що положеннями ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» питання визначення порядку перерахунку пенсій передано законодавцем у відання Кабінету Міністрів України.

Урядом України було прийнято постанову №45 від 13.02.2008р., якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Порядок №45), а правлінням пенсійного фонду України було прийнято постанову №3-1 від 31.01.2007р., якою затверджено Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Порядок №3-1).

Подія набуття чинності постановою КМУ від 11.11.2015р. №988 та від 18.11.2015р. №947 спричинила збільшення розміру грошового забезпечення поліцейських і зумовила виникнення у заявника права на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, адже згідно з п.1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного у п.1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління ЧР державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

У подальшому КМУ було прийнято постанову від 21.02.2018р. №103, п.3 якої було передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.

Суд не знаходить підстав для висновку про протиправність дій відповідача, Головного управління з приводу виконання станом на 06.04.2018р. приписів діючого рішення Уряду України у формі постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 та від 11.11.2015р. №988.

З викладених вище міркувань, суд не знаходить правових підстав для використання у ході такого перерахунку складових елементів структури власного грошового забезпечення заявника до звільнення у відставку.

Суд вкотре повторює, що при обчисленні розміру пенсії при її перерахунку за механізмом згідно з ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» юридичне значення мають виключно складові елементи структури оплати праці діючого публічного службовця.

Перевіривши форму і зміст довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області № 100/28783 від 23.03.2018року, на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії заявника, суд доходить до переконання про дотримання вимог чинної на той час постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103.

Отже, суд вважає, що відповідач, Головне управління ПФУ в області не мав правових підстав для неврахування цієї довідки при реалізації владних управлінських повноважень у сфері пенсійного забезпечення.

Розрахунок пенсії заявника з 01.05.2016 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» було здійснено, оскільки відповідно до норм вказаного закону з 01 травня 2016 року підвищився розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб до 1130,00 гри., а також відбулися зміни у порядку проведення індексації пенсій та обробки фіксованої індексації.

Це пов`язано з прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013, що набрала чинності з 15.12.2015 та застосовується з 1 грудня 2015 року.

Суд зауважує, що у результаті перерахунку пенсії заявника у спірних правовідносинах правове становище особи не погіршилось, позаяк відповідачем, Головним управлінням було забезпечено збереження пенсії заявника на рівні раніше обчисленого показника у 9.574,16грн. з 01.01.2016р. та у 9.760,16грн. з 01.05.2016р.

Юридично спроможних доводів для визнання протиправними оскаржених дій та рішень владного суб`єкта текст позову та додаткові пояснення не містить.

З приводу посилання позивача на висновок судової економічної експертизи Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 11782 від 31.10.2018р., суд зазначає, що у висновках експертизи указано, що правомірність застосування постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.03.2017р. у справі № 638/14258/16-а при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 не відноситься до компетенції судового експерта-економіста. Перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.03.2017р. у справі № 638/14258/16-а судовим експертом-економістом не проводиться.

Таким чином, посилання позивача на згадану експертизу не доводить незаконності управлінських дій відповідача у спірних правовідносинах.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та вивчив усі аргументи сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах не знайшов свого підтвердження факт порушення прав та інтересів позивача у сфері пенсійної справи.

Указане є підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева