Рішення № 82192542, 05.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.06.2019 р. справа №520/3816/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату провизнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 17.04.2019р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 22.04.2019р. Відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 23.05.2019р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання неправомірною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України та про зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України видати ОСОБА_1 нове посвідчення ветерана військової служби; стягнення з Харківського обласного військового комісаріату сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання позову.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про видачу нового посвідчення ветерана військової служби у зв`язку із втратою старого. Однак, владним органом у задоволенні заяви було протиправно відмовлено.

Відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України, з поданим позовом не погодився.

У листі від 22.03.2019р. №ФХ-111814/702/всз зазначив, що посвідчення «Ветерана військової служби» ОСОБА_1 було видано помилково, оскільки підстави для встановлення позивачу статусу ветерана військової служби та видачі такого посвідчення відсутні. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 має право отримати посвідчення у Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник проходив військову службу в органах та підрозділах військ Цивільної оборони України, має військовий квиток офіцера серії НОМЕР_1 , виданий органом системи Міністерства оборони України.

У зв`язку з реформуванням військ Цивільного оборони України заявник з 23.12.2004р. на підставі п.п. "в" п.67 (у зв`язку зі скороченням штатів) звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу Харківського особового складу Харківського навчального центру Цивільної оборони України.

На підставі даного наказу Харківським обласним військовим комісаріатом позивачу у 2004 році було видано посвідчення ветерана військової служби серії НОМЕР_2 .

Указані обставини визнані відповідачем.

У 2012 році мала місце подія втрати заявником названого посвідчення.

Письмовою заявою від 19.02.2019р. позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України з приводу видачі нового посвідчення ветерана військової служби відповідно до п.6 постанови КМУ "1601 від 30.08.1999р.

За зверненням заявника владним суб`єктом було прийнято рішення про відмову в задоволенні прохання громадянина, котре вмотивовано помилковістю видачі первинного посвідчення та належністю порушеного питання до відання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дане рішення оформлено листом від 22.03.2019р. №ФХ-111814/702/всз.

Перевіряючи відповідність управлінських діянь та рішень владного суб"єкта, суд зазначає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з п.12 ст.1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку із реформуванням Збройних сил України та членів їхніх сімей» особам, які звільняються з військової служби на підставі нормативно-правових актів, прийнятих у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, надаються такі гарантії соціального захисту військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв`язку з їх реформуванням, статус ветерана військової служби надається у разі вислуги 20 років і більше у календарному обчисленні або 25 та більше років у пільговому обчисленні.

Відповідно до ст.4-1 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» дія цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України відповідно до цього Закону і які постійно проживають на території України.

Статтею 10 цього Закону ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" затверджено постановою КМУ від 30.08.1999р. №1601 (далі за текстом - Порядок №1601).

Згідно з п.4 Порядку №1601 посвідчення та нагрудний знак "Ветеран військової служби" вручаються ветеранові військової служби або за його дорученням рідним чи іншим особам військовими комісаріатами та органами пенсійного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Управління державної охорони, Адміністрацією Держспецзв`язку за місцем проживання ветерана, за що одержувач посвідчення та нагрудного знака розписується у відповідному обліковому документі.

Відповідно до п.6 даного Порядку якщо посвідчення стало непридатним або було втрачене, за заявою ветерана військової служби видається нове посвідчення відповідно до цього порядку.

У подальшому постановою КМУ від 03.06.2009р. №542 було затверджено як зразки та описи посвідчення і нагрудного знака "Ветеран служби цивільного захисту", так і внесено зміни щодо порядку видачі посвідчень військовослужбовців, звільнених з Державної служби України з надзвичайних ситуацій, унаслідок чого дія Порядку №1601 була поширена на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран служби цивільного захисту" органом, підрозділом, закладом, установою Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за місцем проходження служби.

Між суд, суд відзначає, що заявник посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту не одержував", служби в органах та підрозділах Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій не проходив, одержав посвідчення ветерана військової служби до події набуття чинності постановою КМУ №542 від 03.06.2009р.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для поширення норм цієї постанови на правовідносини за участю заявника, а відтак, протилежні судження владного суб"єкта з даного приводу слід визнати юридично неспроможними.

Продовжуючи розгляд справи, суд повторює, що посвідчення ветерана військової служби було одержано заявником у 2004р. від Харківського обласного військового комісаріату.

Доказів визнання добровільно виданого у 2004р. посвідчення недійсним відповідач до матеріалів справи не подав.

Доказів скасування первинного рішення про видачу посвідчення у 2004р. матеріали справи не містять.

Оскільки судом встановлено, що відповідач видавав заявнику у 2004р. (тобто до набрання чинності постановою КМУ №542 від 03.06.2009р.) посвідчення саме ветерана військової служби, рішення про видачу посвідчення не скасував, виданого посвідчення недійсним не визнавав, то у зв`язку із втратою заявником оригіналу документу повинен видати новий документ.

Суд повторює, що посилання владного суб`єкта з приводу видачі посвідчення ветерана військової служби Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є юридично неспроможними, оскільки положення постанови КМУ №542 від 03.06.2019р. набрали чинності лише у 2009 році, тобто пізніше дати отримання позивачем оригіналу посвідчення.

Таким чином, суд вважає за необхідне, в даному випадку, зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України видати ОСОБА_1 нове посвідчення ветерана військової служби.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача не підлягає до задоволення, адже вчинене владним суб`єктом у спірних правовідносинах управлінське діяння (розгляд по суті поданої громадянином заяви із вчиненням волевиявлення, оформленого письмово) мало активний характер, що виключає можливість кваліфікації форми правової поведінки як бездіяльності. Таким чином, керуючись вимогами ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати відмову Харківського обласного військового комісаріату, оформлену листом від 22.03.2019р. №ФХ-111814/702/всз.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України України щодо видання дублікату посвідчення Бодніку С.П.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Харківського обласного військового комісаріату, оформлену листом від 22.03.2019р. №ФХ-111814/702/всз.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 за письмовим зверненням від 19.02.2019р. нове посвідчення ветерана військової служби.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного військового комісаріату (м.Харків, вул.Коцарська, 56, код - 08166355) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева