Рішення № 82192349, 04.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 537/1277/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Коваля С.М.,

представника відповідача - Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - Басаргіної О.В.,

представника відповідача - управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - Чистякової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 14.10.2018 по виконавчому провадженню №51318625.

Ухвалою вказаного суду від 28 березня 2019 року справу передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року справу прийнято до розгляду та залучено в якості другого відповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що заборгованість зі сплати аліментів почала утворюватися з червня 2016 року тобто до доповнення статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" частиною 14 (28.08.2018), а тому враховуючи положення статті 58 Конституції України вказана частина не може застосовуватися до спірних правовідносин.

27.05.2019 до суду надійшов відзив відповідача Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, згідно якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 06.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №537/973/15-ц виданого Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку кожного місяця довічно.

Враховуючи, що ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 12.10.2018 за період з моменту відкриття виконавчого провадження. тобто з 06.06.2016 по 01.10.2018 перевищує розмір платежів за два роки у відповідності до вимог ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" 14.10.2018 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 30% суми заборгованості. Стверджував, що станом на 01.05.2019 заборгованість зі сплати аліментів складає 41279,76 грн.

04.06.2019 до суду надійшов відзив Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини аналогічні тим, що викладені у відзиві Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Крім того стверджував, що визначальним чинником застосування штрафу передбаченого ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" є сам факт наявності заборгованості, а період за який вона виникла не має правового значення.

Крім того, стверджував, про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки спірна постанова винесена 14.01.2018, а позов подано до суду лише 27.03.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.

Третя особа в судове засідання не з`явилася про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Автоваводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука від 06.06.2016 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №537/973/15-ц виданого 15.10.2015 Крюківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку кожного місяця довічно.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір заборгованості із моменту відкриття виконавчого провадження по вересень 2018 року склав 33246,26 грн.

14.10.2018 державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Басаргіною-Глушко О.В. в межах виконавчого провадження №51318625 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 9973,88 грн. Підставою для прийняття такого рішення послугував факт наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 33246,26 грн. за період 06.06.2016 по 30.09.2018.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірні постанові суд виходить з наступного.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до частини третьої цієї статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Статтею 195 СК України встановлено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (ч. 1 ст. 195 СК України).

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості (ч. 2 ст. 195 СК України).

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).

Частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Згідно із частиною восьмою статті 71 цього Закону спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Системно аналізуючи наведенні положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються у судовому порядку.

Позивач у позовній заяві стверджує, що державним виконавцем помилково розраховано розмір заборгованості у спірній постанові в сумі 33246,26 грн за період з 06.06.2018 по 01.10.2018, оскільки це фактично не можливо при середньому розмірі аліментів 1400,00 грн у місяць. Отже, позивач фактично не погоджується з проведеним державним виконавцем розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, однак доказів його оскарження в судовому порядку не надав.

28.08.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" (подалі - Закон №2475-VIII), яким стаття 71 Закону України "Про виконавче провадження" доповнена частиною 14 наступного змісту:

"За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

За загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно якої, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі 1-7/99).

Отже, з 28.08.2018 Законом України "Про виконавче провадження" установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 вказаного Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Наведене дає підстави дійти висновку про те, що з 28.08.2018 державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів: по-перше, - станом на 28.08.2018 (та у подальшому на день прийняття рішення про накладення штрафу) боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, - розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оспорений у судовому порядку. Визначальним чинником для визначення розміру штрафу тривалість періоду за який виникла заборгованість, рік, два, три, а сам період її виникнення до внесення змін в Закон України "Про виконавче провадження" чи після них не має жодного значення.

На думку суду неможливість застосування штрафу визначеного ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" до заборгованості, яка виникла до 28.08.2018 та застосування її лише до заборгованості яка виникла після вказаної дати поставить у нерівне становище платників аліментів, оскільки фактично позбавить державних виконавців можливості накладати штрафи на боржників у яких заборгованість зі сплати аліментів утворилася до вказаної дати. Отже, твердження позивача щодо неможливості застосування до нього штрафу передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки заборгованість зі сплати аліментів утворилась до 28.08.2018 є безпідставними.

Крім того, позивачем суду не надано доказів погашення заборгованості зі сплати аліментів, а тому вказане порушення є триваючим, не припинилося після 28.08.2018, а тому у державного виконавця є всі підстави для застосування штрафу передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів, яка згідно наявних в матеріалах справи довідок-розрахунків та розрахунків заборгованості зі сплати аліментів утворилася в період з 06.06.2016 по 30.09.2018 та станом на дату винесення спірної постанови становила 33246,26 грн. Доказів сплати або зменшення вказаної заборгованості судовим рішенням, позивачем суду не надано.

Оскільки заборгованість зі сплати аліментів утворилась з 2016 року, а її розмір станом на 14.10.2018 становив 33246,26 грн тобто сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за два роки державним виконавцем правомірно винесено спірну постанову, якою до ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 9973,88 грн передбачений ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд зазначає, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, пункти 3, 12 статті 27 Закону №2475-VIII у встановленому порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне вказати наступне. Вказане питання досліджувалось судом під час відкриття провадження по справі та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів обізнаності позивача про існування спірної постанови в строк до 15.03.2019 прийнято рішення дотримання ним строків звернення. Докази обізнаності ОСОБА_1 про існування спірної постанови в строк до 15.03.2019 відповідачами суду не надано, а тому твердження Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про порушення строку звернення є безпідставними.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Бойко