Ухвала суду № 82192341, 04.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 червня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1676/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансова торгівельна компанія "Спільне Українсько-Британське підприємство "Єврокрим" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2019 року Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ТОВ кредитно-фінансова торгівельна компанія "Спільне Українсько-Британське підприємство "Єврокрим" про стягнення з відповідача заборгованість з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2019 року - квітень 2019 року в сумі 4100,69 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Наявною розпискою підтверджено, що позивач отримав копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду 23 травня 2019 року.

Таким чином, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 29 травня 2019 року.

Підставою, що зумовила залишення позовної заяви без руху, стало ненадання позивачем доказів сплати судового збору.

На усунення недоліків позовної заяви позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі, мотивоване відсутністю коштів.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, єдиною підставою для звільнення, розстрочення, відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз`ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є неприпустимим.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі.

Відтак, у визначений судом строк позивачем вимоги ухвали суду від 17 травня 2019 року про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансова торгівельна компанія "Спільне Українсько-Британське підприємство "Єврокрим" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити ініціатору звернення разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

Суддя А.О. Чеснокова