Рішення № 82192221, 04.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1955/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного,4, м. Київ, 04070) до Одеського національного медичного університету (пров. Валіховський, 2, м. Одеса, 65082) про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом (т.3 а.с.87-104) звернулась Державна аудиторська служба України (далі ДАСУ) до Одеського національного медичного університету (далі ОНМЕДУ), в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету 468583,28грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 2.15 Плану проведення заходів державного фінансового контролю ДАСУ на ІІ квартал 2018 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ОНМЕДУ за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 роки, за результатом якої складений Акт ревізії №04/21/12 від 23.07.2018 року.

Ревізією встановлені порушення законодавства, які не були усунуті під час ревізії, у зв`язку з чим на адресу ОНМЕДУ направлена 31.08.2018 року за №04-14/859 Вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень.

ОНМЕДУ у відповідь на Вимогу направило лист від 16.12.2018 року, у якому повідомило про усунення частини виявлених порушень, а частина знаходиться у стані розгляду.

Оскільки ОНМЕДУ на час звернення до суду з повозом не повідомило про повне виконання Вимоги та усунення порушень, у тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої державному бюджету, ДАСУ просить задовольнити вимоги, посилаючись на те, що згідно з практикою Верховного Суду органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Позивач зазначив, що ревізією встановлено факт завдання шкоди на загальну суму 356 644,75 гривні у зв`язку з тим, ОНМЕДУ не вжив заходів та не надав документів, які підтвердили б проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення відшкодування випускниками ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) вартості навчання та отриманої стипендії. Під час ревізії шляхом зіставлення списків відрахованих студентів та документів, що підтверджують працевлаштування, встановлено факти неприбуття вказаних випускників до інтернатури у 2014 році. Згідно умов складених угод випускник зобов`язаний прибути після закінчення Університету на місце працевлаштування за направленням Міністерства охорони здоров`я України та відпрацювати там не менше трьох років після закінчення інтернатури. У разі відмови - фахівець повинен відшкодувати до державного бюджету вартість навчання у встановленому порядку.

Ревізією також встановлено, що 27-ми зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є комунальна установа «Одеська обласна клінічна лікарня», зайво нараховано заробітну плату за час перебування у відрядженні та на лікарняному з урахуванням ЄСВ на загальну суму 98 120,04 грн., 3-м зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є комунальна установа «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на загальну суму 2 045,98 грн., 2-м зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня, зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на суму 1 416,76 грн., 3-м зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є Херсонська обласна клінічна лікарня, зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на суму 7 838,68 грн. та 8-ми зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Каребелеша», зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на суму 15 205,44 гривні.

Отже, за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 порушення щодо оплати праці за фактично невідпрацьований час призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати сумісникам університету на загальну суму 101 818,13 грн. та зайвої сплати єдиного соціального внеску на суму 22 808,76 грн.

Допущеним порушенням державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 124 626,89 грн., з якої під час ревізії не відшкодовано 95 267,81 грн..

Ревізією було встановлено порушення п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року, № 100, так як до розрахунку відпускних за 2016 рік, безпідставно включено річну премію за 2015 рік, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 200 831,99 гривні. Не відшкодованим залишається по даному порушенню 4 750,84 грн.

Крім того, були допущені порушення при оплаті праці водію І класу ОСОБА_5 у 2016-2018 роках, а саме здійснено доплату за класність у розмірі 25 % посадового окладу, без дозволу на керування транспортними засобами відповідних категорій, а також відповідного стажу роботи водієм ІІІ та ІІ класу, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 11 449,88 грн., з якої не відшкодовано 7 255,93 гривні.

Зовнішньому суміснику ОСОБА_17, основним місцем роботи якої є акціонерне товариство «Періус банк МКБ» 18 відділення, у грудні 2017 року зайво нараховано та виплачено премію в розмірі 2 000, 00 грн. та відповідно зайво нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на суму 440,00 грн., що є порушенням вимог статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та пункту 3.9 Положення про преміювання.

Через допущене порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 2 440,00 грн., яка не відшкодована.

Під час ревізії було встановлено, що у період з 01.05.2015 по 31.12.2016 відповідно до наказів посадової особи Університету та табелів обліку робочого часу, ректор ОСОБА_7 , проректори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виконували обов`язки завідувачів кафедр, що суперечить вимогам ч.13 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту», та через що протягом періоду з травня 2015 року по грудень 2017 року їм з порушенням вимог законодавства нараховано та виплачено заробітну плату за виконання обов`язків завідувача кафедри на суму 18 381,74 грн. та відповідно сплачено єдиний соціальний внесок на суму 4 043,98 грн.

Через допущене порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 22 425,72 гривні, з якої не відшкодовано 2 223,94 гривні.

Отже, Держаудитслужба вважає не усунутими порушення законодавства Університетом, що призвели до збитків, на загальну суму 468 583,28 гривні, яка підлягає стягненню на користь Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків (т.3 а.с.85-88).

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року поновлено позивачу строк на звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 420/1955/19, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання (вх.30.05.2019 року №19455/19) про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (т.3 а.с.148-150), в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що ОНМЕДУ не згодний з вимогою позивача про стягнення шкоди на загальну суму 356 644,75 щодо відшкодування шкоди державному бюджету у зв`язку з тим, що випускники Університету ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) не сплатили вартість навчання та отриманої стипендії.

Представник відповідача не заперечує, що вказані випускники порушили умови угод, не працевлаштувались за рішенням комісії з працевлаштування випускників, не прибули на роботу за призначенням, не відпрацювали три роки, а тому зобов`язані відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання. Проте представник відповідача не згодний з висновком акту ревізії, що вказані збитки повинен відшкодувати ОНМЕДУ, оскільки сплинув трирічний строк позовної давності для університету щодо стягнення вартості навчання.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 258 ЦКУ для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до ч.5 ст.261 ЦКУ за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з п. 4.1 угод про підготовку фахівців, Угода вступає в силу після підписання її Сторонами (при вступі Студент підписує Угоду в день видачі документів до вступу в Університет, Університет в особі ректора підписує Угоду в день зарахування Студента на навчання за державним замовленням). Угода діє до закінчення трирічного терміну відпрацювання згідно з направленням Міністерства охорони здоров`я України.

Частиною 3 ст. 267 ЦКУ встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача стверджує, що ним не було пропущено строки позовної давності для пред`явлення позовних заяв про стягнення витрат на навчання.

Станом на дату подання відзиву на адміністративний позов у провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа № 310/6082/18 за позовом ОНМЕДУ до ОСОБА_4 про стягнення втрат на навчання. Провадження у цивільній справі відкрито ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року та рішенням суду від 10.12.2018 року позовні вимоги ОДМедУ задоволені, стягнуто з відповідача 96417,62 грн. Зазначене рішення не набрало законної сили, оскільки ОСОБА_4 23.01.2019 року звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про перегляд заочного рішення. Станом на дату подання відзиву на адміністративний позов, провадження у справі не відкрито.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.02.2019 року по справі №522/13898/18 задоволений позов ОНМЕДУ до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання на суму 105253,13 грн.

Станом на дату подання відзиву на адміністративний позов у провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа № 522/13899/18 за позовом ОНМЕДУ до ОСОБА_14 про стягнення витрат на навчання загальною сумою 153706,00 гривень, провадження по справі відкрито ухвалою суду від 24.09.2018 року.

Представник відповідача не заперечував висновків Акту ревізії щодо переплати заробітної плати зовнішнім сумісникам, але зазначив, що зазначена в Акті ревізії сума повертається частково. Відшкодовано 83378,43грн (69824,95 заробітної плати та 13553,48 нарахування). Залишок відшкодування складає 41248,58грн.

Переплату відпускних за 2016 рік (200831,99), через безпідставне включення річної премії за 2015 рік до середньої заробітної плати, відшкодовано частково на підставі наданих заяв працівників всього у сумі - 197605,98 грн. (162537,27 грн. заробітна плата та 35068,71 грн. нарахування). Порушення на суму 3226,01 грн. залишається не усунуто у зв`язку зі звільненням співробітників.

Переплату доплати за класність у розмірі 25% посадового окладу (11449.88) без дозволу на керування транспортними засобами відповідних категорій, а також відповідного стажу роботи водієм ПІ та II класу, утримується частинами на підставі заяви працівника відшкодовано у сумі 7892,06 грн. (6468.90 грн. заробітна плата та 1423,16 грн. нарахування). Залишок складає 3557,82 грн., які щомісячно утримуються із заробітної плати згідно заяви працівника до листопада 2019 року.

Переплату за нарахування та виплату суміснику премії у розмірі 2440,00 не утримано у зв`язку зі звільненням співробітника у грудні 2017 року.

Переплату заробітної плати керівним працівникам ОНМедУ у період з 01.05.2015 по 31.12.2016 рік (22425.72) відшкодовано у сумі - 20201,78 грн. (16558,84 грн. заробітна плата та 3642,94 нарахування). Порушення на суму 2223.94 грн. залишається не усунуто.

Представник позивача надав відповідь на відзив (т.3 а.с.161-163), в якій наполягав на задоволенні позову та зазначив, що посилання представника відповідача на наявність у провадженні судів справ щодо стягнення з випускників витрат на навчання не може бути прийнято до уваги, оскільки Держаудитслужба вважає, що підтвердженням виконання цієї частини Вимоги ДАСУ мають бути відповідні підтвердні документи (наприклад, копії платіжних доручень), проте жодних документів на адресу ДАСУ не надходило, а наявність лише судових рішень не означає дійсного відшкодування збитків та перерахування коштів до Державного бюджету.

Те саме стосується й пояснень Університету щодо інших порушень. Відповідач зазначає, що деякі працівники частково відшкодовують збитки, виявлені Держаудитслужбою, проте не надає жодних підтверджень такого відшкодування. Службова записка заступника головного бухгалтера (не надходила до Держаудитслужби електронною поштою) у будь-якому випадку не може вважатися належним підтвердним документом.

Справа розглянута у письмовому провадженні

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері державного фінансового контролю.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон України № 2939-XII), відповідно до ст. 1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02. 2016 року № 43 (далі - Положення №43), Позивач ДАСУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Пунктом 6 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підп. 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підп. 23).

Положенням установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 9 п. 4).

Згадані норми узгоджуються з положеннями ст.10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі (п.7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і в цій частині вона є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказана правова позиція сформована та викладена в рішеннях Верховного Суду, Великої палати Верховного Суду (зокрема в постанови від 20.02.2018 року у справі № 822/2087/17, від 22.05.2018 року у справі №826/18946/14, від 12.03.2018 року у справі №826/9672/17).

Відповідач - Одеський національний медичний університет (ОНМЕДУ) є юридичною особою, яка зареєстрована 16.10.2006 року, організаційно-правова форма - державна організація (установа, заклад). У спірних правовідносинах ОНМЕДУ є підконтрольною установою щодо якої здійснено інспектування у формі ревізії.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.15 Плану проведення заходів державного фінансового контролю ДАСУ на ІІ квартал 2018 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ОНМЕДУ за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 роки, за результатом якої складений Акт ревізії №04/21/12 від 23.07.2018 року (т.1 а.с.68-250, том 2 а.с.1-268, т.3 а.с.1-59).

Згідно зі змістом Акту від 23.07.2018 року ревізією встановлені порушення законодавства, у тому числі які призвели до збитків державного бюджету.

Так, в Акті ревізії зазначено, що державному бюджету завдано матеріальної шкоди на загальну суму 356 644,75 гривні у зв`язку з тим, що ОНМЕДУ не вживав заходів (не проводив претензійно-позовної роботи) та не надав документів, які б підтверджували проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення відшкодування випускниками ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) вартості навчання та отриманої стипендії зі строком виникнення цих зобов`язань понад три роки (сплинув строк позовної давності).

На виконання п. 4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992 та п.5 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров я України від 25.12.97 № 367, керівники вищих навчальних закладів освіти після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду про підготовку фахівців із вищою освітою. Відповідно до п. 21 Порядку № 367 випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Відповідно до п. 2.2.3 угод про підготовку фахівців із вищою освітою, укладених Університетом з особами з числа студентів, що навчаються за державним замовленням, передбачено, що студент повинен прибути після закінчення Університету на місце працевлаштування за направленням Міністерства охорони здоров`я України та відпрацювати там не менше трьох років після закінчення інтернатури. У разі відмови - фахівець повинен відшкодувати до державного бюджету вартість навчання у встановленому порядку.

Згідно з Актом під час ревізії шляхом зіставлення списків відрахованих студентів та документів, що підтверджують працевлаштування, встановлено, зокрема, факти неприбуття випускників до інтернатури у 2014 році ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), понад три роки (строк позовної давності), а ОНМЕДУ не вжив заходів щодо відшкодування до державного бюджету вартості навчання.

Також, ревізією щодо оплати Університетом праці зовнішніх сумісників під час перебування їх на лікарняному або у відрядженні за основним місцем роботи встановлено, що ОНМЕДУ здійснював нарахування та виплату заробітної плати в Університеті 43 зовнішнім сумісникам, що є порушенням вимог п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій», п. 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43.

Зокрема, 27-ми зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є комунальна установа «Одеська обласна клінічна лікарня», зайво нараховано заробітну плату за час перебування у відрядженні та на лікарняному з урахуванням ЄСВ на загальну суму 98 120,04 грн, 3-м зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є комунальна установа «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на загальну суму 2 045,98 грн., 2-м зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня, зайво нараховано зоробітну плату з урахуванням ЄСВ на суму 1 416,76 грн., 3-м зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є Херсонська обласна клінічна лікарня, зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на суму 7 838,68 грн. та 8-ми зовнішнім сумісникам, основним місцем роботи яких є комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Каребелеша», зайво нараховано заробітну плату з урахуванням ЄСВ на суму 15 205,44 гривні.

Отже, за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 порушення щодо оплати праці за фактично невідпрацьований час призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати сумісникам університету на загальну суму 101 818,13 грн. та зайвої сплати єдиного соціального внеску на суму 22 808,76 грн.

Через допущене порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 124 626,89 грн., з якої наразі не відшкодовано 95 267,81 гривні.

Відповідно до Акту ревізії відповідачем порушено п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100, так як до розрахунку відпускних за 2016 рік, безпідставно включено річну премію за 2015 рік, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 200 831,99 гривні. Порушення на суму 4 750,84 грн. залишається не усунутим.

Також збитки були заподіяні державному бюджету на суму 2 440,00 грн. не правильним призначенням та виплатою премії працівникам Університету зовнішньому суміснику Волгіній О.С., основним місцем роботи якої є акціонерне товариство «Періус банк МКБ» 18 відділення На підставі наказу від 15.12.2015 № 1102а-л ОСОБА_16 у грудні 2017 року зайво нараховано та виплачено премію в розмірі 2 000, 00 грн. та відповідно зайво нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на суму 440,00 грн. у порушення вимог ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та п.3.9 Положення про преміювання співробітників Університету, яке є додатком 4 до колективного договору на 2012-2016 роки, затвердженого протоколом конференції трудового колективу від 17.04.2012 № 8 (у редакції, затвердженій протоколом конференції трудового колективу від 06.06.2016 № 1), згідно з яким премія дається тільки тим працівникам, які працюють в університеті на основній посаді та які перебувають в штаті на момент розрахунку премії.

В Акті ревізії також зазначено, що на порушення кваліфікаційних характеристик за посадою «Водій автотранспортних засобів категорії ВЕ, С1Е,СЕ, D1Е, DЕ» Випуску № 69 «Автомобільний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14 лютого 2006 року № 136, водію І класу ОСОБА_5 у 2016-2018 роках здійснено доплату за класність у розмірі 25 % посадового окладу, без дозволу на керування транспортними засобами відповідних категорій, а також відповідного стажу роботи водієм ІІІ та ІІ класу, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 11 449,88 грн., з якої наразі відшкодовано 7 255,93 гривні.

Ревізія нарахування заробітної плати керівним працівникам університету встановила, що порушення ч.13 ст55 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якої особа у вищому навчальному закладі не може одночасно займати дві та більше посад, які передбачають виконання адміністративно-управлінських функцій.

Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2013 № 665 «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів» завідувач кафедри належить до керівників.

Поряд з тим у період з 01.05.2015 по 31.12.2016 відповідно до наказів посадової особи Університету та табелів обліку робочого часу, ректор ОСОБА_7 , проректори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виконували обов`язки завідувачів кафедр, через що протягом періоду з травня 2015 року по грудень 2017 року їм з порушенням вимог законодавства нараховано та виплачено заробітну плату за виконання обов`язків завідувача кафедри на суму 18 381,74 грн. та відповідно сплачено єдиний соціальний внесок на суму 4 043,98 грн.

Через допущене порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 22 425,72 гривні, з якої не відшкодовано 2 223,94 гривні.

10.08.2018 року ОНМЕДУ подані заперечення на акт ревізії (т.1 а.с.32-35), за результатами розгляду яких ДАСУ 30.08.2018року затверджений висновок, згідно з яким заперечення частково були прийняті (т.1 а.с.25-31).

31.08.2018 року ДАСУ на адресу позивача направлені Вимоги «Щодо усунення виявлених ревізією порушень», у тому числі щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету (т.1 а.с.22-24).

Листом від 26.12.2018 року №01-08/150 ОНМЕДУ повідомив ДАСУ стосовно вжиття заходів та усунення виявлених порушень під час ревізії (т.3 а.с.105-106).

В листі, зокрема, повідомлялось: - про пред`явлення позовів до випускників щодо відшкодування витрат вартості навчання, - про погашення частково переплати заробітної плати зовнішнім сумісникам під час перебування на лікарняному або у відрядженні за основним місцем роботи (залишилось не відшкодованим 95267,81грн.); - частково відшкодування переплати відпускних за 2016 рік (не усунутим залишається порушення на суму 4750,84грн.); - про погашення переплати заробітної плати на виконання обов`язків завідувача кафедри (не усунутим залишається порушення на суму 2223,94грн.). Також частково були усунуті порушення щодо відшкодування неправомірно виплаченої заробітної плати водію (не усунутим залишалося порушення на суму 7255,93грн.).

Таким чином, по даним випадкам не відшкодовано до встановленого строку 111938,52грн.

Не виконання Вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних державному бюджету, зумовило звернення до суду ДАСУ з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заяви по суті учасників справи, суд вважає, встановленими обставини, які стосуються встановлення ревізією порушень законодавства: - по переплаті заробітної плати зовнішнім сумісникам під час перебування на лікарняному або у відрядженні за основним місцем роботи; - по переплаті відпускних за 2016 рік; - по переплаті премії ОСОБА_16 ; - по заробітної плати на виконання обов`язків завідувача кафедри; - по переплаті заробітної плати водію ОСОБА_5 , оскільки вказані обставини визнаються учасниками вправи.

Частиною 1 ст.78 КАС України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В наданих до суду заявах по суті учасниками справи вищезазначені обставини визнані.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову в цій частині посилається на те, що відшкодування збитків здійснюється шляхом відрахування коштів із заробітних плат працівників за їх заявами. У той же час у відзиві зазначено, що порушення на суму 3226,01 щодо переплати відпускних, та переплати премії на суму 2240,00грн. ОСОБА_16 не усуваються у зв`язку зі звільненням працівників. У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що ОНМЕДУ інформує позивача про стан усунення порушень, а також зазначив, що відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦКУ не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Утримання здійснюються за заявами працівників з урахуванням положень ч.1 ст.128 КЗпПУ.

Суд вважає зазначені доводи відповідача не ґрунтуються на положеннях законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли між ДАСУ- органом фінансового контролю та ОНМЕДУ - підконтрольною установою у зв`язку з проведенням ревізії.

Права та обов`язки органу фінансового контролю як суб`єкта владних повноважень та підконтрольної установи визначені Закону № 2939-ХІІ.

Зокрема, орган державного фінансового контролю має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі (п.7 ст.10 Закону).

Оскільки такі вимоги є обов`язковими для виконання ОНМЕДУ як підконтрольна установа зобов`язана їх виконати.

Судом встановлено, що Вимога ДАСУ «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» на адресу позивача направлена 31.08.2018 року та встановлений строк виконання - до 08.10.2018 року.

Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, якщо підконтрольна установа не виконала Вимогу, у органу фінансового контролю виникає право на звернення до суду у встановлений законом строк, у даному випадку це тримісячний строк, починаючи з 08.10.2018 року, у разі неусунення порушень підконтрольною установою.

Судом достовірно встановлено, що відповідач у встановлений у Вимозі строк не усунув порушення щодо відшкодування збитків до державного бюджету по вищезазначеним порушенням на суму 111938,52грн, що є підставою для стягнення цих коштів у дохід Державного бюджету.

Посилання відповідача на відшкодування збитків самими працівниками за їх заявами, як на підставу відмови у задоволенні позову є неспроможними, оскільки правовідносини щодо вказаного відшкодування та виконання Вимоги ДАСУ виникли саме між ДАСУ та ОНМЕДУ, та саме останній зобов`язаний відшкодувати до державного бюджету шкоду у встановлений строк у повному обсязі.

Щодо подальших дій відповідача - ОНМЕДУ, а саме можливого відшкодування цих коштів на користь ОНМЕДУ, а не на користь державного бюджету самими працівниками ОНМЕДУ стосується інших правовідносин, а саме між ОНМЕДУ та його працівниками, які можуть надати або не надати згоду на це відшкодування.

Крім того, ОНМЕДУ зобов`язаний відшкодувати і шкоду завдану неправомірними нарахуваннями та виплатами працівникам, які звільнені. Звільнення працівників, яким неправомірно нараховані виплати, не можу бути підставою для невідшкодування шкоди на користь держаного бюджету відповідачем.

При цьому суд враховує ч. 5 ст.242 КАС України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також висновок Верховного Суду викладений у постанові від 29.08.2018 року у справі №816/2394/16, в якій зазначено, що здійснення органом державного фінансового контролю своїх повноважень (владних управлінських функцій) обумовлює виникнення правовідносин з підконтрольною установою, які мають публічно-правовий характер. Права позивача на звернення до суду з адміністративним позовом до непідконтрольних їй установ, тобто до суб`єктів господарської діяльності, про стягнення коштів (збитків) закон також не передбачає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним виконанням Вимоги щодо відшкодування шкоди (збитків) на суму 111938,52 грн. держаному бюджету є їх відшкодування підконтрольною установою у встановлений у Вимозі строк. Подальші дії підконтрольної установи ОНМЕДУ щодо можливого відшкодування цих коштів на користь ОНМЕДУ його працівниками, які можуть надати або не надати згоду на це відшкодування, а також інших дій, зокрема, притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб, винних у вказаних порушеннях, не стосується спірних правовідносин між органом фінансового контролю та підконтрольною установою.

Щодо доводів відповідача, що збитки відшкодовуються щомісячно працівниками шляхом утримання частини заробітної плати, то суд вважає, що вказані питання можуть вирішуватися під час виконання рішення суду (щодо суми стягнення), проте не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки питання стосується визначеності щодо вирішення спірних правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення у дохід Державного бюджету України з відповідача 111938,52грн підлягають задоволенню.

У той же час, суд не находить підстав для задоволення позову у частині стягнення у дохід Державного бюджету з відповідача 356644,75грн - вартості навчання та отриманої стипендії студентами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 ), які навчалися в Університеті за державні кошти у 2014 році та не відпрацювали за направленням Міністерства здоров`я України протягом 3-х років.

На виконання Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента від 16 травня 1996 року № 342, відповідно до ст. 65 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 197 Кодексу законів про працю України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 року № 992 (якій діяв на час виникнення правовідносин та втратив чинність у відповідності до постанови КМУ №376 від 31.05.2017 року).

Пунктом 4 вищенаведеного Порядку визначено, що керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.

Відповідно до п. 8 Порядку - випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).

Зазначенні положення нормативно-правових актів, щодо відшкодування випускниками вартості навчання в разі неприбуття (не відпрацювання впродовж трьох років за місцем розподілу) закріпленні також Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

Сторонами не заперечується, що студентами ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , які навчалися в Університеті за державні кошти у 2014 році, не відпрацьовано за направленням Міністерства здоров`я України протягом 3-х років, та відповідно вони повинні відшкодувати у дохід Державного бюджету вартість навчання та отриманої стипендії.

Пред`являючи вимоги до підконтрольної установи - ОНМЕДУ про стягнення 356644,75грн. - вартості навчання та отриманої стипендії студентами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 ), які навчалися в Університеті за державні кошти у 2014 році, позивач посилався на те, що сплинув строк позовної давності, за яким ОНМЕДУ повинен був подати позови до вказаних осіб про стягнення вартості навчання та отриманої стипендії, а тому саме ОНМЕДУ повинен відшкодувати вказані збитки державному бюджету.

Проте ОНМЕДУ не згодний з вказаними доводами ДАСУ, вважає, що ним не втрачено право на звернення до суду, оскільки згідно з п. 4.1. угод про підготовку фахівців, Угода вступає в силу після підписання її Сторонами (при вступі Студент підписує Угоду в день видачі документів до вступу в Університет. Університет в особі ректора підписує Угоду в день зарахування Студента на навчання за державним замовленням). Угода діє до закінчення трирічного терміну відпрацювання згідно з направленням Міністерства охорони здоров`я України.

Крім того, ч.3 ст.267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що ним подані позови до вказаних осіб про стягнення вартості навчання та отриманої стипендії студентами та справи знаходяться в провадженні судів.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень з трьох справ, провадження в яких відкрито за позовами ОНМЕДУ, дві справи вже розглянуті по суті. Так, по справі №310/6082/18 рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2018 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету витрати на навчання в розмірі 61925,00грн та виплачену стипендію в розмірі 34492,62грн. По справі №522/13898/18 рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.02.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету витрати на навчання в розмірі 62193,00грн та виплачену стипендію в розмірі 43060,13грн. По справі №522/13899/18 за позовом Медичного університету до ОСОБА_14 про стягнення витрат на навчання ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 24.09.2018 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначений на 20.06.2019 року.

У відповіді на відзив ДАС вважає належним виконанням Вимог лише надання відповідних підтверджуючих документів щодо відшкодування збитків.

Проте суд вважає таку позицію ДАСУ неспроможною, оскільки знаходження відповідних справ у суді, провадження по яким відкрито, а також прийняти рішення про стягнення вказаних витрат в дохід бюджету, свідчить про те, що вказані витрати не можуть бути на час вирішення даної справи стягнути з ОНМЕДУ з підстав, на які посилається позивач (сплив строку звернення до суду).

Що стосується розгляду вказаних справ та виконання рішень по ним, то це здійснюється у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОНМЕДУ до державного бюджету 356 644,75 гривень.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОНМЕДУ до Державного бюджету України збитків у розмірі 112 008,52 гривень.

Судові витрати - судовий збір не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного,4, м. Київ, 04070) до Одеського національного медичного університету (пров. Валіховський,2, м. Одеса, 65082) про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Одеського національного медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2, код ЄДРПОУ 02010801) в дохід Державного бюджету України суму збитків у розмірі 111 938,52 (сто одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 52 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.