Рішення № 82192217, 21.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1627/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про відмову ОСОБА_1 у виплаті пенсії за серпень 2018 року в сумі 5166,94 грн., яке оформлене листом від 01.03.2019 року №89/3-1, зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код 41249156) виплатити пенсію за серпень 2018 року в сумі 5166,94 грн. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про відмову ОСОБА_1 у виплаті пенсії за серпень 2018 року в сумі 5166,94 грн., яке оформлене листом від 01.03.2019 року №89/3-1, зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код 41249156) виплатити пенсію за серпень 2018 року в сумі 5166,94 грн. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Малиновському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі. Позивача зареєстровано в м.Донецьк, Донецької області, на якій не діють органи державної влади України. В якості тимчасово переміщеної особи позивача було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . У вересені місяці 2018 року позивач отримала пенсію у розмірі 5166,94 грн., а за серпень 2018 року не отримала. ОСОБА_1 звернулася до Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеса з письмовою заявою виплатити заборгованість по пенсії за серпень місяць 2018 року. Листом від Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеса від 01.03.2019 р. № 89/3-1 отримала відповідь, відповідно до якої управлінням нарахована пенсія за вересень 2018 р. у розмірі - 5166,94 грн. та борг у сумі 5166, 94 грн. за серпень 2018 р. Також у своїй відповіді управління посилається на постанову КМУ № 365 від 08.06.2016 року і зазначає, що орган, що здійснює соціальні виплати на підставі рішення комісії відновлює таку соціальну виплату з місяця в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органах, які здійснюють соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними і такими, що порушують її конституційні права, у зв`язку із чим звернулася до суду.

Представник відповідача 18.04.2019 року за (вхід.№14144/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що позивач - ОСОБА_1 , 1962 року народження перебуває на обліку в Малиновському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі. 26.06.2018 року позивач звернулася до об`єднаного управління із заявою про витребування пенсійної справи із Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі у зв`язку із зміною місця проживання. Об`єднаним управлінням у зв`язку з цим був зроблений запит № 14070/02 від 05.07.2018 року до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та надіслано запит до управління соціального захисту населення в Малиновському районі листом № 11770/02 від 26.06.2018 року щодо отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. 20.07.2018 року на адресу об`єднаного управління надійшла Пенсійна справа позивача. 24.07.2018 року надійшов лист з управління соціального захисту населення в Малиновському районі, підтверджуючий фактичне проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно пенсійної справи позивача та заяви від 26.06.2018 року розпорядженням від 03.08.2018 року та протоколом від 07.08.2018 року об`єднаним управлінням була нарахована позивачу пенсія за вересень 2018 року у розмірі 5166,94 грн. та борг у сумі 5166,94 гри. за серпень 2018 року. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Україні, від 08.06.2016 року № 365", що набрала чинності 12 травня 2018 року, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії відновлює таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

25.04.2019 року від позивача на адресу суду за вхід.№15157/19 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що у відзиві відповідач просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що він діяв відповідно до норм діючого законодавства, а саме Постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та № 335 від 25.04.2018 р. Але як зазначалось у позові пенсії мають призначатись, призупинятись та відновлюватись згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV. Така сама позиція викладена і у Постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у зразковій справі №805/402/18 про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі. Позивач також зазначає, що вона не поверталася до покинутого місця проживання і не зазначала такого у позовній заяві. Вона лише зазначила, що переїхала з одного району м. Одеса до іншого. Жодний нормативно-правовий акт України не передбачає припинення виплати пенсії лише з тих підстав, що не надійшла вчасно паперова справа. Інших законних підстав для невиплати оскаржуваної пенсії позивачу відповідач ані у відмові про виплату пенсії, ані у відзиві не зазначив. Таким чином позивач вважає, що доводи викладені відповідачем у відзиві на адміністративний позов не відповідають дійсності та нормам діючого законодавства України. Враховуючи викладене позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, підтримує в повному обсязі позовні вимоги, викладені у адміністративному позові по справі № 420/1627/19 та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою. Після переїзду до м.Одеси позивач стала на облік. Звернулася до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі та почала отримувати пенсію у м.Одесі за місцем фактичного проживання. В червні 2018 року позивач у зв`язку із зміною фактичного місця проживання звернулась до Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеса з заявою витребувати свою пенсійну справу з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі для отримання пенсії за фактичним місцем проживання. Паперова справа позивача надійшла до Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеса 20.07.2018 року. У вересні місяці 2018 року позивач отримала пенсію у розмірі 5166,94 грн. за вересень місяць. Пенсію за серпень 2018 року позивач не отримала. Після цього позивач неодноразово в усній формі зверталась до Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одеса з проханням виплатити заборгованість або надати пояснення щодо не виплати заборгованості. Позивачу в усній формі відповідали, що заборгованість виникла у зв`язку із тим, що паперова пенсійна справа довго передавалась з одного управління ПФУ до іншого, а заборгованість буде виплачена лише після прийняття окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Жодних відповідей у письмовій формі позивач не отримала. Згодом позивач звернулась до Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеса з письмовою заявою виплатити заборгованість по пенсії за серпень місяць 2018 року. На цю заяву позивач отримала відповідь від Малиновського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеса від 01.03.2019 року № 89/3-1 відповідно до якої управлінням нарахована пенсія за вересень 2018 року у розмірі - 5166,94 грн. та борг у сумі 5166, 94 грн. за серпень 2018 року. Також у своїй відповіді управління посилається на постанову КМУ № 365 від 08.06.2016 року і зазначає, що орган, що здійснює соціальні виплати на підставі рішення комісії відновлює таку соціальну виплату з місяця в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органах, які здійснюють соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку. Позивач вказує, що Малиновське об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Одеса не зазначило причини з якої позивачу не виплатили пенсію за серпень 2018 року, не зазначив жодного нормативно - правового акту на підставі якого припинили виплату пенсії. У зазначеній відповіді лише констатується факт невиплати пенсії.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної або часткової тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016 року) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 видана довідка від 26.06.2018 року №0000567459 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.17).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 26.06.2018 року №0000567459 органом, який її видав - Управлінням соціального захисту населення.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

У статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що відсутні підстави щодо припинення виплати позивачу пенсії за серпень місяць 2018 року. В тому числі, зміна фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності підстав для відмови позивачу у виплаті пенсії за серпень місяць 2018 року.

У відповідності з судовою практикою Європейського суду з прав людини: у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення). Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив його право на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (цитата у п. 33 цього рішення).

Суд також зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачена діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном.

У свою чергу, перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки "на умовах передбачених законом" і повинно переслідувати легітимну мету.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що право на пенсію за віком має кожний громадянин України похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж, таким чином позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про відмову ОСОБА_1 у виплаті пенсії за серпень 2018 року в сумі 5166,94 грн., яке оформлене листом від 01.03.2019 року №89/3-1, зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код 41249156) виплатити пенсію за серпень 2018 року в сумі 5166,94 грн. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про відмову ОСОБА_1 у виплаті пенсії за серпень місяць 2018 року в сумі 5166,94 грн., яке оформлене листом від 01.03.2019 року №89/3-1.

3. Зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код 41249156) виплатити пенсію за серпень місяць 2018 року в сумі 5166,94 грн. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.