Рішення № 82192185, 04.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 р. № 400/299/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001

про:визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (далі - відповідач) за участю третьої особи Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про:

- визнання протиправними дії Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта та поверненню заяви та пакета документів, доданих до заяви позивача від 01.11.2018 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,6 га по АДРЕСА_2 ;

- зобов`язання Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, протягом десяти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили, видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,06 га по вул. АДРЕСА_2

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідачем протиправно відмовлено у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розміщення індивідуального (садибного) житлового будинку двох поверхів площею до 300 квадратних метрів.

Ухвалою від 08.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за првилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07.03.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Ухвалою від 07.03.2019 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.04.2019 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.

Відповідач подав до суду відзив в якому зазначив, що позовні вимоги необгрунтовані і такі, що не підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача щодо розгляду звернення позивача повністю відповідають вимогам Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності та з підстав викладених у відзиві.

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, пояснення по справі, до суду не надходили.

Дослідив матеріали справи, діюче законодавство, пояснення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 Наргіза ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,06 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2018, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К.Т. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 120728847 від 16.04.2018.

01.11.2018 позивач звернулася до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, по АДРЕСА_2, для розміщення індивідуального (садибного) житлового будинку двох поверхів площею до 300 квадратних метрів. До заяви про видачу будівельного паспорта додавався повний пакет документів, передбачений пунктом 2.1. Порядку видачі будівельного паспорта, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 05.07.2011 р. № 103, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22.07.2011р.за № 902/19640 (дала - Порядок).

Листом від 26.11.2018 № 15-2328, відповідач повернув заяву та пакет документів для видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, з підстав невідповідності наміру забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до п.2.4. Порядку видачі будівельного паспорту.

З метою отримання письмової відповіді з обґрунтуванням відмови у видачі будівельного паспорта, представник позивача 11.01.2019 звернувся до відповідача з адвокатським запитом. Згідно з відповіддю на адвокатський запит від 01.02.2019, відповідно до плану зонування території міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13, вищевказана земельна ділянка розташована у територіальній зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (Ж-4), де можливість індивідуальної житлової забудови передбачена лише для будинків, які існували на момент розроблення Зонінгу.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Частиною 4 ст. 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно п. 2.1 Порядку, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як встановлено судом на підставі аналізу змісту листа відповідача № 15-2338 від 26.11.2018, останній містить посилання на встановлені обставини, але не містить в собі посилання на конкретне рішення, лише повернуто подані документи.

Відповідач у листі від 01.02.2019 № 497/020201-06/14/19 зазначив, що спірна територія відповідно до Плану зонування території міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13, вищевказана земельна ділянка розташована у територіальній зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (Ж-4), в якій передбачено розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 5 до 9 поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, окремих об`єктів загальноміського та районного значення. Можливість індивідуальної житлової забудови передбачена лише для будинків, які існували на момент розроблення Зонінгу.

При цьому слід звернути увагу на те, що земельна ділянка, яка належить позивачу, отримана у власність із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку з 16.04.2018, а План зонування території міста Миколаєва затверджувався 17.05.2018, тому включення земельної ділянки позивача до зони мішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови за Планом зонування без зміни її цільового призначення не відповідало б вимогам законодавства.

Частиною 5 статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У зв`язку з відмовою відповідачем видати будівельний паспорт позивачу, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Крім того, частиною 3 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.

Рішення Миколаївської міської ради від 17.05.2018 року № 36/13 «План зонування території міста Миколаєва», яким належна позивачу земельна ділянка була віднесена до зони мішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови, прийняте без врахування частини 3 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, позивач, як власник земельної ділянки, за умови використання ним цієї земельної ділянки в межах її цільового призначення (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) не може бути обмежений у праві володіти, користуватися та розпоряджатися цією земельною ділянкою, в тому числі у праві на її забудову, через встановлення органом місцевого самоврядування нового (іншого) функціонального призначення території, на якій ця земельна ділянка розташована.

Суд приходить до висновку, що дії Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта та поверненню заяви та пакета документів, доданих до заяви позивача від 01.11.2018 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,6 га по вул . Курортна, 7-В/12 в Заводському районі м . Миколаєва є протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980, термін дискреційне повноваження означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином, даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.

Позиція суду стосовно неможливості підміняти собою органи владних повноважень також повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008, згідно якої, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень; та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Тому, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,06 по АДРЕСА_2, необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розгляді цієї адміністративної справи суд дійшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про видачу будівельного паспорту з урахуванням обставин, встановлених у цій адміністративній справі.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити частково.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ( вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 02498754) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,6 га по АДРЕСА_2 , поверненню заяви та пакета документів, оформленої листом від 26.11.2018 № 15-2328.

3. Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,6 га по АДРЕСА_2 з урахуванням обставин, встановлених у цій адміністративній справі.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ( вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 0ідентифікаційний код 2498754) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1 536,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя А. П. Фульга