Рішення № 82192150, 04.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 р. № 400/441/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003

про:визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі – відповідач, Управління) про визнання протиправною та скасування відмови відповідача у призначені пенсії позивачу, оформленої листом ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 13.11.2018 № 02-6155/06 та зобов`язання ГУ ДСНС України у Миколаївській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за 20 років 11 місяців 17 днів вислуги років з урахуванням пільгової вислуги 6 місяців, загалом 21 рік 5 місяців 17 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час прийняття на службу до МВС України - 14.08.1995) з урахуванням пільгового стажу за час роботи у підрозділі карного розшуку.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки позивач, як особа начальницького складу служби цивільного захисту, незалежно від віку, на день звільнення не має необхідного стажу для призначення відповідної пенсії. Для призначення пенсії за вислугу років, позивач повинен мати календарну вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Ухвалою від 20.02.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 11.03.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та ухвалив слухати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження.

З`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідив матеріали, що містяться у справі, діюче законодавство, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Позивач з 14.08.1995 року проходив службу в підрозділах МВС, МНС, ДСНС України. З липня 2012 року проходив службу на посаді начальника караулу 12 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Миколаївській області. Наказом начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській ообласті від 01.08.2016 № 233 позивача звільнено із служби з виключенням з кадрів ДСНС за пунктом 176 підпунктом 6 ( узв`язку із систематичним невиконанням умов контракту).

27.10.2018 позивач звернувся листом до відповідача про здійснення розрахунку розміру його грошового забезпечення, оформлення необхідних документів та подання їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час прийняття на службу до МВС України - 14.08.1995) з урахуванням пільгового стажу за час роботи у підрозділі карного розшуку.

Листом від 13.11.2018 № 02-6155/06 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав вважати, що останній набув право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також направити документи до органів Пенсійного Фонду України для призначення останньому пенсії.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу підрозділів цивільного захисту, які звільнені зі служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно п. "г" ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення мають особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони.

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Виходячи з цього, позивач, за умови відповідної вислуги, має право на пенсію за вислугу років.

Згідно ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений із служби 01.08.2016. Вислуга років у календарному обчисленні склала 20 років 11 місяців і 17 днів. Позивач з наказом ознайомлений, претензій щодо обрахунку вислуги не мав, та у цій частині наказ не оскаржував.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки на день звільнення у останнього відсутня необхідна календарна вислуга для призначення пенсії за вислугу років. Позивач помилково вважає, що має право на нарахування пенсії на підставі Закону № 2262-XII у редакції, чинній на час прийняття його на службу до МВС України - 14.08.1995, з урахуванням пільгового стажу за час роботи у підрозділі карного розшуку.

Крім того, у відповідача відсутні повноваження для призначення ОСОБА_1 пенсії. Позивачем не конкретизовано, які саме документи необхідно подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області ( вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003 ідентифікаційний код 38524996) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. П. Фульга