Рішення № 82191943, 31.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2019 р. справа № 300/816/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Хоми О.В.,

представника позивача - Хоптія ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Пасічник Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі, також – позивач, ОСОБА_2 ) 11.04.2019, звернувся в суд із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними дій щодо неврахування періодів проходження військової служби і періоду здійснення підприємницької діяльності з 02.07.2002 по 31.12.2005 та зобов`язання зарахувати вказані періоди до трудового стажу та провести перерахунок пенсії з 08.01.2014.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив про те, що відповідач при призначенні пенсії протиправно не врахував період проходження позивачем військової служби та період здійснення ним підприємницької діяльності 02.07.2002 по 31.12.2005, за який сплачувалися податки, в тому числі і єдиний податок, що призвело до зменшення стажу, який впливає на розмір пенсії. На переконання позивача, такі дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську свідчать про недотримання останнім вимог положень Конституції України, а також, Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 262 КАС України .

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 25.04.2019. Відповідно до змісту останнього, позовні вимоги відповідач не визнав та вказав на те, що відповідно до довідки форми ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу" відсутня сплата внесків позивача до Пенсійного фонду України за період з 05.08.2002 по 01.01.2006, тому відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволення позову.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності заяви по суті, а також інші письмові докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) з 02.07.2002 зареєстрований як фізична особа-підприємець. 07.08.2014 здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Позивачу з 08.01.2014 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05.03.2019 позивачем подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області запит про надання інформації щодо здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності та сплати податків за таку діяльність, а також про зарахування до страхового стажу періодів здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності (а.с.16).

Аналогічний запит №03/19-01/03 від 01.03.2019 було подано представником позивача - адвокатом Хаптієм М.В (а.с.15).

ГУ ДФС в Івано-Франківській області 18.03.2019 листом №1431/10/ НОМЕР_2 повідомило, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську як фізична особа-підприємець з 05.08.2002 по 21.10.2014. ФОП ОСОБА_2 було сплачено єдиного податку: у 2002 р. - 1080 грн.; у 2003 р.- 124,30 грн.; у 2004 р.- 663,00 грн.; у 2005 р. - 482,00 грн.; в 2006-2014 рр. - сплата відсутня (а.с. 19).

Також Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську листами №719/03 від 11.03.2019 та №101/С-15 від 11.03.2019 надано відповіді на вказані запити, в яких повідомлено, що згідно реєстру страхувальників МДЗУ в пенсійній справі ОСОБА_2 перебував на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську як фізична особа-підприємець з 05.08.2002 по 21.10.2014. Для вирішення питання зарахування періодів підприємницької діяльності до страхового стажу ОСОБА_2 необхідно внести зміни до індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку за період з 05.08.2002 по 21.10.2014. Для цього необхідно звернутись до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з відповідною заявою щодо проведення перевірки в зв`язку із закриттям підприємницької діяльності. Після проведення перевірки буде вирішуватись питання про перерахунок пенсії у відповідності до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17-18).

В результаті зазначеного вище, 14.03.2019 ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про проведення перевірки у зв`язку з закриттям підприємницької діяльності (а.с. 20).

Однак відповідач листом №1955/04 від 18.03.2019 повідомив ОСОБА_2 , що його заява про проведення перевірки залишена без розгляду, оскільки станом на дату подання заяви у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація про припинення підприємницької діяльності особи, в той час, як для проведення позапланової перевірки фізичної особи, яка позбавлена статусу підприємця, немає законодавчих підстав (а.с.21).

Позивач, не погоджуючись із неврахуванням до страхового стажу при призначенні пенсії періоду військової служби з 22.05.1977 по 15.05.1979 та періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 02.07.2002 по 31.12.2005, з метою захисту своїх порушених прав, звернувся із позовною заявою до суду.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховує приписи Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також – Закон №1058-IV), Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі, також – Закон №1788-XII), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі, також - Порядок № 22-1), а також іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.

Згідно із пунктом "а" статті 3 вказаного Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Разом з цим, статтею 56 вказаного Закону до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Зі змісту наведених правових положень випливає, що обов`язковою умовою набуття права на трудову пенсію є наявність стажу роботи у підприємствах та організаціях, за умови сплати останніми страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Згідно із абзацом 32 частини 1 статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, обчислення страхового стажу позивача за період його роботи з 14.11.1997 по 01.01.2004 здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 по 31.12.2007 – згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з цим, визначальною умовою виникнення права на призначення пенсії як до 01.01.2004, так і після, є сплата підприємством, організацією, де працювала особа страхових внесків до Пенсійного фонду.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пункту 2.1 вказаного Порядку, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відповідно до довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №1431/10/09-19-55-61-01 від 18.03.2019 (а.с.19), долученої до позовної заяви, ОСОБА_2 перебував на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську як фізична особа-підприємець з 05.08.2002 по 21.10.2014. Вказана довідка містить відомості щодо сум сплачених позивачем податків, в тому числі, єдиного податку з 2002 року по 2005 рік.

Згідно із абзацом 4 пункту 2.1 Порядку №22-1 (в редакції від 29.08.2014) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Суд відзначає, що з огляду на відомості, зазначені як у довідці Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №1431/10/09-19-55-61-01 від 18.03.2019, підтвердженим є факт перебування позивача на спрощеній системі оподаткування в період, зокрема, з 2002 року по 2005 рік та сплату ним єдиного податку.

Абзацами 6, 7 пункту 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 № 727/98 (в редакції від 27.06.1999) передбачено, що суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку, зокрема, до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Таким чином, враховуючи підтвердження сплати ОСОБА_2 єдиного податку із сум якого проводились відрахування до Пенсійного фонду за 2002-2005 роки, на переконання суду, невідображення у довідці ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу" інформації про сплату таких внесків з незалежних від волі позивача причин, не може слугувати єдиною підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду. А тому, слід врахувати до страхового стажу позивача період здійснення ним підприємницької діяльності, починаючи з 02.07.2002 по 31.12.2005.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період проходження ним військової служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України позивачу зараховано до страхового стажу 1 рік 11 місяців та 24 дні строкової військової служби з 22.05.1977 по 15.05.1979.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період проходження ним військової служби є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Відтак, усе вищенаведене дозволяє суду дійти висновку про наявність підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_2 з 02.07.2002 по 31.12.2005 до страхового стажу.

Проаналізувавши в сукупності усі наведені норми права, аргументи, наведені сторонами в обґрунтування своїх позицій та письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Квитанцією №1-2656К від 11.04.2019 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 768,40 грн.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 384,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ - 20550895) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) періоду здійснення підприємницької діяльності з 02.07.2002 по 31.12.2005.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ - 20550895) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) період здійснення підприємницької діяльності з 02.07.2002 по 31.12.2005 та провести перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 08.01.2014 із врахуванням вказаного періоду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ - 20550895) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ;

Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, адреса: вул. Незалежності, буд. 44, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20550895).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 05 червня 2019 р.