Рішення № 82191700, 04.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/1708/19

категорія 111031101

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позову позивач вказує, що 19.11.2018 він отримав податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0045551-5113-0608, яким нараховано податок на нерухоме майно у сумі 1041,60 грн. Позивач вказує, що у податковому повідомленні-рішенні зазначено адресу: квартира АДРЕСА_1 , проте вказана квартира не перебуває ні у його власності, ні у користуванні, а тому позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі. Крім того зазначив, що невірна вказана адреса є підставою для скасування оспорюваного рішення.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та дослідження письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду справи встановлено, що Головним управління ДФС у Житомирській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0045551-5113-0608, яким ОСОБА_1 за 2017 рік нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1041,60 грн.

У податковому повідомленні рішенні у графі "податкова адреса платника податків" вказано адресу : АДРЕСА_2 .

В подальшому у вказаному податковому повідомленні-рішенні було здійснено додатковий напис та вказано адресу с.Довжик, пров.Любовича,1 буд.13.

Вважаючи, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки у ньому вказано адресу АДРЕСА_2 , проте вказана квартира не перебуває ні у його власності, ні у користуванні позивач звернувся до суду з даним позовом та надав на підтвердження витяг з єдиного державного реєстру речових прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Згідно приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно пп.266.1.1п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1п.266.2ст.266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3ст.266 Податкового кодексу України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року у відповідності пп.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ.

Положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пільги для житлового будинку, встановленої рішенням, сільської ради та відповідної ставки, податку.

Відповідно до п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

У підпункті12.3.4 пункту12.3 статті12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданого самим позивачем, у власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок з вбудованими приміщеннями, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 250,2 кв.м, з них житлова площа 53,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням XI сесії VII скликання Кам`янської сільської ради, Житомирського району Житомирської області від 03.02.2017 "Про встановлення та затвердження на території Кам`янської сільської ради місцевих податків та зборів" на 2017 рік, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб становить 0,25% без урахування місця розташування (зональності) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

На підставі наведених даних у автоматичному режимі засобами ІС "Податковий блок" ГУ ДФС у Житомирській області було сформовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0045551-5113-0608, яким нараховано податок на нерухоме майно у сумі 1041,60 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 було нараховано податок на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з вбудованими приміщеннями загальною площею 250,2 кв.м, з них житлова площа 53,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Слід наголосити, що позивачем не заперечується факт наявності належного йому на праві приватної власності житлового будинку з вбудованими приміщеннями загальною площею 250,2 кв.м, з них житлова площа 53,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно Додатку1 до "Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків" затвердженого Наказом МФУ від 28.12.2015 № 1204, податкове рішення повідомлення має встановлену форму "Ф" в якій зазначається податкова адреса платника податків, а не об`єкт, що підлягає оподаткуванню.

Вказані обставини дають суду підстави до висновку, що невірно вказана у податковому повідомленні-рішенні адреса платника податків не може свідчити про відсутність у позивача обов`язку сплачувати податок за належне йому майно.

Що стосується посилання позивача на постанову Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №802/467/16-а, то суд не приймає його до уваги та не може застосувати при розгляді даної справи, оскільки у цій справі предметом судового розгляду правомірність податкового повідомлення-рішення, яке не було вручено платнику податків внаслідок зазначення у ньому невірної адреси.

Водночас, ОСОБА_1 не заперечує, що хоча у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 06.04.2018 № 0045551-5113-0608 і вказано невірно його адресу, але воно було направлено на адресу його реєстрації та фактичного проживання і було ним отримано 19.11.2018.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева