Рішення № 82191313, 11.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Справа № 804/1353/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Яковлєва Ю.В. Федущак Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Дніпропетровській області щодо опису активів ОСОБА_1 , на які поширюється право податкової застави та включення податкової застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

зобов`язати Дніпропетровську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС України у Дніпропетровській області звільнити активи ОСОБА_1 з податкової застави та виключити таку податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що контролюючим органом було прийнято рішення від 10.05.2016 року №37 про опис у податкову заставу майна платника податків ОСОБА_1 На підставі вказаного рішення був складений акт опису майна позивача від 28.12.2016 року та податкова застава внесена в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Проте позивач зазначає, що у нього відсутній податковий борг, тому вважає, що відповідач протиправно застосував податкову заставу щодо його активів. Крім того, ОСОБА_1 не отримував податкової вимоги, в якій би визначалась сума податкового боргу, тому вважає, що акт опису майна і рішення про опис майна у податкову заставу прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України. Також в акті опису майна не зазначено, яке саме майно передано в податкову заставу та не визначено його балансову вартість, що є порушенням ст.89 Податкового кодексу України.

Представником відповідача подано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких останній зазначив, що за позивачем рахується податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями за несплату донарахованих сум по документальній позаплановій невиїзній перевірці у сумі 257703,58 грн. Крім того, контролюючим органом була надіслана позивачу податкова вимога, яку останній отримав, про що свідчить відповідний підпис про вручення поштового відправлення. У відповідності до вимог ст.89 Податкового кодексу України заступником начальника Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області прийнято відповідне рішення про опис майна у податкову заставу від 10.05.2016 року №37. На підставі зазначеного рішення складено акт опису майна №17 від 28.12.2016 року, в результаті чого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу від 28.12.2016 року. Таким чином, станом на час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги у позивача існувало узгоджене податкове зобов`язання, що стало підставою для проведення опису майна у податкову заставу.

В судовому засіданні залучено як співвідповідача ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, у зв`язку з процедурою припинення Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Дніпропетровській області на даату розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 18.07.2000 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП №22240010001033495.

З 18.07.2000 року ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку.

Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб по операціях з АТ «Райффайзен Банк Аваль» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №405/17-03/2570000152 від 25.12.2013 року.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік не відобразив дохід, отриманий від АТ «Райффайзен Банк Аваль» як додаткове благо внаслідок прощення боргу за кредитним договором, що є порушенням п.176.1 ст.176 ПК України, абз.«д», п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України.

На підставі означеного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000261703 від 28.01.2014 року, яким ФОП ОСОБА_1 визначено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування на загальну суму 236950,60 грн., в тому числі за основним платежем - 189560,48 грн., за штрафними санкціями - 47390,12 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/2927/14 від 29.04.2014 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р., у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016 р. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 відхилено.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, відповідачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

На підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/2927/14 від 29.04.2014 р., яка набрала законної сили 23.06.2017 року, був виданий виконавчий лист 06.07.2017 року.

Крім того, після завершення процедури судового оскарження у відповідності до ст.129 ПК України ФОП ОСОБА_1 в автоматичному режимі за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань нарахована пеня в сумі 20752,98 грн. Дата нарахування пені 28.04.2016 року. При цьому, пеня, нарахована за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, вважається узгодженим податковим боргом. Таким чином, загальна сума заборгованості позивача складає 257729,95 грн.

29.04.2016 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу №925-25 на суму 257 729,95 грн., яку направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 та отримано ним 07.05.2016 року, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні.

10.05.2016 року заступником начальника Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №37.

Також 10.05.2016 року контролюючим органом був надісланий ФОП ОСОБА_1 лист про визначення ліквідного майна для реєстрації податкової застави за вих.№7595/ФОП/04-1717-50, в якому відповідач зазначив про вчинення заходів для погашення податкового боргу, роз`яснив норми Податкового кодексу України, в тому числі про обов`язок забезпечити доступ податковому керуючому для здійснення опису майна у податкову заставу та наслідки невиконання такого обов`язку.

Вказаний лист та рішення про опис майна у податкову заставу були отримані представником позивача за довіреністю - Пугач С.І. 10.05.2016 року.

На підставі зазначеного рішення складено акт опису майна №17 від 28.12.2016 року, в результаті чого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу від 28.12.2016 року.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо здійснення опису майна у податкову заставу протиправними, а рішення незаконними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся за захистом їх до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Механізм застосування податкової застави органами фіскальної служби врегульовано приписами Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено підстави виникнення права на податкову заставу, а саме у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Згідно пункту 1.8 Порядку день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів відповідно до законодавства.

З урахуванням положень статті 89 Податкового кодексу України, а також пункту 1.9 Порядку право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

Відповідно п.2.5 Порядку до акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2.2 Порядку майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу. Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису, і лише у разі відсутності у платника достатніх для погашення боргу активів - на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Так з матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 10.05.2016 року та складання акту опису майна від 28.12.2016 року стала наявність у позивача податкового боргу.

Згідно облікових даних Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області у позивача станом на дату прийняття рішення про опис майна у податкову заставу була наявна заборгованість у сумі 257729,95 грн.

Таким чином, контролюючий орган діяв в межах закону і дане рішення є правомірним.

Щодо посилання позивача про незалучення його до опису майна у податкову заставу, неповідомлення його про проведення опису, не отримання рішення про опис майна у податкову заставу спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ним було отримано податкову вимогу про сплату боргу, рішення про опис майна у податкову заставу та лист про визначення майна та реєстрації податкової застави.

Доводи позивача про відсутність визначення балансової вартості описаного майна у акті опису спростовується положеннями Порядку №572. Крім того, судом встановлено, що позивачу було повідомлено про необхідність надати відповідні документи для опису майна, проте такого обов`язку ним здійснено не було, а відтак опис майна був вчинений на підставі наявної у контролюючого органу інформації.

Щодо посилань позивача на недоліки складання акту опису майна у вигляді відсутності відбитка печатки та дати заповнення акту, суд зазначає, що наявність останніх не спростовує існування боргу та враховуючи належне повідомлення платника податку про заборгованість та вчинення дії щодо її погашення, такі доводи не можуть прийматися судом, як підстави для задоволення позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до положень, визначених відповідним Порядком на день складання та направлення податкової вимоги, рішення про опис майна у заставу та опис такого майна, відповідачем були вчинені дії щодо погашення податкового боргу позивача шляхом складення та надіслання податкової вимоги, рішення про опис майна у заставу, повідомлено та роз`яснено позивачу про права, обов`язки та наслідки застосування податкової застави. Позивачем не було вчинено дій направлених на погашення боргу та/або виконання обов`язку щодо надання відповідних документів або доступу до майна у разі його наявності, оскарження податкової вимоги та/або суми боргу не здійснювалось, у зв`язку із чим податковим керуючим було проведено опис та за його наслідками позивачу надіслано відповідний акт.

Отже, контролюючим органом у спосіб та в межах, визначений законодавством, виконано свій обов`язок щодо погашення податкового боргу ФОП ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 93.1. ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

З огляду на положення п.93.1 ст.93 Податкового кодексу України, підстав для звільнення майна позивача з податкової застави, відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова