Ухвала суду № 82191242, 03.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

03 червня 2019 р. Справа № 120/1725/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 4 Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 4 Ладижинської міської ради Вінницької області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову відповідача щодо надання дозволу неповнолітній дитині на відвідування навчального закладу з мотивів відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень та зобов`язати відповідача надати такий дозвіл при відсутності у дитини всіх обов`язкових профілактичних щеплень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є мамою неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 , який навчається в Ладижинській загальноосвітній школі 1-3 ступенів № 4 Ладижинської міської ради Вінницької області.

В позовній заяві позивачем стверджується, що вона звернулася до відповідача із заявою про видачу документа, який дозволить її дитині відвідувати навчальний заклад, не дивлячись на відсутність всіх необхідних щеплень. Проте, відповідач надав незрозумілу відповідь, зазначивши про відсутність повноважень на вирішення порушених у зверненні питань та переадресував дане звернення до закладу освіти.

З матеріалів доданих до позовної заяви з`ясовано, що позивач звернулась до відповідача із заявою відмінною за змістом та прохальною частиною, ніж описано нею у позові. Зокрема позивач у зверненні до відповідача порушила питання про надання офіційної письмової відповіді чи має дитина право відвідувати навчальний заклад, не дивлячись на відсутність усіх необхідних щеплень.

У відповідь на зазначену заяву відповідачем вказано, що порушене питання не належить до їх повноважень та звернення підлягає переадресації до закладу освіти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною другою цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі звернення позивача, в якому порушено питання про надання офіційної відповіді щодо наявності права дитини на відвідування закладу освіти за відсутності усіх необхідних щеплень. У зв`язку із не вирішенням питань, порушених у зверненні, між сторонами виник спір.

Отже, спір виник у площині правовідносин, які врегульовані Законом України "Про звернення громадян" та не містить ознак публічно-правового.

За змістом п. 2 ч. 1 статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У спірних правовідносинах відповідач не здійснив по відношенню до позивача публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідач не наділений повноваженнями у вирішенні питань щодо наявності чи відсутності права для відвідування дитиною закладу освіти, про що Комунальним підприємством надана позивачу письмова відповідь.

Комунальне підприємство «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради» не є суб`єктом владних повноважень дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до адміністративного суду. При цьому участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового (особистого) інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Суд вважає, що спірні правовідносини між учасниками справи мають приватноправовий характер і стосуються аспектів захисту права громадянина на звернення та захисту права дитини на освіту.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17.

Отже, з огляду на нездійснення відповідачем у спірних правовідносинах владних управлінських функцій стосовно позивача, а також в зв`язку із наявністю у спірних правовідносинах приватноправового елементу, тому вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України).

Відносно доводів позивача про те, що до даного спору необхідно застосовувати положення п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України, то суд вважає їх безпідставними, оскільки в межах предмету заявленого позову не оскаржується рішення лікарсько-консультативної комісії, експертної комісії чи іншого подібного органу, а заявлено вимогу про визнання протиправними дій медичного закладу щодо відмови у надані дозволу на відвідування дитиною навчального закладу.

Відповідно до частини 6 статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням суб`єктного складу сторін та з огляду на характер спірних правовідносин розгляд такої справи належить здійснювати місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 171, 248 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до комунального підприємства «Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 4 Ладижинської міської ради Вінницької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович