Рішення № 82190917, 29.05.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Справа № 926/1141/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., секретарки судового засідання Боштан У. Г., розглянувши матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП»

до державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор»

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 15480,35 грн

Представники сторін не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», м. Харків, звернулося з позовом до державної установи «Чернівецька установа виконання покарань (№ 33)», м. Чернівці, про стягнення заборгованості за поставлений відповідачу природний газ в сумі 15480,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов укладених сторонами договорів поставки природного газу від 10.01.2018 № 265/К-1 та від 21.12.2018 № 17-866/Г-348.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 29.05.2019, зобов`язано відповідача у строк до 16 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

17.05.2019, через канцелярію Господарського суду Чернівецької області, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1770), в якому зазначається, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

21.05.2019, через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив з додатками та доказами сплати позивачем коштів за професійну правничу допомогу.

У судове засідання, 29.05.2019, сторони явку своїх представників не забезпечили, що відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) – на будь-якій стадії судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» та державною установою «Чернівецька установа виконання покарань (№ 33)» найменування якої змінено наказом Міністерства юстиції України № 2227/5 від 27.06.2018 на державну установу «Чернівецький слідчий ізолятор», 10.01.2018 укладено договір постачання природного газу № 265/К-1.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач – прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно рахунків за отриманий товар та на підставі акту приймання-передачі, з відстрочкою платежу до 10 календарних днів.

Відповідно до умов додаткової угоди № 9/44 від 09.10.2018 до Договору, сторони погодили ціну на природний газ – 14910 грн/тис.м.куб., з ПДВ.

В листопаді-грудні 2018 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 93470,90 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі № 757 від 30.11.2018 та від 31.12.2018. Разом з тим, відповідач здійснив оплату за поставлений у листопаді-грудні 2018 року природний газ частково, а саме в сумі 92840,91 грн. Таким чином сума заборгованості за даним договором складає 629,99 грн. (93470,90 - 92840,91).

Крім того, між сторонами 21.12.2018 укладено договір поставки природного газу № 17-866/Г-348.

Відповідно до умов укладеного Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач – прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно рахунків за отриманий товар та на підставі акту приймання-передачі, з відстрочкою платежу до 10 календарних днів.

В грудні 2018 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 74848,20 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі № 1383 від 31.12.2018. Разом з тим, відповідач здійснив оплату за поставлений у грудні 2018 року природний газ не в повному обсязі, а саме сплатив лише 59997,84 грн. Таким чином сума заборгованості за даним договором складає 14850,36 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, відповідач в порушення умов договорів поставлений йому природний газ не оплатив, внаслідок чого заборгував позивачу 15480,35 грн (629,99 +14850,36).

Сума заборгованості підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, та узгоджена сторонами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами поставки в сумі 15480,35 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Положеннями частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України та положеннями частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

У змісті позовної заяви та клопотанні позивач просить покласти витрати на професійну правничу допомогу на відповідача. При цьому до позовної заяви позивач надає акт № 1 приймання-передання наданих послуг від 22.02.2019 на суму 4000,00 грн та платіжне доручення № 529 про їх сплату.

До позовної заяви додано договір № 01/22-03 від 22.02.2019 про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги, укладений між адвокатом Макаровим С. О. та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього у господарських судах, органах та з особами, які здійснюють примусове виконання рішень, з питань стягнення заборгованості за договором № 17-866/Г-348 та 265/К-1; за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду в наступних розмірах: складання позовної заяви 4000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється включно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 268, 269).

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду по справі № 911/3160/15 від 05.06.2018.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані позивачем докази, витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в сумі 4000 грн.

При визначенні зазначеної суми, судом взято до уваги зміст договору про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги № 01/22-03, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 22.02.2019 та платіжне доручення № 529 яким позивач оплатив послуги надані адвокатом Макаровим С. О.

Керуючись статтями 129, 130, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» до державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» (58002, м. Чернівці, площа Соборна, 6, ідентифікаційний код 08565032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 1002, ідентифікаційний код 39869593) 15480,35 грн заборгованості, 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 960,50 грн судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 1002, ідентифікаційний код 39869593) з державного бюджету 960,50 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 730 від 17.04.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 03.06.2019.

Суддя В. Байталюк

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/