Рішення № 8219057, 09.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.10р.Справа № 33/2-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "НАІР", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства фірми "ПОЧИН", м. Павлоград

про стягнення 14 944 грн. 91 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ревкова І.В., довіреність № 12/01-Д від 01.12.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "НАІР" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства фірми "ПОЧИН" про стягнення 6 457 грн. 94 грн. - основного боргу , 337 грн. 05 коп. –3% річні , 8 149 грн. 92 коп. –інфляційні та витрати по справі.

Ухвалою господарського суду дніпропетровської області справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2010 р. Ухвалою суду від 20.01.2010 р. розгляд справи призначено на 09.02.2010 р.

В судове засідання 09.02.2010 року з'явився представник позивача.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився , відзив та документи , які витребування ухвалами суду не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 4993319614702.

В судовому засіданні 09.02.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно умов усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "НАІР" поставило Приватному підприємству фірмі "ПОЧИН" товар на загальну суму 8 985 грн. 15 коп..

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними : № 10 від 30.01.2008 р., № 316 від 13.02.2008 р., № 58 від 03.03.2008 р., довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯОМ № 607618 від 30.01.2008 р. серії ІОМ № 607624 від 13.02.208 р. які знаходяться в матеріалах справи. Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату за товар. Відповідач здійснив оплату , що підтверджується платіжними дорученнями 3 2 від 28.01.2008 р., № 33 від 12.02.2008 р. на суму 2 527 грн. 21 коп.

Відповідач надіслав позивачу гарантійне лист (вих. № 7 від 28.02.2008 р.) в якому відповідач гарантує розрахуватися по рахунку № 31 у термін до 04.03.2008 р.

Фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі - продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов’язання по сплаті вартості отриманого товару.

Оскільки термін оплати поставленого позивачем товару сторонами не визначений, в силу статті 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором. Доказом такої вимоги є лист від 30.04.2009 р. (вих. № 04/04-н), яка отримана відповідачем 15.05.2009 р. (а.с. 28-29). У встановлений законом строк відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість складає 6457 грн. 94 коп. , докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні в розмірі 8 149 грн. 92 коп. та 3 % річні - 337грн.05 коп. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 6457 грн. 94 коп. –основного боргу , 8 149 грн. 92 коп. інфляційні, 337грн.05 коп. -3 % річні .

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "ПОЧИН" ( 51412, м.Павлоград, вул. Тернівська, 8, ЄДРПОУ 24617159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "НАІР" (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 1 , ЄДРПОУ 30 660122) 6457 (шість тисяч чотириста п'ятсот сім) грн. 94 коп. –основного боргу , 8 149 (вісім тисяч сто сорок дев'ять ) грн. 92 коп. інфляційні, 337(триста тридцять сім) грн.05 коп. -3 % річні , 149( сто сорок дев'ять ) грн. 44 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано 15.02.2010 р.