Рішення № 82190261, 04.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2019Справа № 910/3142/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «РУСЬ»

до акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 259516,29 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «РУСЬ» до акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 259516,29 грн.

Позивач вважає, що оскільки відповідач з 01.05.2018 не надає послуги постачання теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520099 від 01.04.2008, що укладений між сторонами, 259516,29 грн попередньої оплати за теплову енергію підлягають поверненню відповідачем.

Суд відкрив провадження у справі № 910/3142/19, постановив розгляди справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що позивач не надав доказів існування передплати у розмірі 259516,29 грн.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.04.2008 акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», правонаступником якої є відповідач, (енергопостачальна організація) та товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «РУСЬ» (абонент) уклали договір № 1530099 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008 (п. 8.1 Договору). Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений, взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом; передбачених п.6.4.1 Договору (п. 8.2 Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4 Договору).

Дія Договору щорічно продовжувалась відповідно до порядку пролонгації, визначеного у пункті 8.4 Договору, що сторони не оспорюють. Такий самий порядок було застосовано і щодо дії Договору у 2018 році.

У 2018 році внаслідок прийняття Київською міською радою ряду розпорядчих актів акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» припинила постачання теплової енергії у м. Києві.

Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуте з володіння та користування публічного акціонерного товариства «Київенерго» після припинення Угоди. Цим же розпорядженням комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зобов`язано забезпечити здійснення усіх необхідних заходів, пов`язаних з прийманням-передачею майна.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591, комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) (далі - Угода), щодо:

- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод «Енергія»), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ «Київенерго», до 31 липня 2018 року включно;

- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ «Київенерго», крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.

З 01.05.2018 котельні, теплові мережі та пункти, лічильники та інше допоміжне майно перейшло в експлуатацію до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Станом на час припинення постачання теплової енергії у м. Києві у акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» знаходилось 259516,29 грн, сплачених позивачем як абонентом за Договором. Про наявність переплати свідчить складений 30.11.2018 сторонами акт звіряння розрахунків за теплову енергію.

19.12.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути залишок коштів у розмірі 259516,29 грн. та повідомив відповідача про припинення дії Договору.

Відповідач отримав вказану вимогу 26.12.2018, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти по штрих-коду ідентифікатору 0101908502427, проте залишив вимогу без задоволення, 259516,29 грн не повернув.

Вирішуючи питання правомірності володіння відповідачем передплаченими позивачем грошовими коштами за Договором у розмірі 259516,29 грн та, відповідно, наявності обов`язку щодо їх повернення, суд виходить з такого.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Договір належить до юридичних фактів, на основі яких виникають зобов`язання (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 України).

Строк договору і строк виконання зобов`язання не є тотожними поняттями. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України), а строк виконання зобов`язання є певний момент, період у часі чи вказівка на певну подію (ст. 530 ЦК України). Як наслідок, закінчення строку договору не має наслідком припинення зобов`язання (глава 50 ЦК України), натомість, припинення зобов`язання є погашення внаслідок дії правоприпиняючих юридичних фактів прав

і обов`язків сторін, що становлять зміст зобов`язання, тобто припинення такого юридичного факту як договір. Отже, терміни «припинення зобов`язання» і «припинення договору» не можна розглядати як тотожні, оскільки, в залежності від спеціальних правил і особливостей та змісту договору, в одних випадках припинення договору спричиняє одночасно припинення зобов`язання, в інших припинення договору тягне за собою припинення зобов`язання лише в кінцевому підсумку.

Припинення зобов`язання, як конкретного цивільного правовідношення, призводить до того, що боржник перестає бути зобов`язаним вчинити на користь кредитора певні дії, що становлять предмет зобов`язання або утриматись від вчинення певних дій, а кредитор, у свою чергу, втрачає право вимагати від боржника виконання покладеного на останнього за договором обов`язку.

До переліку припинення зобов`язань, передбаченого главою 50 Цивільного кодексу України, віднесено припинення зобов`язання неможливістю його виконання, у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України).

Неможливість виконання поділяється як на юридичну та фактичну. Фактична неможливість охоплює випадки, пов`язані зі змінами, що сталися з предметом виконання, або із суб`єктом виконання.

Саме фактична неможливість, що сталася з предметом виконання за Договором, є обставиною, що свідчить про припинення зобов`язань з постачання відповідачем теплової енергії позивачу. Предмет виконання за Договором є постачання відповідачем теплової енергії, виконання якого внаслідок передачі у 2018 році котелень, теплових мереж, пунктів, лічильників та іншого допоміжного майна в експлуатацію комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», стало неможливим.

Отже, внаслідок припинення зобов`язання за Договором, незважаючи на те, що строк Договору було пролонговано на 2018 рік, Договір припинено після передачі котелень, теплових мереж та пунктів, лічильників та іншого допоміжного майна в експлуатацію комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Оскільки Договір був підставою для набуття відповідачем 259516,29 грн, його припинення свідчить про відсутність підстави подальшого їх утримання. Правові наслідки відсутності підстави для утримання майна передбачені ст. 1212 ЦК України, яким є обов`язок особи повернути майно.

Отже, кошти у розмірі 259516,29 грн підлягають поверненню позивачеві.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «РУСЬ» до акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.

Стягнути з акціонерного товариства «Київенерго» (вулиця Енергетиків, 34, місто Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, 85612, код 00131305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «РУСЬ» (вул. Госпітальна, 4, м. Київ, 01601, код 35534818) 259516,29 грн боргу, 3892,74 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.

Суддя С. А. Ковтун