Рішення № 82189588, 03.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 904/1737/19за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Навімет" (49107, м. Дніпро, вул. Караваєва, б. 39)

до: Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, б. 1)

про: стягнення 97 138,17 грн. боргу за договорами поставки

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: Федорова Г.В., довіреність №б\н від 23.04.2019, представник

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Навімет" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 23/04 від 23.04.2019 про стягнення з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" 97 138,17 грн боргу за договорами поставки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем умов договорів поставки № 18/0515 П від 01.03.2019, № 18/0514ХА від 01.03.2019 в частині оплати поставленого товару на підставі вказаних договорів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі № 904/1737/19 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03.06.2019.

Представник позивача з`явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим, оскільки відповідач своєчасно та у повному обсязі оплатив вартість отриманого товару.

В порядку ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договорів поставки № 18/0515 П від 01.03.2018, № 18/0514ХА від 01.03.2018, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Навімет" (постачальник) та Акціонерним товариством "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" (покупець) постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів – метали чорні вторинні за видами та якістю, що передбачені ДСТУ 4121-2002 та вимогами, зазначеними у цих договорах, специфікаціях чи додатках до цих договорах.

Ціна товару вказується у специфікаціях або додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до даного договору, без урахування податку на додану вартість (п. 2.1 договорів).

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що поставляється за даним договором, яка зазначається в специфікаціях до даного договору (п. 2.3 договорів).

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору, при цьому, зазначені у специфікаціях базисні умови поставок у відповідності до правил Інкотермс у редакції 2010 року. Усі ризики переходять від постачальника до покупця виключно з дати оформлення акту приймання у місці приймання при всіх умовах постачання (п. 3.1 договорів).

Відповідно до п. 3.2 договорів поставка товару здійснюється протягом терміну дії договору за цінами, встановленими сторонами на певні періоди відповідними специфікаціями у порядку, передбаченому п. 2.1 договору.

Датою переходу права власності від постачальника до покупця є дата поставки товару, відповідно до умов п. 3.9 даного договору (п. 3.10 договорів).

Пунктом 4.1 договорів передбачено, що покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару, відповідно до специфікації з урахуванням умов поставки, на поточний рахунок постачальника протягом 7 банківських днів з моменту надходження товару до покупця, на підставі акту приймання.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу :

- за договором № 18/0515 П від 01.03.2018 року поставлено товар на суму 58 328 423,65 грн., що підтверджується актами приймання-передачі (а. с. 54-250 том 1, 1-99 том 2).

- за договором № 18/0514 ХА від 01.03.2018 року поставлено товар на суму 78 848 685,76 грн., що підтверджується актами приймання-передачі (а. с. 106-250 том 2, 1-250 том 3, 1-64 том 4).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Досліджені судом первинні документи містять всі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в розумінні вказаного Закону є первинними й такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару та зміни у майновому стані позивача, а відтак, повністю підтверджують факт відбуття господарських операцій з поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Навімет" та Акціонерному товариству "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" обумовлених договором товарів. Таким чином, суд дослідив первинні документи - договори поставки № 18/0515 П від 01.03.2018, № 18/0514ХА від 01.03.2018 та акти приймання-передачі до цих договорів, складені між позивачем та відповідачем, які містять всі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в розумінні вказаного Закону є первинними й такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару та змін у майновому стані позивача, і встановив реальність здійснених господарських операцій з постачання брухту чорних металів від ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Навімет" до АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем своєчасно та у встановлені договорами строки (п. 4.1) оплачено позивачу отриману продукцію, що підтверджується наданими в матеріали справи виписками по рахункам.

Позивачем не надано доказів невиконання відповідачем умов договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Навімет" до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" про стягнення 97 138,17 грн. боргу за договорами поставки – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 05.06.2019

Суддя Е.М. Бондарєв