Вирок № 82188892, 28.05.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.05.2019 Єдиний унікальний номер 209/4189/15-к

Провадження №1-кп/205/466/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Калініченка Г.П.

суддів - Приходченко О.С., Скрипник К.О.

при секретарі - Панюті В.І.

по кримінальному провадженню, внесеному 05.09.2014 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014040790001755

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 02.12.2010 року Центрально-міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Центрально-міського районного судому м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26.05.2008 року, остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнився 17.02.2014 року по відбуттю строку покарання;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

відповідно до обвинувального акту, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

за участю прокурора - Коновалова Р.І.

захисників - адвокатів Тооде І.В., Дяченка В.А.

Алмамедова М.А.

потерпілого - ОСОБА_4

представника потерпілого - Хамрик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі вказане кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 вересня 2014 року, в денний час, знаходячись у місті Кривій ріг, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та невстановлена у кримінальному провадженні особа вступили в попередню злочинну змову між собою на відкрите викрадення чужого майна, яке належало ТОВ ТФК «Алгіра».

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа, 04.09.2014 року о 18.00 годині на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , якого вони не повідомляли про свій злочинний намір, поїхали до м. Кам`янське (Дніпродзержинська), де по вулиці Східний поїзд знаходиться ТОВ ТФК «Алгіра».

Приїхавши до м. Кам`янське, ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа у період часу приблизно з 22 години 30 хвилин 04.09.2014 року до 02.00 години 05.09.2014 року обстежували периметр території ТОВ ТФК «Алгіра» з метою визначення місця проникнення на охоронювану територію підприємства, після чого близько 02.00 години 05.09.2014 року, реалізуючи свій злочинний умисел, зайшли на охоронювану територію підприємства ТОВ ТФК «Алгіра», таким чином незаконно проникли до сховища.

Далі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа, 05.09.2014 року близько 02.00 години, діючи узгоджено, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшли до двох тепловозів ТГМ-4, які знаходились біля сторожового приміщення, з якого вийшов машиніст тепловоза ОСОБА_4 , який вночі охороняв тепловози та інше майно ТОВ ТФК «Алгіра», та запитав чого вони сюди прийшли. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа, повідомили охоронника ОСОБА_7 , що вони прийшли з метою викрасти деталі з тепловозів, та погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, супроводили останнього до сторожового приміщення, де заблокували вхідні двері приміщення, залишили його під наглядом, забезпечивши таким чином безперешкодне скоєння ними злочину.

Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа, 05.09.2014 року приблизно о 02.00 годині, знаходячись за адресою: м. Кам`янське ( Дніпродзержинськ), вул. Східний Проїзд на території ТОВ ТФК «Алгіра», діючи узгоджено, з корисних мотивів, умисно, розуміючи що їх дії носять відкритий характер, повторно, за допомогою раніше підготованих інструментів розкомплектували 2 тепловози ТГМ-4, які належать ТОВ ТФК «Алгіра», знявши та викравши з них 22 радіатори охолодження, вартістю 4266 гривень кожен, а також викрали із сторожового приміщення 2 радіостанції «Кеnwood ТК-3307», вартістю 5186 гривень кожна, завдавши ТОВ ТФК «Алгіра» матеріального збитку на загальну суму 104238,00 грн., що є значною шкодою, після чого з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 04 вересня 2014 року йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував поїхати з ним в м. Кам`янське і скоїти крадіжку деталей з тепловоза, на що він погодився. Ввечері того ж дня до нього приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і раніше незнайома особа та вони поїхали до м. Кам`янське. Приблизно о 01.00 годині 05.09.2014 року вони приїхали в раніше незнайоме йому місце, яке знаходиться недалеко від того місця, де знаходились тепловози. Там вони передяглися в інший одяг для роботи. Водій залишився їх чекати, а вони вчотирьох пішли по залізно-дорожнім коліям. Тепловози стояли приблизно за 15 м. від приміщення, схожого на вагончик, з якого вийшов чоловік та почав розпитувати їх про наміри прибуття. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , повідомили останньому, що вони прийшли знімати з тепловоза метал. Чоловік сказав, що красти нічого не можна та викличе співробітників міліції. В цей час йому повідомили, щоб він йшов до вагончика та не вчиняв жодних дій. Чоловік з кимось із них зайшов до вагончика. Він у вагончик не заходив і не знає хто там був з тим чоловіком. ОСОБА_2 заліз на тепловоз і відкручував та знімав з нього секції радіатора охолодження та подавав йому, а він їх складав на землю. ОСОБА_1 відніс 4 чи 5 секцій до автомобіля, на якому вони приїхали, а інші сховали десь недалеко в посадці. Приблизно після 3.00 години вони пішли назад в той бік, звідки прийшли до тепловозів, але автомобіля ВАЗ там уже не було, бо він з радіаторними секціями поїхав до м. Кривий Ріг. Трохи пізніше по них приїхав інший автомобіль та, приблизно о 6 чи 7 годин, вони приїхали в Кривий Ріг і він пішов додому. В той же чи наступний день йому зателефонував ОСОБА_2 , вони зустрілися і той дав йому 300 чи 400 грн. Він частково визнає свою вину, так як не згоден з правовою кваліфікацією, бо вони не застосовували будь-якого насилля відносно потерпілого ОСОБА_4 та не висловлювали погроз застосування насилля, небезпечних для його життя чи здоров`я, а також не проникали у сховище, оскільки на територію, на якій вони скоювали крадіжку був вільний доступ, та загороджена вона була лише з одного боку. Він не бачив радіостанцій і не знає, хто їх міг взяти. Територія, на яку вони йшли по коліях, не була ніяк огороджена з тієї сторони, де вони йшли. Поки він знаходився під вартою, його батьки відшкодували його частку завданої ними шкоди у розмірі 9800 гривень. Він розкаюється в скоєному. Більше ніяких правопорушень він не скоював.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, вважаючи, що їх дії не вірно кваліфіковані. При цьому надав суду показання про те, що 04 вересня 2014 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали до м. Кам`янське. Протягом приблизно трьох-чотирьох годин вони пішки гуляли по місту, дійшовши до залізно-дорожнього переїзду, та далі пішли вздовж колій і таким чином зайшли на територію де побачили два тепловози та залізно-дорожні цистерни. Поряд з тепловозами знаходилася сторожка з якої вийшов раніше невідомий йому чоловік, як пізніше стало відомо - ОСОБА_7 . Останній запитав, що вони тут роблять, а він відповів, що будуть розбирати тепловоз, а також сказав, щоб ОСОБА_4 зайшов у вагончик та не перешкоджав їм. Ніхто із них потерпілому застосуванням насилля не погрожував. ОСОБА_7 сам зайшов у вагончик і сидів там, а вони лише закрили за ним двері. Після цього, він (ОСОБА_2) піднявся на тепловоз, в кабіні машиніста знайшов гайкові ключі і почав ними відкручувати секції радіатора охолодження. Він відкрутив приблизно 10 секцій та передавав їх ОСОБА_3 з ОСОБА_1 .. Секції складали на землю біля тепловоза. Через мережу інтернет вони замовили автомобіль щоб відвести секції до м. Кривого Рогу. Вони завантажили в автомобіль 4 чи 5 секцій, сказали водію де зустрінуться з ним, і останній поїхав. Секції, які не помістилися в автомобіль, вони заховали в посадці за дорогою. Вдень, в обумовленому місці вони зустрілися з водієм, який привіз до м. Кривого Рогу секції радіаторів, та здали їх в пункт прийому металобрухту, а гроші поділили на трьох, тобто на нього, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .. Ним було добровільно відшкодовано 9800 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 судовому засіданні також частково визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, надавши суду наступні покази. На початку вересня 2014 року він запропонував ОСОБА_2 скоїти викрадення мідних секцій радіатора охолодження з тепловозів у м. Кам`янське. Про місцезнаходження тепловозів він дізнався з мережі інтернет. Потім вони вдвох запропонували ОСОБА_3 разом з ними прийняти участь у викраденні деталей з тепловозів і той погодився. Ввечері 04.09.2014 року, вони зустрілися у м. Кривий Ріг та поїхали до м. Кам`янське на автомобілі ВАЗ 2199 червоного кольору під керуванням раніше не знайомої особи. Приїхали до м. Кам`янське приблизно о 22.00 годині, їздили по місту. Дочекавшись більш пізньої години, приблизно о першій годині ночі, вони приїхали до залізничних колій і переодягнувшись в робочий одяг пішли по колії до тепловозів. По коліях вони дійшли до двох тепловозів, які стояли біля будиночка-вагончика. Загавкали собаки і до них підійшов невідомий чоловік, як пізніше стало відомо його прізвище - ОСОБА_4 , який спитав їх, що вони тут роблять. Він сказав ОСОБА_4 , що вони будуть знімати деталі з тепловоза, а він щоб зайшов до вагончику, не заважав, та вів себе спокійно. При цьому ніхто з них останньому не погрожував. Чоловік попрямував у вагончик, а він пішов за ним. Щоб чоловік нікому не зателефонував, на його вимогу, той віддав йому мобільний телефон, а він повідомив, що вони залишать його в тепловозі. Рацій з вагончика він не викрадав. Під час викрадення ними секцій радіатора, ОСОБА_4 знаходився у вагончику. ОСОБА_2 заліз на тепловоз, знайшов у ньому гайкові ключі та почав відкручувати секції радіатора охолодження, які подавав ОСОБА_3 , а він ОСОБА_1 носив їх по колії через дорогу до посадки. Вони зняли з тепловозів всього приблизно 19 чи 20 секцій. Вони завантажили в салон автомобіля, на якому приїхали чотири чи п`ять секцій, домовившись зустрітися в м. Кривий Ріг і водій поїхав. Потерпілий ОСОБА_4 в цей час залишався у вагончику, двері якого він ззовні підпер лавкою. Повернувшись до м. Кривий Ріг на іншому автомобілі, вони розійшлися по домівках. В той же день вони здали секції радіаторів в пункт прийому металобрухту, отримавши приблизно 5 чи 6 тисяч гривень, які розділили між собою.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він працює машиністом в ТОВ Торгівельно-фінансова компанія «Алгіра». З ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження тепловоза. Згідно графіка, він працює добу, а потім дві доби відпочиває. Коли він працює, то з 08.00 години до 20.00 години він працює, як машиніст, разом зі складальником вагонів, в вночі до 08.00 години наступного дня він охороняє тепловози, які стоять на колії поруч з будиночком (вагончиком), що складається з двох кімнат: кімнати начальника дільниці і майстра та побутової кімнати працівників. Вночі він знаходиться в цьому будиночку і також охороняє його та майно, яке знаходиться в ньому та поруч будиночку. У вересні 2014 року, точної дати він не пам`ятає, він працював у свою добову зміну та вночі приблизно о 01 год. 30 хвилин, знаходячись у приміщенні будиночку, почув гавкання собак. Він вийшов з приміщення і до нього підійшли чотири хлопці, на обличчях яких були одіті балаклави. Невідомі йому особи повідомили, що будуть викрадати майно, а тому, він має не заважати їм. Він здогадався, що вони будуть розукомплектовувати тепловози, а також розумів, що якщо він буде їм перешкоджати, до нього може бути застосоване насилля, у зв`язку з чим, підкорився та зайшов в приміщення, куди також зайшли дві особи, які забрали зі столу його мобільний телефон, сказавши, що він знайде його вранці. Потім дві раніше не відомі йому особи перебували разом з ним у приміщенні. Інші дві особи були на вулиці, але, що вони робили, йому не відомо. Приблизно о 5.00 годині ранку вони вийшли з приміщення, а його зачинили, підперши вхідні двері ззовні. Він зі стаціонарного телефону «Укрзалізниці» зателефонував на сусідній переїзд «Дніпробуд» та попросив чергову зателефонувати начальнику цеха ТОВ ТФК «Алгіра» і повідомити, що пограбували тепловози, а його зачинили у приміщенні. З тепловозів були зняті 22 секції радіаторів охолодження двигунів, 13 з яких пізніше знайшли в кущах за протилежною стороною дороги. З приміщення будиночка пропали дві переносні рації, які стояли на зарядці. В кімнату, де знаходилися рації, заходили особи, які перебували з ним в будиночку, але коли і як ці рації були викрадені, йому не відомо. Територія, де стояли тепловози, зі сторони Східного проїзду зачиняється воротами, через які не можуть проїхати автомобілі, а пішохід може зайти повз ворота. З протилежної, західної сторони, куди йдуть залізно-дорожні колії, ніякої огорожі немає, з боків територія, по якій проходять їх колії, має огорожу інших підприємств. Обличчя грабіжників він не бачив.

Представник ТОВ ТФК «Алгіра» - Хамрик О.І. в судовому засіданні дав показання про те, що він працює начальником залізничної ділянки ТОВ ТФК «Алгіра». 05 вересня 2014 року о 06-00 годині по телефону йому повідомили, що на їх дільниці на Східному Проїзді відбулося викрадення майна. Він зателефонував майстру дільниці ОСОБА_8 , який живе поряд, а сам також на автомобілі поїхав на дільницю. ОСОБА_8 , прибувши на місце, повідомив йому, що з двох тепловозів викрадені 22 секції радіаторів охолодження, вага яких по 35 кг, які виготовлені з міді. Він сказав ОСОБА_8 , щоб той викликав міліцію. Приїхавши приблизно о 07-00 годині на дільницю, виявив, що з тепловозів зняті жалюзі, які закривають секції з радіаторами охолодження, і з одного тепловоза було знято 20 секцій радіаторів охолодження, а з іншого - 2 секції. Крім того в будинку чергових виявив відсутність двох радіостанцій, що використовувалися для маневрового зв`язку. Приблизно через 20 хвилин приїхали працівники міліції і стали проводити слідчі дії, оглядали місце злочину. Через дорогу в лісосмузі, на відстані приблизно 50-70 метрів, знайшли 13 секцій радіатора, придатних для подальшого використання. 9 секцій радіаторів виявити не видалось можливим. Родичі обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відшкодували підприємству збитки, тому до них немає матеріальних претензій. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Посади охоронців в ТОВ ТФК «Алгіра» немає, договір на охорону території не укладався. Машиністи тепловозів, з якими укладено договори про повну матеріальну відповідальність, заступаючи на роботу на добу, приймають згідно журналів тепловоз і наявне в ньому пальне. В нічний час машиністи тепловозів охороняють тепловози, будиночок (вагончик), в якому знаходиться його кабінет та приміщення для побутових потреб працівників, та наявне в будиночку майно. Територія ТОВ ТФК «Алгіра» зі сторони Східного проїзду, куди йдуть колії, огороджена вагончиком та воротами. З боків, вздовж колій територія огороджена огорожами інших підприємств. Зі сторони Західного проїзду, куди виходять колії, територія не огороджена і там немає ніяких табличок про те, що територія охороняється.

Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює майстром дільниці ТОВ ТФК «Алгіра».

У вересні 2014 року, приблизно о 06 годині йому зателефонував начальник залізничо-дорожної дільниці ТОВ ТФК «Алгіра» ОСОБА_10 і сказав, щоб він їхав на роботу, бо там щось сталося. Він приїхав на залізнодорожню дільницю, де стояли два тепловози та знаходиться будиночок (вагончик), в якому є кабінет начальника та побутове приміщення для працівників. Двері цього приміщення були заблоковані ззовні лавкою. Він відчинив двері і звідти вийшов машиніст ОСОБА_4 , який йому розповів, що вночі прийшли четверо невідомих йому чоловіків в масках на обличчях. Один з них залишився з ОСОБА_4 у приміщенні, а інші знімали з тепловозів секції радіаторів охолодження. Крім того ОСОБА_4 розповів, що у нього забрали мобільні телефони, і повідомили, що він їх вранці знайде. В одному з тепловозів вони знайшли залишені грабіжниками два телефони. Він викликав працівників міліції, які приїхали через 20 хвилин. Було виявлено, що з тепловозів зняли секції радіаторів охолодження, але в якій кількості, він не пам`ятає, а з приміщення викрали дві радіостанції для маневрового зв`язку. Коли приїхали працівники поліції, за дорогою в лісосмузі знайшли частину викрадених секцій радіаторів. Тепловози стояли на коліях приблизно за 15 м. від вагончика. Ця територія закрита від дороги вагончиком і воротами, а по боках вздовж колій закрита огорожами інших підприємств. З західної сторони, куди виходять колії, територія ніяк не огороджена. Машиністи вдень виконують свою роботу машиніста, а вночі охороняють тепловози, вагончик, переїзд та інше майно, що зберігається біля вагончика.

Крім показів самих обвинувачених, потерпілого, представника потерпілого та свідка, провина обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, при обставинах, викладених у даному вироку, підтверджується безпосередньо дослідженими у справі письмовими доказами, а саме:

- з протоколу огляду місця події з фото-таблицями до нього від 05.09.2014 року вбачається, що об`єктом огляду є територія, що розташована по АДРЕСА_5 в районі залізно-дорожнього полотна на території ТОВ ТФК «Алгіра», де були виявлені та вилучені синтетична мотузка, два сліди тканини, фото сліду протектора шини та фото сліду нижньої частини взуття, а також 13 секцій радіатора, які були викрадені обвинуваченими;

- з протоколу обшуку від 20.05.2015 року, вбачається, що обшук було проведено за адресою: АДРЕСА_6 , де проживає обвинувачений ОСОБА_1 , під час якого були виявлені та вилучені балаклава захисного кольору та мобільні телефони;

- з протоколу обшуку від 20.05.2015 року, вбачається проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , де проживає обвинувачений ОСОБА_2 , під час якого було виявлено та вилучено дві пари рукавичок;

- з протоколу огляду від 20.05.2015 року вбачається, що об`єктом огляду є фрагмент радіаторної батареї наданої ОСОБА_11 , яка була викрадена 04.09.2014 року з тепловозу, який належить ТОВ ТФК «Алгіра»;

- з протоколу пред`явлення особи для впізнання з фото-таблицею до нього від 20.05.2015 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_4 , як сторожа ТОВ ТФК «Алгіра»;

- з протоколу проведення слідчого експерименту з фото-таблицею до нього від 20.05.2015 року, встановлено, що свідок ОСОБА_5 розповідав і показував на місці, як він 05.09.2014 року приблизно в 00 годин 30 хв. на своєму автомобілі ВАЗ 21099 привіз на АДРЕСА_7 раніше невідомих йому чоловіків, які переодяглися в спецодяг і кудись пішли. Зі спливом певного часу, йому повідомили щоб він переїхав у інше місце на східний проїзд, де йому в автомобіль завантажили 4 чи 5 радіаторних батарей, які він потім повіз до м. Кривий ріг;

- з протоколу проведення слідчого експерименту з фото-таблицею до нього від 20.05.2015 року за участю свідка ОСОБА_12 , встановлено, що останній розказав та показав на вул. Петровського у м. Кам`янське, куди він приїздив на своєму автомобілі «Мазда» 05.09.2014 року щоб забрати звідти та повернутись в м. Кривий Ріг ОСОБА_1 , ОСОБА_14 і ОСОБА_2 ;

- з протоколу проведення слідчого експерименту з фото-таблицями до нього від 20.05.2015 року, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 розказав та показав на місці про обставини та механізм скоєння злочину, яке мало місце 05.09.2014 року;

- з висновку судової товарознавчої експертизи №70/34-293 від 05.06.2015 року, встановлено, що середня ринкова вартість 22-х секцій охолодження радіатора тепловоза ТГМ-4, станом на 05.09.2014 року, могла складати 93866,66 грн. Середня ринкова вартість 2-х радіостанцій «Кеnwood ТК3307», станом на 05.09.2014 року, могла складати 10372,00 грн.

Речовими доказами у справі визнано:

? 13 секцій охолодження радіатора тепловозу ТГМ-4, балаклава, куртка, 3 рукавички будівельні;

? 1 охолоджувальна секція радіатора тепловоза.

Таким чином, колегія суддів оцінюючи зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, про необхідність зміни кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, а саме:

- дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має бути правильно кваліфіковано за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше сховище, що завдало значної шкоди потерпілому;

- дії обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно правильно кваліфікувати за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше сховище, що завдало значної шкоди потерпілому, з огляду на наступне.

Так, в ході судового розгляду було досконально досліджено обставини скоєного злочину, а саме, чи мало місце під час злочину погроза чи застосування насилля яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. Колегія суддів прийшла до обґрунтованого висновку про відсутність таких кваліфікуючих ознак, про що свідчать перед усім покази обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також покази безпосередньо потерпілого ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою, з яких вбачається, що обвинувачені не висказували та будь яким іншим способом не демонстрували своє бажання щодо застосуванням відносно потерпілого ОСОБА_4 насилля небезпечного для його життя чи здоров`я.

Разом з цим, колегія суддів критично ставиться до показів обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони не вчиняли крадіжки радіостанцій «Kenwood», належних ТОВ ТФК «Алгіра», оскільки з пояснень потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що вказані речі перебували на зарядному пристрої під час скоєння злочину, крім обвинувачених та самого потерпілого, який був зачинений у вагончику, на території підприємства нікого не було, а після того, як обвинувачені зникли, а потерпілого звільнили, було виявлено відсутність зазначених радіостанцій, а тому, колегія суддів обґрунтовано вважає, що саме обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа викрали їх. Тому у цій частині, суд критично відноситься до показів обвинувачених.

Крім того, колегія суддів також критично ставиться до позиції сторони захисту, щодо відсутності в діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки - проникнення у інше сховище, оскільки така позиція не узгоджується з встановленими фактичними обставинами справи та дослідженими у справі доказами.

Так, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачені маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, згідно раніше оговореного плану, після обстеження периметру території ТОВ ТФК «Алгіра», зайшли на територію товариства зі сторони Західного проїзду, де огорожа відсутня, так як з інших трьох сторін мається огорожа, при цьому зі сторони Східного проїзду, територія ТОВ ТФК «Алгіра» закривається воротами, поруч яких знаходилися тепловози а поруч будівельний вагончик, у якому перебуває у нічний час охорона, обов`язок якої забезпечувати охорону тепловозів та самого вагончику з майном працівників.

А тому, колегія суддів обґрунтовано вважає наявним у діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки «проникнення до іншого сховища», так як є наявними усі ознаки такого.

На підтвердження висновку суду слугують як покази потерпілого та і безпосередньо покази представника ТОВ ТФК «Алгіра» - ОСОБА_10 , щодо організації охорони у нічний час матеріальних цінностей на даній території підприємства.

Така позиція суду, повністю узгоджується з правовим висновок Великої Палати Верхового суду, викладеного у рішенні №ВС/ВП № 569/1111/16-к від 18.04.2018 року.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів проти власності, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , колегія суддів керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів проти власності, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, добровільно відшкодував завдані збитки.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданих збитків, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , колегія суддів керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів проти власності, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічні злочини, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, добровільно відшкодував завдані збитки.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе виключно в умовах ізоляції їх від суспільства з реальним відбуттям покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання обвинувачених та запобіганню вчинення ними нових злочинів.

Разом з цим, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

По справі є процесуальні витрати, які підлягають стягненню, а саме кошти витрачені на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи за 70/34-293 від 05.06.2015 року вартістю 491 (чотириста дев`яносто одна) гривня 04 (чотири) копійки.

Колегія суддів вважає, зазначена сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, вирішено судом у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Відповідно ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 21 травня 2015 року до 29 березня 2019 року в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, вважаючи ОСОБА_1 таким, що відбув покарання повністю.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Відповідно ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 17 червня 2015 року до 29 березня 2019 року в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, вважаючи ОСОБА_2 таким, що відбув покарання повністю.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши засудженому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання.

Відповідно ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 22 травня 2015 року до 09 червня 2016 року в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

? 13 секцій охолодження радіатора тепловозу ТГМ-4, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого Хамрик О.І. - вважати повернутими за належністю;

? Мобільний телефон Нокіа з сім-картою Київстар та мобільний телефон Нокіа 6020, які передано на зберігання до камери схову Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - повернути за належністю;

? 10 мобільних телефонів, 26 сім-карток, 6 карток для сім-карт, а також 2 мобільних телефони Леново з сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 які передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_12 - вважати повернутими за належністю;;

? 10 мобільних телефонів, мобільна плата Сіменс, SCI-phone-i9, Iphone3, 2 переносні радіостанції Icom, які передано на зберігання до камери схову Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - повернути за належністю;

? 7 мобільних телефонів, 11 сім карт, які передано на зберігання до камери схову Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - повернути за належністю;

? 6 мобільних телефонів, балаклава, куртка, провід мідний, які передано на зберігання до камери схову Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області- повернути за належністю;

? 3 рукавички будівельні, які передано на зберігання до камери схову Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити;

? 1 охолоджувальна секція радіатора тепловоза, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого Хамрик О.І. - вважати повернутими за належністю.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта під час досудового розслідування, а саме за проведення судової товарознавчої експертизи за 70/34-293 від 05.06.2015 року вартістю 491 (чотириста дев`яносто одна) гривня 04 (чотири) копійки.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя - Г.П. Калініченко

Судді - О.С. Приходченко

К.О. Скрипник

З оригіналом згідно: Суддя - Секретар -