Постанова № 8218646, 09.03.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 березня 2010 року м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2010 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Октябрське Красногвардійського району, працюючий в ВАТ «СКОЗ» слюсарем, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122 ч.4 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 10 місяців,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 14 січня 2010 року, близько 18 год. 20 хв. на вул. Тургенєва в м. Сімферополі АР Крим, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності маневру і допустив наїзд на автомобіль Мазда, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п. 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову і обрати стягнення у виді штрафу. Свою просьбу мотивує тим, що судом його дії кваліфіковані за ст.ст. 122 ч.4, 124 КУпАП, що не відповідає протоколу про адміністративне правопорушення про вчинення ним правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що судом не враховані обставини вчинення правопорушення (темний час доби та погодні умови), а також зявлення із зізнанням, відсутність матеріальної шкоди, наявність у нього сімї і двох неповнолітніх дітей, позитивну характеристику за місцем роботи.

Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 14 січня 2010 року близько 18 год. 20 хв. на вул. Тургенєва в м. Сімферополі керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності маневру і допустив наїзд на автомобіль Мазда, який стояв, що призвело до пошкодження транспортних засобів, та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п. 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП (а.с.1).

Зазначені обставини підтверджуються даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події з матеріальною шкодою, схемою події із фототаблицею, протоколом огляду транспорту, заявою ОСОБА_2, який керував автомобілем Мазда, відповідно до яких зафіксовано пошкодження автомобіля Мазда, який стояв біля будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 2-6).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1, останній не заперечував, що у зазначений час керував автомобілем ВАЗ по вул. Тургенєва в м. Сімферополі і рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль Мазда, після чого залишив місце події (а.с. 8).

Доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122 ч. 4 КУпАП не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки як вбачається з мотивувальної частини постанови, суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, тобто правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП. Але суд, зазначивши про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122 ч.4 КУпАП, допустив технічну помилку, у звязку з чим постанова суду в цій частині підлягає уточненню.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо накладеного на ОСОБА_1 стягнення, то вони заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції при обранні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами послався на необхідність застосування такої міри стягнення, оскільки вчинені ОСОБА_1 дії грубо порушують порядок користування зазначеним спеціальним правом.

Проте суд, пославшись, що при обранні стягнення враховано особу правопорушника, не зазначив у мотивувальній частині постанови які самі дані про особу ОСОБА_1 були підставою для обрання такого стягнення і фактично не врахував дані про особу останнього, який працює і позитивно характеризується за місцем роботи (а.с. 19), має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с. 16, 18).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за вчинення будь-яких правопорушень на транспорті не притягувався (а.с. 11).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе помякшити накладене на ОСОБА_1 стягнення і визначити його у виді штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та помякшити накладене на нього стягнення, обравши його у виді штрафу в сумі 340 грн., який перерахувати до бюджету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим на рахунок 33117336700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бондарєв В.К.