Рішення № 82186240, 23.04.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1985/18

Провадження №2/713/47/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23.04.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук Л.Ю., позивача ОСОБА_1 та його представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частини майна придбаного під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , та поділ його шляхом стягнення грошової компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частини майна придбаного під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , та поділ його шляхом стягнення грошової компенсації.

В позові вказує, що у період часу з початку жовтня місяця 2016 року по 09.02.2018 року проживав однією сім`ю з відповідачкою за адресою АДРЕСА_1 у житловому будинку Відповідачки, який є спадковим майном, яке вона успадкувала після смерті її батька ОСОБА_4 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), але не оформила своє право власності, оскільки не отримала у нотаріуса свідоцтва про право власності на спадкове майно, але замовила у КП Вижницьке РБТІ виготовлення технічного паспорта на спадкове майно для оформлення спадщини.

При цьому у період часу з жовтня місяця 2016 року по 27.04.2017 року проживали однією сім`єю без реєстрацію шлюбу за вказаною вище адресою, а з 28.04.2017 року по 09.02.2018 року проживали у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.05.2018 року, яке набрало законної сили 12.07.2018 року, у справі за моїм позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Факт смерті ОСОБА_4 , факт прийняття спадщини відповідачем після смерті ОСОБА_4 у виді частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Посилався на те, що 3а час спільного проживання однією сім`єю, тобто у період часу з жовтня місяця 2016 року по 09.02.2018 року ними за кошти та за рахунок їхньої праці проводилися опоряджувальні, ремонтно-будівельні роботи щодо відновлення житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який відповідач прийняла у спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4

Так, ними проведено наступні опоряджувальні, будівельні роботи і збудовані наступні об`єкти: будівництво нового гаража розміром 4м х 5,5м на будівництво якого придбавався шифер на суму 3000 грн., брус на суму 1000 грн., цвяхи - 500 грн., кутники - 200 грн., фарба, розчинник - 200 грн., електропроводка - 300 грн., завіси, болти, ручки - 200 грн., що разом становить - 5300,00 грн.; будівництво нової бесідки розміром 1,5м х 2,5м на будівництво якої придбавалася бляха (З листа) на суму 600 грн., кутники (12 шт.) на суму 240 грн., пінотекс (6 б.) на суму 330 грн., розчинник уайт-спірит - 60 грн., брус - 300 грн., саморізи, болти, цвяхи - 300 грн., цемент - 130 грн., гравій - 150 грн., що разом становить 2110,00 грн.; будівництво нової літньої кухні розміром Зм х 4м на будівництво якої придбавався цемент на суму 180 грн., гравій - 150 грн., цвяхи - 200 грн., церезит - 100 грн., що разом становить 630,00 грн.; будівництво нової бетонованої каналізаційної ями та каналізаційних мереж на будівництво яких придбавалися цемент на суму 320 грн., гравій та каміння - 200 грн., труба пластикова діаметром 100 мм (4 шт.) на суму 400 грн., коліна - 185 грн., труба пластикова діаметром 50 мм, трійники, кути - 175 грн., арматура, труби, кутник - 368 грн., що разом становить - 1648 грн.; роботи з водопостачання житлового будинку, ванної кімнати на виконання яких придбавалися насос, шланг, хомути на суму 1000 грн., бак для води - 3000 грн., труби, крани, згони - 600 грн.. що разом становить 4600 грн. ; влаштування ванної кімнати - придбання сайдингу на суму 450 грн., електропостачання (проводка, вимикач, розетка) на суму 480 грн., пінопласт - 200 грн., шпаклівка для гіпсокартона - 125 грн., шурупи-саморізи - 300 грн., гіпсокартон (3 шт.) - 300 грн., що разом становить 1855 грн.; роботи з облаштування житлового будинку - придбання 7 пачок пластикової вагонки для оббивання зовнішніх стін будинку на суму 2730 грн., стикові рейки - 400 грн., степлерні скоби - 60 грн., саморізи - 400 грн., монтажна піна для задування цоколя - 300 грн., цемент на цоколь - 650 грн., гравій, пісок - 750 грн., утеплювач на будинок - 200 грн., що разом становить 5490 грн.

Вказані вище об`єкти будувалися без повідомлення відповідних органів про початок виконання будівельних робіт та не здані в експлуатацію. Таким чином з відповідачем набули право власності на будівельні матеріали.

Просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період з 01.10.2016 року по 27.04.2017 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Визнати будівельні матеріали вартістю 18703 грн., які у період з 01.10.2016 року по 10.11.2017 року придбавалися для будівництва гаража, бесідки, літньої кухні, ванної кімнати, бетонованої каналізаційної ями та каналізаційних мереж, водопостачання, облаштування житлового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 та дрова, та холодильник спільною сумісною власністю подружжя/колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на частку будівельних матеріалів вартістю 9351,50 грн. та 1/2 частки дров та холодильника.

В рахунок компенсації частки будівельних матеріалів та 1/2 вартості дров, холодильника стягнути з ОСОБА_3 на його користь 1/2 вартості частки будівельних матеріалів в сумі 9351,50 грн. та 1/2 вартості дров та холодильника у сумі 1798, 00 грн та судові витрати по справі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали просили задовольнити його в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явилася. Про дату, час, місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Відзив на позов не надала. Клопотань з приводу участі у розгляді справи суду не надходило.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав наступні покази. Що він знайомий позивача у с. Лопушна був два рази у травні 2017 році,вхідні двері були зламані, ОСОБА_1 зробив кролятники, каналізацію, ванну. Оббив хату сайдингом, побудував гараж.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав наступні покази, що вона є матір`ю позивача. Син перебував у АТО. Попав у військовий госпіталь там познайомився з відповідачкою, Почали спільно проживати у с. Лопушна Вижницького району . Під час проживання переробили кімнату побудували гараж ,літню кухню, ванну ,туалет, купили холодильник та пральну машину. Вона передала продукти харчування. Крім того підтвердила той факт, що її син з 01.10.2016 року по 27.04.2017 року проживали з відповідачкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 01.10.2016 року по 27.04.2017 року проживали з відповідачкою однією сім`ю без реєстрації шлюбу, даний факт підтверджується поясненнями позивача та показами свідка ОСОБА_6

27.04.2017 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №11. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.05.2018 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно відповіді Долішньошепітськошепітської сільської ради від 20 вересня 2018 року Згідно відомостей в по господарській книзі №7 за 2016-2020 р.р. номера об`єкта погосподарського обліку 0248-5 після смерті ОСОБА_4 спадкоємців нерухомого майна,яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , невизначено. 08.02.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до виконавчого комітету сільської ради та письмово повідомили , що проживає без реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 . Обстеження вищевказаного житлового будинку не проведено у зв`язку з тим, що житловий будинок був зачинений. Зі слів осіб, які проживають в частині даного будинку ОСОБА_3 .. працює в м.Чернівці і приїжджає додому у вихідні додому. Зв`язавшись з ОСОБА_3 в телефонному режимі вона підтвердила секретарю виконавчого комітету, що за період проживання з гр. ОСОБА_1 вони дійсно проводили ремонтні роботи в житловому будинку та побудувати господарську будівлю (гараж).

Згідно накладної від 10 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 придбав шланг водяний вартістю 540 гривень, електронасос вартістю 580 гривень, а всього разом 1020 гривень.

Згідно квитанції за №0020 від 10.01.2018 року ОСОБА_1 придбав дрова 5 м . 3 вартістю 1596 гривень .

Як випливає зі змісту ст. 3 СК, характерною ознакою сім`ї є спільне проживання осіб, які пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Сімейного кодексу України, на майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 65 СК України при укладенні договорів одним з подружжя, вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір укладений в інтересах сім`ї створює обов`язки для другого з подружжя, якщо таке майно одержане за договором , використане в інтересах сім`ї.

Згідно ч.2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним з подружжя, вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого що укладений другим з подружжя без її або його згоди, якщо це й договір виходить за межі дрібного побутового або на отримання грошової компенсації вартості відчуженого без згоди одного з подружжя майна.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В ст.71 СК України встановлені способи та порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і вказано, що майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Можлива компенсація вартості за частку у майні одному з подружжя у разі його згоди.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11від 21 грудня 2007 р., поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11від 21 грудня 2007 р., передбачає, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до п.30 Постанови Пленуму від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної приватної власності та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном. Що є об`єктом спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ майна подружжя буде встановлено, що один з них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Товарні чеки від 06.10.2016р., 14.02.2017р., 05.04.2017р„ 11.05.2017р., 17.05.2017р., 15.06.2017р., 23.08.2017р., 04.10.2017р., 06.11.2017 р. на суму 13392 грн., та накладна від 10.10.2017р., на суму 4291 грн., не є належними та допустимими доказами, оскільки в них відсутні дані хто саме (відсутнє прізвище ім`я по батькові покупця ) притбав дані товари.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За даних обставин, враховуючи, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 300 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 74, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 74, ч. 1 ст. 60, 65 , 69, 70 СК України, ст.ст. 10, 11, ч.1 ст.27, 58-60, 209, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частини майна придбаного під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу , та поділ його шляхом стягнення грошової компенсації,- задовольнити частково .

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період з 01 жовтня 2016 року по 27.04.2017 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Визнати майно, а саме: шланг водяний вартістю 540 гривень, електронасос вартістю 580 гривень та дрова вартістю 1596 гривень спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку .

В рахунок компенсації 1/2 частки майна, а саме: водяного шлангу, електронасосу та вартості дров стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце реєстрації АДРЕСА_4 (фактичне місце проживання АДРЕСА_5 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_6 у сумі 1300 (одна тисяча триста гривень) .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце реєстрації АДРЕСА_4 (фактичне місце проживання АДРЕСА_5 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_6 у сумі 300 (триста) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Вижницький районний суд до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А. Ю. Кириляк