Рішення № 82185259, 03.06.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/372/2019 Справа № 641/6994/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Колодяжної І.М.

за участю секретаря - Ягодіній М.С.

справа №641/6994/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 140 412,82 грн.

В обгрунтування позовних вимог заначила, Харківською міською радою відповідно до ст.189 ЗК України здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства. Відповідач є власником нежитлової будівлі літ. «Л-3» загальною площею 1473.,4 кв.м. по АДРЕСА_1 з 27.05.2015 року на підставі договору купівлі- продажу від 27.05.2015 року за №772. ОСОБА_1 з 18.18.2015 по 05.01.2018 використовував земельну ділянку площею 0,1249 га по АДРЕСА_1 без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.Відповідно до вказаної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 02.08.2017 № 19-20-0.23,08-1381/116-17 речові права Відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1249 га перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.Відповідач у період з 01.10.2016 по 31.12.2017 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 05.02.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,1249 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-3» загальною площею 0,1249 га право власності на яку зареєстровано за Відповідачем.За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації.Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.Таким чином, ОСОБА_1 набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою. Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник й обов`язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі. Отже, Відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати Відповідачем за рахунок Позивача. А відтак, розмір збережених Відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 140 412,82 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю. Внаслідок використання Відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду , чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача , щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

28 вересня 2018 року ухвалою суду заява представника позивача про забезпечення позову задоволена.

27 листопада 2018 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду , відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та справу призначено у підготовче засідання.

18 грудня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача , в якому останній зазначив, що з матеріалів справи слідує, що згідно Витягу із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2018 року №112767729 (наданої самим же позивачем), нежитлові приміщення 1-3 поверху в нежитловій будівлі літ. «Л-3», загальною площею 1473,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 118 на праві приватної власності належать відповідачу . Обставини справи свідчать, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-3 поверху в нежитловій будівлі літ. «Л-3», загальною площею 1473,4 м за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Железняк Л.В., укладений 27.05.2015 року між ПАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» в особі Голови правління ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як громадянином. До позову додано Акт обстеження земельної ділянки, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2018 року в якому зазначено, що земельна ділянка, на переконання позивача, в період з 18.11.2015 по 05.01.2018 року вказану земельну ділянку площею 0,1249 га використовував ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-3», загальною площею 1473,4 м2. Так, у відповідача виникло право власності на нерухомість на підставі цивільно-правової угоди. Втім, факт використання земельної ділянки відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-3», у Акті обстеження Харківською міською радою не доведено. Вказаний факт не підтверджено документально. В акті обстеження відсутні будь-які посилання на те, чому представники позивача, які склали цей акт, прийшли до вказаного висновку. Акт обстеження від 05.02.2018 року підписаний в односторонньому порядку, тільки представниками позивача, на ньому відсутні позначення про відмову відповідача від підпису.Також, позивач наголошує на тому, що ОСОБА_1 з 18.11.2015 по 05.01.2018 року використовував земельну ділянку площею 0,1249 га за адресою: АДРЕСА_1 , без виникнення права власності або користування землею та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗКУ. Втім, така позиція позивача базується на припущеннях та з достовірністю не підтверджується жодним документом, як доказом. Таким чином, після переходу права власності на нежитлові приміщення будівлі літ. «Л-3» загальною площею 1473,4 м2 до відповідача перейшли речові права на земельну ділянку площею 0,1249 та за адресою: АДРЕСА_1 .Наданий позивачем Витяг із інформаційної довідки від 05.02.2018 року №112767729 містить відомості про зареєстроване право ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1737 га строком до 01.03.2021 року з правом пролонгації.Наданий позивачем лист Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 02.08.2017 року №19-20-0.23,08-1381/116-17 взагалі містить відомості щодо спірної земельної ділянки станом лише на 29.12.2012 року, за якими спірна земельна ділянка була у користуванні ПАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» на праві оренди.Після придбання нежитлових приміщень та реєстрації своїх речових прав, відповідач одразу звернувся до Харківської міської ради з заявою про передачу йому в оренду земельної ділянки під обслуговування нежитлових приміщень будівлі літ. «Л-3» за адресою: АДРЕСА_1 . Пізніше він повторно звернувся до Харківської міської ради з аналогічною заявою . Після розгляду питання відповідача кількома сесіями Харківської міської ради відповідач звернувся до останньої з питання про здійснення відповідного розрахунку орендної плати та оформлення договору оренди земельної ділянки . На це відповідач отримав лист Харківської міської ради від 18.10.2017 року №646/0/30-17 з зазначенням про здійснення відповідних дій, спрямованих на вирішення його питання. І лише у грудні 2017 року Харківська міська рада своїм листом від 06.12.2017 року №760/0/30-17 повідомила його про необхідність прибути в години прийому для погодження договору оренди. 28.12.2017 року між відповідачем та Харківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки. Акт обстеження від 05.02.2018 року був складений та підписаний вже після початку дії Договору оренди землі від 28.12.2017 року. Відповідач зазначив, що він не вчинив жодних дій чи бездіяльності, які б свідчили про ухилення врегулювання земельного питання, зловживання чи намагання порушити чиїсь майнові права.До моменту укладання договору оренди землі він не використовував спірну земельну ділянку. Наявність лише реєстрації права власності не може свідчити про зворотнє. Наразі з моменту укладання договору оренди землі він сумлінно сплачує орендну плату без жодних затримок. Звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача нібито безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 140412,82 грн. ґрунтується на наявності лише теоретичних тверджень позивача стосовно можливості здійснення ним господарської діяльності. Отже, позивачем не доведено факт використання відповідачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-3», тому вказані обставини унеможливлюють застосування до даних спірних правовідносин з даним суб`єктним складом положень ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України. Згідно наданої позивачем Інформації від 05.02.2018 року №112767729 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,1737 га зареєстрована за Харківською міською радою, як власником, лише 05.01.2018 року, в той час як спірний період за який позивач просить стягнути заборгованість починається з 01.10.2016 року. Тобто, зазначене свідчить, що позивач безпідставно вважає, що його нібито права були порушені саме з 01.10.2016 року. З огляду на це, позивач неправильно визначив спірний період за який відповідач має здійснити оплату. Відповідач просив відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Харківської міської ради про стягнення з нього коштів у розмірі 140412,82 грн..

25 лютого 2019 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності , доводи позовної заяви підтримав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі .

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися , про день та час слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомили .

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову , виходячи з наступного .

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2018 № 112767729 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-1-:-1-10, 2 - го поверху «2-1 -:-2-8, 3 - го поверху №3-1-:-3-7 , загальною площею 446,4 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №1-11 , загальною площею 1027,0 кв.м. в будівлі літ. «Л-3» по пр. Московському ,118 в м. Харкові з 27.05.2015 року на підставі договору купівлі- продажу від 27.05.2015 року за №772.

19 вересня 2016 року між ПАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» та ХМР укладено угоду про розірвання договору на право тимчасового користування землею , відповідно до умов якого ПАТ «Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського» повернув ХМР земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 ,загальною площею 19,9846 га ,яка знаходиться : АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Департаменту земельних відносин від 14.08.2017 року за №5125/0/225-17 рішенням 2 сесії ХМР 7 скликання від 23.12.2015 року №44/15 надані в оренду земельна ділянка ОСОБА_1 строком до 31.12.2010 року загальною площею 0,1737 (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для експлуатації та обслуговування адміністративних , виробничих та допоміжних будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Частиною четвертою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Статтею 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно, користування, володіння та розпорядження зазначеною нерухомістю неминуче призводить до фактичного використання земельної ділянки, на якій така нерухомість знаходиться. Іншими словами, неможливо здійснювати правомочності власника будівлі не використовуючи земельної ділянки під такою будівлею.

Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України - власність зобов`язує.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, що встановлено ст.360 ЦК України.

Положеннями ст. 120 ЗК України визначено, що виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Згідно довідки ГУ ДФС у Харківській області від 16.09.2017 року за №13593/10/20-40-13-09-18 , ОСОБА_1 станом на 16.07.2017 року не зареєстрований ,як платник земельного податку з фізичних осіб та орендної плати на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 1249 кв.м по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідач у період з 01.10.2016 по 31.12.2017 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, у зв`язку з чим спричинив позивачу збитки у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих на це документів .

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 05.02.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1249 га по АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. «Л-3» загальною площею 1473 кв.м., право власності на яку з 27.05.2015 року по теперішній час зареєстровано за ОСОБА_1 Земельна ділянка площею 0,1249 га по АДРЕСА_1 з 18.11.2015 по 05.01.2018 року використовувалась ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Л-3» загальною площею 1473 кв.м. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,1249 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площ та конфігурації. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

З часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі.

Отже , в період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Відповідно ст. 286.6. Податкового кодексу України плата за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб, зокрема пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно наданого розрахунку спричинення позивачу збитків у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою, вбачається , що такий розрахунок здійснений пропорційно часткам кожного із власників у вищевказаній нежитловій будівлі, які розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, що нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Отже , відповідно до вказаного розрахунку, розмір завданих відповідачем збитків в загальному розмірі складає 140412,82 грн.

Відповідно до статей 1212 - 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Таким чином, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у вищевказаному розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Вищезазначене узгоджується з позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц.

З наданих до суду відповідачем копій документів вбачається, що він 07.12.2015 року звертався до ХМР з заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,1737 га , для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень літ. «Л-2» по АДРЕСА_1 .

25.07.2017 року через свого представника відповідач звертався до Департаменту земельних відносин з заявою про виконання розрахунку орендної плати та оформлення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

06.12.2017 року відповідача проінформовано , що для погодження договору оренди земельної ділянки площею 0,1737 га за адресою: АДРЕСА_1 відповідачу необхідно з,явитися до Департаменту земельних відносин.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином , на підтвердження своїх посилань у відзиві на необгрунтованість позовних вимог Харківської міської ради , відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду в розмірі 2106 грн. 19 коп. , витрати по сплачені судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 352 грн. 40 коп. , всього на суму 2 458 (дві тисячі чотириста п,ятдесят вісім) грн. 59 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 140 412 (сто сорок тисяч чотириста дванадцять ) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду в розмірі 2106 грн. 19 коп. , витрати по сплачені судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 352 грн. 40 коп. , всього на суму 2 458 (дві тисячі чотириста п,ятдесят вісім) грн. 59 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач - Харківська міська рада, юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ - 04059243.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 . .

Повний текст судового рішення складено 04 червня 2019 року.

Суддя: І. М. Колодяжна