Рішення № 82185234, 30.05.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1373/2019 Справа № 641/1693/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді – Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань – Конюх С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и в:

25 лютого 2013 року акціонерне товариство комерційний банк (далі АТ КБ) “Приватбанк” звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідно до укладеного договору № DNH4KР81791003 від 30 червня 2006 року, укладеного між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 , позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5330,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.12.2007 року.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань 22 березня 2011 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “Верус” було укладено договір поруки б/н, за умовами якого товариство взяло на себе зобов`язання відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 умов договору кредиту в розмірі обмеженою сумою зазначеною в Додатку № 1 до цього договору – 200 грн.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором в розмірі 61211 грн. 47 коп., з яких: 4804,72 грн. –заборгованість за кредитом, 20583,03 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 32432,70 грн. – пеня, а також штрафи: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 2891,02 грн. – штраф (процентна складова), стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 200 грн., а також стягнути з ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Верус» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив до суду свого представника, який надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на пропуск Банком строків позовної давності.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова про стягнення заборгованості за договором кредиту підлягає закриттю, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

18.04.2019 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова скасовано заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.04.2013 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У справі, яка розглядається, АТ КБ «ПриватБанк» заявило вимогу до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова про стягнення заборгованості, заявлена вимога, яка відноситься до публічно-правового спору і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином позовна заява АТ КБ «Приватбанк» в частині позовних вимог до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, про стягнення заборгованості за договором кредиту, підлягає закриттю.

Щодо позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до укладеного договору № DNH4KР81791003 від 30 червня 2006 року, укладеного між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 , позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5330,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 28.12.2007 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач не виконував зобов`язання належним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість.

Представник відповідача подав заяву про застосування до вимог позивача позовної давності.

Розглянувши заяву про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Згідно заяви Позичальника строк дії кредитного договору встановлений до 28 грудня 2007 року.

Відповідно до п. 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно висновків, які містяться в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року та є обов`язковими для застосування судом відповідно до ст. 360-7 ЦПК України перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами – ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності по кожному з платежів.

Строк дії договору сплинув 28 грудня 2007 року. Після цього жодних сплат за договором кредиту відповідач не здійснював. Позивач звернувся до суду з позовом 25 лютого 2013 року.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про застосування строку позовної давності обґрунтована та підлягає задоволенню, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 овариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус», в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова про стягнення заборгованості за договором кредиту - закрити.

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 04 червня 2019 року.

Суддя: О. А. Фанда