Рішення № 82181621, 16.05.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/1439/17

Провадження №2/204/24/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 травня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий – суддя Книш А.В.,

секретар судового засідання Окунська М.О.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бевза М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду (збитки), заподіяну йому внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, що становить різницю витрат, необхідних для виконання робіт з повного відновлення транспортного засобу та страховим відшкодуванням, у розмірі 95989,36 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн, втрачену вигоду в сумі 42000 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 31 серпня 2015 року близько 06 год. 50 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем PEUGEOT Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Дніпропетровську на врегульованому світлофором перехресті вул. Радгоспної та пр. Слобожанського, виконуючи проїзд з перехрестя з увімкненими маячками та звуковою сигналізацією на увімкнений в його напрямку червоний сигнал світлофора, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з мікроавтобусом «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який від удару виїхав на тротуар, скоїв наїзд на світлофор та перекинувся. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілям та світлофору спричинені механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Відносно водія ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Власником автомобіля «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є позивач, а власником автомобіля PEUGEOT Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідач. Водій ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди був у трудових відносинах із відповідачем, а тому позивач вважає, що саме відповідач несе відповідальність за шкоду, яка була заподіяна позивачу третьою особою. Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Дім Страхування», який виступає страховиком цивільно-правової відповідальності за договором полісу, укладеного відповідачем, з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. За страховим випадком був складений страховий акт та прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 49000 грн. Відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу вартість матеріального збитку складає 79444,08 грн. У той же час відповідно до висновку експерта вартість відновленого ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 144989,36 грн. Тому вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в розмірі 95989,36 грн, яка складає необхідні для повного відновлення транспортного засобу без урахування зносу деталей та без страхового відшкодування. Крім того, позивачу внаслідок винних та неправомірних дій третьої особи, було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в порушенні його права власності, позивач зазнав не мало переживань та страждань з приводу того, що особи відповідальні за збитки не поновлюють його порушене право та не сплачують добровільно шкоду, завдану позивачу. Хвилювання та думки про те, як відновити свій транспортний засіб тримали позивача у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім`ї та на роботі. Також, позивач був фактично позбавлений можливості отримання вигоди від здачі транспортного засобу в оренду, а також змінив свій звичний робочий день, оскільки витрачав немало часу на поїздки до автомобільної інспекції, отримання необхідних документів тощо. Враховуючи викладене, позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2017 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2017 року залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дім Страхування», яка назву якої в подальшому було змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра».

Ухвалами Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2017 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено та зобов`язано Лівобережну об`єднану державну податкову інспекцію м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати інформацію про факт подання ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та у разі наявності такої декларації направити на адресу суду її копію, а також залучено до розгляду цивільної справи в якості третьої особи ОСОБА_4 .

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про витребування доказів задоволено та зобов`язано Лівобережну об`єднану державну податкову інспекцію м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати інформацію про факт подання ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та у разі наявності такої декларації направити на адресу суду її копію.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року клопотання представника третьої особи ОСОБА_8 про витребування доказів задоволено та зобов`язано Регіональний сервісний центр в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України надати відомості щодо реєстрації автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель 308DПE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та про його власника.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2017 року клопотання представника відповідача Білої О.М. про призначення судової автотоварознавчої експертизи задоволено, призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель 308DПE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2 , а також зупинено провадження у справі на час проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дім Страхування», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів.

19 грудня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого він вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не відповідають обставинам справи та заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що якщо порівнювати висновки досліджень, які позивач надав до суду, то в них суттєво різняться не тільки розмір вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, а також і перелік запчастин, які підлягають заміні, кількість ремонтогодин та інші дані. Представник відповідача ОСОБА_9 вважає, що дані висновки не є доказами розміру спричиненої шкоди, оскільки особи, які проводили дослідження не попереджалися про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок та за відмову від виконання обов`язків. Посилаючись на висновок судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначає, що розмір матеріальної шкоди не має перевищувати 33992,20 грн. Крім того, висновок судового експерта, на думку представника відповідача ОСОБА_9 , спростовує розмір матеріальної шкоди, заявлений позивачем. Стосовно відшкодування моральної шкоди зазначив, що відповідних висновків медичних установ на підтвердження обставин, які зазначив позивач, ним не надано, а тому у задоволенні такої вимоги слід відмовити. Також вказує, що моральна шкода, заподіяна позивачу внаслідок нервової та психологічної напруги душевних страждань, тобто ушкодження здоров`я має відшкодовуватись страховою компанією за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, так як не перевищує встановленого ним ліміту. Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що ним завчасно у передбачені строки здійснено передачу автомобіля орендарю та доказів виконання сторонами вказаного договору, зокрема отримання позивачем від третьої особи ОСОБА_4 грошових коштів, доказів повернення позивачу спірного автомобіля внаслідок розірвання договору оренди. Вважає, що заявлена сума позивачем є надуманою та нічим не підтверджується.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_10 .О. заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 до судового засідання не з`явилися. Третя особа ОСОБА_3 надав заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову та слухати справу без його та його представника присутності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» та ОСОБА_4 , повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.

31 серпня 2015 року близько 06:50 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем швидкої медичної допомоги «Peugeot-Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Дніпропетровську на врегульованому світлофором перехресті вул. Радгоспної та пр. Слобожанського, виконуючи проїзд перехрестя з увімкненими маячками та звуковою сигналізацією на увімкнений в його напрямку червоний сигнал світлофора, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з мікроавтобусом «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який від удару виїхав на тротуар, скоїв наїзд на світлофор і перекинувся. В результаті ДТП автомобілям та світлофору спричинені механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року, яка набрала законної сили 19 липня 2016 року, відповідача визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (т.1 а.с.12-14).

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель 308 DПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, належить позивачу (т.1 а.с.24,219,239).

Автомобіль «Peugeot-Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності відповідачу КП «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» ОСОБА_11 МІСЬКОЇ РАДИ (т.1 а.с.120).

Третя особа ОСОБА_3 31 серпня 2015 року керував автомобілем швидкої медичної допомоги «Peugeot-Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі покладених на нього посадових обов`язків, оскільки працював в КП «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ на посаді водія на автомобілі швидка медична допомога «Peugeot-Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.117-119).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Peugeot-Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до полісу обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3271401 в ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОІНМЕД», яке в подальшому змінило назву на СТРАХОВУ КОМПАНІЮ «ДІМ СТРАХУВАННЯ», а потім на ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА» (т.1 а.с.46,126, т.2 а.с.95).

01 вересня 2015 року третя особа ОСОБА_4 та відповідач звернулися до ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОІНМЕД» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (т.1 а.с.109-111,127-128).

Звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої володільцю колісного транспортного засобу №11/09/15 від 17 вересня 2015 року встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 77572,76 грн, значення коефіцієнту фізичного зносу складає 0,7 строк експлуатації КТС більше 12 років (т.1 а.с.145-162).

04 серпня 2016 року третя особа ОСОБА_4 звернувся до СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ «ДІМ СТРАХУВАННЯ» із заявою про страхове відшкодування (т.1 а.с.139).

01 листопада 2016 року третій особі ОСОБА_4 виплачено страхове відшкодування у розмірі 49000 грн (т.1 а.с.136).

Однак, відповідно до звіту експертного дослідження автотоварознавця від 09 вересня 2015 року № 218/05, складеного судовим експертом ОСОБА_12 ., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 308CDi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових складає 144989 грн 36 коп.

З відповіді №126/17 на адвокатський запит від 12 вересня 2017 року вбачається, що позначення «модель 308 DПЕ» виробником не використовується, таке позначення робить реєстраційний відділ, який видає свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на висновки у звіті експертного дослідження автотоварознавця від 09 вересня 2015 року № 218/05 не впливає та є невірним для визначення моделі даної марки КТС, а правильне позначення моделі «308CDi» (т.1 а.с.231-232).

Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №4744-17 від 08 листопада 2018 року по результатам проведення судової автотоварознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель 308 DПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 31 серпня 2015 року з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, які підлягають заміні станом на вересень 2015 року з врахуванням вихідних даних «Заключения №218/15» складала 82992,20 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель 308 DПЕ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 31 серпня 2015 року з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, які підлягають заміні станом на вересень 2015 року з врахуванням вихідних даних «Отчета №11/09/15» складала 81120,90 грн (т.2 а.с.10-32).

Допитаний у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_13 повідомив, що до повноважень експерта не входить порівняння висновків інших експертів, брав лише дані з двох експертиз, які містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, саме відповідач несе відповідальність за відшкодування шкоди завданої позивачу його працівником третьою особою ОСОБА_3

Станом на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано позивачу матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 31 серпня 2015 року з вини його працівника.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди судом, відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22 січня 2019 року у цивільній справі № 676/518/17.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Так відповідно до звіту експертного дослідження автотоварознавця від 09 вересня 2015 року № 218/05, складеним судовим експертом Пилипенком А.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 308CDi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових складає 144989 грн 36 коп. (т.1 а.с.52-93).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що розмір матеріального збитку без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу є іншим, а ніж той, що зазначений в звіті експертного дослідження автотоварознавця від 09 вересня 2015 року № 218/05. Представник відповідача з відповідним клопотанням про проведення судової автотоварознавчої експертизи з метою встановити вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу до суду не звертався, своїми процесуальними правами розпорядився на власний розсуд.

Посилання відповідача на те, що звіт експертного дослідження автотоварознавця від 09 вересня 2015 року № 218/05, є неналежним доказом, оскільки особи, які проводили дослідження не попереджалися про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок та за відмову від виконання обов`язків судом до уваги не приймаються з огляду на наступне. Відсутність у зазначеному звіті експертного дослідження попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження. Так, згідно пункту 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5 у висновку експертного дослідження опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Крім того, судом враховується, що судовий експерт ОСОБА_12 зареєстрований в Реєстрі атестованих судових експертів.

Фотознімки пошкодженого автомобіля надані стороною відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки вони не є належними та допустимими доказами.

Таким чином, доводи відповідача щодо протиправності стягнення матеріальної шкоди без урахування коефіцієнту зносу судом відхиляються з вищезазначених підстав, а позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума матеріальної шкоди без урахування коефіцієнту зносу у розмірі 95989,36 грн (144989,36 – розмір страхового відшкодування в сумі 49000).

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди судом враховується наступне.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N4 від 31 березня 1995 року судам роз`яснено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП)

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок ДТП позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв`язку з переживанням нервового потрясіння, пошкодження його майна, позбавлення можливості використовувати пошкоджений автомобіль, в його звичний життєвий уклад були внесені значні зміни. Всі ці обставини порушили звичний спосіб життя позивача та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000 грн.

Доводи відповідача з приводу того, що моральна шкода повинна була бути виплачена страховою компанією судом не приймаються з огляду на наступне.

Статтею 261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позивач в даному випадку не просить стягнути моральну шкоду заподіяну у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а тому в страховика відсутній обов`язок відшкодування позивачу моральної шкоди.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування втраченої вигоди судом враховується наступне.

Згідно ч.2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Позивачем надано суду копію договору оренди автомобіля, який укладений між позивачем, як фізичною особою, та третьою особою ОСОБА_4 , також як фізичною особою, в простій письмовій формі (т.1 а.с.18).

Частиною 2 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Крім того, відповідно до відповіді Лівобережної ОДПІ м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позивач податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до Лівобережної ОДПІ не надавав (т.1 а.с.210).

Будь-яких інших належних та допустимих доказів втрати позивачем вигоди суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування втраченої вигоди задоволенню не підлягають, як такі, що не доведені.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише матеріальна шкода у розмірі 95989,36 грн та моральна шкода у розмірі 1000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з вищезазначених підстав.

Розподіляючи між сторонами судові витрати судом враховується наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі 761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції станом на час подання позову до суду – 09 березня 2017 року) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем зазначена ціна позову у розмірі 142989,36 грн, а тому під час подання позовної заяви позивачем повинен був бути сплачений судовий збір у розмірі 1429,89 грн (1% від ціни позову). Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2081,10 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача за на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 969,89 грн (1429,89*(95989,36+1000)/142989,36).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Чичеріна, буд. 88А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01995663), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Короленко, буд.21, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21870998), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі наземних транспортних засобів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ матеріальну шкоду у розмірі 95989,36 грн, моральну шкоду у розмірі 1000 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 969,89 грн, а всього 97959 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 25 (двадцять п`ять) коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: