Рішення № 8218156, 22.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р. Справа № 02/30-92 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьк - Оздоббуд”, м. Луцьк

до Закритого акціонерного товариства “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3”, смт. Демидівка

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2008р. та зобов’язання повернути частину приміщення гуртожитку

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Шевчук В.В. –представник, дов. від 22.02.2010р.

від відповідача: н/з

Права та обов’язки учаснику судового процесу роз’яснено відповідно до ст.ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено. Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

За згодою представника позивача в судовому засіданні згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач –ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” звернувся з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна: частини приміщення гуртожитку №9 (приміщення із 2-1 по 2-40) за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50 укладеного між ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” та ЗАТ “Демидівське СПМК-3” 02.10.2008р., який посвідчений державним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Леник Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1722 та застосувати наслідки визнання правочину недійсним шляхом повернення сторін до попереднього стану.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що при укладанні оспорюванного договору директором правління “Луцьк- Оздоббуд” було перевищено повноваження, надані п. 8.2 Статуту товариства, згідно якого директор товариства розпоряджається основними засобами товариства на суму, що не перевищує 5% статутного капіталу в рік, згідно висновку Волинь- Експерт від 31.03.2008р. вартість частини приміщення гуртожитку №9, яка продана по договору купівлі-продажу від 02.10.2008р.- 3090006 грн., розмір статутного капіталу товариства визначено в п.4.4 Статуту –2029777 грн. Крім того, рішенням загальних зборів учасників товариства від 02.10.2009р. було вирішено не проводити відчуження будь –яких основних засобів (нерухомого майна) товариства протягом місяця. Тобто, укладаючи договір купівлі - продажу, директор товариства порушив рішення загальних зборів товариства від 02.10.2008р. Оскільки директор не був наділений відповідним правом на укладання договору купівлі - продажу, як це передбачено чинним законодавством та статутом товариства даний договір підлягає визнанню недійсним.

Також ставить вимогу застосувати наслідки недійсності зобов’язання, передбачені ч.2 ст.208 ГК України –шляхом повернення сторін договору до попереднього стану.

          Відповідач в поясненні від 04.03.2009р. вимогу позивача відхиляє, вказуючи, що дійсно 02.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луцьк-Оздоббуд” та Закритим акціонерним товариством “СМПК-3”було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - частини приміщення гуртожитку №9 за адресою : м. Луцьк, пр. Волі,50, дана угода підписана на підставі вільного волевиявлення двох сторін, згідно вимог ст.203 Цивільного кодексу України та відповідає чинному законодавству. Щодо виконання даної угоди то 02.10.2008р. на підставі заяви Гнатюка В.Я. між сторонами по договору було підписано угоду про переведення боргу №1; твердження позивача про проведення 02.10.2008р. позачергових зборів учасників товариства, на яких ставилось питання про заборону відчуження майна не підтверджено належними доказами, оскільки питання щодо внесення змін до Статуту згідно листа-повідомлення планувалось розглядати на позачергових зборах 04.10.2008р. ; при проведенні зборів 02.10.2008р. порушено вимоги ст.61 Закону України “Про господарські товариства ”. Згідно ст.7 Закону України “Про господарські товариства ” та ст.83 Цивільного кодексу України зміни до Статуту починають діяти з моменту проведення їх реєстрації.

          Оскільки Гнатюк В.Я. був звільнений з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьк-Оздоббуд”04.10.2008р., то згідно положень Статуту товариства він мав повноваження на укладення договору купівлі-продажу 02.10.2008р., при тому, що ціна проданого приміщення гуртожитку №9 становила 86464,26грн., тобто 4% Статутного капіталу товариства, який становить 2029777,00грн., продаж майна відбувся згідно вимог чинного законодавства та у відповідності до п.8.2 Статуту товариства. В зв’язку з зазначеним в поясненні просить залишити позов без задоволення.

          19.02.2010р. позивачем через канцелярію подана заява про збільшення позовних вимог в якій вказано, що зі сторони ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” договір купівлі – продажу приміщення від 02.10.2009р. був виконаний в повному обсязі – передано приміщення гуртожитку № 9 (приміщення із 2-1 по 2-40) загальною площею 476,3 кв. м. за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50. Відповідачем, який по договору є Покупцем, вимоги п. 4.2 договору не виконані – несплачено кошти в сумі 86464,26 грн. шляхом готівкового чи безготівкового розрахунку на протязі чотирнадцяти днів з дня нотаріального посвідчення договору.

          При застосуванні наслідків визнання недійсності правочину посилається на положення ст. 216 ЦК України.

22.02.2010р. голова правління ЗАТ “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3” Гнатюк Ю.Я. ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить його підпис, та отримав згідно заяви від 22.02.2010р. копії документів.

Водночас, в судове засідання 22.02.2010р. на 14: 30 годину не з’явився, об 14:05 через канцелярію суду подав клопотання відкласти розгляд справи з метою подання заперечень по збільшеній вимозі та необхідністю залучення нових представників по справі.

Дане клопотання розглянуто в судовому засіданні та відхилено, як необґрунтоване.

При цьому судом взято до уваги те, що вимога про застосування наслідків визнання недійсним зобов’язання ставилася позивачем ще при подачі позову 16.01.2009р., в заяві від 19.02.2010р. лише зазначено про виконання сторонами договору купівлі – продажу.

Крім того, ухвалою суду про поновлення провадження у справі від 09.02.2010р., явка сторін не визнавалась обов’язковою, а коло представників юридичної особи не обмежене певним колом осіб.

За статтею 69 ГПК України спір має бути вирішено судом у строк не більше двох місяців, а згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добровільно користуватися належними їм процесуальними правами.

Тому суд вважає, що заява про відкладення розгляду справи подана відповідачем лише з метою затягування розгляду справи.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається наступне.

02.10.2008р. між ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” в особі генерального директора Гнатюка Володимира Ярославовича та Закритим акціонерним товариством “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3” в особі голови правління Гнатюка Юрія Ярославовича було укладено договір купівлі – продажу нерухомого майна (а.с. 9-10).

За даним договором (п. 2.1) продавець продав, а покупець купив нерухоме майно – частину приміщення гуртожитку № 9 (приміщення із 2-1 по 2-40), в спільному користуванні: тамбур 1 пл. 2,5 кв. м.

В пункті 2.3 договору зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Волинської області від 07.10.2009р., справа № 6/62-72.

Згідно п. 3.1 продаж частини приміщення гуртожитку здійснено за 86464,26 грн., яку Покупець зобов’язується сплатити Продавцеві шляхом готівкового або безготівкового розрахунку на протязі чотирнадцяти днів з дня нотаріального посвідчення договору.

02.10.2008р. між сторонами укладено угоду № 1 про переведення боргу (а.с 49).

По акту прийому – передачі від 02.10.2008р. генеральний директора ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” Гнатюк В.Я. передав, а голова правління ЗАТ “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3” Гнатюк Ю.Я. прийняв частину приміщення гуртожитку № 9 (приміщення із 2-1 по 2-40) згідно договору купівлі – продажу від 02.10.2008р. (а.с.50).

Згідно Статуту ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд”, зареєстрованого 26.12.2007р., учасниками товариства є Гнатюк Андрій Ярославович з часткою 16,66% в Статутному капіталі, Гнатюк Володимир Ярославович з часткою 6,42 % , Гнатюк Юрій Ярославович 16,66%, Пращур Петро Михайлович – 50,00%, Толстенюк Ольга Олексіївна – 10,26%.

Розмір статутного капіталу на момент реєстрації становив 2029777 грн.

В силу статті 4 Закону України “Про господарські товариства ” товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.

Статтею 62 вказаного закону передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

          Згідно п.6.1 Статуту ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” вищим органом товариства є загальні збори учасників. Компетенція загальних зборів учасників , порядок їх скликання та прийняття рішень визначаються Статутом і внутрішніми документами товариства та чинним законодавством.

          Пунктом 6.2 передбачено, що виконавчим органом управління товариства є Директор.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення бо виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Відповідно до п. 4.7 Статуту зменшення статутного капіталу здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у випадках передбачених чинним законодавством з повідомленням кредиторів. Рішення товариства про зміни Статутного капіталу вступає в силу з дня внесення цих змін в державний реєстр.

Пунктом 7.3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься зміна розміру його статутного капіталу (пп. «б»), розпорядження основними засобами товариства на суму, що перевищує 5% статутного капіталу в рік (пп. «м»). Вищезазначені повноваження не можуть бути переданні іншим органом товариства.

Згідно п. 8.1 Статуту виконавчим органом управління товариства є директор, який здійснює загальне керівництво товариства в період між загальними зборами. До повноважень директора згідно п. 8.2 Статуту відноситься розпорядження основними фондами товариства на суму, що не перевищує 5% статутного капіталу в рік.

Як вбачається з відомості руху основних засобів та нарахування амортизації по ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” за перший квартал 2008р. загальна вартість основних засобів станом на 01.04.2008р. становила 1350 421грн.

Згідно акту від 31.01.2008р. за підписом директора ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” Гнатюка В.Я. було списано товарно - матеріальних цінностей на суму 6549 грн., по договору купівлі – продажу від 24.09.2008р. між ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” та ТзОВ «Західпромфірми» відчужено житлові приміщення на суму 9146 грн.

В цілому, з врахуванням договору купівлі – продажу від 02.10.2008р., який є предметом спору, зменшений статутний капітал товариства у 2008році на суму 102159,26 грн. (6549+9146+ 86464,26), що становить 7,46% від залишкової вартості основних засобів, яка станом на 01.01.2008р. становила 1350421 грн.

Рішення загальних зборів учасників товариства ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” на яких розглянуто питання про відчуження частини приміщення гуртожитку площею 476,3 кв. м. за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50, як це передбачено Законом України «Про господарські товариства» та п. п. 4.7, 7.3 Статуту товариства, суду не представлено.

Водночас, рішенням позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Луцьк – Оздоббуд» від 02.10.2008р., яке є чинним на момент розгляду справи, було введено мараторій на відчуження основних засобів генеральним директором товариства терміном на двадцять календарних днів та зазначено, що відчуження основних засобів здійснювати виключно за рішенням загальних зборів учасників.

В Роз’ясненні Президії Вищого господарського суду від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення справ, пов’язаних з визнанням угод недійсними» зазначено, що угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Частинами 1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної діяльності

За статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи оспорюваний договір купівлі – продажу нерухомого майна від 02.10.2008р. підписаний генеральним директором ТзОВ «Луцьк – Оздоббуд» Гнатюком Володимиром Ярославовичем та головою правління ЗАТ Гнатюком Юрієм Ярославовичем, які є учасниками ТзОВ «Луцьк – Оздоббуд» .

За статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Договір купівлі – продажу зі сторони продавця виконано повністю - ТзОВ «Луцьк – Оздоббуд» передано частину приміщення гуртожитку № 9 за актом прийому – передачі від 02.10.2008р. Покупцю ЗАТ “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3” (а.с. 50) , доказів перерахування коштів за приміщення, як це передбачено п. 4.1 договору, ненадано.

З врахуванням зазначеного вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі – продажу від 02.10.2008р. та застосування наслідків визнання угоди недійсною шляхом зобов’язання ЗАТ “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3” повернути ТзОВ «Луцьк – Оздоббуд» частину приміщення гуртожитку № 9 (приміщення із 2-1 по 2-40) загальною площею 476,3 кв. м. за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50, відповідає чинному законодавству, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем витрати по оплаті державного мита в сумі 950 грн.(з них 85 грн. по немайновій вимозі та 865 грн. по майновій вимозі) та витрати на ІТЗ в сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 92, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, Законом України «Про господарські товариства», Роз’ясненням Президії Вищого господарського суду № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення справ, пов’язаних з визнанням угод недійсними», ст. ст. 33,43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.           Позов задоволити повністю.

2.          Визнати недійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна (частини приміщення гуртожитку № 9 (приміщення із 2-1 по 2-40) загальною площею 476,3 кв. м. за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50 від 02.10.2008р. укладений між ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” та ЗАТ “Демидівське СПМК-3”

3.          Зобов’язати ЗАТ “Демидівське СПМК-3”(Демидівський р- н, смт. Демидівка, вул. Будьонного, буд. 2, р/р 260003151 в РОД РБ «Аваль» м. Рівне, МФО 333227, ЄДРПОУ 00910676) повернути ТзОВ “Луцьк - Оздоббуд” (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2, р/р 260003005631 в ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 303569, ЄДРПОУ 05505667) приміщення гуртожитку № 9 (приміщення із 2-1 по 2-40) загальною площею 476,3 кв. м. за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 50

4.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона-3” (Демидівський р- н, смт. Демидівка, вул. Будьонного, буд. 2, р/р 260003151 в РОД РБ «Аваль» м. Рівне, МФО 333227, ЄДРПОУ 00910676) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьк - Оздоббуд” (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2, р/р 260003005631 в ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 303569, ЄДРПОУ 05505667) 950 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ.

Суддя                                                   Софія Василівна Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення 26.02.2010р.

Суддя