Вирок № 82181180, 04.06.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2242/15-к

Провадження № 1-кп/175/99/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Бойка О.М.,

суддів - Бровченка В.В., Реброва С.О.

при секретарі Сотник Г.В.,

за участю сторін:

прокурора Нероди Д.Д.,

захисників Голіцина О.М., Ходюша А.М., Губи А.В.

Прудовського В.Д.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

а також потерпілої ОСОБА_5 і її представника Іванової В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське кримінальне провадження 12015040440000544 за обвинуваченням у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого по АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше судимого:

-03.08.1997 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 142 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна;

-28.07.2005 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за с. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі

- 26.04.2012 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст. 213 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн.,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився с. Петрівна м. Херсона, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, проживаючого по АДРЕСА_4 , раніше судимого:

1)09.07.1992 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ст. ст. 142 ч.3, 140 ч.2, 215-3 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі;

2)17.08.1998 року Сарненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст. 183-3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

3)19.09.2005 року Апеляційним судом Хмельницької області за ч.3 ст. 187 КК України до 8-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 01.06.2012 року по відбуттю строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2015 року у вечірній час ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Дніпропетровську (Дніпрі), точної адреси у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, зустрівся з раніше знайомими ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невстановленою органом досудового розслідування особою (далі невстановлена особа), та дізнавшись, що останні висловлюють намір на вчинення таємного викрадення чужого майна, вказав місце зберігання бетономішалки, що перебувала на території домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , та у подальшому ОСОБА_9 на транспортному засобі «ВАЗ-21099» державний номер НОМЕР_1 відвіз останніх за вказаною адресою.

11.03.2015 року приблизно о 22.00 годині, прибувши до вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлена особа проникли на територію домоволодіння, що належить потерпілій ОСОБА_13 , а ОСОБА_9 залишився у автомобілі.

Перебуваючи на території зазначеного домоволодіння ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та невстановлена особа, маючи при собі підготовленні знаряддя злочину - шапки з прорізами для очей, рукавиці та зброю, про наявність яких не був обізнаний ОСОБА_9 , побачили світло у будинку та усвідомлюючи, що у будинку знаходяться власники, у останніх виник злочинний умисел на вчинення розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло.

Після цього ОСОБА_10 , реалізовуючи злочинний умисел, шляхом зламу вікна проник у приміщення житлового будинку АДРЕСА_5 , та відкрив вхідні двері з метою проникнення до будівлі співучасників злочину ОСОБА_14 та невстановленої особи.

У цей час ОСОБА_12 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, проник у будинок через вікно та тримаючи в руках зброю, побачив раніше незнайому ОСОБА_13 , яка мешкала у вказаному будинку, та приблизившись до неї, приставив зброю до обличчя останньої, чим придушив її волю до опору, та умисно поваливши на підлогу, тримаючи руками за шию, почав душити. При цьому, співучасник злочину ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, побачив раніше незнайому ОСОБА_15 , яка знаходилась у вказаному будинку, та приблизившись до неї умисно наніс кулаком руки три удари в область правої руки, чим придушив її волю до опору. Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невстановлена особа, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно проникнувши у житло та застосувавши до потерпілих насильство, небезпечне для їх життя та здоров`я, шляхом розбійного нападу заволоділи чужим майном, а саме:

-приналежним потерпілій ОСОБА_5 :

?телевізором марки LG LB563V-ZT, діагональ 32 дюйми, с.н. 412RABXOX301 вартістю 3 900 гривень;

?телевізором марки LG LB563V- ZT, діагональ 42 дюйми, с.н. 501RATS4S889 вартістю 5 650 гривень;

?телевізором марки LG LB563V- ZT, діагональ 47 дюймів, вартістю 10 600 гривень;

?обручкою, 585 проба, вагою 7 грамів, виготовлена у 1976 року, вартістю 3 500 гривень;

?золотим ланцюжок, довжиною 65 сантиметрів, 585 проба, вагою 5,5 грамів, виготовлений у 1980 року, вартістю 2 750 гривень;

?золотим кулоном, розмірами 4 на 3 сантиметри, всередині якого знаходиться камінь зроблений з нефриту зеленого кольору із зображенням знака зодіаку «Козеріг», 585 проба, виготовлений 1980 року, вагою 4 грама, вартістю 2000 гривень;

?срібними сережками форми квітки лілії, розмір приблизно 18 на 10 міліметрів, проба 975, 2000 рік випуску, вага 20 грам, вартістю 220 гривень;

?срібним ланцюжком, довжиною 55-60 сантиметрів, з алмазною нарізкою, проба 975, вага 10 грамів, виготовлений у 2000 році, вартістю 110 гривень;

?католицьким хрестиком, вироблений з крапельного срібла, розмір 30 на 20 міліметрів, 975 проба, вага 30 грам, вартістю 330 гривень;

?USB флеш-пам`ять на 16 GB, вартістю 70 гривень;

?USB флеш-пам`ять на 2 GB, вартістю 40 гривень;

?мобільним телефоном «FLY BL 4507», білого кольору, Imei1: НОМЕР_4, вартістю 610 гривень;

?мобільним телефоном Iphone 3G, виробництва 2011 року, вартістю 800 гривень;

?модемом 3G «Jabra BT2045», виробництва 2012 року, вартістю 200 гривень;

?нетбуком «Asus X200 MA-KX241D» виробництва 2011 року, білого кольору, вартістю 4 600 гривень;

?ноутбуком «Asus X450 LDV-WX221D», виробництва 2008 року, темно-сірого кольору вартістю 7150 гривень;

?планшетом «Samsung Galaxy Home», виробництва 2014 року, вартістю 4550 гривень;

?набором із восьми тарілок, а саме кришкою блакитного кольору металевою, основа з лози, по колу п`ять різних тарілок зроблених з фарфору, шоста посередині в рожево-бузкова квіточках, зроблений з німецького фарфору, виробництва 2013 року, вартістю 150 гривень;

?швейцарським годинник «Armani», 2009 рік випуску, вартістю 1000 гривень;

?сумкою світло-коричневого кольору, вироблена з тканини, виробництва 2014 року, розмірами 190Х220 мм., вартістю 50 гривень;

?сумкою червоного кольору, вироблена з натуральної шкіри, розмірами 200Х280 мм., вартістю 300 гривень;

?сумкою чорного кольору, розмір 100Х150Х100 сантиметрів, виробництва 2011 року, вартістю 300 гривень;

?вішалкою металевою на шість гачків, розмірами 600х100 сантиметрів, виробництва 2014 року, вартістю 100 гривень;

?електричним дротом марки ШВВП розмірами 3х2,5 мм, довжиною 40 метрів, білого кольору, вартістю 50 гривень;

?картину, із зображенням міського пейзажу, розмірами 750 Х 550 мм, виробництва 2014 року, вартістю 200 гривень;

?срібним обручем шириною 3 міліметри, проба 975, вартістю 200 гривень;

?підвіскою з ажурного срібла та напівдорогоцінного каміння, сіро-блакитного кольору, проба 975, вага 100 грам, вартістю 1100 гривень;

?намистом з натуральних річкових перлин, білого кольору, довжиною 55 сантиметрів, розмір намистин 7 міліметрів, вартістю 250 гривень;

?бузковим мішечком із золотим малюнком, на золотому шнурку, розміри 12 на 6 сантиметрів, вартістю 10 гривень;

?намистом з натуральних річкових перлин, білого кольору, довжиною 50 сантиметрів, виробництва 2013 року, вартістю 250 гривень;

?набором намистин і сережок прямокутної форми ярко-жовті та коричневі смужки на зеленому тлі (виробництво Домініканської республіки, довжина 50 сантиметрів) вартістю 100 гривень;

?набором: срібний ланцюжок, товщиною 3 мм., довжиною 70 сантиметрів зі складним плетінням і підвіскою з напівдорогоцінного каменю блакитного кольору з прожилками, виробництво Домініканської республіки, 200 гривень;

?брелком, зробленим з натурального напівдорогоцінного каменю, темно-коричневого кольору, овал 60 мм, на якому зображена Свята Галина , виробництва 2014 року, вартістю 100 гривень;

?футляром чорним, замінник шкіри, вартістю 20 гривень;

?скринькою дерев`яною, різьблена, коричневого кольору (розмір 100Х200Х70 міліметрів), вартістю 50 гривень;

?браслетом тонкої ажурною роботи, метал - мельхіор з каменями з бірюзи, ширина 30 міліметрів, довжина 210 міліметрів, виробництва 2014 року, вартістю 100 гривень;

?праскою електричною «Bosh», з 5-ю програмами (виробництво Німеччина, салатового кольору зверху - пластик, основа - металева, виробництва 2014 року, вартістю 500 гривень;

?шкіряними рукавичками, чорного кольору, вартістю 80 гривень;

?шкіряними рукавичками, чорного кольору, вартістю 80 гривень;

?окулярами марки «CHANEL», виробництва 2013 року, вартістю 300 гривень;

?окулярами марки «Versace», виробництва 2013 року, вартістю 300 гривень;

?спортивною сумкою червоного кольору, розмірами 45 на 30 см і товщина 20 сантиметрів, марки «MIDOCEANBRANDS», виробництва 2013 року, вартістю 100 гривень;

?жіночим спортивним костюмом марки «Adidas», а саме курткою рожевого кольору, штани чорного кольору по-боках яких знаходяться білі лампаси, виробництва 2013 року, вартістю 300 гривень;

?кросівками чорного кольору марки «Nike», виробництва 2013 року, вартістю 150 гривень;

?намистом «Агат», вироблено і з натурального каменю, розміри 60 сантиметрів, вартістю 150 гривень;

?гаманцем шкіряним яскраво-червоного кольору марки «Neri Karra» розмірами 90х120 мм., виробництва 2014 року, вартістю 450 гривень;

?гаманцем шкіряним коричневого кольору марки «Petec», розміри 80х180 мм., виробництва 2013 року, вартістю 400 гривень;

?гаманцем світло-коричневого кольору, замінник шкіри, розміри 80х150 мм., рік випуску 2014, вартістю 100 гривень, а всього на загальну суму 54 980 гривень, та грошовими коштами в розмірі 47 000 російських рублів (16698,16 гривень) і 4000 доларів (86211,74 гривень), що згідно офіційного курсу української грошової одиниці, встановленого Національним банком України станом на 28.05.2015 року становить: 2155,2936 гривень за 100 доларів США; 3,5528 гривень за 10 російських рублів;

-приналежним потерпілій ОСОБА_15 :

?мобільним телефоном «NOKIA» 5800 «XpressMusic» imei:

НОМЕР_2 вартістю 300 гривень, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 157889 гривень 90 копійок і потерпілій ОСОБА_15 у розмірі 300 гривень, після чого з вищевказаним майном з місця вчинення злочину зникли.

Через нетривалий час ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невстановлена особа повернулись до транспортного засобу «ВАЗ-21099», у якому знаходився ОСОБА_1 , при цьому мали при собі три телевізори, сумку чорного кольору та поліетиленові пакети, які поклали до багажника та салону автомобіля, повідомивши ОСОБА_17 про необхідність швидкого зникнення з місця скоєння злочину.

Після початку руху транспортного засобу, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлена особа повідомили ОСОБА_1 про вчинення ними розбійного нападу на двох жінок, одна з яких була похилого віку, які перебували у будинку АДРЕСА_5 та спричинення їм тілесних ушкоджень.

У ході розбійного нападу потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців, розташованих по зовнішньо-задній поверхні правого плеча у верхній третині, передній та зовнішньо-задній поверхні правого передпліччя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Також потерпілій ОСОБА_15 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого вколоченого уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні, та садна у внутрішнього кута правої брови, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

ОСОБА_9 , будучи достовірно обізнаним про факт вчинення особливо тяжкого злочину ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та невстановленою особою, шляхом надання активної допомоги щодо зникнення співучасників вчинення розбійного нападу з місця скоєння кримінального правопорушення та перевезення майна здобутого злочинним шляхом, приховав особливо тяжкий злочин, який заздалегідь не обіцяв приховати.

Крім того, ОСОБА_4 у невстановлені у ході досудового розслідування час та місці, маючи умисел на носіння, зберігання, придбання бойових припасів, а також на носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, придбав у невстановлених в ході досудового розслідування осіб предмети схожі на патрони калібру 9 мм у кількості 3 штук і ніж металевий, та усвідомлюючи, що не має передбаченого законом дозволу на вказані патрони та ніж, став носити та зберігати їх при собі.

У подальшому 17.03.2015 року в період часу з 18:01 по 18:10 годину в приміщенні Дніпропетровського РВ ГУМВС (Дніпровського РВП), розташованого за адресою: вул. Совхозній (В. Сухомлинського), 38 смт. Ювілейне (Слобожанське) Дніпропетровського (Дніпровського) району Дніпропетровської області в ході огляду у ОСОБА_4 були виявлені та вилучені:

-боєприпаси - три 9 мм пістолетні патрони до пістолету

Макарова (ПМ), промислового виробництва, придатні для стрільби, які він незаконно умисно придбав, носив, зберігав при собі без передбаченого законом дозволу;

-ніж металевий - який є короткоклинковою холодною зброєю,

виготовленою саморобним способом по типу канадських ножів (США), який він незаконно умисно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою провину по зміненому прокурором обвинуваченню за ч.1 ст.396 КК України та у вчиненому щиросердно покаявся, приніс вибачення потерпілій ОСОБА_13 , цивільний позов якої визнав, оскільки в результаті його дій останній було спричинено матеріальну та моральну шкоду, але при вирішенні питання розміру відшкодування покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнав частково, пояснив, що тільки проник у житло ОСОБА_5 , а участі у розбійному нападі не приймав, а намагався тільки таємно викрасти майно. Цивільний позов не визнавав. Просив змінити обвинувачення та перекваліфікувати його дії за ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомили, що раніше між собою та обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайомі не були та заперечують будь-яку причетність до розбійного нападу вчиненого на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_15 Пояснили, що покази, дані ними органу досудового розслідування, вони давали під тиском співробітників правоохоронних органів, вважали докази отримані під час слідчих дій недопустимими. Цивільний позов не визнали.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у носінні та зберіганні набоїв та ножа заперечував. Пояснив, що ці речі йому підклали співробітники правоохоронних органів. Вважав, що його навмисно втягнули у цю справу через наявність в нього судимості за аналогічний злочин.

Вина обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими судом наступними доказами:

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка у судовому засіданні пояснила, що 11.03.2015 року приблизно 22 години вона знаходилась у себе в вдома, за адресою: АДРЕСА_5 , разом зі своєю подругою ОСОБА_15 До її кімнати увірвався чоловік у камуфляжній формі та гумовій масці. За пів хвилини до цього почула крик з великої кімнати, в якій спала її приятелька. Через декілька хвилин до неї у кімнату увірвався чоловік з пістолетом. Встигла роздивитись. Кімната велика він потрапив під електричне освітлювання, яке не було ще вимкнено. Почула наказ «Обличчям до низу» Він кинув її на підлогу, шия впиралася об кут ліжка та тумби. Невідомий чоловік вимагав гроші, банківські картки, прикраси, питав: хто ще є у будинку. Вона впала потягнула на себе ковдру на голову щоб її не зашкодили. Після нього приходили ще два рази. Усього тричі. Людина с пістолетом був ОСОБА_3 на впізнанні його впізнала. Другий - нижче зростом, спортивної статури, його немає серед присутніх обвинувачених. Потерпіла пояснила, що їй було видно з її спальні крізь відкриті двері все, що відбувалось в залі. Двоє людей, один високий, повненький, другий - невисокого зросту, худий. Вони постійно курсували від парадних дверей до внутрішніх дверей які виходять у двір. Вона бачила, що вони виносять речі, щось скидали, можливо те, що не підходило. У будинку стояв гуркіт. У той час коли ці двоє перебували в залі - знімали картини, вази, дзеркала, посуд, комп`ютери. У той час коли вона бачила, що в головній кімнаті ходять двоє людей, гуркіт в сусідній кімнаті де кабінет робочий в якому всі документи, робочі матеріали. Там були мінімум дві людини. Поруч з кабінетом знаходиться ванна, її приятелька злякавшись перебігла з цієї кімнати в ванну при цьому за нею побіг один з нападників, побив вітражні двері. У цих двох яких вона найбільше бачила, впізнала - ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . ОСОБА_2 під час слідчого експерименту її будинку, коли він увійшов вона відразу його впізнала як він розкривав вікно, як заходили через вікно і як відкривали двері, щоб зайшли всі інші. ОСОБА_1 бачила як він піднімався на другий поверх з кимось другим якого вона не запам`ятала. Там вони намагалися відкрити вікно, щоб скоротити шлях виносу речей. Вони зламали вікно.

За обставин, вказаними потерпілою ОСОБА_5 в судовому засіданні, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та приведена до присяги, судом установлено, що особа у камуфляжній формі із предметом схожим на пістолет зайшла до кімнати будинку АДРЕСА_5 , скинув її на підлогу, вимагав гроші цінні речі банківські картки, погрожуючи застосуванням фізичного насильства небезпечного для життя і здоров`я (один з нападників мав предмет схожий на пістолет - револьвер, який приставив до її голови, тримаючи її за руки трусив при цьому вона вдарилась головою та шиєю, придушував її до підлоги рукою в області верхньої частини грудної клітки) яке потерпіла сприймала, як реальну загрозу для свого життя та здоров`я.

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні повідомив, що 11.03.2015 року у денний час доби надаючи послуги щодо перевезення пасажирів на транспортному засобі «ВАЗ-21099», отримав замовлення та прибувши за вказаною адресою, зустрів раніше малознайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_22 (повних анкетних даних якого не знає), та у подальшому за вказівкою пасажира підібрав ще двох осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , після чого відвіз вказаних осіб до сел. Таромського, де вказані особи вийшли та попрямували до приватного будинку та чоловік на ім`я ОСОБА_22 попрохав зачекати. Близько через хвилин 40 до автомобіля ОСОБА_1 сіли чоловік на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та повідомили про необхідність руху у напрямку ж/м Лівобережний. Під час руху чоловік на ім`я ОСОБА_22 повідомив, що не має коштів для розрахунку за надані послуги, та не відпустить ОСОБА_1 поки вони не знайдуть грошові кошти, та почав вимагати від ОСОБА_1 інформацію щодо місця можливого вчинення таємного викрадення майна. У подальшому ОСОБА_1 повідомив чоловіку на ім`я ОСОБА_22 , що знає де перебуває бетономішалка, яку можна викрасти. Далі, отримавши вказівку щодо необхідності відвезти раніше вказаних осіб до місце знаходження бетономішалки, ОСОБА_1 попрямував до будинку АДРЕСА_5 Прибувши до вищевказаного домоволодіння ОСОБА_1 зупинився та повідомив ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та чоловіку на ім`я ОСОБА_22 місце знаходження бетономішалки на території домоволодіння, після чого останні вийшли з автомобіля, а ОСОБА_1 залишився їх чекати. Близько через 15-20 хвилин до автомобіля підбігли ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та чоловік на ім`я ОСОБА_22 маючи при собі три телевізори, сумку чорного кольору та поліетиленові пакети, які у подальшому поклали до багажника та салону автомобіля. та сказали ОСОБА_1 щоб він рушав. Під час руху ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлений в ході досудового розслідування чоловік на ім`я ОСОБА_22 , повідомили ОСОБА_1 про вчинення ними розбійного нападу на двох жінок, одна з яких похилого віку, які перебували у будинку АДРЕСА_5 та про спричинення їм тілесних ушкоджень. У подальшому ОСОБА_1 отримав вказівку про необхідність руху до вул. Червоного Козачества у м. Дніпропетровську, де по прибуттю з автомобіля вийшли малознайомий чоловіка на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , забравши із собою речі, які попередньо поклали до автомобіля. Після чого від чоловіка на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_1 отримав 300 (триста) доларів США за надання послуг перевезення, а від ОСОБА_3 вказівку про необхідність його відвезти до с. Таромське.

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 , який у судовому засіданні повідомив, що він 11.03.2015 року спільно з ОСОБА_1 та трьома раніше невідомими йому особами (кавказької зовнішності, анкетні данні яких йому не відомі) прибув до території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , з метою вчинення крадіжки з будинку та у подальшому через відсутню секцію паркану проникли до території домоволодіння ОСОБА_5 , де у подальшому ОСОБА_2 шляхом зламу металопластикового вікна спільно з невідомою особою проник до будинку, однак після того, як ОСОБА_2 побачив у будинку жінок одразу ж вийшов через металопластикові двері з будинку, чим надав змогу потрапити у будинок іншим співучасникам злочину, у тому числі і ОСОБА_1 тільки таємно викрасти майно.

Показаннями свідка ОСОБА_23 , який у судовому засіданні показав, що йому знайомий обвинувачений який сидить по середині ( ОСОБА_4 ). Десь в середині березня 2015 року він йшов з роботи (приблизно після 18-00 годин) і до нього підійшли працівники поліції та попросили бути (свідком) при проведенні слідчої дії - вилучення (впізнання) викраденого майна, яка проводилася у кабінеті Дніпровського РВ. Крім нього був присутній слідчий та ще один свідок. Слідчим йому було роз`яснено права та обов`язки. Точно пам`ятає, що був ніж з дерев`яним руків`ям, шкіряним коричневим чохлом, було, здається 3 (три) патрони та маска чорного кольору (балаклава), яка була вилучена із дорожньої сумки. Зазначені речі діставав особисто обвинувачений. Всі вилучені речі фіксувалися у протоколі огляду, який він особисто читав. Обвинувачений відмовився від підпису протоколу огляду. Після виявлення речей ОСОБА_4 спочатку погодився що це його речі, а потів почав міняти свої показання та говорив, що не знає звідки вони взялися. Під час слідчої дії відео не велося, але здійснювалося фотографування. Коли обвинувачений діставав речі із сумки, то говорив, що ніж його, при цьому казав, що приніс його слідчому, щоб показати що продають у вільному доступі. Піскун відразу сказав, що патрони не його.

Письмовими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження № 12015040440000544, зокрема:

-витягом з кримінального провадження, відповідно до якого

11.03.2015 року до ЄРДР внесено відомості за фактом розбійного нападу на ОСОБА_5 та ОСОБА_15 поєднаного з погрозою насильства та заволодіння майном (а.п.1-2,том № 1);

-протоколом від 11.03.2015 року, зареєстрованим у журналі

єдиного обліку заяв і повідомлень про злочини 11.03.2015 року за вх. №1769, згідно з яким у ОСОБА_5 прийнято заяву про вчинення відносно неї розбійного нападу, поєднаного з насильством і заволодінням майном (а.п.6,том № 1);

-протоколом огляду та фото таблицею для нього від 12.03.2015

року, згідно з яким з дозволу ОСОБА_5 здійснено огляд місця скоєння злочину розбійного нападу на ОСОБА_5 та ОСОБА_15 поєднаного з погрозою насильства та заволодінням майном - домоволодіння АДРЕСА_5 . В ході огляду виявлено та вилучено: з внутрішньої сторони вікна будинку - 1 слід рукавички на 1-й липкій стрічці. З ванної кімнати будинку: фрагмент скла зі слідами РБК на 1-му ватному тампоні. З підлоги ванної кімнати будинку - зішкріб РБК на 1-му ватному тампоні. З вулиці - кабель чорного кольору від телевізора. Зазначені речі визнані речовими доказами (а.п.7-21 том №1; а.п.113-114 том №2);

-актом від 12.03.2015 року, відповідно до якого у ході огляду

місця скоєння злочину було застосовано службову собаку, яка взяла слід від крові та вивела працівників на задній двір та сусідню вулицю, де було знайдено електричний кабель від телевізора чорного кольору (а.п.22 том №1);

-висновком №04-02-22 від 29.05.2015 року, згідно з яким слід рукавички, вилучений 11.03.2015 року в ході проведення огляду будинку АДРЕСА_5 придатний для встановлення групової належності слідоутворюючого об`єкту (а.п.28-30 том №1);

-речовим доказом - слідом печатки, що вилучений в ході огляду місця скоєння злочину домоволодіння АДРЕСА_5 колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області (а.п.31-32 том №1);

-речовим доказом - електричним кабелем від телевізора чорного кольору, що вилучений в ході огляду місця скоєння злочину домоволодіння АДРЕСА_5 колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області (а.п.33-34 том №1);

-документами, що підтверджують факт наявності ті вартості викраденого у ході розбійного нападу майна (а.п. 41-44, 47 том №1);

-протоколом огляду 12.03.2015 року, згідно з яким з дозволу ОСОБА_5 здійснено додатковий огляд місця скоєння злочину розбійного нападу на ОСОБА_5 та ОСОБА_15 поєднаного з погрозою насильства та заволодінням майном - домоволодіння АДРЕСА_5 колишнього Дніпропетровського) району Дніпропетровської області (а.п. 81-83 том №1). У ході проведення додаткового огляду здійснювався відеозапис, який є речовим доказом у справі (а.п. 84 том №1);

-рапортами та інформуваннями, згідно з якими в ході проведення оперативно розшукових заходів встановлено можлива причетність до скоєння розбійного нападу громадянина ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (а.п. 90-93 том №1);

-рапортом від 17.03.2015 року, відповідно до якого з метою виявлення та викрадення викраденого у ході розбійного нападу майна є доцільність проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 та ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою (а.п.102, 108-109 том №1);

-протоколом обшуку від 19.03.2015 року, згідно з яким у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено викрадений у ході розбійного нападу на ОСОБА_5 телевізор марки LG-32LB563V чорного кольору, який визнано речовим доказом (а.п.110-111, 112 том №1);

-протоколом огляду предмета від 18.03.2015 року, згідно з яким ОСОБА_26 добровільно видав працівникам поліції викрадений у ході розбійного нападу на ОСОБА_5 телевізор марки «LG-42LB563V» чорного кольору, пояснивши при цьому, що зазначений телевізор приніс його зять ОСОБА_2 (а.п.142-144, 145 том №1);

-постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань (а.п. 159-160 том №1);

-витягом з кримінального провадження, відповідно до якого 27.05.2015 року до ЄРДР внесено відомості за фактом носіння, зберігання, бойових припасів та іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу (а.п.161 том №);

-рапортом від 27.05.2015 року, згідно з яким 17.03.2015 року у ОСОБА_4 виявлені та вилучені предмети схожі на патрони 9 мм у кількості 3 шт., які згідно висновку балістичної експертизи №44/70/07-253 від 13.05.2015 року є боєприпасами - пістолетними патронами до пістолету Макарова (ПМ) промислового виробництва, придатними для стрільби (а.п.165 том №1);

-витягом з кримінального провадження, відповідно до якого 27.05.2015 року до ЄРДР внесено відомості за фактом вилучення металевого ножа, який згідно висновку судової експертизи холодної зброї №04/03-27 від 30.04.2015 року є короткоклинковою холодною зброєю, виготовлений саморобним способом по типу канадських ножів (а.с.166 том №1);

-рапортом від 27.05.2015 року, відповідно до якого 17.03.2015 року виявлений та вилучений у ОСОБА_4 металевий ніж, згідно висновку судової експертизи холодної зброї №04/03-27 від 30.04.2015 року є короткоклинковою холодною зброєю, виготовлений саморобним способом по типу канадських ножів (а.п.170 том №1);

-протоколом огляду від 17.03.2015 року у ході проведення якого оглянуті виявлені у ОСОБА_4 . металевий ніж та предмети схожі на патрони 9 мм у кількості 3 шт. (а.п. 171-174 том №1);

-висновком №04/03-27 від 30.04.2015 року, згідно з яким ніж, вилучений 17.03.2015 року у ОСОБА_4 являється короткоклинковою холодною зброєю, виготовленим саморобним способом по типу канадських ножів. Зазначений ніж визнано речовим доказом (а.п. 180-182, 183 том №1);

-висновком №04/03-27 від 30.04.2015 року, згідно з яким патрони у кількості 3 шт., вилучені протоколом огляду від 17.03.2015 року у ОСОБА_4 є боєприпасами 9 мм - пістолетними патронами до пістолету Макарова (ПМ), промислового виробництва. Патрони призначені для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ) і Стєчкіна (АПС). Патрони до стрільби придатні. Зазначені патрони визнані речовим доказом (а.п. 188-190, 193 том №1);

-речовим доказом у справі - маска чорного кольору, вироблена з тканини, на якій розташовані 3 порізи, вилучена у ході огляду ОСОБА_4 17.03.2015 року, що передана відповідно до квитанції №00000074 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ (а.п. 193-194 том №1);

-висновком експерта №1039е від 17.03.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді - трьох синців, розташованих по зовнішньо-задній поверхні правого плеча у верхній третині, передній та зовнішньо-задній поверхні правого передпліччя. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися не менш як від трьох механічних дій тупим твердим предметом (предметами). Враховуючи ступінь ознак загоєння виявлених тілесних ушкоджень (синці багрово-фіолетового кольору з чіткими контурами) можливо вказати, що вони могли утворитися незадовго до її огляду, тобто можливо і в термін, на який вказує обстежений та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер виявлених літерних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися не менш як від трьох механічних дій тупими твердими предметами. Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що синці розташовані по зовнішньо-задній поверхні правого плеча, передній та зовнішньо-задній поверхні правого передпліччя могли утворитися і в наслідок падіння з висоти власного зросту та ударі о тупий твердий предмет (а.п. 222-224 том №1);

-висновком експерта від 19.03.2015 року, згідно з яким у ОСОБА_15 у вигляді: закритого вколоченого уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, садна у внутрішнього кута правої брови. Враховуючи характер виявлених у неї тілесних ушкоджень можливо вказати, що ушкодження у вигляді: закритого вколоченого уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, який характерний виникненням внаслідок травматичної дії, направленої по осі кінцівки. Механізм його виникнення може бути як від дії тупого твердого предмету в область правої кисті в напрямку по осі кінцівки чи при паданні на витягнуту руку і ударі о такий. Враховуючи характер виявленого тілесного ушкодження у вигляді садна обличчя (з рівними краями, загостреними кінцями) можливо вказати, що воно могло утворитися від дії предмету з загостреним краєм. Враховуючи дані медичної документації, дані рентгенологічних обстежень, ступень ознак загоєння виявленого тілесного ушкодження (садно під коричневою кіркою, вище рівня шкіри, яка майже відторгнулася) можливо вказати, що вони могли утворитися незадовго до надходження її до медичного закладу, а також до моменту її огляду, тобто можливо і в термін, на який вказує обстежена та слідчий у постанові. За своїм характером виявлене у неї тілесне ушкодження у вигляді садна обличчя відноситься до легких тілесних ушкоджень. За своїм характером виявлене у неї тілесне ушкодження у вигляді: закритого вколоченого уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні. Механізм виникнення уламкового перелому міг бути як від дії тупого твердого предмету в область правої кисті в напрямку по осі кінцівки при падінні на витягнуту руку і ударі о такий. Тілесне ушкодження на обличчі могло утворитися від дії предмету з загостреним краєм та не характерне його виникнення внаслідок падіння з висоти власного росту (а.п. 228-231 том №1);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 08.05.2015 року за участю ОСОБА_1 , в ході проведення якого останній на місці пояснив про те, що він привіз ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлену слідством особу на ім`я ОСОБА_27 до будинку потерпілої ОСОБА_5 у смт. Кіровське (нині смт. Обухівка). Він залишився чекати в автомобілі, а інші - пішли до будинку. Через деякий час ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа на ім`я ОСОБА_22 повернулися до автомобіля, поклавши щось у багажник. Далі, він відвіз всіх по домах. В ході проведення слідчого експерименту велася відео зйомка, запис визнано речовим доказом у справі (а.п.207-210, 211-212 том №2);

-протоколом огляду від 19.03.2015 року, в ході проведення якого у ОСОБА_1 виявлено та вилучено металеву фомку, технічний паспорт до автомобіля НОМЕР_5 та ключі до автомобіля ВАЗ 21099 сріблястого кольору дн. НОМЕР_3 . Зазначені речі визнано речовими доказами у справі (а.п.233-235, 242-244 том №1);

-ухвалою суду від 19.03.2015 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу та протоколом затримання останнього. В ході огляду у ОСОБА_2 було вилучено мобільний телефон «Самсунг» металевого кольору, мобільний телефон «Білайн» жовто-чорного кольору та дві пари шнурків синього кольору, які визнано речовими доказами (а.п. 17, 18-21, 22-23 том №2);

-ухвалою суду від 19.03.2015 року про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу та протоколом затримання останнього. В ході огляду у ОСОБА_3 було вилучено мобільний телефон «Нокія» моделі 206 чорного кольору, газовий балончик чорного кольору, кобура чорного кольору, виготовлена зі шкіри, дві пари шнурків, вироблені з тканини, дві пари шнурків зі штанів та мобільний телефон FLY чорного кольору, які визнано речовими доказами (а.п. 42-45, 46-47 том №2);

-висновком експерта №70/07-254 від 12.05.2015 року, згідно з яким предмет, схожий на револьвер «Флобер», вилучений 19.03.2015 року у ОСОБА_3 є зброєю та не належить до вогнепальної зброї. Револьвер є переробленим саморобним способом револьвером «EKOL Viper-1460847» під патрон «Флобера» калібру 4 мм (Флобер) серійний номер НОМЕР_6 турецького виробництва, шляхом встановлення в канал ствола металевого стрижня (заглушки), що не унеможливлює проведення з нього пострілів кінетичними снарядами. Револьвер не придатний для проведення пострілів (а.п. 50-54, 55 том №2);

-ухвалою суду від 19.03.2015 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу та протоколом затримання останнього. (а.п. 73-75 том №2);

-ухвалою суду від 20.03.2015 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу (а.п. 94 том №2);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , в ході проведення якого останній на місці показав механізм скоєння вчиненого ним разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та невстановленою в ході досудового слідства особою, злочину, зазначивши про відведену роль кожного з обвинувачених у розбійному нападі. В ході проведення слідчого експерименту велася відео зйомка, запис визнано речовим доказом у справі (а.п.96-98, 99 том №2);

-постановою від 16.03.2015 року та протоколом від 16.03.2015 року, згідно з якими у ОСОБА_15 відібрані зразки крові для проведення судово-імунологічних експертиз (а.п. 100-101 том №2);

-висновком експерта №160к від 19.03.2015 року, згідно з яким кров громадянки ОСОБА_15 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (а.п. 104 том №2);

-висновком експерта №381 від 20.03.2015 року, згідно з яким на сліді на фрагменті скла (об`єкт №1), вилученому з місця події, встановлена наявність крові людини. В зіскобі, вилученому з підлоги ванної кімнати (об`єкт №2) знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена. При серологічному дослідженні сліду крові об`єкта №1, в ньому виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження його за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0, у тому числі не виключена можливість походження цього сліду за рахунок крові потерпілої ОСОБА_15 , оскільки виявлений антиген Н- є групо специфічним для її крові. Оскільки видова приналежність крові об`єкта №2 не встановлена, групова приналежність її не визначалась, тому висловитись за рахунок чиєї саме крові походить вказаний слід виявилось не можливим (а.п.109-112 том №2);

-постановою від 23.03.2015 року та протоколом від 23.03.2015 року, згідно з якими у ОСОБА_3 відібрані зразки крові для проведення судово-імунологічних експертиз (а.п. 115-116 том №2);

-висновком експерта №1198е від 25.05.2015 року, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 , відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли утворитися внаслідок падання з висоти власного росту (а.п.123-124 том №2);

-постановою від 25.03.2015 року та протоколом від 31.03.2015 року, згідно з якими у ОСОБА_4 відібрані зразки крові для проведення судово-імунологічних експертиз (а.п. 126-127 том №2);

-постановою від 25.03.2015 року та протоколом від 31.03.2015 року, згідно з якими у ОСОБА_2 відібрані зразки крові для проведення судово-імунологічних експертиз (а.п. 130-131 том №2);

-постановою від 12.05.2015 року, згідно з якою строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців (а.п.163-165 том №2);

-ухвалою від 12.05.2015 року, згідно з якою ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід до трьох місяців (а.п.171-172 том №2);

-ухвалою від 12.05.2015 року, згідно з якою ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід до трьох місяців (а.п.178-179 том №2);

-ухвалою від 13.05.2015 року, згідно з якою ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід до трьох місяців (а.п.185-186 том №2);

-ухвалою від 13.05.2015 року, згідно з якою ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід до трьох місяців (а.п.192-193 том №2);

-фотознімками, що підтверджують факт наявності у ОСОБА_5 викраденого майна - окулярів та прикрас (а.п. 217-218 том №2);

-протоколом від 26.05.2015 року, в ході проведення якого ОСОБА_5 серед пред`явлених їй для впізнання речей вказала на зброю, якою їй погрожували у ході розбійного нападу 11.03.2015 року (а.п. 225-229 том №2);

-протоколом від 27.05.2015 року, в ході проведення якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_28 як одну з осіб, які 11.03.2015 року здійснили на неї розбійний напад. В ході проведення слідчої дії велася відео зйомка, запис визнано речовим доказом у справі (а.п.6-9, том №3);

-висновком експерта від 27.05.2015 року, згідно з яким ринкова вартість викраденого у ОСОБА_5 майна складає 54 980 грн. (а.п. 19-22 том №3);

-протоколом слідчого експерименту від 28.05.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_5 та спеціаліста ОСОБА_29 , в ході проведення якого потерпіла показала механізм та локалізацію спричинення їй тілесних ушкоджень під час розбійного нападу 11.03.2015 року. В ході проведення слідчої дії велася відео зйомка, запис визнано речовим доказом у справі (а.п. 26-28, 29 том №3);

-постановою від 04.05.2015 року, відповідно до якої виділено матеріали кримінального провадження відносно особи, яка разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснила розбійний напад на потерпілу ОСОБА_5 (а.п.83-84 том №3);

-характеризуючими матеріалами на обвинуваченого ОСОБА_4 (а.п.85-100 том №3);

-характеризуючими матеріалами на обвинуваченого ОСОБА_3 (а.п.101-111 том №3);

-характеризуючими матеріалами на обвинуваченого ОСОБА_2 (а.п.112-122 том №3);

-характеризуючи ми матеріалами на обвинуваченого ОСОБА_1 (а.п.123-131 том №3).

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених поза розумним сумнівом.

Відповідно до обвинувального акту (в редакції від 04 червня 2015 року) умисні дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України як розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло (т.1, а.с.п.2-25).

Прокурором, який підтримував обвинувачення в суді, 16 травня 2019 року це обвинувачення в порядку ч.2 ст.338 КПК України змінено і дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.396 КК України як заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Потерпіла ОСОБА_15 у судове засідання не з`явилась, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості виконати вимоги ч.3 ст.338 КПК України. Однак, у своїй заяві від 16 травня 2019 року потерпіла, якій обвинувальний акт (в редакції від 16 травня 2019 року) було вручено того ж дня, зазначила, що не заперечує проти зміни правової кваліфікації. Цивільний позов заявляти не буде.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку, що ОСОБА_15 обізнана з вимогами ч.3 ст.338 КПК України та своєю заявою висловила свою згоду зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_1 , якому ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_5 та її представник Іванова В.М. у відповідності до ч.3 ст.338 КПК України заявила про підтримання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1 за ч.3 ст.187 КК України, і вимагали про засудження ОСОБА_1 саме по названому закону України про кримінальну відповідальність. Вважали його головним фігурантом зазначеної справи. Потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що познайомилась із ОСОБА_1 за три місяці до події злочину. Він виконував в неї будівельні роботи, пов`язані з устаткуванням труб із водовідведення із даху будинку. Проте ОСОБА_1 роботи були виконані неякісно, через що вона з ним не розрахувалась, вважала стосунки із ним неприязними. Після цього через тиждень ОСОБА_1 їй у телефонній розмові погрожував, що вона пожалкує про те, що з ним не розрахувалась.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши наведені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину, оскільки його перебування у будинку під час розбійного нападу разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та невстановленою особою, спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме слідчим експериментом за участі обвинуваченого ОСОБА_2 , який повідомив, що дійсно ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ-21099» привіз його, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та раніше невідому йому особу до території домоволодіння ОСОБА_5 з метою вчинення злочину, однак сам ОСОБА_1 залишився у автомобілі неподалік від будинку та не був присутній під час проникнення у будинок та вчинення розбійного нападу.

Крім того, згідно показів самої потерпілої, даних під час слідчого експерименту за її участі та під час проведення додаткового огляду місця події, потерпіла могла бачити лише осіб, які заходили до кімнати, де вона знаходилась, проте вона зазначає протилежне, що впізнала постать ОСОБА_1 в особі, яка піднімалась на другий поверх, про що зазначила при проведенні впізнання.

Також із протоколу додаткового огляду місця скоєння злочину від 13.03.2015 року, а також відеозапису до нього - будинку АДРЕСА_5 (т.1 а.п. 81-83), убачається, що потерпіла у тому положенні та при тій обстановці, а також через конструктивні елементи будинку, не могла бачити осіб, що перебували на сходах, які ведуть на другий поверх будинку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, позицію потерпілої ОСОБА_5 у обвинуваченні ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу та присутності безпосередньо під час нападу на неї, побудованою на припущеннях, тому на думку колегії суддів залишається поза увагою.

Доказів зворотного потерпілою та її представником не надано, а її твердження про необхідність застосування закону про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України, ґрунтується лише на суб`єктивному ставленні.

Що стосується показів ОСОБА_2 стосовно перебування під час розбійного нападу ОСОБА_1 у будинку, колегія суддів вважає їх спрямованими на обмовлення ОСОБА_1 , оскільки ці його показання спростовуються його ж показами, наданими при проведенні слідчого експерименту та показами самого ОСОБА_1 , протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , показами потерпілої ОСОБА_5 , а також іншими матеріалами у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що прокурором обґрунтовано змінено обвинувачення, і дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті (в редакції від 16 травня 2019 року) ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.396 КК України та його умисні дії кваліфікує як заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Аналізуючи у сукупності покази потерпілої ОСОБА_5 із вище переліченими письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що поведінка, яку демонстрували обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 під час вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а саме, те що вони та невстановлена особа проникли до домоволодіння, до потерпілих застосували фізичне насильство (спричинення тілесних ушкоджень) та психологічне насильство (демонстрація предмету схожого на револьвер), шляхом розбійного нападу викрали майно та грошові кошти приналежні ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , що у своїй сукупності підтверджує наявність в їх діях кваліфікуючих ознак - попередня змова, група осіб, застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих і проникнення в житло.

Колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, знаходить їх достатніми та допустимими, такими що узгоджуються між собою та які об`єктивно доказують вину обвинувачених:

- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у розбійному

нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, та їх умисні дії кваліфікує за ч.3 ст. 187 КК України;

- ОСОБА_4 - у носінні, зберіганні, бойових припасів без

передбаченого законом дозволу, та його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України; у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.263 КК України.

З огляду на викладене, показання ОСОБА_2 про непричетність до інкримінованого діяння - розбійного нападу, і те, що його дії слід кваліфікувати тільки за його умислом, що полягав у проникнення у житло з метою таємного викрадення майна, колегія суддів вважає такими, що направлені на ухилення від покарання за вчинення особливо тяжкого злочину - розбійного нападу.

Крім того, провина ОСОБА_2 підтверджується протоколом огляду предмета від 18.03.2015 року, згідно якого убачається, що об`єктом огляду є телевізор марки «LG-42LB563V» чорного кольору 42 діагональ, розташований на площадці під`їзду № 3 будинку № АДРЕСА_6) між 2-3 поверхом. Даний телевізор за формою прямокутний (плоский) без будь-яких дротів. З задньої частини телевізора мається два прямокутних кронштейна для кріплення на стіну. Телевізор зовні новий без будь-яких пошкоджень. У ході огляду ОСОБА_26 пояснив при добровільній видачі: що даний телевізор приніс його зять ОСОБА_30 , який мешкає по АДРЕСА_3 , який попросив його деякий час залишити у нього за місцем мешкання за вищевказаною адресою, на що ОСОБА_26 дав добровільну згоду. ОСОБА_10 не пояснював звідки в нього телевізор, а Потомський у нього не цікавився цим питанням. (т.1 а.п. 142) Згідно фототаблиці до протоколу огляду телевізор має серійний номер 501RATS4S889. (т.1 а.п. 143) Зазначений телевізор згодом переданий потерпілій ОСОБА_5 , згідно «сохранної розписки» (т. 1 а.п. 146).

Посилання сторони захисту, що серія та номер виявленого та вилученого у ОСОБА_3. телевізора, а згодом і переданого на зберігання потерпілій не співпадає із номером та серією викраденого у потерпілої телевізора, суд також не може прийняти до уваги, оскільки потерпіла впізнала телевізор марки «LG-32LB563V», який в неї був вкрадений та повернутий згідно сохранної розписки (т.1 а.п. 146) І потерпіла у судовому засіданні підтвердила, що цей телевізор належав їй.

Колегія суддів критично оцінює показання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині заперечення останніми причетності до розбійного нападу, оскільки, зазначені обставини спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що телевізор марки «LG» діагональ 32, який у нього було вилучено під час обшуку 19 березня 2015 року він придбав у ОСОБА_32 за 2000 гривень. Зазначені обставини підтвердили допитані за клопотанням сторони захисту у судовому засіданні свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35

Проте, зазначені обставини спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом впізнання ОСОБА_3 від 27 травня 2015 року, за участю потерпілої ОСОБА_5 , під час якого вона впізнала за постаттю, ходою, голосом, його як особу яка під час нападу тримала в руці пістолет, направила його на неї та застосовувала до неї фізичне насильство, протоколом обшуку за адресою місцем проживання ОСОБА_3 , протоколом затримання ОСОБА_3 від 19.03.2015 року, під час якого в останнього було вилучено пістолет схожий на револьвер «Флобер», який в подальшому впізнала потерпіла ОСОБА_5 , експериментами за участі підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , показаннями потерпілої ОСОБА_5 , висновком судової балістичної експертизи та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 . - адвокат Прудовський В.Д. заявив про те, в обвинувальному акті від 16 травня 2019 року не зазначено від якої конкретно зброї повинна була захищатись потерпіла ОСОБА_5 Крім того, згідно висновку на дослідження експерта було представлено пістолет «Флобер», який вилучений у ОСОБА_3 є зброєю, а в іншій частині висновку, експерта зазначено, що револьвер наданий на дослідження є переробленим саморобним способом револьвером «EKOL Viper 3» під патрон Флобера, калібру 4 мм, (Флобер) серійний номер НОМЕР_7 турецького виробництва , шляхом встановлення в канал ствола металевого стрижня (заглушки), що унеможливлює проведення з нього пострілів кінетичними снарядами. Вважав зазначений предмет таким, що не підпадає під ознаки зброї, тому із обвинувачення в цій частини повинен бути визнаний, як недоведеною обставиною.

Стороною захисту зазначено, що пістолета Флобера у ОСОБА_3 не вилучалось у зв`язку з чим захисник просив обвинувачення у даній частині відносно ОСОБА_3 вважати неконкретними, необгрутнованим та незаконним. В підозрі та в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 під час скоєння злочину мав при собі пістолет «Флобер» калібром 4 мм, тому просив факт наявності у ОСОБА_3 під час нападу зброї - недоведеним.

Проте, згідно висновку експерта від 12.05.2015 року зазначено, що предмет схожий на револьвер «Флобер» вилучений у ОСОБА_3 під час особистого огляду від 19.03.2015 року, є зброєю, однак до вогнепальної не належить та непридатний для проведення пострілів, револьвер наданий на дослідження є переробленим саморобним способом револьвером «EKOL Viper 3» під патрон Флобера, калібру 4 мм, (Флобер) серійний номер НОМЕР_7 турецького виробництва, шляхом встановлення в канал ствола металевого стрижня (заглушки), що унеможливлює проведення з нього пострілів кінетичними снарядами. (т. 2 а.с. 51-54).

Зазначення у повідомлені про підозру, що ОСОБА_12 мав при собі пістолет марки «Флобер», який у нього потім було вилучено та представлено для проведення експертизи, та який впізнала потерпіла під час пред`явлення його для впізнання, на думку колегії суддів є технічною опискою, та з огляду на висновок експерта, який міститься у мотивувальній його частині, колегія суддів, вважає доведеним факт наявності у ОСОБА_3 під час нападу предмету схожого револьвер «Флобер», яким останній погрожував потерпілій, і такі погрози, з урахуванням попередніх дій нападників, були сприйняті потерпілою, як реальні для застосування насильства або погрози застосування насильства небезпечні для життя за допомогою зброї. Крім того, зазначені обставини повністю узгоджуються із показами потерпілої ОСОБА_5 , протоколом пред`явлення речей для впізнання (револьвера), протокол затримання ОСОБА_36 , показами ОСОБА_37 , та інші матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає до уваги твердження сторони захисту, про те, що ОСОБА_3 не мав при собі під час нападу пістолету схожого на пістолет Флобера та не збирався його застосовувати.

Стороною захисту наголошувалось на тому, що пістолет - револьвер наданий на дослідження експерту та визнаний речовим доказом у даній справі - «EKOL Viper 3» перероблений під патрон Флобера не належав ОСОБА_3 , а належав померлому свідку ОСОБА_38

Проте належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин стороною захисту не надано.

У ході судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, органом досудового розслідування було умисно обмовлено ОСОБА_3 в участі у пограбуванні через помсту обвинуваченому за дії, пов`язані тим, що двоє співробітників Ленінського РВ були затриманні за вимагання хабара.

Такі доводи не знайшли об`єктивного підтвердження, спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Так, відповідно до досліджених в судовому засіданні протоколів слідчих експериментів, які були складені під час проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_39 та ОСОБА_1 з кожним окремо, вказували на те, що до будинки АДРЕСА_5 проникли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та з пояснень ОСОБА_1 також під час нападу була невстановлена в ході досудового розслідування особа. При цьому суд звертає увагу, як під час слідчого експерименту та під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 показав, що як тільки потрапив до будинку, побачив що там є люди, через що одразу вийшов з нього.

Таким чином, вказані докази свідчать про напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством або погрозою застосування такого насильства поєднаний із проникненням у житло.

Відповідно до протоколу про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 20.03.2015 року, а також відповідно до протоколу про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 13.01.2016 року, жоден з учасників слідчої дії зауважень до проведення слідчої дії не мали. Проведення слідчих дій відбувалося відповідно до вимог КПК України, зокрема у присутності захисників та понятих.

Сторона захисту також посилалася на показання свідків ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_35 , які, на думку захисту, підтверджують алібі обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що в період з 21 години 30 хвилин до 22.00 годин 11.03.2015 року він перебував із дітьми на стадіоні.

Зазначені обставини перевірялися в ході судового розгляду і свого підтвердження не знайшли.

Крім того, сторона захисту - адвокат Прудовський В.Д. посилався на показання свідків ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_35 , ОСОБА_34 , ОСОБА_33 проте, що вилучений у ОСОБА_3 телевізор марки «LG» діагоналлю 32 дюйми він придбав у ОСОБА_35 за суму 2000 гривень, частину з яких у розмірі 1500 гривень йому позичив свідок ОСОБА_33 , які попередньо зняв з кредитної картки банку, яка видана на ім`я його матері.

Суд критично оцінює показання зазначених свідків, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів, у тому числі послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_5 , показами обвинуваченого ОСОБА_1 , протоколами впізнання, протоколом огляду місця події, додатковим протоколом огляду, протоколом обшуку від 19.03.2019 року в ході якого за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено телевізор «LG - 32LB563» сіро-чорного кольору.

Такі показання свідків, на думку суду, обумовлені родинними зв`язками (у даному випадку свідок ОСОБА_41 проживала разом із ОСОБА_3 6 років, мають спільну дитину, ОСОБА_3 є кумом свідка ОСОБА_33 , свідок ОСОБА_40 проживає у будинку ОСОБА_43 - винаймає кімнату та допомагає по господарству) і показання цих свідків не спростовують доказів обвинувачення, а тому не приймаються судом до уваги.

Допитаний у режимі відеоконференції свідок ОСОБА_35 , показав, що ОСОБА_44 придбав телевізор нього, а він цей телевізор придбав у ОСОБА_1 , який у той час пересувався на автомобілі ВАЗ червоного кольору 9-ї моделі. Проте зазначені покази спростовуються показами самого ОСОБА_1 , який показав, що ОСОБА_35 не знає та автомобілем ВАЗ червоного кольору ніколи не користувався, та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що в березні 2015 року він разом із покійним свідком ОСОБА_45 та ОСОБА_44 їздив за покупками. ОСОБА_44 запропонував придбати телевізор невідомий чоловік біля магазину АТБ, що розташований на вул. Донецьке шосе,у м. Дніпропетровську (Дніпро) у напрямку м. Павлоград (тобто на Ж /М Фрунзенський (Каменський). Проте, зазначені покази спростовуються показами самого обвинуваченого ОСОБА_44 , який показав, що в березні 2015 року йому запропонував придбати телевізор невідомий чоловік біля магазину АТБ, що також розташований на вул. Донецьке шосе у м. Дніпропетровську (Дніпро) проте у протилежному напрямку вулиці, в іншому місці розташованому на ж/м Лівобережний у напрямку руху на правий берег р. Дніпро.

Саме через наявність суттєвих протиріч, які не узгоджуються із матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_35

Твердження сторони захисту, проте що із ОСОБА_3 проводилось впізнання ще 09 квітня 2015 року у приміщенні слідчого відділення ГУ НП у Дніпропетровській області на пр. Слобожанському не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали кримінального провадження такого протоколу не містять.

Сторона захисту наполягала, що проведене впізнання із ОСОБА_3 27 травня 2015 року та відповідний протокол пред`явлення особи для впізнання, згідно якого потерпіла вказала на ОСОБА_3 як особу яка здійснила розбійний напад, є таким що відповідно до ч.2 ст. 86 КПК повинен бути визнаний неналежним доказом через те, що попередньо потерпіла вже бачила ОСОБА_3 у приміщенні слідчого відділення ГУ НП у Дніпропетровській області на пр. Слобожанському ще 09 квітня 2015 року, а проведене впізнання ОСОБА_3 від 27 травня 2015 року була слідчою дією, яка проведена за його участю повторно, тому повинна бути визнана судом незаконною.

Також сторона захисту наполягала на не допустимість доказу - протоколу слідчого експерименту від 08.05.2015 року за участю ОСОБА_1 , через те, що даний показання, які давав обвинувачений були надані органу досудового розслідування через певну домовленість, що ОСОБА_1 у разі надання таких показів отримає умовне покарання, тому повинен бути визнаний бути визнаний неналежним.

Однак колегія суддів вважає, що сторона захисту фактично зводиться до суб`єктивної оцінки наявних доказів у кримінальному провадженні, а саме: протокол впізнання від 27.05.2015 року (т. 3 а.п. 6-8,9), протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Судом досліджено протокол слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 Відповідно до даного протоколу ОСОБА_1 , у присутності захисника, двох понятих, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5, пояснив, що куди привіз ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та невстановленого слідством особу, а потім відвіз останніх по домах, по дорозі дізнавшись, що відбулось у будинку. Відповідно до змісту складеного протоколу, будь - які зауваження щодо його проведення в учасниками слідчої дії не зазначені. Крім того, після проведення зазначеної слідчої дії, ні ОСОБА_1 , ні його захисник, не оскаржували дії слідчого у встановленому законом порядку.

Показання ОСОБА_1 про те, що він не знав про наміри ОСОБА_48 , ОСОБА_36 , ОСОБА_14 та невстановленої слідством особи вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, він не вчиняв розбійного нападу, підтверджуються показаннями самого ОСОБА_1 , які він давав під час слідчого експерименту та в суді, зазначивши, що показав на будинок ОСОБА_5 та вказав на отвір у паркані де можна потрапити на територію домоволодіння вказавши на те, що на території знаходиться бетономішалка, яку можна вкрасти, потім повернувся до свого автомобілю, хотів покинути місце, проте, побоюючись за своє особисте життя та розправу над ним за це - цього не зробив. Потім відвіз всіх учасник розбійного нападу, по дорозі дізнавшись від них, що саме трапилось у будинку, однак про вчинення зазначеного злочину не повідомив органи поліції, чим вчинив заздалегідь необіцяне приховання тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Даний протокол слідчого експерименту суд приймає, як належний та допустимий доказ, так як слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 був проведений відповідно до вимог КПК України.

Посилання сторони захисту на застосування до ОСОБА_3 недозволених методів слідства, як на підставу недопустимості протоколу його допиту, суд залишає поза увагою, оскільки ці показання, що були дані ним під час досудового слідства і зафіксовані у відповідному процесуальному документі, відповідно до ст.23 КПК України не мають доказового значення й суд на них не посилається у вироку.

Питання ж наявності чи відсутності в діях службових осіб кримінально караних діянь та застосування до ОСОБА_3 фізичного насильства, знаходиться поза межами об`єктивної сторони злочинів, інкримінованих обвинуваченому, і підлягають вирішенню у іншому кримінальному провадженні.

Разом із цим, при оцінці доказів наданих стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , суд не приймає в якості доказів вини обвинувачених: протокол пред`явлення для впізнання за участю обвинуваченого ОСОБА_4 від 27.05.2015 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 вказала, на особу статиста, як особу яка приймала участь у нападі на неї 11.03.2015 року (т.3, а.п.1-3), при цьому суд виходить з того, що вказаний доказ не має доказового значення для підтвердження чи спростування винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії середньої тяжкості кримінального правопорушення, роль обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, проте відбував покарання за корисливий злочин, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 123-131 том №3).

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, колегія судів не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи, даних про особу ОСОБА_1 та його ставлення до наслідків вчинених злочинів, а також думки прокурора щодо покарання і його виду, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим терміном 2 роки з покладенням обов`язків передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого кримінального правопорушення, роль обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 112-122 том №3).

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, при цьому суд враховує дані про особу винного та його роль при вчиненні кримінального правопорушення.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання з застосуванням положень ст.69, ст.75 КК України, суд не вбачає.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого кримінального правопорушення, роль обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 231 том №2, а.с. 101-111 том №3).

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, при цьому суд враховує дані про особу винного та його роль при вчиненні кримінального правопорушення.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання з застосуванням положень ст.69, ст. 75 КК України, суд не вбачає.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії невеликої тяжкості, середньої тяжкості та особливо тяжкого кримінального правопорушення, роль обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває (а.п.85-100 том №3).

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, при цьому суд враховує дані про особу винного, який є раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та його роль при вчиненні кримінального правопорушення.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання з застосуванням положень ст.69, ст. 75 КК України, суд не вбачає.

Вказаний порядок призначення покарання відповідає Постанові ВС від 22 травня 2018 року № 187/1354/15, в якій ВС висловився щодо призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності.

Великою палатою Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 року надано правовий висновок щодо застосування норми ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання».

У висновку Верховного Суду зазначено, якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Згідно ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення, є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Строк попереднього ув`язнення починається з дня затримання особи і поміщення її до установи для попереднього ув`язнення і закінчується днем набрання обвинувальним вироком, щодо цієї особи, законної сили.

При цьому у строк попереднього ув`язнення за нормами КК в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015р. включається строк, в тому числі перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до протоколу (а.к.п. 18-21 том №2) ОСОБА_2 затриманий 18 березня 2015 року.

ОСОБА_3 затриманий 18 березня 2015 року (а.к.п.42-45 том №2).

ОСОБА_4 затриманий 17 березня 2015 року (а.к.п.74-75 том №2).

Враховуючи викладене, на підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року), суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в установі попереднього ув`язнення для участі у судовому розгляді кримінального провадження з 18.03.2015 року, а ОСОБА_4 з 17.03.2015 року по 04.06.2019 року - день ухвалення вироку, із співвідношення: одному дню перебування в установі попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

По справі потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди, внаслідок вчинення злочину.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та її представник адвокат Іванова пред`явлений потерпілою цивільний позов підтримала в редакції від 30.10.2015 року та просила його задовольнити, в обґрунтування позовних вимог посилалася на обставини, викладені нею в уточненій позовній заяві (т. 2 аркуш судового провадження 45-47). Просила суд стягнути з обвинувачених в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 401428,48 гривень. В рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 200 000 гривень.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що позовні вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст. 23 Цивільного Кодексу України може проявлятися у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч.4 ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Фізична особа, діями якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення (ч.1 ст. 276 Цивільного Кодексу України).

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч.2 ст. 276 Цивільного Кодексу України). Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (ст. 280 Цивільного Кодексу України).

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного Кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Суд приходить до висновку про наявність у потерпілої протягом тривалого періоду часу моральних переживань, оскільки у зв`язку з отриманими травмами в результаті спричинених їй тілесних ушкоджень вона повинна була проходити лікування, у неї погіршився стан здоров`я. Всі ці обставини негативно сказались на моральному стані потерпілої.

Однак, керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи роль кожного з обвинувачених у скоєнні злочину, колегія суддів приходить до висновку про відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_5 та необхідності стягнути на її користь в межах заявлених нею позовних вимог з обвинуваченого ОСОБА_1 суму у розмірі 50 000,00 гривень та з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 суму у розмірі по 30 000,00 грн. з кожного, що реально відображає характер, глибину та тривалість душевних, емоційних та моральних страждань, які перенесла потерпіла.

Що стосується вимог ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає, що заявлений позов в цій частині підлягає задоволенню частково, а відшкодування матеріальних збитків слід покласти на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо не приймав участі у розбійному нападі.

Заявлений потерпілою ОСОБА_5 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 матеріальної шкоди колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково стягнувши на користь потерпілої суму у розмірі 148364,90 грн.

Обговорюючи розмір відшкодування потерпілій майнової шкоди, колегія суддів виходить з того, що розмір даної суми складає вартість викраденого майна зазначеного в обвинувальному акті (з урахуванням повернутих речей потерпілій - двох телевізорів вартістю 3900+5650 гривень = 9550 гривень) та встановлена і підтверджується відповідним висновком експертизи, що становить розмір 45430,00 грн., а також розмір викрадених у потерпілої грошових коштів, що згідно з інформацією Національного Банку України (станом на 28 травня 2015 року) становить суму 102934,90 грн., яка складається з 4000,00 доларів США (за розрахунком 1 долар США = 21,552936 грн.) + 47000,00 російських рублів (за розрахунком 1 руб = 0,35528 грн.).

Що стосується вимог потерпілої про відшкодування грошових коштів в частині понесених витрат на придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення, витрат на лікування в пансіонаті, проїзд до місця розташування лікування матеріальної шкоди за викрадені всі засоби зв`язку разом з телефонною базою за 8 років роботи (більше 500 номерів), робочий інструмент (два комп`ютери з напрацьованою інформацією) з клієнтською базою за 20 років, втратою можливості працювати без відповідної клієнтської бази з 11.03.2015 року по 04.09.2015 року у сумі 30000 гривень, заміна всіх замків на будинку, господарських будівлях, гаражу, вхідних воріт на суму 10835,75 гривень, встановлення охоронної сигналізації на суму 8000 гривень, відновлення документів - паспорту громадянина України, закордонного паспорту, документів на право власності на квартиру, технічний паспорт, документів на право власності на будинок, право власності на земельну ділянку, пенсійне посвідчення, свідоцтво про народження, посвідчення співробітника, банківські картки, дисконтні картки на загальну суму 1326,99 гривень, колегія суддів ставиться до них критично, оскільки потерпілою належним чином не доведено необхідності здійснення зазначених витрат, тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у даній частині з підстав їх не обґрунтованості та не доведеності.

Разом з цим, це не позбавляє потерпілу звернутись до суду із позовом про відшкодування зазначених витрат у порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів колегія суддів вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 369, 370, 371, 374, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з дня фактичного його затримання з 18 березня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 , в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 18 березня 2015 року по 04 червня 2019 року - день ухвалення вироку включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання».

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити незмінним - тримання під вартою.

Адміністрації ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» при настанні дати, коли строк попереднього ув`язнення, відбутий ОСОБА_2 у межах кримінального провадження дорівнюватиме фактично призначеному йому покаранню у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років 6 (шість) місяців, - негайно звільнити його з-під варти як особу, яка відбула таке покарання.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня фактичного його затримання з 18 березня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_3 , в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 18 березня 2015 року по 04 червня 2019 року - день ухвалення вироку включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання».

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити незмінним - тримання під вартою.

Адміністрації ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» при настанні дати, коли строк попереднього ув`язнення, відбутий ОСОБА_3 у межах кримінального провадження дорівнюватиме фактично призначеному йому покаранню у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років 6 (шість) місяців, - негайно звільнити його з-під варти як особу, яка відбула таке покарання.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винним у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна,

- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки,

- за ч.2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного його затримання з 17 березня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_4 , в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 17 березня 2015 року по 04 червня 2019 року - день ухвалення вироку включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання».

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити незмінним - тримання під вартою.

Позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 148364 гривень 90 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі:

-368,28 грн. за проведення Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України експертизи №04/02-22 від 29.05.2015 року;

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі:

-368,28 грн. за проведення Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України експертизи №04/03-27 від 30.04.2015 року (;

-491,04 грн. за проведення Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України експертизи №44/70/07-253 від 13.05.2015 року;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі:

-491,04 грн. за проведення Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України експертизи №70/07-254 від 12.05.2015 року;

Речові докази у справі:

-слід печатки, опечатаний в спеціальний пакет «Експертної служби МВС України» №2779657, вилучений в ході огляду місця події від 11.03.2015 року по АДРЕСА_5, переданий відповідно до квитанції №00000075 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-електричний кабель чорного кольору від телевізора, опечатаний в спеціальний пакет №1804208 вилучений в ході огляду місця події від 11.03.2015 року по АДРЕСА_5 , переданий відповідно зберігальної розписки ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника ОСОБА_5 ;

-диск - накопичувач «DVD-R Verbatim 4.7 GB» з відеозаписом «IMG_6392» огляду місця події (а.к.п. 84 том №1), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

-телевізор марки LG-32LB563V чорного кольору, виявлений та вилучений 19.03.2015 року у ході проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_3 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника ОСОБА_5 ;

-телевізор марки «LG-42LB563V» чорного кольору, оглянутий та вилучений 18.03.2015 року у ОСОБА_26 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника ОСОБА_5 ;

-ніж, вилучений 17.03.2015 року у ході огляду ОСОБА_4 в приміщенні Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, переданий відповідно до квитанції №00000072 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-пістолетний патрон 9 кал. та 2 гільзи (залишок після проведення експертизи) вилучені у ході огляду ОСОБА_4 в приміщенні Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, передані відповідно до квитанції №00000066 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-маска чорного кольору, вироблена з тканини, на якій розташовані 3 порізи, вилучена у ході огляду ОСОБА_4 17.03.2015 року, передана відповідно до квитанції №00000074 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-металева фомка, передана відповідно до квитанції №00000076 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-технічний паспорт до автомобіля НОМЕР_5, ключі до автомобіля ВАЗ 210990 сріблястого кольору дн. НОМЕР_3 , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні ОСОБА_1 ;

-мобільний телефон «Самсунг» металевого кольору, мобільний телефон «Білайн» жовто-чорного кольору та дві пари шнурків синього кольору, вилучені у ОСОБА_2 , передані відповідно до квитанції №00000077 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_2 ;

-мобільний телефон «Нокія» моделі 206 чорного кольору, газовий балончик чорного кольору, кобура чорного кольору, виготовлена зі шкіри, дві пари шнурків, вироблені з тканини, дві пари шнурків зі штанів та мобільний телефон FLY чорного кольору, передані відповідно до квитанції №00000077 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 ;

-револьвер «EKOL Viper-1460847» під патрон «Флобера» калібру 4 мм (Флобер) турецького виробництва серійний номер НОМЕР_6, вилучений 19.03.2015 року у ході особистого огляду ОСОБА_3 , переданий відповідно до квитанції №00000067 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-диск - накопичувач «DVD-R VIDEX 4.7 GB» на якому знаходяться відеозаписи «VID_20150330_164759», «VID_20150330_172239», «VID_20150330_181829» з зображенням слідчого експерименту від 20.03.2015 року за участю ОСОБА_2 (а.к.п. 98-99 том №2), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

-фрагмент скла зі слідами РБК, поміщений в паперовий згорток та опечатаний в паперовий конверт, завірений підписами слідчого, спеціаліста та двома понятими; зішкріб зі слідами РБК, поміщений в паперовий згорток та опечатаний в паперовий конверт, завірений підписами слідчого, спеціаліста та двома понятими; один паперовий конверт «до висновку експерта 160квід 19.03.2015 року», в якому знаходиться зразок крові ОСОБА_15 ; паперовий конверт, в якому знаходиться залишки витяжок зі слідів крові ОСОБА_15 об`єктів №1, №2, накопичені на ниточках стерильних марлевих серветок. Зазначені речі передані відповідно до квитанції №00000073 до камери зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ - знищити після набрання вироком законної сили;

-цифровий носій «DVD+R» диск «VIDEX» 4,7 GB з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 08.05.2015 року (а.к.п. 210-211 том №2), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

-цифровий носій «DVD+R» диск «RIDATA» 4,7 GB з відеозаписом слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 27.05.2015 року (а.к.п. 4-5 том №3), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

-цифровий носій «СD-R» диск «VIDEX» 700 МВ з відеозаписом слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 27.05.2015 року (а.к.п. 9-10 том №3), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

-диск накопичувач «DVD-R Ridata 4,7 GB» з відеозаписами «VID-20150528_103406», «VID-20150528_103635», «VID-20150528_122238» (а.к.п. 28-29 том №3), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

-диск накопичувач «DVD-R Ridata 4,7 GB» з відеозаписом «00018» пред`явлення особи для впізнання між ОСОБА_24 та ОСОБА_5 (а.к.п. 37-38 том №3), - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12015040440000544;

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченими, які знаходяться під вартою, у той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий суддя О.М. Бойко

Судді В.В. Бровченко

С.О. Ребров