Рішення № 8217933, 15.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 лютого 2010 р.           Справа 12/159-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 20097421)

до: Приватного підприємства "Альянс" (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 19, код ЄДРПОУ 302247)

про стягнення 2 640 066,13 грн.

та зустрічним позовом Приватного підприємства "Альянс" (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 19, код ЄДРПОУ 302247)

до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 20097421)

про визнання недійсними п.3.8, 3.9, 3.9.1., 7.3 Кредитного договору № 010/03-11/702 від 21.11.2007 р. та Додаткової угоди № 010/03-11/702/1 від 06.08.2008 р. до Кредитного договору № 010/03-11/702

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача за первісним, відповідача за зустрічним позовами : Оверковський В.І.-за довіреністю

          відповідача за первісним, позивача за зустрічним позовами : Мойсеєв П.В. - директор

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому Банк просив суд стягнути з Приватного підприємства "Альянс" 2378 651, 28 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за кредитним договором № 010/03-11/702 від 21.11.2007р., 243 418, 58 грн. боргу за відсотками, 17 996, 27 грн. пені, всього - 2 640 066, 13 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2009р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 29.10.2009р.

Ухвалою суду від 29.10.2009р. розгляд справи відкладено на 24.11.2009р. за клопотанням представника позивача, у зв’язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами витребуваних документів.

Судове засідання 24.11.2009р. не відбулось, в зв"язку з перебуванням судді Кожухар М.С. на лікарняному.

Ухвалою суду від 25.11.2009 р. розгляд справи призначено на 07.12.2009 р.

В судових засіданнях 07.12.2009 р. та 11.12.2009 р. оголошено перерви відповідно до 11.12.2009 р. та 14.12.2009 р., у зв’язку з клопотанням представників сторін для надання сторонами необхідних для вирішення спору документів.

В судовому засіданні 14.12.2009 р. представник відповідача повідомив, що ним до канцелярії суду подано зустрічний позов у даній справі. У зв’язку з цим, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.12.1009 р.

14.12.2009р. Відповідачем подано зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції про визнання недійсними п. 3.8; 3.9; 3.9.1; 7.3 Кредитного договору № 010/03-11/702 від 21.11.2007р. та Додаткової угоди № 010/03-11/702/1 від 06.08.2008р. до Кредитного договору № 010/03-11/702, який ухвалою суду від 15.12.2009р. прийнято до розгляду разом з первісним.

Ухвалою суду від 15.12.2009р. розгляд справи відкладено на 19.01.2010р. для надання сторонами необхідних для вирішення спору документів.

Ухвалою суду від 19.01.2010 р. за клопотанням представника позивача здійснено процесуальну заміну позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та оголошено перерву до 02.02.2010 р., у зв’язку з наданням сторонами значного обсягу документів безпосередньо в судовому засіданні, в тому рахунку заяви про зміну розміру ціни позову та для надання сторонами необхідних для вирішення спору документів.

В судовому засіданні 02.02.2010 р. оголошено перерву до 15.02.2010 р. для надання сторонами необхідних для вирішення спору документів.

Представником позивача за первісним, відповідача за зустрічним позовами під час розгляду справи неодноразово змінювалась ціна позову.

Останньою заявою про уточнення розміру позовних вимог № 07-15/5-4623/3 від 19.01.2010 р. він просить суд стягнути з відповідача 2 378 651,28 грн. основного боргу, 346 058,86 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 17 996,27 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, всього на суму 2 742 706,41 грн.

З наданих в судових засіданнях пояснень учасників процесу та матеріалів справи суд вбачає таке.

21.11.2007 р. між ПП "Альянс" (Позичальник) та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) укладено кредитний договір № 010/03-11/702 (далі - Договір), за умовами якого Кредитор відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 2546000 грн. під 13% річних за кредитом ( п.п. 1.1, 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.3 Договору розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору кредит надається траншами або однією сумою, в порядку передбаченому Договором, та повинен бути повернутий Позичальником у строк по 20 листопада 2017 року.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленим цим Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Позичальник зобов’язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невід’ємний додаток до Договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання (п. 3.7 Договору).

Сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості Позичальника за цим Договором: - в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені Договором комісії; - в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); - в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов цього Договору. При цьому, з підписанням цього Договору, у відповідності з чинним законодавством України, Позичальник передає Кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості Позичальника за цим Договором. За запитом Позичальника, Кредитор інформує Позичальника у письмовій формі про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості (п. 3.8 Договору).          

Відповідно до пункту 3.9 Договору, у випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позичкового капіталу Сторони Договору дійшли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими Сторони керувались при визначенні розміру процентної ставки при укладанні цього Договору. У цьому випадку Сторони досягли взаємної згоди без складання будь-якої додаткової угоди до цього Договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань Позичальника та прав Кредитора за цим Договором щодо розміру процентної ставки або строку виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором.

За умовами підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Договору, про збільшення процентної ставки Кредитор повідомляє Позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 (двадцять) календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до Договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го (двадцять першого) дня після відправлення Кредитором повідомлення відповідно до цього пункту 3.9. Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку, вважається дата зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку Позичальник має право подати Кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на день звернення Позичальника до Кредитора із зазначеними вище запереченнями. Факт звернення Позичальника до Кредитора підтверджується поставленням вхідного штампу Кредитора із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення Позичальника. У випадку не виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування ним, в строки, змінені за згодою Сторін, Кредитор має право вимагати виконання таких зобов'язань у порядку, передбаченому п.7.3. цього Договору.

Розділом б Договору передбачені обов’язки Позичальника, зокрема: використати кредит на зазначені у Договорі цілі і в строки, передбачені цим Договором, забезпечити повернення Кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених Договором неустойок, відшкодування витрат та збитків Кредитора, викликаних неналежним виконанням нього Договору (п. 6.1); у випадку порушення умов цього Договору, сплачувати Кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим Договором (п. 6.2); в строки, передбачені Договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів - у валюті, що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов'язаний здійснювати сплату інших комісій, пені та штрафів в національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати – для кредитів в іноземній валюті)(п.6.15).

У розділі 7 Договору наведено перелік прав Кредитора.

Зокрема Кредитор має право, у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього Договору, стягувати з Позичальника пені, штрафи, що передбачені ст. 10 цього Договору, вимагати відшкодування витрат та збитків (пункт 7.2 Договору). Пунктом 7.3 Договору передбачено право Кредитора достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках:

-          невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або, п. 3.9. цього Договору;

-          невиконання Позичальником умов укладених договорів забезпечення;

- наявності фактів невиконання Позичальником (його гарантами або поручителями) будь-яких інших своїх зобов'язань;

-          значного погіршення фінансового стану Позичальника (його гарантів або поручителів):

-           прийняття рішення про припинення (реорганізацію) або ліквідацію Позичальника;

- порушення справи про банкрутство Позичальника;

[- подання до суду позову про визнання недійсними в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань.

У зазначених випадках вимога про погашення зобов'язань за цим Договором може бути направлена Кредитором Позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Кредитора.

Відповідно до пункту 10.2. Договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору зокрема пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Пунктом 12.3. Договору встановлено, що зміни в Договорі оформлюються додатковою угодою крім випадків, передбачених цим Договором), які стають невід’ємною частиною Договору.

До Кредитного договору сторонами підписано Додаток № 1 (Плановий графік погашення кредиту), який передбачає погашення суми залишку кредиту 2482000 грн. з грудня 2007 р. по листопад 2017 р., Додаток № 2 (плановий графік погашення залишку кредиту 2359210,33 грн.) та Додаток № 1 щодо погашення суми залишку кредиту 2380982,26 грн. з 10.01.2009 р. по 20.11.2017 р.

06.08.2007 р. Сторони підписали Додаткову угоду № 010/03-11/702/1 (далі – Додаткова угода) до Кредитного договору № 010/03-11/702 від 21.11.2007 р., де у відповідності до пунктів 3,9, 12,3 Кредитного договору прийшли до згоди про внесення змін до кредитного договору, виклавши пункт 1,3 Кредитного договору в наступній редакції: «За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Кредитору проценти 13 % (Тринадцять) процентів річних (далі – проценти); розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором.

Починаючи з 27.08.2008 р. Позичальник сплачує Кредитору проценти 15% (п’ятнадцять) процентів річних (далі – проценти); розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором».

У відповідності до Кредитного договору Кредитор надав, а Позичальник отримав кредит у розмірі 2489841,91 грн. (в тому рахунку: 7841,91 грн. – на сплату страхового платежу по забезпеченню Кредитного договору.

Відповідачем –ПП «Альянс» строки повернення кредиту та сплати відсотків порушено.

У зв’язку з цим, йому позивачем надіслано претензію № 07-15/5-2808 від 03.07.2009 р. про перерахування поточної заборгованості за кредитним договором, дострокове повернення кредиту та сплату пені. Дана претензія отримана відповідачем 09.07.2009 р. (а.с. 40-44 т. 1).

ПП «Альянс» подано до суду зустрічну позовну заяву, яка мотивована наступним.

Як випливає зі змісту Кредитного договору №010 в цілому, так і зі змісту його окремих розділів та пунктів, зокрема п.п. 3.8; 3.9; 3.9.1; 7.3 Кредитний договір №010 за своєю правовою природою є для Позивача нічим іншим, як договором приєднання (ст.634 ЦК України, ч.4 ст.179 ГК України), оскільки Позивач - ПП „Альянс": - був позбавлений можливості приймати участь у розробці умов Договору та їх формулюванні, що робилося виключно Відповідачем; - лише приєднався до попередньо (завчасно) встановлених Відповідачем стандартизованих умов, підписавши заготовлений та наданий Відповідачем бланк Кредитного договору.

06 серпня 2008 року Позивач - ПП „Альянс" під тиском умов, викладених в абзаці другому п.3.9.1; абзаці другому та сьомому п.7.3 Кредитного договору №010 був вимушений підписати Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №010/03-11/702 від 21 листопада 2007р. Згідно з п.3 Додаткової угоди №1 Позивач, починаючи з 27 серпня 2008 року повинен сплачувати за кредит замість 13% річних, передбачених Кредитним договором - 15% річних.

Позивач вважає, що п.п.3.9; 3.9.1; 7.3 Кредитного договору №010 та Додаткова угода №1 від 06 серпня 2008 року, є такими, що суперечать чинному законодавству України, отже є недійсними з огляду на наступне:

І.Згідно з ч.2 ст.55 ЗУ „Про банки і банківську діяльність" Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку".

2. 3гідно з ч.4 ст.55 ЗУ „Про банки і банківську діяльність" Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтом договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

3. Згідно з абзацом другим ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

4. 3гідно зі ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Всупереч п.2.1, 3.4 „Правил кредитування", які згідно з п.4 Постанови НБУ від 10.05.2007р №168 набрали чинності з 4.06.2007р., відповідач не надав позивачу письмову інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, із зазначенням при цьому фінансових зобов'язань клієнта, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, а також не зазначив правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках".

На час підписання Додаткової угоди №1 від 06 серпня 2008 року, змін облікової ставки НБУ не відбувалося.

Згідно із п.3.5 „Правил кредитування" Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку)".

Всупереч п.3.5 „Правил кредитування". Відповідач не надав Позивачеві інформації про настання такої події на момент вимушеного підписання Позивачем Додаткової угоди №1 .

Відповідачем порушено п.3.9.1 Кредитного договору, згідно із яким він повинен був повідомити Позивача про збільшення процентної ставки не менш, ніж за двадцять календарних днів до її зміни.

На думку позивача за зустрічним позовом, підвищення відсоткової ставки за Кредитним договором №010 з боку Відповідача відбулося безпідставно всупереч чинному законодавству України та умовам Кредитного договору.

Строк кредитування є істотною умовою кредитного договору. Згідно з п. 1.2 Кредитного договору №010, строк дії Кредитного договору - до 20 листопада 2017 року.

Разом з тим у Кредитному договорі №010 не визначений термін сплати відсотків за користування кредитом, а тому: відсотки за користування кредитом можуть сплачуватись Позивачем в будь-який час терміну дії Кредитного договору, тобто не пізніше 20 листопада 2017 року; безпідставним є нарахування штрафних санкцій за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період до 21.11.2017 р.

Отже, неправомірною, а значить нікчемною є умова абзацу першого п.3.8 Кредитного договору №010, згідно із якою: „ в-першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені Договором комісії».

Посилаючись на наведене, ПП «Альянс» просить на підставі ст. 207 ГК України: І) визнати недійсними: абзац перший п.3.8 Кредитного договору №010/03-11/702 в частині ,,-в-першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені Договором комісії; пункти 3.9; 3.9.1; 7.3 Кредитного договору №010/03-11/702, укладеного 21 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та Приватним Підприємством „Альянс"; 2) визнати недійсною Додаткову угоду №010/03-11/702/1 від 06 серпня 2008 року до Кредитного договору №010/03-11/702 від 21 листопада 2007 року, укладеної 17 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції та ПЇІ „Альянс".

У поясненнях № 07-15/5-4623/3 від 08.02.2010 р. Банк проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на таке:

- підстави для зміни відсоткової ставки закладені в умовах Кредитного договору, зокрема, пунктах 3.9, 3.9.1, - та закріплені в ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, п. 3.5 Правил кредитування;

- зміна розміру процентної ставки за Кредитним договором відбулась до прийняття Верховною Радою України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Заслухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.

Згідно зі ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, ч. 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі зокрема договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб"єктів, коли ці суб"єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до приписів ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Отже, і самі договори, і відносини, що з них виникають, не можуть відокремлюватися від кредитної політики банку і не можуть спрямовуватися на забезпечення лише інтересів банку.

Кредитний договір № 010/03-11/702 розроблений Банком за стандартною формою кредитних договорів у редакції, встановленій Головним офісом Банку, і містить у собі ознаки договору приєднання, що не заперечується сторонами.

Пункти 3.9, 3.9.1 цього договору надають Банку право в односторонньому порядку на свій розсуд збільшити процентну ставку за користування кредитом, а у разі заперечень позичальника проти цього в односторонньому порядку змінити умови кредитного договору щодо строку користування кредитом та у поєднанні з пунктом 7.3 Кредитного договору вимагати дострокового повернення кредиту.

З огляду на викладене, положення пунктів 3.9, 3.9.1, 7.3 (останнього - в частині права достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання Позичальником умов п. 3.9 цього Договору) Кредитного договору суперечать таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність, які є притаманними для будь-яких зобов'язальних правовідносин, та їх закріплення у ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 Цивільного кодексу України регламентує обов'язковість їх застосування.

Наведене знайшло підтвердження у введених в дію після укладення Кредитного договору та Додаткової Угоди до нього:

-          ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність, якою встановлено, що Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом;

-          статті 1056-1 ЦК України, якою встановлено:

«1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що пункти 3.9, 3.9.1, 7.3 (в частині права Банку достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання Позичальником умов пункту 3,9) Кредитного договору підлягають визнанню недійсними.

Також недійсною має бути визнана і Додаткова угода № 010/03-11/702/1 від 06.08.2008 р., яка укладена сторонами на підставі пункту 3.9 Кредитного договору, оскільки разом з останнім суперечить чинному законодавству. Будь-яких інших передбачених законодавством підстав укладення даної угоди Банком не наведено.

Що стосується вимог ПП «Альянс» про визнання недійсними пункту 3.8 Кредитного договору та пункту 7.3 в іншій частині, то вони задоволенню з наведених позивачем підстав не підлягають.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У свою чергу частиною 2 ст. 1048 параграфу 1 ЦК України, що регулює правовідносини, які випливають з позики, встановлено, що у разі відсутності в договорі іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (у даному випадку – кредиту).

Згідно зі статтею 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 534 ЦК України встановлена черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням, а саме: «1. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Визначений пунктом 3.8 Кредитного договору порядок погашення заборгованості Позичальника за договором відповідає положенням ст. 534 ЦК України.

Термін сплати відсотків за Кредитним договором встановлено ч. 2 ст. 1048 ЦК України, а право Банку вимагати дострокового повернення кредиту у повному обсязі передбачено зокрема ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зустрічний позов щодо решти позовних вимог з наведених позивачем підстав задоволенню не підлягає.

Отже, виходячи з вищевикладеного, відсотки за користування кредитом за Кредитним договором № 010/03-11/702 мають нараховуватись за ставкою 13 відсотків річних відповідно до пункту 1.3 договору.

З урахуванням з наведеного, пункту 3.8 Кредитного договору, положень ст. 534 ЦК України, доказів щодо сплати відповідачем коштів на погашення заборгованості за Кредитним договором, суд дійшов висновку, що первісний позов в частині стягнення заборгованості з повернення кредиту та сплати відсотків підлягають задоволенню в сумі, відповідно, 2364878,37 грн. та 293123,5 грн. (587576,33 грн. нарахованих відсотків - 294452,83 грн. сплачених відсотків), виходячи з нижченаведеного розрахунку, при здійсненні якого судом враховано, що на 01.01.2009 р. у відповідача була переплата коштів у розмірі 13771,91 грн., яка при відсутності заборгованості зі сплати відсотків та штрафних санкцій, відповідно до ст. 534 ЦК України, зарахована на погашення боргу з повернення кредиту.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2 Кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору зокрема пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Розрахунки пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків здійснено Банком без урахування обставин щодо визначення відсотків за ставкою 13 % та віднесення на погашення кредиту суми 13771,91 грн. на 01.01.2009 р., а також без урахування положень частин 3, 5 ст. 254 ЦК України.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені підлягають частковому задоволенню: в сумі 2541,72 грн. – за несвоєчасне повернення кредиту та 12876,12 грн. – за порушення строків сплати відсотків (розрахунки пені, здійснені за допомогою програми «Капіталізатор», містяться у матеріалах справи).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4-3,33,43,49, 82,84,115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Зустрічний позов задовольнити частково.

2. Визнати недійними пункти 3.9, 3.9.1 Кредитного договору № 010/03-11/702, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції та Приватним підприємством «Альянс» 21.11.2007 р.

3. Визнати недійсним пункт 7.3 Кредитного договору № 010/03-11/702, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції та Приватним підприємством «Альянс» 21.11.2007 р., в частині права Банку достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання Позичальником умов пункту 3,9 цього Договору.

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 010/03-11/702/1 від 06.08.2008 р. до Кредитного договору № 010/03-11/702, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції та Приватним підприємством «Альянс» 21.11.2007 р.

5. В зустрічному позові стосовно решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 20097421, рах. 361975, МФО 302247) на користь Приватного підприємства "Альянс" (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 19, код ЄДРПОУ 302247, р/р 2600115992 в ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 302247) 42,5 грн. у відшкодування витрат на сплату держмита та 118 грн. у відшкодування витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Первісний позов задовольнити частково.

8. Стягнути з Приватного підприємства "Альянс" (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 19, код ЄДРПОУ 302247, р/р 2600115992 в ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 302247) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 20097421, рах. 361975, МФО 302247) 2673419,36 грн., з яких: 2364878,37 грн. боргу з повернення кредиту, 293123,15 грн. боргу зі сплати відсотків, 2541,72 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 12876,12 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, - а також 24855,81 грн. у відшкодування витрат на сплату держмита та 230,04 грн. витрат у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9. В первісному позові стосовно решти позовних вимог відмовити.

10. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 35)

3 - ПП "Альянс" (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 19)