Рішення № 8217809, 18.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 лютого 2010 р.           Справа 12/12-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка,18, м.Київ, 01030) в особі цеху телекомунікаційних послуг №14 (вул. Шевченка, 25, м.Немирів, Вінницька область, 22800) Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (вул.Соборна, 8, м.Вінниця, 20150)

до:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Віта"(с.Вища Кропивна, Немирівський район, Вінницька область, 22867)

про стягнення 1 494,55 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Венгрин К.О. - за дорученням

          відповідача : Бомко М.С. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з СТОВ "Віта" на користь ВАТ "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг № 14 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" 1 494,55 грн., з яких: 1316,73 грн. основного боргу, 50,45 грн. пені, 99,19 грн. інфляційних втрат та 28,18 грн. - 3% річних, витрати на сплату держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Ухвалою суду від 27.01.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 18.02.2010 р..

В судове засідання 18.02.2010 р. з'явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному об'ємі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.03.2004 р. між ВАТ "Укртелеком" (Підприємство зв'язку) та СТОВ "Віта" (Споживач) укладено типовий договір № 273 про надання послуг електрозв'язку (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п.3.2.8. Договору Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п.4.1. Договору).

Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.4.3. Договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п.4.5. Договору).

Відповідно до п.4.6. Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Нарахування плати за користування телефону та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення (п.4.9. Договору).

Пунктом 5.8. Договору встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п.7.1. Договору).

Згідно п.7.2. Договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

Додатки, оформлені в письмовій формі та підписані Сторонами з метою належного виконання цього Договору, а також додаткові угоди, укладені в період цього Договору, є невід'ємними частинами цього Договору (п.7.5. Договору).

В Додатку 1 до типового договору № 273 про надання послуг електрозв'язку Сторони визначили перелік послуг електрозв'язку, які надаються Споживачеві.

В Додатку 2 до типового договору № 273 про надання послуг електрозв'язку встановлено перелік послуг електрозв'язку, які надаються безплатно.

Свої зобов'язання за умовами Договору позивач виконав належним чином.

Відповідач розрахунки за надані послуги не здійснив.

Відповідно до наданих позивачем рахунків за телекомунікаційні послуги з серпня 2008 р. по жовтень 2009 р., борг відповідача за типовим договором № 273 про надання послуг електрозв'язку від 25.03.2004 р. становить 1 316,73 грн.

Наведене стверджується:

- типовим договором № 273 про надання послуг електрозв'язку від 25.03.2004 р. та додатками до нього;

- рахунками за телекомунікаційні послуги з серпня 2008 р. по жовтень 2009 р.;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов типового договору № 273 про надання послуг електрозв'язку від 25.03.2004 р., надав, а відповідач прийняв послуги електрозв'язку, розрахунки за дані послуги на підставі п.4.5. Договору повинен був здійснити протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу 1 316,73 грн..

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 316,73 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 99,19 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року, 50,45 грн. пені за період з 21.07.09 р. по 31.12.09 р. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості) та 28,18 грн. за період з 21.09.08 р. по 31.12.09 р..

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наведений позивачем розрахунок пені здійснено без урахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 5 ст. 254 ЦК України, внаслідок чого суму пені завищено на 1,18 грн.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення пені за порушення господарських зобов'язань підлягають задоволенню в сумі 49,27 грн.

У розрахунку інфляційних втрат та 3% річних позивач припустився арифметичних помилок та не врахував положення ч. 5 ст. 254 ЦК України,, внаслідок чого суми інфляційних та 3% річних завищено.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 91,95 грн. за період з з жовтня 2008 р. по грудень 2009 р., 3% річних - в сумі 28,02 грн. за період з 23.09.08 р. по 31.12.09 р.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" (с.Вища Кропивна, Немирівський район, Вінницька область, 22867, код 04527945, р/р 260063016018 АКБ "Мрія" м.Вінниця, МФО 302559) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі цеху телекомунікаційних послуг №14 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (вул.Соборна, 8, м.Вінниця, 20150, код 01182204, р/р 260017435 в ВОД "Райффайзен Банк Аваль" м.Вінниці, МФО 302247) 1 316,73 грн. боргу, 49,27 грн. пені, 91,95 грн. інфляційних втрат, 28,02 грн. - 3% річних, витрати на сплату держмита в сумі 101,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,65 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. Шевченка, 25, м.Немирів, Вінницька область, 22800; вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 20150)

4 - відповідачу (с.Вища Кропивна, Немирівський район, Вінницька область, 22867)