Рішення № 8217755, 18.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 лютого 2010 р.           Справа 4/7-10

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання А. Логінов

за участю представників:

позивача :Мисліцький Ю.В. - за довіреністю № 03/01-05 від 03.01.2010 р.

відповідача :не з"явився з невідомих для суду причин.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" (вул. Леніна, 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08125; а/с 50, м. Київ - 191, 03191) до: Приватного підприємства "Укрпромпостачсервіс" (вул. Коцюбинського, 16, с. Лопатинці, Шаргородський район, Вінницька область, 25534) про стягнення 89 837, 20 грн., в тому рахунку 40986 грн.54 коп. боргу за товар згідно видаткової накладної № 35414 від 10.09.2008 р., договору поставки № 345/08/58 від 29.08.2008 р., 11212,36 грн. пені за прострочення в оплаті з 01.09.2008 р. по 19.11.2009 р., 6147 грн.98 коп. інфляційної суми за період з 01.09.2008 р. по 01.11.2009 р., 4929 грн.35 коп. –10% річних за період з 01.09.2008 р. по 09.11.2009 р., 26560 грн.97 коп. –курсової різниці внаслідок зміни курсу долара США на дату 10.11.2009 р. (дату розрахунку позовних вимог),-

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвал від 01.12.2009 р., 18.01.2010 р. про явку в судове засідання представника, надання додаткових доказів не виконав. Причин цього не пояснив. Вказані ухвали направлені відповідачеві рекомендованими листами. Це стверджується копіями поштових реєстрів від 18.12.2009 р., від 25.01.2010 р. Тому суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового засідання. З огляду на те, що суд відкладав розгляд справи, відповідач повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи ухвалами суду, але ухиляється від їх виконання і не повідомляє про поважність причин цього, суд прийшов до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору та прийшов до висновку про розгляд на підставі ст.75 ГПК України справи у відсутність представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.Пояснив,що відповідач за отриманий товар не розрахувався і борг на час судового засідання 18.02.2010 р. складає 40986 грн. 54 коп.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст.11, 16, 258, 509, ч.2 ст.524, ст.525, ч.1 ст.530, 533, 549, 550, 625, 655, 691, 692, 712 ЦК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 40986 грн.54 коп. боргу, 11212 грн.36 коп. пені за прострочення в оплаті з 01.09.2008 р. по 19.11.2009 р., 6147 грн.98 коп. інфляційної суми за період з 01.09.2008 р. по 01.11.2009 р. , 1478 грн.44 коп. – 3% річних за прострочення в оплаті з 01.09.2008 р. до 09.11.2009 р. Вимоги про стягнення 3450 грн. 91 коп. – 10% річних, 26560 грн.97 коп. – курсової різниці задоволенню не підлягають. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

29.08.2008 р. між позивачем (в договорі "Постачальник") і відповідачем (в договорі "Покупець")було укладено договір поставки за № 345/08/58 відповідно до якого позивач зобов’язувався передати у власність покупця товар, а відповідач зобов’язувався прийняти і оплатити за товар грошову суму, визначену договором.

Відповідно до п.2.1, 2.3, 2.4, 2.4.1 договору постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками, накладними та / або рахунками-фактури, що є невід"ємною частиною цього договору. Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках у національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, міндобрива. Для товару (ЗЗР, насіння) ціна визначається виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти (дол..США або Євро) на день підписання відповідного додатку. В тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: А1

С = ---- х В

А2

де С - сума належна до оплати; В-ціна товару на момент підписання додатку; А1-(курс НБУ дол..США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів; А2 - (курс НБУ дол..США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку.

В п.7.1.1, 7.7, 7.8 договору позивач і відповідач домовилися про те, що крім відповідальності, встановленої п.7.1 доного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми боргу за кожний день прострочення; за відмову від отримання продукції, якою є ЗЗР або мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 10 % процентів вартості не отриманої продукції; за відмову від отримання продукції, якою є насіння, сплачує штраф у розмірі 100% (сто)процентів вартості не отриманої продукції. В разі невиконання покупцем зобов"язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов"язань передбачених п.3.3.1 цього договору покупець, відповідно до ст.625 ЦК України, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 % річних, якщо інший розмір штрафу не встановлено відповідним додатком до договору. Штраф нараховується на всю суму грошових коштів, на яку покупцю було надано відстрочку в оплаті вартості товару. Сторони домовилися про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов"язання, а строк позовної давності щодо сятгнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.

В додатку № 345/08/58-1-Н від 29.08.2008 р. до договору поставки № 345/08/58 від 29.08.2008 р. сторони передбачили обов’язок позивача поставити відповідачеві до 15.09.2008 р. насіння: озимої пшениці "Актер" в кількості 3,015 тн., озимого ячменю "Синдерела" в кількості 3 тн., озимої пшениці "Комплімент" в кількості 3,015 тн. загальною вартістю 41986,55 грн. з урахуванням ПДВ. В названому додатку зазначено, що курс 1 дол.США – 4,85 грн. Колонки додатку до договору які мали б містити дані про ціну за 1 посівну одиницю в доларах США не заповнені. В п.2.1., 3.1, 3.3 додатку до договору сторони домовилися про те, що покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100 % вартості товару, зазначеної в п.1.1 та/або рахунку (ах)-фактурі (ах) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 01 вересня 2008 р. Поставка (передача) товару здійснюється в строки, вказані в п.1.1 цього додатку, але не пізніше 20 вересня 2008 р. за умови надходження всіх 100 % його вартості, згідно цього додатку на умовах EXW Правил Інкотермс ((EXW (франко-склад постачальника ) або СІР (франко-склад покупця)). У випадку затримки попередньої оплати товару на строк, який не перевищує 10 днів, строк поставки переноситься на кількість днів затримки оплати. При простроченні оплати на строк, який перевищує десять календарних днів, сторони погоджують нові строки поставки.

Зміст вказаного договору, додатку до нього, взяті в них зобов’язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст.712, 655-697 ЦК України.

На виконання умов договору поставки № 345/08/58 від 29.08.2008 р. позивач передав, а відповідач отримав насіння озимих сільськогосподарських культур вартістю 41986 грн.54 коп. Це стверджується такими належними доказами як копії видаткової накладної № 35414 від 10.09.2008 р., довіреності ЯПК № 702670 від 10.02.2008 р. на Ткача А.О.

Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо строків і суми оплати за товар не виконав, а оплатив позивачеві лише 1000 грн. Це стверджується копією платіжного доручення № 15 від 24.03.2009 р. Відповідач доказів суду оплати товару в більшій сумі ніж 1000 грн. 24.03.2009 р. , не надав. Борг відповідача перед позивачем склав 40986 грн.54 коп. (41986,54 грн. – 1000 грн.), які відповідно до п.2.1 додатку до договору мали бути сплачені до 01.09.2008 р. Несплата відповідачем цих грошових коштів у вказаний термін і стала причиною виникнення спору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В ст. 549, 550, 625 ЦК України передбачено сплату боржником кредитору неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов’язань. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав грошові зобов’язання до 01.09.2008 р. щодо оплати за товар, то відповідно до п.7.1.1 договору, ст. 549, 550, 625 ЦК України є законними вимоги про стягнення 40986 грн.54 коп. боргу за товар, 11212 грн.36 коп. пені за прострочення в оплаті з 01.09.2008 р. по 09.11.2009 р., 6147 грн.98 коп. інфляційної суми за прострочення в оплаті з 01.09.2008 р. по 01.11.2009 р. згідно поданих позивачем обґрунтованих розрахунків, а також 1478 грн.44 коп. – річних в розмірі 3% згідно ст.625 ЦК України згідно такому розрахунку:

- 41986,54 грн. х 3% : 365 х 204 дн. = 703,80 грн.(за прострочення в оплаті з 01.09.2008 р. по 23.03.2009 р.);

- 40986,54 грн. х 3% : 365 х 230 дн.= 774,64 грн. (за прострочення в оплаті з 24.03.2009 р. до 08.11.2009 р.;

- 703,80 грн. + 774,64 грн. = 1478 грн.44 коп.

Вимоги про стягнення 3450 грн.91 коп. річних (4929,35 грн. – 1478,44 грн.) задоволенню не підлягають, оскільки вони обчислені із розміру 10% з посиланням на п.7.7 договору, ст.625 ЦК України. Дійсно, відповідно змісту ч.2 ст.625 ЦК передбачено, що в договорі сторони можуть передбачити інший розмір річних, ніж три проценти річних, які вказані в даній нормі. Але в п.7.7 договору сторони передбачили обов’язок відповідача сплатити штраф, а не річні, як передбачається в ч.2 ст.625 ЦК України в розмірі 10% річних. Таким чином в п.7.7 не передбачено штраф за невиконання грошових зобов’язань, тому у позивача відсутні правові підстави обчислювати заявлені в позовній заяві річні проценти в більшому розмірі, ніж вказаний в ч.2 ст.625 ЦК України. Передбачені названою нормою три проценти річних не є неустойкою у вигляді штрафу. Тому відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач має право стягнення процентів лише в розмірі трьох процентів річних. Не підлягають також задоволенню і вимоги про стягнення 26560 грн.97 коп. курсової різниці.

Покликаючись на невиконання відповідачем грошових зобов’язань в сумі 40986, 54 грн. не пізніше 01.09.2008 р. як то передбачено в п.2.1 додатку до договору, позивач на підставі п.2.4.1 договору в односторонньому порядку змінив ціну товару, розрахувавши суму боргу з урахуванням курсової різниці гривні до долара США, внаслідок чого визначив суму боргу на 10.11.2009 р. в сумі 67547, 51 грн., тобто визначив курсову різницю в сумі 26560, 97 грн.(67547, 51 грн.- 40986,54 грн.).

Відповідно до п.2.4.1 при зміні курсу іноземної валюти - долара США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) за позивачем закріплене право в односторонньому порядку коригувати ціну товару на дату проведення розрахунків (перерахування коштів).

Відповідач оплати 40986 грн.54 коп. ні на дату складення позовної заяви 10.11.2009 р., ні на дату проведення судового засідання 18.02.2010 р. не здійснив, а відтак у позивача відсутні підстави для визначення ціни неоплаченого товару за курсом долара США до гривні на день розрахунку позовних вимог.

Із ст.691 ЦК України вбачається, що ціна може переглядатися і визначатися виходячи із співвідношення показників, що зумовлюють ціну, на момент укладення договору і на момент передання товару. Це кореспондується із ч.1 ст.692 ЦК України згідно якої покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Якщо з огляду на це та на п.2.4.1 договору, п.2.1 додатку до договору днем проведення розрахунків (перерахування коштів) вважати 01.09.2008 р., а саме таку дату позивач сам зазначає як дату виконання грошових зобов’язань, при обчисленні позовних вимог, щодо пені, інфляції, річних, або навіть дату 10.09.2008 р. – дату передання товару відповідачеві, то у позивача також відсутні підстави для перегляду ціни в зв’язку із зміною курсової різниці, оскільки на вказані дати курс долара США до гривні не змінювався і становив – 4,85 грн.

Окрім того, згідно ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Сторони в додатку до договору визначили ціну насіння озимої пшениці "Актер" - 3791,67 грн. за тонну, озимого ячменю "Синдерела" - 4041 грн.67 коп. за тонну, озимої пшениці "Комплімен" - 3791 грн. 67 коп. за тонну і загалом вартість товару – 41986 грн.55 коп., але всупереч ст..524, 533 ЦК України не визначили в додатку грошовий еквівалент в іноземній валюті, а саме скільком доларам США еквівалентні ціни на товар – 3791,67 грн., 4041 грн.67 коп., 3791 грн. та загальна вартість товару 41986 грн. 55 коп. Відповідно до ст.524, 533 ЦК України в договорі мало бути вказане грошове зобов’язання 41986 грн. 55 коп., що еквівалентно такій-то сумі доларів США.

Суд звертає увагу на те, що сума задоволений позовних вимог щодо пені, інфляції, річних загалом складає 18838 грн.78 коп. (11212 грн.36 коп. + 6147 грн.98 коп. + 1478 грн.44 коп.), що становить 45,96% від суми заборгованості – 40986 грн.54 коп. (18838,78 грн. : 40986 грн.54 коп. х 100). Пеня, інфляційна сума, проценти річних за встановленою законодавцем метою носять компенсаційний характер – мають на меті, окрім іншого, компенсувати кредиторові втрати від невиконання боржником грошового зобов’язання. Тому, суму 18838 грн.78 коп. (пеня, інфляційна сума, річні), що складає 45,96% від суми боргу 40986 грн.54 коп. суд вважає справедливою і достатньою компенсацією позивачеві втрат від невиконання відповідачем позивачеві грошових зобов’язань в сумі 40986 грн.54 коп. на протязі одного року двох місяців (з 01.09.2008 р. до 09.11.2009 р.).

Позивачем платіжним дорученням № 010 від 11.11.2009 р. сплачено 945 грн.01 коп. держмита, тоді як згідно п. "а" ч.2 ст.3 Декрету КМ України "Про держмито" при ціні позову 89837 грн.20 коп. мало б бути сплачено 898 грн.37 коп. Переплата держмита складає 46 грн.64 коп. (945 грн.01 коп. – 898 грн. 37 коп.), яка на підставі ст.8 Декрету КМ України "Про державне мито" підлягає поверненню позивачеві органом Державного казначейства із Державного бюджету.

В зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог судові витрати на держмито в сумі 898 грн.37 коп.на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236 грн., а загалом 1134 грн.37 коп. на підставі ч.1,5 ст.49 ГПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволених вимог, а саме 66,5% або 754 грн.35 коп. на відповідача 33,5% або 380 грн.02 коп. на позивача.

Керуючись викладеним, ст..4-3, 4-5, 22,28, 33, 34, 43, 47, ч.1,5 ст.49, ст.75, 82 -84, 85, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

          1. Позов задовольнити частково, а саме в сумі 40986 грн.54 коп.- боргу за товар, 11212 грн.36 коп.- пені за прострочення в оплаті, 6147 грн.98 коп. –інфляційної суми, 1478 грн.44 коп. –3% річних. В решті вимог відмовити. Судові витрати на держмито, інформаційно-технічне забезпечення в сумі 754 грн.35 коп. покласти на відповідача, а в сумі 380 грн.02 коп. на позивача.

          2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрпромпостачсервіс" (вул.Коцюбинського, 16, с. Лопатинці, Шаргородський район, Вінницька область, 25534) на користь Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" (вул. Леніна, 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08125; а/с 50 м. Київ-191, 03191) 40986 гн.54 коп.- боргу за товар, 11212 грн.36 коп.- пені за прострочення в оплаті, 6147 грн. 98 коп. - інфляційної суми, 1478 грн.44 коп. – процентів річних, 754 грн.35 коп. для відшкодування судових витрат на держмито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

          3. Органу Державного казначейства повернути Малому приватному підприємству фірми "Ерідон"(вул.Леніна,46 с.Княжичі, Києво-Святошинського району, Київської області, 08125, а/с 50 м. Київ, код ЄДРПОУ 19420704) із Державного бюджету 46 грн. 64 коп. надмірно сплаченого платіжним дорученням № 010 від 11.11.2009 р. (знаходиться в матеріалах судової справи) держмита. Примірник даного рішення скріплений печаткою суду є підставою для повернення органом Державного казначейства із Держбюджету 46 грн.64 коп. надмірно сплаченого держмита.

          4. Копію даного рішення направити рекомендованим листом позивачеві (разом з копією додатково примірник рішення суду скріплений печаткою), відповідачеві або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18.02.2010 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 23.02.2010 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3,4 - позивачу (вул. Леніна, 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08125; а/с 50 м. Київ-191, 03191)

5- відповідачу (вул.Коцюбинського, 16, с. Лопатинці, Шаргородський район, Вінницька область, 25534)